Фахівці Мінагро скоригували попередні прогнози на урожай 2018–2019 маркетингового року у бік покращення. Спочатку оцінювали обсяги збіжжя у 60 млн т, нині очікують виробництво зернових на рівні 63,1 млн т — це на 1,1 млн т більше, ніж торік.
Тож прогнози деяких експертів щодо поганого врожаю зернових через погоду не справдилися. Натомість у багатьох інших країнах, зокрема у наших сусідів, негативні врожайні прогнози стали реальністю.
У Мінагро не поділяють точки зору деяких учасників зернового ринку щодо співвідношення продовольчої й фуражної, тобто непродовольчої, пшениці. Учасники ринку кажуть, що зерна висококласної пшениці буде 50% від усього обсягу врожаю, у профільному відомстві вважають, що 60%.
Цьогоріч відзначається велика строкатість у якості пшениці, визнають у міністерстві. У господарствах, які дотримувались агротехнологій, хоча й ішли дощі, змогли зібрати хороший урожай пшениці 1–2-го класу. В інших господарствах уродила пшениця 4–5–6-го класу чи взагалі безкласна.
На жаль, не всі наші лабораторії можуть чітко визначити якість зерна, бо не вистачає сучасного висококласного обладнання. Виходить, простіше й надійніше відібрати проби і відправити на аналіз до американських лабораторій.
Така практика уже була з оцінкою вітчизняних ґрунтів — через 2–3 дні електронною поштою можна було отримати результати ґрунтових аналізів.

Зерновий баланс
Валовий збір пшениці перевищив 24 млн т, тобто будуть забезпечені внутрішні потреби й експортні можливості. Попит на нашу пшеницю на тлі невисоких урожаїв в інших країнах Північної півкулі надзвичайно великий.
Мінагро підписало із зернотрейдерами меморандум, в якому зафіксовано, що трейдери можуть експортувати 8 млн т продовольчої і 8 млн т — непродовольчої пшениці. В результаті буде забезпечено баланс між внутрішнім споживанням та експортом.
Цьогоріч добре вродила королева полів кукурудза, валовий збір — майже 30 млн т, це більше за торішні 25 млн т. Очевидно, що переважну частину качанистої (можливо, 22 млн т) буде експортовано, кажуть у міністерстві.
Вперше наша країна повезе кукурудзу на продаж до Європи, її якість задовольняє потенційних покупців. У виході на європейський кукурудзяний ринок нашим аграріям підіграла погода. Деякі європейські країні охопила критична посуха, і вони не добрали у свої засіки кукурудзяного зерна, тож вирішили купувати його в Україні.
В європейських країнах не вистачає кормового силосу, який виготовляють із кукурудзи, для відгодівлі худоби. Але наші аграрії навряд чи допоможуть тут європейцям, адже силос складно транспортувати.
Цьогорічний експорт кукурудзи до Європи був ситуативним. Якщо наступного року погода сприятиме європейським аграріям, то їхні країни навряд чи купуватимуть нашу кукурудзу. А от експорт качанистої до Китаю має додати 10%, а то й більше, від торішнього, сподіваються фахівці Мінагро.
Остаточний прогноз вони дадуть, коли вся кукурудза буде завантажена в елеватори і будуть укладені перші експортні контракти.
Очікується приріст валового збору соняшника — до 13,5 млн т проти торішніх 12 млн т, тож можуть збільшитись експортні поставки соняшникової олії та соняшникового шроту.
Світові ціни на агропродукцію зростають, зокрема на кукурудзу, сою, пшеницю. Підштовхують ціни й торговельні війни, особливо між США та Китаєм. Для України ці війни поки не принесли особливого позитиву. На жаль, заміщення американської сої на китайському ринку відбулося не за рахунок нашої.
Активно зреагувала на торговельну війну між двома найбільшими економіками світу Індія: вона оперативно склала список із 40 товарів, які зможуть замінити американський експорт. До нього, зокрема, увійшла заморожена яловичина, молочні продукти.
Збільшення експорту допоможе зменшити дефіцит зовнішньоторговельного балансу між Індією та Китаєм. Поки ж Індія купує у Піднебесної товарів більше на 63 млрд дол., аніж постачає до неї.

