Цей захід задуманий головою КНР Сі Цзіньпіном. У травні 2017 року очільник КНР на саміті з питань міжнародної співпраці у рамках концепції «Один пояс, один шлях» заявив, що Китай у 2018 році планує провести Китайську міжнародну виставку імпорту.
Нині багато держав почали запроваджувати політику протекціонізму для своїх економік. Китайська влада виступає проти протекціонізму. Вона підтримує економічну глобалізацію і лібералізацію торгівлі, вітає ініціативи, спрямовані на зміцнення торгово-економічної співпраці між країнами усього світу, на заохочення розвитку відкритої економіки.
Три роки тому Китай ініціював проект «Один пояс, один шлях» — відродження Великого Шовкового шляху. Його мета — створити новий глобальний порядок за китайськими правилами та очолити глобалізацію. Вже більше 100 країн та міжнародних організацій підтримали цю ініціативу, понад 40 держав і міжнародних організацій підписали з Китаєм угоди про співпрацю.
Коло друзів ініціативи «Один пояс, один шлях» активно зростає. Китайські підприємства інвестували понад 50 млрд дол. в інфраструктуру країн — учасниць Нового Шовкового шляху. Розпочалася реалізація низки великих проектів, це стало поштовхом для розвитку економік країн-учасниць і створення великої кількості робочих місць.
Китай є другою економікою у світі і другою державою за обсягами імпорту й споживання. Нині Китай увійшов у нову стадію безперервного розширення масштабів споживання. Причому воно, як і імпорт, має величезний потенціал до зростання, адже у Піднебесній живе 1,5 млрд людей.
Упродовж наступних п’яти років Китай імпортуватиме продуктів і послуг на понад 10 трлн дол., запевняють експерти. Тож українські підприємства, взявши участь у Китайському ярмарку, матимуть історичний шанс вийти на величезний китайський ринок.
Обіцянки господарів
Виставка проходитиме у Шанхаї, в економічній зоні дельти ріки Янцзи. Цей економічний регіон включає Шанхай, Чжецзян і Цзянсу. Тож Шанхай має вигідне географічне розташування, він економічно міцний, із розвинутою сферою послуг, в змозі розподіляти ресурси по всьому світу.
Обсяг вантажообігу контейнерів Шанхайського порту впродовж останніх семи років безперервно зростає, нині вийшов на перше місце у світі. Пропускна здатність пасажиропотоку шанхайських аеропортів перевищила 100 млн людей, мережа авіаліній охоплює 282 міста в усьому світі.
Спонсорами виставки стало Міністерство комерції КНР і народний уряд міста Шанхай, а партнерами — Всесвітня організація торгівлі, Конференція Організації Об’єднаних Націй із торгівлі й розвитку, Організація Об’єднаних Націй із промислового розвитку.
Спонсори обіцяють допомогти учасникам ярмарку в оформленні митних, контрольних, карантинних документів, планують надавати комплексні послуги за принципом єдиного вікна у режимі онлайн та офлайн, вони посилять контроль у сфері захисту прав на інтелектуальну власність.
На виставку запросять підприємства з китайських провінцій, автономних районів і міст центрального підпорядкування КНР, а також покупців із третіх країн. Особливу увагу керівництво Китаю приділятиме змісту та значущості цього заходу для китайського бізнесу й держави в цілому.
Нині майже всі міністерства та відомства, галузеві асоціації й організації в КНР, а також дипломатичні установи за кордоном працюють над формуванням галузевих експозицій та цільовою аудиторією виставки. Організатори збиратимуть думки і пропозиції учасників і коригуватимуть роботу ярмарку, аби задовольнити побажання гостей. Планується підтримка кожного виставкового місця.
На ярмарку може демонструватися продукція, яка вже має право постачатися до Китаю. Але КНР пішла на поступки — дозволила привезти на виставку продукцію, яка у найближчому майбутньому отримає дозвіл на експорт до Піднебесної.
За оцінками організаторів, свої товари й послуги на виставці презентують компанії з понад 100 держав світу, відвідають ярмарок понад 150 тис. профільних імпортерів і споживачів із Китаю та інших країн світу. Вже більше тисячі підприємств різних галузей висловили бажання взяти участь у виставці.
