— У вашій клініці надають допомогу всім, при будь-яких захворюваннях судин? Із якими захворюваннями найчастіше звертаються саме до вашого Центру?
— У нас лікують не лише офіцерів та членів їхніх родин, воїнів строкової служби і контрактників, а й інших громадян України. Усіх пацієнтів можна умовно поділити на дві основні категорії: в одних — хвороби вен, у інших — захворювання артерій. Із недугами вен звертаються частіше, найбільше — із варикозною хворобою. Серед пацієнтів із захворюваннями артерій найчастіше звертаються з діагнозами: облітеруючий атеросклероз та діабетична ангіопатія. Крім того, бувають нестандартні випадки, коли маємо пацієнтів із травмами судин або з пухлинами в ділянці судин, гострими тромбозами.
— Бувають періоди, коли операцій більше, чи все відбувається планово?
— Так, сезонний фактор має значення: коли осінь, зима, весна — операцій більше, а влітку — у період відпусток — по допомогу звертаються рідше. Утім, клініка у нас ніколи не пустує — працюємо цілий рік в активному режимі. Тут більше значення має те, коли це зручно пацієнтам. Але вважається, що при деяких захворюваннях судин нижніх кінцівок краще оперувати не в літню спеку, а у більш прохолодний період, оскільки після операції є потреба в носінні еластичних компресійних виробів (гольфів, панчох).
— Із чого розпочинаються проблеми із судинами і які з них є спадковими?
— Усі захворювання судин поділяються на захворювання вен і захворювання артерій. Спадковий характер мають, зазвичай, захворювання вен. Це, передовсім, варикозна хвороба, що дійсно є генетично зумовленим недугом. Загалом майже половина населення Землі страждає на захворювання вен. До 30 відсотків європейців мають проблеми через варикозну хворобу або ретикулярне розширення вен. Це саме та категорія людей, яка стає нашими пацієнтами, тобто потребує хірургічного лікування.
Проблеми ж із судинами, звичайно, виникають рано чи пізно, тому що тут відіграють свою роль життєві фактори: спосіб життя людини, її навантаження, активність, відпочинок, якість харчування. Також слід зважити на вагітність, яка має велике значення при розвитку варикозної хвороби, оскільки ця недуга зустрічається у жінок значно частіше і максимально виявляється під час виношування плоду та після пологів.
Є і професійні захворювання, зокрема у тих людей, які на роботі тривалий час перебувають на ногах. Це — вчителі, продавці, перукарі та представники деяких інших фахів. Шкідливим є також і тривале сидіння за комп’ютером або якщо робота пов’язана з поїздками в автомобілі чи літаку, коли людина багато подорожує — це все теж може позначитися на здоров’ї судин нижніх кінцівок.
До групи ризику належать і спортсмени, оскільки у професійному спорті досить часто навантаження можуть навіть виходити за межі людських можливостей, що робить людину більш уразливою до захворювань. Водночас, заняття фізкультурою і спортом, активний спосіб життя йдуть на користь, тобто все, що робиться регулярно і з помірними навантаженнями, з урахуванням реакції організму на ці навантаження та контролем стану здоров’я.
— Наскільки важливим є спосіб харчування для запобігання атеросклерозу?
— Дійсно, спосіб харчування відіграє велику роль. Потрібна помірність в їжі, не слід допускати переїдання, особливо на ніч. Варто уникати їжі, що насичена холестерином. Це і м’ясні страви, і всілякі делікатеси, не можна вживати багато яєць, майонезу, плавлених сирів. Загалом можна сказати: щоб бути здоровими, треба харчуватися, як бідні люди. Тобто надавати перевагу рослинній їжі. Якщо відсутні захворювання серця і нирок — у достатній кількості вживати рідину. Надвечір вживати легку їжу та уникати пізнього прийому.
— Що може статися, якщо не розпочати лікування вчасно?
— Для кожного захворювання момент, коли потрібно почати лікування, — індивідуальний. Гірше, коли справа набуває характеру ускладнень. Наприклад, варикозна хвороба може тривати і 10, і 20 років та не мати жодних негативних проявів, окрім косметичних проблем. Тобто пацієнт не скаржиться на набряки, болі, судоми. Та з часом з’являються ускладнення — вени можуть тромбуватися і призвести навіть до летальних випадків (коли тромби відриваються і з током крові потрапляють у серце та легені).
У разі розвитку варикозної хвороби утворюються трофічні виразки, тож людина поступово втрачає працездатність. І, відповідно, щоб її вилікувати, доводиться докладати набагато більших зусиль, у тому числі й фінансових. Своєчасність звернення має також велике значення і для хворих, в яких «закриваються» артерії (судини, що несуть кров до органів і кінцівок).
