Економіка
Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
П'ятниця Лютий 28, 2020

Шановні читачі! 15 червня 2018 року газеті "Демократична Україна"

(до жовтня 1991р. - "Радянська Україна") виповнилося 100 років!

 

П'ятниця, 05 Серпень 2016 12:10

100 днів уряду: оцінки й очікування

Rate this item
(0 votes)

Ни­ні в су­спіль­стві та екс­перт­но­му се­ре­до­ви­щі ак­тив­но об­го­во­рює­ть­ся ді­яль­ність онов­ле­но­го Каб­мі­ну. Че­рез 100 днів уже мож­на оці­ни­ти пер­ші ре­зуль­та­ти ро­бо­ти уря­дов­ців, до­сяг­нен­ня і не­вда­чі, про­ана­лі­зу­ва­ти на­пря­мок ро­бо­ти, зро­зу­мі­ти, чи справ­ди­лись очі­ку­ван­ня дер­жа­во­твор­чих змін, яких ви­ма­га­ють укра­їн­ці.

Європейці підтримують уряд зі стриманим оптимізмом, констатуючи, що можна було б зробити більше. При цьому відзначають рішучість прем’єра, з якою він наважився на суттєве підвищення газових цін і тепер намагається переконати українців, що ті ціни ринкові, й коли людям доведеться платити за комунальні послуги сповна, уряд із субсидіями допоможе.
Поки що вдалося переконати не всіх, хіба що якусь частину експертів. Інші, як з’ясували соціологи Фонду «Демократичні ініціативи» та Реанімаційного пакета реформ (РПР), посередньо оцінюють стоденну діяльність уряду.