Ярмарок проходитиме у Національному виставковому центрі, який нагадує чотири пелюстки конюшини — символу Шанхая. Площа виставкового центру — 1,5 млн кв. м, це найбільший виставковий комплекс у світі.
Діловий центр, виставковий павільйон, адміністративний корпус і готелі поєднані між собою головною галереєю заввишки вісім метрів, тож відвідувачі можуть швидко переходити з будівлі в будівлю. Торік було проведено 70 виставок, які відвідали 4,3 млн людей з усього світу.
Сам ярмарок займатиме майже 250 тис. кв. м і буде розбитий на блоки торгівлі й послуг. У павільйонах першого блока (загальна площа 180 тис. кв. м) буде представлено інтелектуальне й високотехнологічне устаткування для промисловості; побутова електроніка і техніка; одяг, прикраси, товари щоденного попиту; автомобілі, харчова й агропродукція; медапаратура й лікарсько-оздоровчі продукти.
Блок послуг (30 тис. кв. м) наповниться новими технологіями у сфері фінансів, інформаційних технологій, туризму, культури, освіти, аутсорсінгу, дизайну, проектування.
Організатори планують проводити профільні зустрічі з обговорення потреб і запитів ринку покупця й продавця, а також галузеві семінари, презентації продукції та інші цікаві комплексні заходи. Вартість оренди необлаштованого виставкового місця — 300 дол. за 1 кв. м, а облаштованого — 3000 дол. за 9 кв. м. Наші компанії вже отримали 540 кв. м пільгової площі.
Наші плани
Як зазначив під час презентації Китайської міжнародної імпортної виставки очільник Торгово-промислововї палати України Геннадій Чижиков, ТППУ буде офіційним представником інтересів України на цій виставці та займатиметься формуванням експозиції вітчизняних компаній.
Китай добре розуміє перспективи й виклики реформ, які відбуваються в нашій країні, адже цьогоріч виповнюється 40 років від початку китайських перетворень. КНР є прикладом наполегливості й послідовності проведення реформ в економіці.
Частка нашого експорту до Піднебесної сягає 8%, імпортуємо з КНР — 10% товарів. За дев’ять місяців минулого року товарообіг становив 5,4 млрд дол., маємо 14,4% зростання, вивезено з України продукції на 1,4 млрд дол., імпортовано з Китаю — на 4 млрд дол. Тож маємо негативне торговельне сальдо з Піднебесною.
На жаль, поки не дуже ефективна інвестиційна співпраця України й Китаю: КНР вклала у нашу економіку лише 17 млн дол., вітчизняний бізнес інвестував у Піднебесну 1,5 млн дол. і сконцентрувався переважно на переробній промисловості.
Як і в інших країнах світу, куди КНР здійснює інвестиційну експансію, привабливим для вкладень є сектор сільського господарства. Це обумовлено однією з цілей Компартії — забезпечити продовольчу безпеку країни. Україна не стала винятком: на кінець 2016-го інвестиції в агросектор сягнули 6,42 млн дол.
Другим інвестиційним пріоритетом КНР є промисловість, в яку інвестовано 3,3 млн дол. Найбільше вкладено в акціонерний капітал переробних підприємств. Китайці зацікавлені інвестувати в інфраструктурні та енергетичні проекти і тут Україна має суттєві перспективи.
Китай має надзвичайно великий інвестиційний потенціал, але в Україні він використовується на рівні менше 1%. Причина низької активності — відсутність гарантій безпеки інвестицій.
Китайських бізнесменів лякає українська корупція, високе податкове навантаження та надмірне регулювання, нечітка правова система, мінливість політичного середовища, низький рівень доходів наших громадян, відсутність інфраструктури, труднощі у спілкуванні з урядовими та приватизаційними органами, проблеми у встановленні чітких прав власності.
Нині економічні партнери шукають нові шляхи для взаємовигідної співпраці. Минулий рік став проривним для багатьох наших підприємств, вони змогли вийти на китайський ринок з якісною продукцією, зокрема з харчовою і високотехнологічною.
Допомагають українському бізнесу освоювати китайські простори Китайська торговельна асоціація, Діловий центр підтримки бізнесу. І звичайно — ТППУ: за останні два роки вона організувала більше 20 спільних заходів із китайськими партнерами — бізнес-форуми, виставки, презентації.
