— Що та­ке гі­пер­то­ніч­ний криз?
— Гіпертонічний криз — це раптове значне підвищення артеріального тиску від базового рівня (нормального або підвищеного). Артеріальний тиск різко й раптово підвищується до відміток 220/120 міліметрів ртутного стовпчика і більше.
Гіпертонічний криз, перша допомога при якому надана була занадто пізно, може стати причиною розвитку необоротних процесів, які зачіпають серце, великі кровоносні судини і ЦНС.
Зокрема, йдеться про розвиток мозкового інсульту, інфаркту міокарда, набряку легенів та деяких інших невідкладних станів — гіпертензивну енцефалопатію, злоякісну гіпертензію, аневризму аорти або еклампсію. Причиною розвитку тяжких ускладнень артеріальної гіпертензії може стати як дуже високий рівень артеріального тиску, так і ступінь його зростання.
— Яки­ми є симп­то­ми гі­пер­то­ніч­но­го кри­зу?
— Негайно телефонуйте 103, якщо помітили такі симптоми гіпертонічного кризу, коли разом зі значним підвищенням артеріального тиску з’являється:
інтенсивній біль або значний дискомфорт за грудиною чи у ділянці серця; порушення мови, слабкість в одній руці, асиметрія обличчя; інтенсивний головний біль, який супроводжується сплутаністю свідомості та розладами зору; нудота й блювота; задуха; судоми; втрата свідомості; виражені тривожні розлади.
У таких ситуаціях потрібно негайно викликати швидку: у більшості випадків знадобиться госпіталізація для уточнення діагнозу та лікування невідкладних ускладнень артеріальної гіпертензії.
Однак дуже часто підвищення артеріального тиску не потребує екстреної допомоги і госпіталізації. Йдеться про ті випадки, коли значне раптове підвищення артеріального тиску супроводжується головним болем, запамороченням, відчуттям тривоги, прискореним серцебиттям. Натомість відсутні вищеперелічені симптоми гострого гіпертензивного ураження серця, головного мозку, нирок або артерій.
Такі стани визначають як неускладнені гіпертонічні кризи, які здебільшого не потребують невідкладної допомоги та можуть лікуватись амбулаторно.
— Як слід ді­яти у ра­зі гі­пер­то­ніч­но­го кри­зу?
— Для зниження тиску при неускладненому гіпертонічному кризі використовують таблетовані швидкодіючі антигіпертензивні препарати (на відміну від невідкладних станів, коли застосовують переважно внутрішньовенні ін’єкції).
Для прискорення зниження тиску таблетки рекомендовано застосовувати сублінгвально — тобто покласти під язик, де вони швидко розчиняються та всмоктуються й починають діяти приблизно через 15–30 хвилин.
Порадьтеся зі своїм лікарем перед прийомом будьяких ліків! Адже, наприклад, ефективний для зниження тиску розчин ніфедипіну для перорального застосування у разі передозування може мати несприятливі наслідки для мозку й серця.
У цілому ж для лікування гіпертонічної кризи пацієнтам рекомендується дотримання постільного режиму з виключенням будьяких психологічних навантажень. Крім цього, обмежується і прийом їжі.
Важливо зазначити, що процес зняття гіпертонічного кризу передбачає поступове зниження тиску, тому як при різкому його зниженні небезпека для стану здоров’я не менш значна, ніж при його раптовому підвищенні.
Так, при занадто швидкому зниженні тиску може бути спровокована ішемія нирок, а також розвиток інсульту або інфаркту.
— Яки­ми є при­чи­ни гі­пер­то­ніч­но­го кри­зу?
— Щоби мінімізувати ризик дестабілізації артеріального тиску, важливо розуміти основні причини виникнення гіпертонічних криз. Передусім це: неадекватне лікування артеріальної гіпертензії (недостатня кількість або низькі дози препаратів); відмова або зміна режиму призначеної лікарем антигіпертензивної терапії; неліковані тривожні розлади (вони дуже часто провокують вегетативні пароксизми з раптовим значним підвищенням тиску та відчуттям тривоги, страху, ознобом, рясним сечовиділенням).
— А як за­по­біг­ти гі­пер­то­ніч­но­му кри­зу?
— Найкращим способом профілактики гіпертонічного кризу і уникнення важких гіпертензивних ускладнень є обізнаність пацієнтів щодо артеріальної гіпертензії та ефективна взаємодія з лікарем.
Реальними засобами, які допомагають контролювати гіпертензію, є: регулярне застосування підібраної лікарем антигіпертензивної терапії; відмова від куріння та зловживання алкоголем; правильне харчування, зокрема обмеження вживання харчової солі до 5 г/добу; зменшення ваги у разі надлишкової ваги або ожиріння; регулярні аеробні фізичні навантаження.
Пацієнтам також варто самостійно контролювати артеріальний тиск, що допоможе вчасно виявити його незначне зростання, звернутися до лікаря по корекцію лікування та запобігти значній дестабілізації й розвитку гіпертонічного кризу.