Економіка
Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
Понедiлок Листопад 29, 2021

Шановні читачі! 15 червня 2018 року газеті "Демократична Україна"

(до жовтня 1991р. - "Радянська Україна") виповнилося 100 років!

 

П'ятниця, 15 Липень 2016 15:57

Що очікує українську митницю?

Rate this item
(0 votes)

Вла­да не­од­но­ра­зо­во обі­ця­ла на­вес­ти лад на дер­жав­ній мит­ни­ці, але да­лі слів спра­ва не ру­ха­ла­ся. Про це свід­чать чи не що­ден­ні ко­руп­цій­ні скан­да­ли і про­цві­тан­ня кон­тра­бан­дної ма­фії на віт­чиз­ня­них мит­них пе­ре­хо­дах.

В уряді запевняють, що все буде інакше і перші результати змін народ побачить уже незабаром. А поки всі, хто колинебудь перетинав українські митні переходи, особливо у статусі підприємця, можуть поділитися не надто приємними спогадами.
Кілометрові черги на кордоні, які можна скоротити за кілька десятків євро. Зволікання з розмитненням вантажів. Махінації із заниженням митної вартості товарів. Додаткові перевірки на розсуд митника.
Зловживань, які можуть набити кишені митним інспекторам, чимало. Та особливо славиться українська митниця лояльним ставленням до контрабандистів.