Нещодавно у мене був пацієнт (52 роки) з Ужгорода, в якого закрилися артерії тазу, котрі несуть кров до нижніх кінцівок. Тобто в нього почалася ішемія (недостатність кровопостачання) обох ніг. Він упродовж двох місяців намагався лікуватися за місцем проживання: проходив курс магнітотерапії, що викликало омертвіння шкіри (некроз) у паховій ділянці, потім місяць лікувався голодуванням за спеціальними методиками. Уже аж тоді, коли нога почала боліти постійно, він зовсім не міг спати, почалася гангрена однієї стопи і відкрилася рана в паху, цей пацієнт потрапив до мене на огляд.
Ми зробили обстеження (рентген, ангіографію цих судин), і стало зрозуміло, що треба робити біфуркаційне аортостегнове шунтування, тобто протезування судини від аорти в нижні кінцівки. Але перед цією операцією потрібне було додаткове обстеження пацієнта, в результаті якого у нього було виявлено гігантську виразку шлунку та 12-палої кишки. Ми лікували його від виразки більше двох тижнів. Коли вона майже загоїлася, мені довелося піти на ризик: я вивів протез не в ділянку тієї пахової рани, а вшив в іншому місті, де не було інфікування. На другу ногу вивів протез, де не було істотних змін, але все ж таки був ризик, що цей протез може нагноїтися, і пацієнт може померти навіть від цієї операції.
І все ж таки два тижні потому ноги почали оживати, пацієнт уже міг нормально спати, болі в ногах припинилися, розпочався процес відновлювання. Усе це я веду до того, що треба своєчасно звертатися до лікаря. Якби цей пацієнт до мене прийшов упродовж кількох днів або навіть тижня після того, як йому стало погано, то не було б усього ланцюга тих подій і ускладнень. Тобто дуже важливо, аби пацієнт вчасно звертався до фахівців, був направлений із попередніх ланок до того лікаря, котрий би міг йому надати адекватну допомогу і тим самим зберегти здоров’я і зекономити кошти.
— Якщо вже судинне захворювання діагностовано, краще пацієнта лікувати стаціонарно?
— Лікування відбувається за показаннями у кожному окремому випадку. При варикозній хворобі, якщо потрібна хірургічна операція, це має бути тільки стаціонарне лікування. Особливо, коли хвороба виражена і має прояви такого ступеня, що операція обов’язкова. Тобто тут не можна обійтися жодними іншими методиками, які зараз часто використовують комерціалізовані клініки (кабінети). Стаціонар дозволить зробити операцію повноцінно, що буде більш безпечно і ефективно для пацієнта. Лікування нетривале, на нього піде день-два.
При поверхневих тромбофлебітах, особливо тих, котрі поширені до рівня коліна, тобто на гомілці, можна лікуватися амбулаторно. Якщо ж поверхневий тромбофлебіт поширюється вище коліна на стегно, то такий хворий потребує стаціонарного лікування і навіть невеликої операції, щоб запобігти потраплянню тромбів у глибокі вени. Якщо ж тромбофлебіт глибоких вен, то, зазвичай, це завжди показання для стаціонарного лікування. Враховуючи сучасні методики, воно також може бути не надто тривалим — до десяти днів. А далі пацієнт переходить на таблетовані ліки і продовжує лікування в амбулаторних умовах.
— Зі сказаного зрозуміло, що Вам і вашим колегам доводиться робити дуже складні операції.
— Є ще й складніші. Зокрема, ті, що стосуються артерій. Доводиться протезувати судини, відновлювати прохідність артерій шляхом шунтування, протезування, видалення тромбів, тобто виконувати якісь реконструктивні операції на артеріях, щоб відновити кровообіг у якомусь сегменті.
Часом нам теж доводиться робити більш складні операції, зокрема, коли утворюються флотуючі тромби, які містяться у глибоких венах. Вони мають нестійкий характер і можуть відриватися. Такі тромби на венах намагаємося з вен видаляти — це теж із розряду складних операцій. На ранніх стадіях тромбозів глибоких вен у клініці використовується методика тромболізису (розчинення тромбів).
— Чи застосовується у судинній хірургії не таке болісне ендоскопічне лікування?
— Так, у нас освоєно ендоскопічне втручання при запущеній формі варикозної хвороби (коли бачимо зміни на шкірі гомілок, тоді є висока вірогідність поганого загоєння після операції). У другому випадку ендоскопічне втручання застосовуємо при синдромі Рейно (ангіотрофоневроз), коли видаляються грудні симпатичні вузли без розрізу грудної клітки.
— А які нові методи або технології лікування практикуються у вашому Центрі?
— Щодо лікування вен — у нас у госпіталі з нових методик застосовується лазерна абляція при лікуванні варикозного розширення вен, але це в основному стосується незапущених випадків.
До нових методів можна віднести й різні способи склерооблітерації вен, тобто склерозування для поліпшення косметичного ефекту. Ми освоїли і виконуємо операції на артеріях, які кровопостачають головний мозок (хребцеві артерії, сонні, плечоголовний стовбур). Протезування — також відносно новий метод. З появою нових протезів, яких раніше не було в клініці і в Україні, ми відразу ж почали застосовувати їх для операцій.