Динаміка
Нині вітчизняні аграрії не поспішають продавати зерно, зберігають його у своїх господарствах і на елеваторах, чекаючи розвитку тренду на зростання цін, особливо на продовольчу пшеницю. Поки на ринок вивозять менш якісне зерно, краще залишають на потім.
Нині вже експортовано 40% обсягів пшениці, зафіксованих у меморандумі між Мінагро і зернотрейдерами. Це дещо забагато, вважають у міністерстві, експорт мав би бути рівномірним до кінця маркетингового року.
Динаміка попереднього року свідчить про те, що активним експорт буде до листопада, у грудні його темпи почнуть зменшуватись. У лютому, можливо, у березні з України буде відправлено останній у цьому маркетинговому році корабель із пшеницею.
А поки іноземці викупили близько 2 млн т продовольчої пшениці, понад 1 млн т — фуражної, 1,2 млн т ячменю, понад 1 млн т кукурудзи.
Погодні умови нинішнього року ще раз переконали хліборобів у тому, що лише чітке виконання агротехнічних вимог дає можливість отримати більш якісне зерно.
Зараз воно помітно зросло у ціні на внутрішньому і зовнішньому ринках. Для аграріїв це добре. А от для споживачів хліба і хлібобулочних виробів — не зовсім. Адже, як прогнозують експерти, ціни на хліб до кінця поточного року мають підвищитися на 10%, у наступному році здорожчання триватиме.
На зростання вартості хліба впливатиме інфляція, девальвація та підвищення світових цін на зерно, кажуть експерти. І додають, що у структурі собівартості хліба борошно займає майже 40%. Ціни на нього на внутрішньому ринку не відрізняються від світових, від курсу валюти залежать вартість олії, цукру, енергоносіїв, палива для транспорту.
Середні за вартістю сорти хліба дорожчатимуть повільнішими темпами, зауважують експерти, оскільки прибутковість їхнього виробництва достатня. Поступове зростання вартості хліба триватиме й наступного року, адже із січня 2019-го очікується чергове оновлення розмірів мінімальної зарплати.
За споживанням хліба Україна майже вдвічі випереджає Францію, де з’їдають за рік 54 кг, наші співгромадяни — 95 кг. У Туреччині ще більший рівень споживання хліба — 124 кг на одну людину на рік.
З торішнього липня до нинішнього липня соціальний хліб подорожчав у середньому на 28%, або на 3 грн 40 коп. Найбільше у ціні продукт № 1 додав у Запорізькій області — 42%, найменше — у Рівненській — 12%.
Із 1995-го до 2017-го панувало тотальне державне регулювання цін на продукти першої необхідності. Хлібопекарна галузь перебувала під дією спеціальної постанови, нині вона працює у ринкових умовах, тож дбає про рентабельність і розвиток.

Фрукти
А ось ціни на яблука, груші, сливи цього року потішили споживачів і аж ніяк — не фермерів. Вартість більшості фруктів дружно просіла. Продавці на гуртових ринках казали, що порівняно з минулим роком попит на фрукти покращився. І відбулося це завдяки нижчим цінам, підняти які їм улітку не вдавалося.
Лідирували за темпами зниження цін сливи. До речі, вони були першими й у рейтингу найбільшого зниження цін у категорії кісточкових фруктів — сливи коштували наполовину дешевше, ніж торік.
Яблука посіли другу позицію серед фруктів, ціни на які знизилися порівняно з 2017-м. При цьому в розрізі головних сортів ситуація просідання цін виглядала по-різному.
Наприклад, сорт «Гала» здешевшав одразу на 45% — до 4–6 грн за кілограм, а «Голден» — на 30% дешевший, ніж восени 2017-го. Його на гуртовому ринку можна було придбати за 7–10 грн.
Такі гроші люди готові платити за звичайне українське яблуко, преміальні сорти коштують удвічі дорожче, але й пропозиція їх досить обмежена. Груші за останній рік утратили 14% ціни, лише на виноград ціни цьогоріч особливо не змінились.
Україна продовжує нарощувати свою присутність на світовому ринку замороженої малини. У серпні вітчизняні компанії відвантажили на експорт в 1,6 раза більше цієї продукції, ніж у торішньому серпні, встановивши черговий рекорд.
За останній місяць літа Україна експортувала трохи менше 2 тис. т замороженої малини, причому весь цей обсяг було відправлено на ринок ЄС. Головним покупцем залишається Польща, туди експортовано 80% замороженої малини.
Ухвалення Закону «Про зменшення ставки ПДВ для продукції садівництва» виведе українських виробників із тіні та створить сприятливі умови для легального вирощування фруктів, уважають експерти. Проект закону передбачає зменшення ставки податку на додану вартість з 20 до 7% на плодоягідну продукцію, яка вирощується в Україні.
За даними офіційної статистики, в країні вирощуванням багаторічних культур (плодів, ягід, горіхів) займаються 1042 підприємства. За неофіційною статистикою, таких підприємств понад 1500. І це без урахування фізичних осіб, які не об’єднались у кооперативи чи інші форми спільного господарювання.
Новий закон, особливо у поєднанні з програмою державної підтримки садівництва, збільшив би доходи держбюджету, зазначають експерти. Нині промислові виробники плодово-ягідної продукції офіційно вирощують майже 400 тис. т продукції, вартість якої сягає 7 млрд 745 млн грн.
За два-три роки після введення в дію закону промислові виробники з урахуванням результатів програми держпідтримки закладення молодих садів офіційно вироблятимуть 900 тис. т плодово-ягідної продукції. Її вартість сягатиме майже 20 млрд грн, з яких буде сплачено до держскарбниці понад 554 млн грн ПДВ.
Як свідчить міжнародний досвід, у розвинутих аграрних країнах ЄС при оподаткуванні сільгосппродукції у більшості випадків діє знижена ставка — вона щонайменше вдвічі, а то й втричі нижча за стандартну.

