За даними МВС, лише торік виявлено 27 тис. злочинів, пов’язаних із незаконним обігом наркотиків, ліквідовано 118 нелегальних лабораторій з їх виробництва і понад 1,4 тис. «точок» розповсюдження і споживання наркотиків. До наркотичного процесу долучаються і висококваліфіковані спеціалісти-хіміки. Нещодавно в Україні була розкрита діяльність підпільної лабораторії, в якій виготовляли сильний психотропний препарат — фенциклідин. Його ще називають «ангельським пилком». Це перша лабораторія, виявлена у Східній півкулі за останні 14 років.
Про те, хто і чому вживає наркотики, ми вирішили поговорити з лікарем-наркологом, кандидатом медичних наук Геннадієм Сташевським.
— Особливе занепокоєння викликає розповсюдження наркотиків серед неповнолітніх...
— На тлі кризи соціальної сфери втрачаються соціальні орієнтири. Соціалістична система цінностей, що існувала протягом десятиріч, самоліквідувалася. Нова до цих пір не сформувалась. Молоді люди, які опинилися поза сферою впливу держави і суспільства, відчувають себе «зайвими», «втраченим поколінням». Наркоманія сприймається багатьма з них як прийнятний спосіб «суспільного самогубства», залишення світу, якому вони не потрібні, і суспільства, в якому вони виявилися незатребуваними.
В умовах кризи падає престиж чесної роботи. Авторитету набувають люди, які досягли матеріального (байдуже, яким шляхом) благополуччя. Особисте багатство стає єдиним і безумовним критерієм суспільного визнання. У такій систуації наркобізнес, як і інші форми злочинної діяльності, розглядається багатьма як досить прийнятне джерело отримання грошей.
— Нині в Україні немає жодного міста чи регіону, вільного від наркотиків...
— На жаль. Особливо сильно уражена наркоманією Дніпропетровська область. Гострою є ця проблема в Криму, Донецькій, Одеській, Запорізькій, Миколаївській, Луганській, Харківській областях. Від початку 90-х кількість наркозалежних щороку зростає на 10–12%. З цієї кількості на дорослих припадає 27%, на підлітків — 60, дітей — 13%. Середній вік наркоспоживачів щороку знижується на 0,1–0,15 року. За останні п’ять років кількість наркоманів серед дітей і підлітків збільшилася на 45%, а кількість неповнолітніх з діагнозом «наркозалежність» зросла на 25%. Приблизно 1,7% наркоманів — школярі, 1,9 — студенти, близько 20% — працюючі, решта — непрацюючі асоціальні люди.
Зростає наркоманія і в сільській місцевості. Серед наркозалежних 80% вживають опіати. Макова соломка та її похідні не лише дуже поширені на внутрішньому підпільному ринку, а й експортуються (у досить значних обсягах) до сусідньої Росії.
— Кажуть, що наркоманія в Україні має характерні особливості...
— Якщо у більшості країн вживання наркотиків — справа індивідуальна, то у нас вона має груповий характер. Це, зокрема, призводить до поширення серед наркозалежних спільних хвороб, а також до формування особливої субкультури, розширення мережі «вторинних» кримінальних відносин і в кінцевому підсумку — до соціальної маргіналізації споживачів наркотиків.
Іншою специфічною рисою є те, що часто споживач отримує наркотик не в результаті купівлі-продажу, а як плату за певні послуги, переважно кримінального характеру. Таким чином, наркоманія в Україні, можливо, навіть більшою мірою, ніж у багатьох інших країнах, пов’язана зі злочинністю. Щороку у стані наркотичного сп’яніння здійснюється від 10 до 18 тис. кримінальних злочинів.
— На запитання, чому ти вживаєш наркотики, майже всі підлітки відповідають стандартно: у моїй компанії всі так роблять.
— Як правило, вперше наркотик вживають у підлітковому віці. Цікавість, побоювання «не впасти» в очах друзів, бажання привернути до себе увагу — все це підштовхує підлітків на «поле, де росте заборонений плід». Бажання бути схожим на крутих хлопців, бути визнаним у колі друзів і не виглядати в очах оточення сірою мишкою в поєднанні з відсутністю необхідної інформації про шкоду від наркотиків призводить до сумних наслідків.
Наркомани-початківці навряд чи замислюються над тим, що їх кумири через свої згубні звички не доживають і до 30 років. Приміром, Брайн Джонс, гітарист групи Rolling Stones помер у 27 років від передозування наркотиками. У такому ж віці пішов із життя Джиммі Хендрикс, не розрахувавши дозу снодійного. Сід Вішес, бас-гітарист групи Sex Pistols не дожив до 22 років, став жертвою «білої смерті» — героїну. Від передозування помер улюбленець публіки Елвіс Преслі. Серед наркоманів він довгожитель. Останній «кайф» відомий співак отримав у 42 роки.
— Наркомани стверджують, що наркотики допомагають позбавитися проблем...
— Насправді вони загострюють їх. З наркотиками, коли ти під «кайфом», легше жити, але тільки-но закінчується дія дози, життя перетворюється на пекло. Мозок людини здатний самостійно виробляти так звані гормони задоволення — ендорфіни — природні знеболювачі організму. У людини, яка не вживає наркотики, механізм вироблення ендорфінів функціонує нормально, і гормони виробляються за необхідністю. Наприклад, якщо вколоти палець швейною голкою, больовий імпульс оперативно надходить у мозок, який одразу ж викидає у кров ендорфіни. У результаті біль «проходить» досить швидко.