Експерти кажуть, що мінімум товарів іде офіційними шляхами, максимум — контрабандними. Якщо підприємець хоче ввезти товар із порушенням законодавства, не заплативши мита, ПДВ, то на митниці завжди знайдеться працівник, який охоче за це візьме гроші й допоможе обійти правила.
Нещодавно у скандал (про це активно писала преса) потрапила перший секретар Посольства України у Словаччині. У пункті пропуску Закарпатської області прикордонники затримали мікроавтобус, в якому мешканець Києва, чоловік чиновниці МЗС, намагався вивезти за кордон майже п’ять із половиною тисяч блоків сигарет.
Експерти підрахували, що у тіньових потоках крутиться не менше 20% усіх платежів, які проводяться на митниці. У результаті, лише за приблизними підрахунками, щороку до держбюджету не доходить майже 50 млрд грн.
НАМІРИ
Хоча Державна фіскальна служба (ДФС) і рапортує про збільшення митних зборів до бюджету, це не має нічого спільного з підвищенням ефективності роботи митних інспекторів, зауважують експерти. Адже вартість товарів, які купуються за валюту з урахуванням девальвації гривні, суттєво зростає, плюс велика інфляція. Тож за рахунок цього зростання поповнюється держбюджет, адже всі митні платежі проводяться в гривні.
Останнім часом особливо лихоманить Одеську митницю через протистояння між головою ДФС Р. Насіровим і очільницею Одеської митниці Ю. Марушевською. Про це теж неодноразово писалось у ЗМІ, а їхню гостру суперечку показували по телеканалах.
Призначення Ю. Марушевської пролобіював голова Одеської облдержадміністрації М. Саакашвілі й запропонував власний проект реформування митниці. Утім, помітних змін із приходом на Одеську митницю команди реформаторів експерти й бізнесмени не відчули. Ю. Марушевська, яка отримала від Р. Насірова три догани, публічно звернулася до глави уряду В. Гройсмана з проханням звільнити її шефа. За її словами, голова ДФС блокує всі реформаторські наміри й безперестанно проводить перевірки.
Натомість керівник ДФС звинуватив Ю. Марушевську у непрофесійній роботі. Протистояння взявся залагодити глава уряду під час робочої поїздки в Одесу. Більше того, керівник Кабміну анонсував реформу всієї митної служби, а з її конкретними результатами пообіцяв ознайомити вже на початку серпня.
Кабмін підтримав кілька відповідних законопроектів і проектів постанов. Вони стосуються чіткої регламентації терміну перевірок, який має бути скорочений до чотирьох годин. Тож вантажівки з продукцією митники більше не затримуватимуть по кілька тижнів, аби провокувати хабарі й підживлювати, приміром, «горіхову мафію».
Нещодавно на Національному форумі з підтримки експорту бізнесмени заявили, що 90% волоських горіхів, тобто майже 100 тис. тонн, вивозиться з України за контрабандними схемами, в яких задіяні працівники ДФС. Чесно працюють не більше десяти підприємств.
Якщо підприємець хоче офіційно експортувати горіхи (платити податки, не приховувати валютної виручки, в тому числі з попередньої оплати) і йому вдається ідеально оформити всі документи, то через деякий час податкова міліція дає зрозуміти, що офіційним експортом займатися не варто. І пропонує за 9,5–12,5 тис. дол. свої послуги з оформлення вантажу.
Повний пакет документів з усіма сертифікатами винесуть через дві години, й машина з українськими горіхами виїде за кордон. Підприємець, який долучився до такої злочинної схеми, отримує готівкову валюту в Україні з мінусом в один відсоток. Причому платежі проходять через банківську систему.
Тож у нашій країні створено ідеальний офшор. «Горіхові» бізнесмени не платять податків, не афішують робочих місць на своїх підприємствах, їх не перевіряють податківці, не донараховують штрафів за віднайдені помилки в документації. Лише в нинішньому квітні за кордон виїхало 223 вантажівки (кожна з 20 т горіхів), кілограм волоських оформлено за ціною 1–2 дол. При цьому реальна експортна ціна коливається від 5 до 7 дол.
Тож український бюджет недоотримав майже 13 млн дол. валютної виручки. Якщо експортер горіхів не користується злочинною схемою, його постійно перевіряють податківці, при цьому до перевірок долучаються й працівники СБУ.
Свою лепту у відлучення підприємців від офіційного експорту вносить і митниця. У правилах прописано, що сертифікат Євро1 вона має видавати на пізніше як за три доби. А видає його на третій день, не враховуючи дня, коли були подані документи. Це зриває розрахунки з іноземними партнерами. До речі, Торговопромислова палата видавала цей сертифікат за 20 хвилин, нині ж цю функцію у неї забрали й передали митниці.
ОБІЦЯНКИ
Уряд обіцяє навести порядок на митниці. У його законопроектах зазначено: якщо митники за чотири години не встигли перевірити товар, у дію вступає принцип «мовчазної згоди», і транспорт може їхати. Вже з першого серпня для проведення ретельного огляду, на який потрібно більше чотирьох годин, знадобиться постанова слідчого судді й відповідне рішення суду.
В уряді запевняють, що на пунктах митного контролю має з’явитися фото і відеофіксація товарів і транспортних засобів, які перевіряються. Часто митники оформляють товари за заниженою митною вартістю, яка не відповідає реальній ціні, і пропускають машини. За новими правилами фіксуватиметься товар, номер машини, час.
Гучно проанонсували в уряді й появу на митниці так званої чорної сотні — мобільної бригади борців із контрабандою. Голова ДФС уточнив, що йдеться про 20 мобільних груп, які працюватимуть насамперед на західному кордоні, а також у Чернігівській та Житомирській областях.
Вони зможуть перекрити ризиковані напрямки, швидко реагувати на конкретні вантажі. До чорної сотні входитимуть прикордонники, митники, поліцейські, тож зможуть провести будьяку перевірку. Ще одна складова митної реформи — створення єдиного митного вікна, що спростить усі митні процедури та усуне доступ правоохоронців до митного огляду.
Система передбачає створення єдиної електронної бази даних, яка дозволить службам контролю та митним пунктам автоматично обмінюватись інформацією про вантажі, які проходять через держкордон. Замість печаток і штампів на паперових документах проставлятимуть електронні відмітки за допомогою електронних ключів.
Експерти кажуть, що це починання не матиме позитивного ефекту, якщо не переглянути роль митного інспектора, який, навіть зважаючи на фото і відеофіксацію, має право у ручному режимі визначати митну вартість товарів.
