25-річна хімік-науковець із Вінниці Юлія Карпенко, відома у Франції як дослідниця гормону кохання, захистила дисертацію на здобуття ступеня доктора наук з хімії у Страсбурзі й отримала запрошення на роботу до лабораторії у Швейцарії.
«Упродовж трьох років я навчалася в аспірантурі у Страсбурзі. Під час навчання працювала в науковій лабораторії під керівництвом професора Марселя Ібера — він був моїм науковим керівником. Відзначу, що наукові інтереси професора Ібера неординарні — наша група займалася хімією кохання. За виникнення почуттів прив’язаності, турботи та кохання відповідають багато хімічних речовин та процесів в організмі, але дуже велике значення відіграє гормон окситоцин. Він присутній у великій кількості в материнському молоці. Саме цей гормон викликає довіру, симпатію та контролює її переростання в кохання», — розповіла Карпенко.
За її словами, дослідження потрібні не для продукування «приворотного зілля». Учені хочуть допомогти аутистам, адже встановлено, що в них рівень гормону кохання окситоцину занижений. Тож перші спроби вводити додатково окситоцин таким хворим у вигляді назального спрею були успішними. Після цього аутисти активніше йшли на контакт з оточуючими, реагували на емоції інших людей. Однак залишається проблемою низька стабільність самого гормону в організмі — всього кілька хвилин.
Тож Юлія не зупиняється на досягнутому і продовжує працювати над створенням речовин — аналогів окситоцину, які більш стійкі і можуть застосовуватися для лікування аутизму та інших поведінкових розладів людини. Цілком можливо, що наукові розробки вінничанки незабаром стануть ліками для аутистів.