Середня оцінка — 4,6 бала за десятибальною шкалою. Втім, роботу очільника Кабміну В. Гройсмана експерти оцінили трохи краще — 5,3 бала.
Найуспішнішою в діяльності уряду є співпраця з Президентом П. Порошенком (6,2). Також відносно високо експерти оцінили співпрацю Кабміну з міжнародними організаціями (5,5) та з громадянським суспільством (5,4). Найгірші оцінки уряд отримав за кадрову політику (3,5).
Основними досягненнями Кабміну за 100 днів роботи, незважаючи на встановлення високих цін на газ для всіх споживачів, експерти називають реформи в енергетиці, а також лібералізацію ринку ліків, спрощення їх реєстрації.
Недореформованість енергетичної сфери й непрозові тарифи на енергоносії стали урядовими невдачами, переконані експерти. Серед інших промахів вони виокремили скомпрометованість керівництва Державної фіскальної служби й провали у соцполітиці.
Зпоміж сильних сторін уряду експерти вирізняють наявність однієї політичної лінії з Президентом, готовність співпрацювати з громадянським суспільством й експертним середовищем та наявність у складі уряду певної кількості кваліфікованих реформаторів із чистою репутацією.
Деякі експерти переконані, що перевагою Кабміну є високі амбіції його членів, інші вважають позитивом відсутність політичних амбіцій.
Слабина уряду — у недостатній підтримці парламенту й «умовності» існування коаліції. Серйозні проблеми у Кабміну також із кадрами, належністю до різних політичних груп та відсутністю широкої інформації про важливість непопулярних реформ.
Серед першочергових і основних заходів, які має здійснити уряд, експерти називають звільнення дискредитованих високопоставлених чиновників та зменшення тиску на бізнес. Найбільш затребуваними реформами, на думку експертів, є реформа органів правопорядку (судів, прокуратури, поліції), реформа держуправління та антикорупційна реформа.
Основним завданням, яке уряд випускає зі своєї уваги, за висновками експертів, є постійна комунікація із суспільством, у рамках якої населення інформуватиметься про суть та важливість реформ.
Більше двох третин експертів вірять в успіх реформ в Україні. В оцінках успішності уряду оптимізму менше: у відносну успішність уряду вірять менше половини експертів. Окрім того, доволі позитивно експерти оцінили урядову програму.
Îá³­öÿí­êè
У своїй програмі уряд обіцяє забезпечити зростання рівня життя українців, підвищити його якість через сталий економічний розвиток. Передумовами цього називає національну безпеку, макроекономічну стабільність, створення сприятливого бізнесклімату, утвердження верховенства права, протидію корупції, підвищення якості держуправління.
Економічна стабілізація передбачає стабільність держфінансів, низький рівень інфляції, високу стійкість фінансової системи. Протягом останніх десятиріч Україна здебільшого перебувала у стані макроекономічної нестабільності — населення біднішало через високу інфляцію та девальвацію гривні, підприємства банкрутіли, люди втрачали роботу, їхні заощадження знецінювалися одночасно з обвалом банківської системи.
Значною мірою саме економічні потрясіння призвели до того, що Україна істотно відстає від сусідніх держав. Утримання досягнутої за останній рік макроекономічної стабілізації є одним з основних пріоритетів Кабміну. Проте метою реформ є як стабілізація поточної ситуації, так і досягнення довгострокової макроекономічної стабільності, без якої країні буде важко досягти високого економічного розвитку.
Кабмін обіцяє проводити виважену й відповідальну економічну політику. Створення сприятливого клімату для розвитку бізнесу — необхідна умова для досягнення економічного успіху й інтеграції в Європу. Так, стабільне зростання ВВП може забезпечити стабільний і високий рівень доходів і соцвиплат.
Підвищення якості держуправління відновить довіру людей до держави, а бізнесу дасть змогу ефективно працювати, створювати робочі місця, розвиватися. Після Революції Гідності були розпочаті важливі реформи, зокрема децентралізація та реформування держслужби, їх уряд обіцяє активно продовжувати.
Не менш важливим є посилення внутрішньої згуртованості, інтеграція внутрішньо переміщених осіб, відновлення життєдіяльності на територіях, які постраждали від російської агресії, відновлення комунікацій із мешканцями тимчасово окупованих територій.
Зазначені пріоритети доповнюють один одного. Довгострокова макроекономічна стабільність недосяжна без сталого зростання економіки й верховенства права, ефективної протидії корупції. Все це базується на якісному держуправлінні й ліквідації можливостей для корупції, на дерегуляції економіки, мінімізації втручання владних органів в економічну діяльність.
Макроекономічна стабілізація потребує відповідальної, виваженої фіскальної політики. Цьогоріч основним завданням є утримання досягнутої макроекономічної стабільності та оздоровлення держфінансів, яке передбачає проведення реформ, що дозволять запобігти кризі в майбутньому.
Одна з причин постійних криз у сфері держфінансів — відсутність правил, які б обмежували можливості для необґрунтованого витрачання коштів і забезпечували ефективність витрат. У розвинутих державах діють жорсткі бюджетні обмеження, а міністерства фінансів мають можливості контролювати обсяг витрат.
В Україні роль Мінфіну є порівняно слабкою, визнається в програмі, а бюджетні обмеження часто порушуються. Це призводить до витрат, яких країна не може собі дозволити і які фінансуються руйнівними для економіки способами — друкуванням грошей, накопиченням боргів.
Неякісне планування витрат розпорядниками коштів призводить до низької ефективності їх використання, надання неякісних держпослуг. Посилення ролі Мінфіну, дотримання жорстких бюджетних обмежень, ефективне використання коштів, запровадження середньострокового бюджетного планування дозволять запобігти подібним порушенням у майбутньому.
Йдеться в програмі і про податкову реформу й удосконалення адміністрування податків. Україна потребує простої, прозорої, справедливої, прогнозованої податкової системи, яка б стимулювала інвестиції, підтримувала економічне зростання. Це вимагає змін у системі податків, які б спрощували її, розширювали базу оподаткування, і підвищення прозорості та якості адміністрування податків.
Податкові реформи, які проводилися після Революції Гідності, частково покращили ситуацію, але потреба у подальших ефективних заходах залишається. При цьому особливу увагу уряд обіцяє надавати реформуванню органів доходів і зборів, які найчастіше стикаються з бізнесом і отримують від нього найбільше нарікань.
