Однак у грудні 2009 року така перспектива стала актуальною. Москва оголосила, що у РФ є право застосувати ядерну зброю першою. Навіть під час холодної війни між США та СРСР ніхто не наважувався на подібні заяви. Так, міністр закордонних справ СРСР Андрій Громико говорив: «Ніколи не буде виправдання тим, хто застосував би ядерну зброю першим».
Сім років тому Кремль здивував своїх численних недругів і небагатьох союзників. Безапеляційно порушуючи міжнародні норми, російські політики повідомили, що у Росії є право застосувати ядерну зброю першою. Це положення, за словами божевільних російських політиків, закріпила нова військова доктрина РФ. Тобто державні мужі РФ вважають, що ядерна війна можлива, доцільна, політично виправдана і цілком може зняти проблеми внутрішніх і зовнішніх загроз для Росії.
Таким чином, ядерна «чорна валізка», яку завжди поруч із президентом РФ носять два старших військовоморських офіцери, може бути відкрита і кнопка натиснута. За умови, що хтось дуже злий і нехороший, «ущемляє, ігнорує інтереси країни, розгортає військові контингенти поблизу меж Росії, втручається у внутрішні справи, має територіальні претензії до Москви».
А ви кажете: «Повернемо Крим...»
Ось чому необхідно нагадувати й нагадувати, як відбувся цей чи ненайстрашніший злочин проти людства.
6 серпня 1945 року американська авіація піддала атомному бомбардуванню японське місто Хіросіму. Підготовку до бойового застосування атомної бомби американці розпочали влітку 1944 року. 25 липня 1945 року президент США Гаррі Трумен схвалив наказ бомбити одну з наступних цілей: Хіросіму, Кокуру, Ніїгату або Нагасакі.
За годину до бомбардування 6 серпня 1945 року мережа японських радарів раннього попередження зафіксувала наближення кількох літаків, але через їх нечисленність повітряна тривога, оголошена в Хіросімі, незабаром була скасована.
О 8 годині 15 хвилин з висоти 10 тисяч метрів на Хіросіму була скинута атомна бомба Little Boy («Малюк») з урановим зарядом, тротиловий еквівалент якого становив близько 20 тисяч тонн. Бомба вибухнула на висоті 600 метрів.
Унаслідок миттєво загинули майже 80 тисяч осіб, пропали безвісти понад 12 тисяч осіб.
У радіусі чотирьох кілометрів від епіцентру вибуху протягом багатьох годин тривали пожежі. На площі 12 квадратних кілометрів будівлі були повністю зруйновані, з 90 тисяч будинків знищено 62 тисячі.
Наступну бомбу було скинуто 9 серпня. Об 11 годині 01 хвилині екіпаж літаканосія скинув Fat Man («Товстун») з плутонієвим зарядом (тротиловий еквівалент 20 тисяч тонн) на Нагасакі. Миттєво загинули і пропали безвісти понад 73 тисячі людей, пізніше від опромінення і поранень померли ще 35 тисяч осіб. Понад 50% постраждалих були вражені опіками, до 30% отримали ушкодження від ударної хвилі, 20% піддалися дії проникаючої радіації. Пожежі знищили велику частину будівель.
Унаслідок двох бомбардувань постраждали близько 300 тисяч осіб.
6 серпня 1955 року в Хіросімі відбулася перша Міжнародна конференція за заборону атомної і водневої зброї. Відтоді місто, що постраждало від атомного бомбардування, стало символом боротьби проти зброї масового знищення, а День Хіросіми став відзначатися міжнародним співтовариством як Всесвітній день боротьби за заборону ядерної зброї.
У самому місті цього дня щорічно проходить церемонія пам’яті. Тут установлено пам’ятник жертвам Хіросіми у вигляді сірого бетонного шатра. У середині пам’ятника — вапняна плита, під нею — скринька з іменами загиблих. Щороку до цього списку додається приблизно 100 нових імен. На братській могилі накреслено слова: «Спіть спокійно, помилка не повториться».
Чи є у тому впевненість нині?

Ярослав ШЛАПАК, Укрінформ