Вітчизняні підприємці намагаються брати участь у різноманітних виставках, аби просувати свою продукцію на зовнішні ринки. Торік гідно підготувалися до спеціалізованої виставки ЕКСПО-2017, яка проходила в Астані й у якій взяли участь компанії зі 127 країн, зокрема із США, Німеччини, Бразилії, та десять міжнародних організацій.
Національний стенд приваблював відвідувачів сонячними концентраторами, фотоелектричними жалюзі, вітрогенераторами. За результатами виставки була підписана угода щодо намірів серійного виробництва сонячних концентраторів із казахським підприємством.
Виставка в Астані засвідчила, що світ відірвався вже дуже далеко від використання традиційних енергоресурсів. Тож у 2050 році може майже про них забути і на 99% перейти на відновлювальні джерела енергії.
За даними Міжнародного енергетичного агентства зі штаб-квартирою у Парижі, починаючи з 2015-го інвестиції у відновлювальні джерела енергії перевищили вкладення у традиційні (газ, нафту, вугілля).
У 2016-му ця тенденція трансформувалась — інвестицій було менше, а обсяг введених потужностей став значно більшим. Тобто треба було менше вкладати грошей, аби обладнати вітро- та сонячні станції, біогазові установки. Тут є широкий простір для співпраці з економічними партнерами, зокрема з китайськими.
Основним партнером на Сході має бути Китай, вважає Г. Чижиков, це не політичний, а бізнесовий прагматизм. ТППУ готова надавати підтримку китайським підприємцям у пошуку партнерів в Україні. Наша держава потребує інвестицій у модернізацію економіки, інфраструктури, енергетики.
Історія
На жаль, поки частка України у структурі торгівлі з КНР є незначною, це й обумовлює від’ємне сальдо торговельного балансу між Україною та КНР.
Були часи, коли наше сальдо було позитивним — 1995–2004 роки. Однак у нашому експорті до КНР переважала продукція з низькою доданою вартістю та низькотехнологічна. Тобто сировинна продукція та металобрухт.
Пік високотехнологічного експорту України в Китай припав на 2007 рік: тоді ми постачали в КНР телекомунікаційне обладнання, продукцію машинобудування, літаки та комплектуючі до них, оборонні технології.
Починаючи з 2013-го переважає експорт середньотехнологічної продукції, найбільшу перевагу китайський імпортер віддає продукції гірничо-металургійного та агропромислового комплексу. Так, майже 94,1% експорту до КНР припадає на сировинні товари, лише 5,6% — на готову продукцію.
Зростаючий попит китайських партнерів зберігається на металомісткі руди та металобрухт — 40,2%, зернові культури, зокрема кукурудзу та сою — 28,9%, рослинні олії — 22,2%, деревину та енергетичне обладнання — майже по 2%.
На відміну від українського середньо- та низькотехнологічного експорту, імпорт із КНР є переважно високотехнологічним — 37% від загального обсягу. Частки середньо- та низькотехнологічного експорту — 26% та 9,9%.
Серед високотехнологічної продукції 11,9% — телекомунікаційні пристрої; 10,9% — електричні машини та устаткування; 7,3% — офісні машини та машини автоматичної обробки даних.
Нещодавно Китай дозволив 18 українським компаніям експортувати молочну продукцію. Вихід на ринок Піднебесної повністю замістив поставки молочки в Росію.
Вітчизняні молочні підприємства поки постачатимуть суху продукцію, це пов’язане з умовами зберігання й транспортування. Китайський ринок потребує української кукурудзи, ячменю, яловичини, буряків, олії, шроту, причому у великих обсягах.
Розвиток ділової співпраці між Києвом і Пекіном не залежить від політичної складової, кажуть експерти. Китай є досить специфічним партнером, він декларує комуністичні основи життя та успішно співпрацює з різними державами як економічний партнер. Ідеологічна складова не має для нього особливої ваги.
Минулий рік був проривним у відносинах України і Китаю. Відбулося третє засідання міжурядової комісії, де був задекларований новий рівень співробітництва і окреслені його амбітні перспективи.
Вже прийнято важливі рішення — відновити програму будівництва «повітряного експресу» з Бориспільського аеропорту до Києва за допомогою китайських фахівців і грошей та облаштувати дороги Полтава — Житомир — Вінниця й спорудити міст біля Кременчука. Уряд планує залучити від китайських партнерів 7 млрд дол.
Олена КОСЕНКО