Особливий акцент у програмі — на приватизації та реформі управління держпідприємствами. Нині в Україні близько 3500 держпідприємств, з них 1700 не підлягають приватизації. У країнах ЄС держпідприємств не більше 300, тож наш держсектор є аномально великим.
Часто наші держпідприємства неефективно управляються, стають джерелом збагачення для корупціонерів, у них не вистачає коштів для капіталовкладень. Приватизація дозволить залучити капітал приватних інвесторів у розвиток, модернізацію, технічне переоснащення, створити додаткові робочі місця й забезпечити соцгарантії працівникам. Через приватизацію країна може залучити необхідні іноземні інвестиції, які допоможуть реструктуризувати й модернізувати економіку.
Приватизація сприятиме антикорупційній політиці, бо запобігатиме збагаченню від використання майна держпідприємств. Стратегічні підприємства, які не підлягають приватизації, треба реформувати, оновити систему їх управління, аби забезпечити ефективність і конкурентоспроможність. До того ж приватизація сприятиме збільшенню доходів бюджету та зменшенню держборгу.
У своїй програмі урядовці визнають, що великою проблемою є низький рівень інвестицій в економіку — трохи більше 10% ВВП (їх частка має сягати 20–25%). Нестача капіталовкладень українського бізнесу та низький рівень іноземних інвестицій обмежують створення робочих місць, гальмують розвиток економіки.
Серед причин скромного інвестування — різноманітні обмеження, які сповільнюють розвиток бізнесу, та невідшкодування ПДВ експортерам. Це відлякує інвесторів. Зняття обмежень через дерегуляцію сприятиме притоку інвестицій й створенню робочих місць, а залучення інвестицій із країн ЄС допомагатиме Україні в євроінтеграції. До того ж дерегуляція має сильний антикорупційний ефект, бо зменшує можливості для отримання неправомірної вигоди.
Çà­óâà­æåí­íÿ
Експерти зазначають, що впродовж 100 днів діяльності нового уряду ніякого дива не відбулося — Кабмін вирішує проблеми країни за рахунок добробуту простих громадян. Не бачать експерти й обіцяного конкурентного середовища на ринку. Коли уряд підвищував тарифи на газ, треба було провести демонополізацію ринку, але цього не було зроблено.
Усі субсидії, які надаються українцям, якщо їх удається оформити, потрапляють до монополістів, які в Україні традиційно працюють на ринку палива, електроенергії, видобування газу й нафти. Держава ніби витрачає гроші на підтримку незаможних, але кошти йдуть до кишень олігархів.
Уряд намагається зарахувати до своїх досягнень макроекономічну й фінансову стабілізацію. Експерти кажуть, що це не результат роботи уряду, а наслідок катастрофічного падіння купівельної спроможності населення.
Обмілілі доларові потоки прямують на валютний ринок, тож він стабілізувався. Гривня укріплюється повільно, впродовж доби курс може змінюватися, не виключається й різка девальвація нацвалюти.
Не склалось в уряду і з приватизацією. Провалився конкурс із продажу Одеського припортового заводу — інвестори не подали заявок на його покупку. Хоча у Фонді держмайна запевняли, що на придбання ОПЗ є сім серйозних претендентів — компаній зі світовим іменем.
Інвесторів налякав борг ОПЗ перед Group DF, що належить Д. Фірташу, суд із компанією «Нортима», яка нібито виграла приватизаційний конкурс кілька років тому, відсутність пільг і преференцій, висока стартова ціна — 13,175 млрд грн. Тож запланованих у бюджеті грошей від приватизації може й не бути. Хоча у ФДМ запевнили, що ОПЗ буде повторно виставлений на приватизацію у цьому жовтні з можливою пероцінкою стартової ціни.
Що стосується досягнень уряду у співпраці з МВФ, то тут деякі експерти погарячкували, зарахувавши це у позитив. У липневих планах МВФ українське питання не значилося, тож міністр фінансів О. Данилюк змушений був заявити, що у співпраці МВФ з Україною щодо виділення третього траншу сталася невелика затримка. За його словами — до серпня, хоча експерти вважають, що до осені.
Тим більше виявилося, що є деякі технічні питання, точніше проблеми у відносинах із МВФ. Фонд уже настільки не довіряє Україні як позичальнику, тож надто прискіпливо перевіряє виконання зобов’язань, які вона взяла на себе.
Та й зрив конкурсу з приватизації Одеського припортового оптимізму не додає — приватизаційні гроші мали зміцнити держбюджет, як того вимагає МВФ. Надходження до держскарбниці будуть меншими і через меншу за 12% інфляцію, передбачену у бюджеті, а його витрати не зменшаться. Тому дефіцит бюджету буде суттєвим. Уряд має думати, як скоротити видатки, аби витримати параметри бюджетного дефіциту, передбачені угодою з МВФ.
Як заявив на форумі, присвяченому стоденній діяльності уряду, голова правління Центру політикоправових реформ Ігор Коліушко, уряд не є командою однодумців. Він не сформований прем’єром, а є балансом інтересів різних політичних сил, політикоекономічних груп, які намагалися просунути своїх представників у Кабмін.
Досягненням уряду експерт назвав затвердження програми діяльності на перший рік. Її новому уряду було легко розробити, бо впродовж кількох місяців прем’єріади Рада реформ при Адміністрації Президента підготувала хороші аналітичні матеріали. Уряд узяв їх за основу для своєї програми, оприлюднив її, дав тиждень для внесення поправок і пропозицій, у тому числі від громадських експертів.
Та під час імплементації програми почалися проблеми. Виявилося, що міністерства не навчені працювати на основі аналітичної політики й обґрунтованих державних рішень. Вони реагують лише на настанови зверху чи «пожежу», тому часто видають необґрунтовані ініціативи.
Аби подолати цю проблему, необхідно реформувати систему держуправління. Стратегію реформи своєю постановою Кабмін затвердив, але з імплементацією стратегії, на думку І. Коліушка, будуть великі проблеми. Бюрократи опиратимуться змінам, бо впевнені, що вони спрямовані на погіршення їх особистого становища в апараті влади. Тож реформу держуправління треба запускати якнайшвидше. Якщо уряд не зможе цього зробити, він приречений на неефективність.
Натомість перший віцепрем’єрміністр Степан Кубів запевняє, що новий уряд є командою однодумців, він відкритий для дискусії з бізнесом, експертами, суспільством, розуміє проблеми і намагається їх вирішувати.
Елла НОВАК

Останнi новини


Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.ua».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».