Процедура митного контролю, виписана у Митному кодексі, не складна. Проблема в тому, що митник має право витребувати додаткові документи. Тож може скористатися цим правом і попросити розвантажити весь товар і перевірити його. А може цього не робити. Треба вносити зміни до Митного кодексу, які б нівелювали суб’єктивний чинник, вважають експерти.
І найцікавіше питання — де брати гроші на модернізацію і реформування митного контролю? Нещодавно США та Україна підписали Угоду про взаємодопомогу між митними адміністраціями. Йдеться не про надання прямої американської фіндопомоги, а про передачу досвіду, зокрема в царині боротьби з корупцією. А ось для впровадження системи єдиного вікна ДФС розраховує на гроші ЄС. Конкретні суми поки не озвучуються.
СУМНІВИ
Доцільність і виваженість запропонованих урядом перетворень на митниці викликають неоднозначні оцінки у експертів і митників. Частину з них вони взагалі вважають бомбою уповільненої дії, яку закладають під митницю, а відтак — під усю економіку країни. Про це було заявлено на ІІ Всеукраїнському митному форумі, який відбувся у Києві 25 червня — у 25у річницю митної служби.
Форумчани (нардепи, представники міжнародних інституцій, громадськості, митників та бізнесу) висловили обурення тим, що законопроекти з реформування митниці, яка забезпечує майже половину надходжень до бюджету, подають до розгляду без громадської експертизи і навіть містять безпідставні висновки — «Громадської експертизи не потребує».
Вкрай зареформовану митницю слід відроджувати не за чужими сценаріями, а за вітчизняними реаліями. У процесі реформ варто прислухатися як до іноземних експертів, так і до голосу громадськості й бізнесу.
Митна служба народилася на два місяці раніше за українську державу — після ухвалення 25 червня 1991 року Закону «Про митну справу в Україні». Разом із державністю й бізнесом зростала й розбудовувалася. На початку 1990х туристів із сувенірами витіснили «човники». Згодом найбільш успішні з них набули статусу суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності.
Залізничні вагончики, які не опалювались узимку і плавилися від літньої спеки, та саморобні намети просто неба згодом замінили пункти пропуску. Нині успішно розпочала свою ІТходу електронна митниця. З’явився новий Митний кодекс міжнародного ґатунку.
Українська митниця долучилася до міжнародних конвенцій та рамкових угод. Зокрема, до Конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур; спільну транзитну процедуру; спрощення формальностей у торгівлі товарами; про тимчасове ввезення товарів; гармонізовану систему опису та кодування товарів.
Наша митниця стала повноправним членом Всесвітньої митної організації, Світової організації торгівлі, Організації Чорноморського економічного співробітництва, Організації за демократію та економічний розвиток. Митними органами було укладено 223 міжнародних договори. Всього вони мають договірні відносини у митній сфері з 57 країнами світу.
Нині в Україні діє 26 митниць, 189 митних постів, 224 внутрішніх місць митного оформлення, 3280 зон митного контролю, 296 митних складів, 405 складів тимчасового зберігання товарів, 51 магазин безмитної торгівлі. Щодня через митний контроль пропускається майже 1 млн т вантажів, близько 60 тис. транспортних засобів, до 200 тис. громадян.
Найбільша кількість митниць була у 2007 році — 54. На початок 2012го у кожній області України, АР Крим, Києві та Севастополі діяло по одній митниці. У 2014му додалась Енергетична митниця, припинено діяльність Кримської та Севастопольської митниць.
У грудні 2012го митна й податкова галузь були об’єднані в одну структуру. На реформаторських віражах були зруйновані митні інституції, кадрова структура, втрачено системний підхід до формування кадрового резерву та професійного відбору персоналу. І головне — було створено фіскального монстра.
Персонал української митниці скоротили майже на 40%. В усіх країнах, з якими межує Україна, митними формальностями займається значно більше фахівців. Зокрема, у Росії їх на 61% більше, Польщі — на 23%, Молдові — на 15%, Білорусі — на 21%, Словаччині та Румунії — на 17%.
У територіальних органах митної служби працює 12405 фахівців. Зарплата на митниці зменшилася майже вдвічі — до 2200 грн, хоча один митник збирає за місяць до держбюджету 725 тис. грн (податківець — 235 тис.).
При виконанні фіскальної функції митниками забезпечується майже половина сукупних платежів від діяльності ДФС — 48,6 млрд грн зі 124,4 млрд. Непродумане об’єднання Державної митної та податкової служб призвело до поглинання митної складової податковою та до цілої низки негативних результатів, вважають учасники форуму.
Зокрема, була гіпертрофована фіскальна функція за рахунок нівелювання значущості функцій та повноважень, притаманних митним органам. Була втрачена ініціатива законодавчої та нормативноправової бази у сфері митної справи.
Майже повністю припинився розвиток міжнародного співробітництва, знизився рівень боротьби з митними правопорушеннями. Трансформувався й митний аудит у сфері контрольноперевірочної роботи. В результаті мінімізувалися результати митного аудиту як форми митного контролю.
Учасники форуму схвалили проект Закону «Про Національну митну службу України» і негативно оцінили законопроект «Про внесення змін до Митного кодексу України», у якому йдеться про оптимізацію територіальних органів Державної фіскальної служби. Адже документ розроблено без урахування реальної позиції бізнесу, Громадської ради при ДФС, без глибокого аналізу можливих негативних наслідків для бізнесклімату, наповнення бюджету та митної безпеки держави.
Нині основними викликами для митних органів стала глобалізація, зростання обсягів торгівлі, її лібералізація, зниження тарифних і нетарифних бар’єрів, поява нових правил торгівлі, розповсюдження регіональних торговельних угод, зміна традиційних структур торгівлі й зростання кількості учасників, нові моделі логістики й ланцюгів поставок, поява транснаціональних мереж організованої злочинності.
Створення комплексної стабільної законодавчої системи, яка забезпечить гармонізоване застосування національного та міжнародного законодавства в митній сфері, надасть прозорості у діяльності митних органів та бізнесу.
Елла НОВАК

Останнi новини


Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.ua».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».