— Однак кашель буває різний...
— Авжеж. Залежно від того, що стало причиною нездужання. Якщо вас спіткав грип і висока температура, то докучатиме сухий і частий кашель. При фарингіті (запаленні горла) з’являється відчуття грудки в горлі, яку хочеться викашляти. При кашлюку — болісний, що періодично переривається паузами із дзвінким вдихом, який знову переходить у кашель. Ларингіт (запалення гортані) супроводжує сухий, болісний, «гавкаючий» кашель, а голос при цьому стає хрипким.
При гострому трахеїті (запаленні трахеї) кашель голосний і болючий, із глибоким «трубним» звуком. Натомість при бронхіті кашель не дає болісних відчуттів, проте він вологий і гучний. Обструктивний бронхіт супроводжує кашель-свист. Його напади лавиноподібні, які важко спинити. Хворі на бронхіальну астму скаржаться на тяжкий, приглушений, задушливий кашель.
Коли йдеться про запалення легенів (пневмонію), то кашляти дуже боляче. При цьому з кожним відкашлюванням виділяється багато мокротиння. А плеврит (запалення тканини легень) проявляє себе болісним і сухим кашлем, що посилюється при глибокому вдиху. Утім, характеристики кашлю змінюються впродовж перебігу хвороби.
— Чи можна лікуватися від кашлю самостійно, в домашніх умовах?
— Загалом, нагадую, найоптимальніший варіант — усі терапевтичні заходи узгоджувати з фахівцем. Але ж не завжди є можливість потрапити в поліклініку.
Якщо ви переохолодилися, промочили ноги, а відтак з’явився кашель — кілька днів можна спробувати самотужки давати собі раду. Почати можна з інгаляцій. Якщо кашель сухий — спробуйте лужні інгаляції (з додаванням олій, на відварах трав — мати-й-мачухи, календули, евкаліпта). Можна парити ноги (якщо немає судинних проблем і запальних процесів із гінекології), ставити гірчичники між лопатками, натирати груди лікувальними бальзамами на жировій основі. Але будьте уважні: при підвищеній температурі будь-які зігріваючі процедури робити небезпечно!
Якщо кашель сухий, то до консультації лікаря можна вживати безпечні відхаркувальні засоби — мукалтін, амброксол, екстракт плюща чи подорожника, сиропи солодки та кореня алтея. Однак препарати, які впливають на відкашлювальний рефлекс, обов’язково має призначити фахівець.
— Коли консультацію лікаря не можна відкладати?
— Зволікати не можна, якщо: кашель не минув упродовж трьох днів, не дає спати вночі, його супроводжують напади задухи, із сухого він перетворився на вологий. Тим, хто має вроджені вади або набуті захворювання серця, слід пам’ятати, що кашель ускладнює роботу «основного двигуна». Тільки фахівець зможе точно визначити: чим викликаний кашель (вірусом чи бактеріальним ускладненням) і чи достатньо загальної терапії основного захворювання без додаткового лікування від кашлю. Помилки тут дуже небезпечні.
Наприклад, при пневмонії категорично неприпустимі зігріваючі процедури (зловживання ними може навіть призвести до летальних наслідків). А при трахеїті вони навпаки показані — для полегшення стану. Тож найголовніше — встановити правильний діагноз і обрати правильну тактику боротьби з недугою.
— А чим загрожує недолікований кашель?
— Тим, що незабаром він «збунтується». Якщо кашель триває два тижні і більше, не зменшується і ви не помічаєте покращення стану, необхідно зробити флюорографію легень. За допомогою знімка фахівець швидше з’ясує причину докучливих «бухикань». Якщо ж відхилень немає, а кашель далі триває, слід звернутися до отоларинголога. Він визначить, чи не пов’язаний кашель із проблемами у верхніх дихальних шляхах.
Буває так, що кашель начебто вилікували, а через короткий проміжок часу він знову повертається. Такі рецидиви, на думку лікарів, трапляються з кількох причин: або ви не допили до кінця призначений лікарем курс антибіотиків, перервавши лікування, щойно відчули перші симптоми полегшення, або не приймали у достатній кількості відхаркувальних засобів, відтак у легенях залишилося мокротиння, яке при найменшій інфекції знову викликало запалення.
Кашель повертається, якщо ви лікувалися від вірусного захворювання з допомогою антибіотиків або не приймали їх при кашлі бактеріального походження. Докучливі «бухикання» повертаються, якщо, лікуючись самостійно, ви проґавили серйозне захворювання дихальних шляхів, наприклад, бронхіальну астму. Крім того, проблема знову нагадає про себе, якщо, маючи кашель, ви не вживали жодних заходів, пустивши ситуацію на самоплин.
— А хронічне «кахикання»: що за напасть?
— Діагноз «хронічний кашель» встановлюють у разі, якщо кашель триває понад три місяці. Майте на увазі, що він може бути ознакою досить небезпечних хвороб: хронічного бронхіту, бронхіальної астми, серцевої недостатності, пухлини в легенях і дихальних шляхах, туберкульозу. Тому хворі із хронічним кашлем мають бути регулярно і ретельно обстежені. У деяких випадках, кажуть лікарі, хронічний кашель виникає у нервовохворих (без певних хвороб дихальної системи), а також у людей під впливом несприятливих факторів довкілля: пилу, диму, їдких газів. У курців хронічний кашель часто є ознакою тривалого подразнення бронхів тютюновим димом або одного з ускладнень куріння (бронхіту, раку легень).
Хронічний кашель небезпечний також тим, що спричиняє серйозні порушення дихальної системи: емфізему, спонтанний пневмоторакс (зупинку дихання), порушення роботи серця, утворення грижі внутрішніх органів тощо.
Тож будьте пильні і не зволікайте із лікуванням під наглядом досвідченого фахівця.
Розмову вів Ярослав ШЛАПАК, Укрінформ