Крім того, розростання лімфоїдної тканини — аденоїдів є частою причиною гаймориту у дітей. Поліпи — ознака гаймориту у дорослих. Можуть викликати його і хронічні захворювання ротоглотки (фарингіт і тонзиліт, або ангіна). Карієс верхніх корінних зубів вважається причиною одонтогенного гаймориту. Ще одна з причин — вроджені аномалії пазух, носової порожнини, а також викривлення носової перегородки. Плюс загальне зниження імунітету.
— Як і багато захворювань, гайморит буває гострий і хронічний. Які симптоми дають змогу точно встановити діагноз?
— Гострий гайморит виникає як наслідок перенесених інфекційних захворювань (кір, скарлатина, грип) або ж після запальних захворювань у ротовій порожнині. Хронічний гайморит — при тривалому ігноруванні симптомів гаймориту. За відсутності належного лікування гострий гайморит також перетворюється на хронічний. 
Для нього характерні тривала нежить, що важко лікується традиційними методами і засобами, перманентна закладеність носа і частий головний біль. З’являється також біль навколо очної ямки, котрий вщухає, як тільки ляжеш. Виражені симптоми хронічного гаймориту — припухлість повік і запалення слизової оболонки ока (кон’юнктивіт).
Якщо детальніше, гайморит виникає в результаті закупорки отворів, через які гайморова пазуха сполучається з носовою порожниною. Як наслідок — порушується аерація та очищення від слизу верхньощелепної пазухи. Це викликає запальний процес, причиною якого може бути скупчення мікроорганізмів.
Гострий гайморит починається з різкого підвищення температури тіла (до 38–39°С) та ознобу. Рідко вона зберігається нормальною або субфебрильною. Для цієї недуги характерні загальна інтоксикація; біль у ділянці гайморової пазухи, кореня носа, вилиць і лоба, який може віддавати в скроню. При натисненні на ці частини обличчя біль посилюється і під час пальпації.
Головний біль може бути і розлитим, особливо при двосторонньому гаймориті; порушення носового дихання з хворого боку, дихання ротом при двосторонньому ураженні; виділення з носа. Залежно від їх характеру розрізняють катаральний гайморит (слиз) і гнійний (виділяється гній, що містить мікроби і лейкоцити).
Ознаки хронічного гаймориту виявляють тільки в період загострення. Це може бути головний біль такої ж локалізації, як і при гострій формі, а також за очима. Біль при гаймориті послаблюється в лежачому положенні і під час сну. Інтоксикація і підвищена температура теж спостерігаються у період загострення.
У результаті стікання слизу і гною по задній стінці горла можливе їх потрапляння в респіраторні шляхи. Це супроводжується нічним кашлем, який не лікується відхаркувальними і протикашльовими препаратами. Крім того, при хронічному гаймориті уражається шкіра біляносових ходів унаслідок постійного подразнення виділеннями і витирання. Шкіра стає розпушеною, розм’якшеною і розмоклою, можуть з’являтися тріщини і припухлості.
— Чи можливе швидке лікування гаймориту і як?
— Залежно від виду гаймориту призначають прийом антибактеріальних препаратів. Для того щоб визначити, які антибіотики ефективніші, досліджують чутливість мікроорганізмів до них. Але оскільки ця методика довготривала, то при гаймориті прописують антибіотики широкого спектра дії.
Актуальна і розробка раціональних схем комплексного лікування при запальних захворюваннях ЛОР-органів, що включає не тільки антибактеріальні препарати, а й засоби, які впливають на імунологічний статус і підвищують показники природної антиінфекційної резистентності (стійкості). Пацієнтам призначають комплексне лікування, яке складається з антибіотикотерапії (цефтріаксон протягом тижня) і противірусної терапії з використанням впродовж трьох тижнів препарату протефлазід, який відповідає зазначеним вимогам. Його імуномодулююча активність виражається в підвищенні резистентності організму до вірусних інфекцій, відновленні показників імунітету.
Призначають також засоби, що знижують набряк і звужують судини. Це можуть бути краплі — називін, галазолін, тизин. Спреї від гаймориту можуть містити антибіотики, кортикостероїди, цикламен (синуфорте). Але необхідно пам’ятати: ці ліки можуть пересушувати слизову, що призводить до пошкодження стінок судин носа і живлення епітелію. Тому після застосування таких спреїв і крапель потрібно зволожувати слизову за допомогою аерозолів, які містять морську воду, — це аквамаріс, х’юмер тощо.
У домашніх умовах один із найголовніших методів лікування гаймориту — промивання носа. Для цього використовують слабкі сольові і содові розчини, а також антисептики (фурацилін, хлоргексидин), відвари трав. Більш ефективним є промивання носа за допомогою апарата «кукушка». Принцип його дії базується на переміщенні рідин із порожнини в порожнину за рахунок нагнітання і паралельного видалення за допомогою насоса. Ці процедури дозволяють здійснювати лікування гаймориту без проколу. Інгаляції при гаймориті сприяють відновленню дихання, зняттю набряку і запалення. Також це фізіотерапевтичні процедури (УХЧ, ультразвук, лазер тощо). Якщо необхідно, призначають жарознижувальні препарати.
За потреби роблять пункцію — прокол, який дозволяє відновити порушене сполучення між верхньощелепними пазухами і порожниною носа.
При хронічному гаймориті лікування часто проводять за допомогою оперативного втручання. Це стосується анатомічних порушень носової порожнини та біляносових пазух, поліпів, аденоїдів.
— Чи можна боротися з гайморитом народними методами?
— Велику увагу приділяють лікуванню гаймориту народними засобами. Особливо це доречно, коли виникає гайморит під час вагітності. Однак їх теж треба застосовувати з обережністю. Краще, якщо їх призначить лікар. Самолікування може спричинити багато ускладнень.
— Можете їх перелічити, щоб відразу стало зрозуміло, що з гайморитом жартувати не можна?
— Звичайно, це серйозне захворювання, і зволікання тут може призвести у кращому разі до отиту, в гіршому — до захворювань головного мозку, таких як менінгіт, абсцес, до деяких захворювань серця і нирок. Може спричинити орбітальні ускладнення — флегмону орбіти (очної ямки), а також остеомієліт.
— Напевно, існує профілактика гаймориту. Що це за заходи?
— Профілактика гаймориту, як і інших видів синуситу, має бути спрямована на попередження переохолодження, правильне і повне лікування простудних захворювань (зокрема, нежитю). Доречними будуть також загартування і зміцнення імунітету.
Розмовляла 

Тетяна ДЕЛІМАРСЬКА, Укрінформ