Вважається, що ендорфіни, крім знеболювання, беруть участь у генеруванні відчуттів спокою, радості. Людина, яка не відчуває радості від життя, спілкування, досягнень, стає залежною від певних зовнішніх факторів: конкретних дій, конкретних людей і, нарешті, психоактивних речовин. Набагато легше задовольнити свої потреби у переживанні відчуття радості, прийнявши певну кількість хімічної речовини, ніж навчитися радіти просто від усвідомлення того, що ти живеш, ти вільний і повний сил.
— Отже, у споживачів наркотиків механізм вироблення ендорфінів працює ненормально...
— Ви праві. Навіщо мозку виробляти ендорфіни, коли людина вводить у кровоносну систему речовину (приміром, героїн), яка в сто чи тисячу разів ефективніше знімає біль? Тому у споживачів наркотиків (зокрема, у споживачів опіатів зі стажем) рецептори головного мозку, які відповідають за регулювання рівня ендорфінів у крові, з часом атрофуються. І для того, аби вони знову почали функціонувати, потрібен час.
Саме цим пояснюються всі больові відчуття під час абстинентного синдрому (ломки), який виникає у наркоманів, коли вони припиняють вживати наркотики чи зменшують їхні дози. У них починається блювота, рідке випорожнення, з’являються психічні розлади, відчуття тривоги, безсоння, головний біль, виступає холодний піт, болять суглоби та м’язи. У такому стані, щоб отримати дозу, наркоман може піти на злочин.
Організм, який звик «самознеболюватися» за рахунок опіатів, не може відразу переключитися на вироблення власних знеболювачів. Рецептори, що регулюють процес вироблення ендорфінів в організмі, відновлюються поступово. І в міру відновлення їхніх функцій ломка сходить нанівець. Для того, щоб організм прийшов у норму після тривалого вживання наркотиків, має пройти багато часу. На думку деяких фахівців, стільки ж, скільки тривав процес вживання наркотиків. У цьому й полягає причина безсоння, депресії, психічних розладів, які мучать наркоманів після перекумарювання.
— Кумари — це сленг. Поясніть, що це означає.
— Початок синдрому відміни, або абстинентного синдрому. Проявляється у вигляді фізичних і психічних розладів. Кумари і страх їхньої появи — головні причини повторного прийому наркотиків. Слід відзначити, що навіть одноразове вживання наркотика після перекумарювання значно уповільнить відновлення функції вироблення ендорфінів. Для того, щоб організм прийшов у норму якомога швидше, рекомендується особливий режим суворої тверезості.
— А від чого залежить тяжкість і тривалість ломки?
— Від виду наркотика; супутнього вживання інших психоактивних речовин (приміром, «чорного» з димедролом); дози наркотика, частоти його вживання, стажу наркомана, стану його здоров’я, психічного стану. Кумарити починає через 5–12 годин після останнього прийому наркотика. Максимальної сили ломка досягає через 2–3 дні і через місяць остаточно минає. Але у кожному конкретному випадку процес перебігу ломки залежатиме від індивідуальних особливостей наркомана, стажу вживання наркотиків і дози прийнятої наркотичної речовини.
— Виходить, якщо хочеш кинути наркотики, доведеться подолати кумари...
— Це не смертельно. У будь-якому разі, кумари треба навчитися терпіти. Прийом навіть маленької дози наркотика лише продовжує хворобливий стан. Тож чи варте тимчасове полегшення зайвого дня кумарів? Слід пам’ятати: якщо людина все ж таки вирішила вжити наркотик, то під час кумарів доза має бути помітно зменшена, бо організм ослаблений, толерантність знизилась, і вживання звичної дози може призвести до передозування.
— Нагадайте симптоми кумарів...
— Через 5–12 годин після останнього вживання наркотиків людину починає кумарити. З’являються симптоми, що нагадують застуду: нежить, лихоманка («гусяча шкіра»), пітливість, головний біль, «викручуючий» біль у суглобах, слабкість, роздратування, розлади сну (інколи безсоння), біль у попереку.
— На що мають звернути увагу батьки, аби не пропустити перетворення дитини на наркомана?
— Для початку подивіться дитині в очі. Можливо, відсутність у них життя чи, навпаки, гарячий блиск — результат захоплення наркотиками. Варто ретельно переглянути особисті речі сина чи доньки. І, як кажуть, дзвоніть у всі дзвони, якщо знайдете незрозумілі для вас пігулки, ампули, порошки чи інші медпрепарати, а також шприци, голки, джгути чи невідомі пристосування, що можуть використовуватися для обробки рослин, перегонки і очистки хімічних речовин.
Про вживання наркотиків часто свідчить специфічний запах із рота, від одягу, шкіри, волосся, рук. Сліди від ін’єкцій (особливо на ліктьових згинах, передпліччі лівої руки). Може бути татуювання, що свідчить про особливий інтерес до наркотиків. Звужені чи, навпаки, розширені зіниці. Блідість обличчя чи його почервоніння, різке схуднення, болісне випадіння зубів, з яких сходить емаль, ламкість нігтів, кола під очима і неприродньо червоні губи.
Якщо ви все це помітили у вашої дитини, знайте: у вас є підстави для серйозного занепокоєння.

Олена КОСЕНКО