Картопля
У нинішньому сезоні в Україні будуть значні складнощі з експортом картоплі, зауважують експерти. Незважаючи на те що в країнах ЄС очікується значне зменшення виробництва бульби через посуху, це особливо не вплине на український експорт картоплі.
Згідно з Директивою Єврокомісії, яка регламентує надходження на територію ЄС сільгосппродукції, в Євросоюзі встановлено певні правила для її імпорту. Аби продавати картоплю в країнах ЄС, Україні треба пройти низку процедур. Наразі робиться все, аби зняти бар’єри для експорту нашої бульби, та навряд чи це відбудеться цього року.
Тож поки експорт картоплі з України доволі обмежений. Основними покупцями донедавна були Білорусь, Молдова, Грузія, Азербайджан, але цього сезону потрапити на ринки навіть цих країн вітчизняній картоплі буде значно важче.
З огляду на це експерти радять українським виробникам звертати більше уваги на продукти переробки картоплі. Такі, як заморожена картопля, картопля фрі, картопляні чіпси, крохмаль, адже вони мають значно більший експортний потенціал.

Підтримка
Держава прагне підтримати аграріїв фінансово. Рівень освоєння коштів за програмами держпідтримки нерівномірний, хоча за більшістю напрямків не викликає нарікань і вже згенерував позитивний ефект у галузі.
Аграрний бюджет дотацій на сільське господарство на 2018 рік передбачав освоєння 6,3 млрд грн. Найбільше грошей спрямовувалося на підтримку тваринництва — 4,3 млрд грн, із них використано 550 млн.
До Мінагро подано додаткові заявки ще на понад 300 млн. У цій програмі є одна особливість — держава компенсує вартість будівництва. До нього треба підготуватися, тож у профільному міністерстві очікують, що заявки будуть ще надходити.
Програма в такому форматі діє перший рік, і бізнесу необхідно скоригувати свої плани, підготувати документи до будівельного процесу. У 2016 році введено в експлуатацію 25 тваринницьких об’єктів, у тому числі 11 — у галузі скотарства, 2 — свинарства, 3 — птахівництва, 1 — вівчарства і один забійний цех.
У тваринницькій галузі вдалося стабілізувати поголів’я, донедавна простежувалася стійка тенденція до його зменшення. Скорочення поголів’я було зупинено: в галузі створено 200 нових робочих місць, очікується продовження цієї тенденції.
За програмою підтримки садівництва було виділено 300 млн грн, із них виплачено 73 млн. Ще є заявки на 484 млн, але частина з них відсіється після опрацювання у районних комісіях.
Держава обіцяє частково компенсувати аграріям витрати на сільгосптехніку та обладнання вітчизняного виробництва, які вони придбали торік, але з незалежних від них причин не отримали обіцяних виплат. Ця нова обіцянка зафіксована у спеціальній постанові Кабміну.
Раніше влада передбачала компенсувати 25% витрат сільгоспвиробників на купівлю техніки, якщо вона входить до списку Мінекономрозвитку. Список включає майже дві тисячі найменувань техніки, яку випускають 60 вітчизняних заводів.
Купувати таку техніку можна лише через державні банки — «Ощадбанк», «Укрексімбанк», «Укргазбанк» та «Приватбанк», але кампанія допомоги аграріям у придбанні вітчизняної техніки виявилася не надто ефективною.
Про це свідчать цифри — із 945 млн грн, які влада передбачала на компенсацію, до кінця літа було освоєно 159 млн. Причина — у низькому попиті на вітчизняну техніку і складна процедура отримання коштів. Нещодавно уряд заявив про намір спростити цю процедуру.

Олена КОСЕНКО