У НБУ переконані, що через зміцнення його незалежності досягнено точки неповернення до практики виконання невластивих йому функцій. У Нацбанку запевняють, що створюють команду однодумців зі спільним баченням цілей, спільними цінностями та способами досягнення мети. Голова Нацбанку Валерія Гонтарєва заявила, що будує сучасний, відкритий, незалежний центробанк. Її місія — забезпечити цінову та фінансову стабільність задля сприяння сталому економічному розвитку країни.
Старт 2015-го був дуже складним, нагадують у НБУ, по банківській системі вдарив руйнівний «шторм». Тому рішення центробанку були жорсткими, але все робилося для стабілізації фінсистеми, припинення беззаконня у банківському секторі, для побудови здорової банківської системи.
Реформи, що проводяться у фінсекторі, спрямовані на подолання бюрократії, корупції, неефективності, відсталості. Політична, військова, економічна кризи — не привід для бездіяльності. Фахівці НБУ стверджують, що взяли на себе відповідальність і отримали торік вагомі результати від реформ.
2015 рік був надзвичайно складним в історії України. Військовий конфлікт на Донбасі призвів до руйнування інфраструктури й виробничих об’єктів. Знизилася завантаженість підприємств, розташованих не лише поблизу зони бойових дій, а й по всій Україні. Зупинилися сотні підприємств на сході.
Позаторік наша економіка втратила 6,8% ВВП та 14% валютно-експортної виручки. З посиленням військового конфлікту у січні- березні 2015-го різко скоротилося промвиробництво та експортні надходження. Ситуацію погіршило падіння світових цін на товари нашого експорту, яке поглибилося на початку 2015-го та тривало впродовж року.
Наслідком стало не тільки зниження ВВП у І кварталі 2015-го на 17,2%, а й сплеск негативних очікувань щодо курсової та цінової динаміки. В результаті на валютному ринку виникла паніка й девальвація. Суттєве знецінення гривні та значне підвищення житлово-комунальних тарифів стрімко прискорили інфляцію.
Гнучкий механізм
Аби стабілізувати ситуацію, НБУ вирішив ввести режим гнучкого курсоутворення замість фіксації обмінного курсу. Режим фіксованого курсу застосовувався в Україні впродовж тривалого часу та виявився непридатним для розв’язання економічних проблем. Він сприяв накопиченню дисбалансів, які негативно впливають на економіку та банківський сектор.
Застосування гнучкого обмінного курсу дасть економіці буфер від негативних впливів зовнішньоекономічної кон’юнктури. У НБУ визнають, що перехід до гнучкого курсоутворення пройшов болісно, адже збігся у часі з ескалацією військового конфлікту і супроводжувався стрімкою девальвацією гривні на початку 2015-го.
НБУ вдалося стабілізувати ситуацію на валютному ринку і звузити коливання курсу гривні, який сягав 30 грн за долар у лютому, потім десять місяців тримався на рівні 20–24 грн. Стабілізація валютного курсу відбулася завдяки підписанню програми розширеного фінансування з МВФ і завдяки адмінзаходам НБУ, які почали впроваджуватися ще позаторік і тривали на початку 2015-го.
Жорсткі адмінзаходи регулятор вводив, аби зупинити відтік капіталу з країни та запобігти недобросовісним валютним операціям. Вдалося стабілізувати попит на інвалюту, забезпечити її ритмічне надходження на міжбанківський валютний ринок й обмежити її необґрунтований відтік із країни.
Нацбанку часто закидають, що режим гнучкого курсоутворення не підходить нашій державі, оскільки імпорт суттєво впливає на внутрішні ціни і є вагомою складовою у споживчому кошику українців. В НБУ наголошують, що регулятор не кинув валютний ринок напризволяще, бо за режиму гнучкого обмінного курсу залишає за собою право виходити з інтервенціями на ринок, аби запобігти надмірним коливанням курсу. Впродовж 2015-го за суттєвих перекосів попиту й пропозиції на ринку НБУ використовував певні інструменти для згладжування ситуації.
Стабілізація валютного ринку створила підґрунтя для низки позитивних зрушень в економіці країни. Зокрема, уповільнилась інфляція: після максимального рівня у квітні (60,9%) вона впала до 46,6% у листопаді, а в кінці року — до 44%.
Окрім адмінзаходів, стабілізації валютного ринку сприяло проведення стриманої монетарної політики, зауважують у НБУ. Так, у лютому-березні вдвічі підвищено облікову ставку — з 14,5% до 30% річних. Торік НБУ поклав край домінуванню фіскальної політики над монетарною. Ще позаторік регулятор був змушений проводити м’яку монетарну політику для забезпечення держпотреб та уникнення повномасштабної фінкризи.
У Нацбанку підкреслюють, що епоха фіскального домінування залишилася позаду. Торік грошова пропозиція була стриманішою. НБУ активно вилучав надлишкову ліквідність. У результаті темпи зростання чистих внутрішніх активів і монетарної бази були нижчими за максимальні значення, закладені в програмі МВФ. Монетарна база з початку 2015-го знизилася на 1,1% — до 329,6 млрд грн, а чисті активи центробанку зросли на 1,6% — до 309,4 млрд грн. Це стало однією з важливих передумов формування відносно стійкого дезінфляційного тренду.
Тож Нацбанк зміг у серпні дещо послабити монетарну політику, поступово знизивши облікову ставку з 30 до 22%. Більшому пом’якшенню монетарної політики заважає значне напруження на глобальних ринках. Ризики подальшого уповільнення економіки Китаю спричинили турбулентність на фінансових та сировинних ринках, падіння цін на нафту, стрімку девальвацію валют у багатьох країнах. До того ж місцеві вибори й зволікання із затвердженням бюджету-2016 призвели до затримки чергових траншів МВФ.
Передумови
Після стабілізації валютного ринку НБУ почав знімати адмінобмеження — у квітні він узгодив із МВФ план поступового зняття тимчасових валютних обмежень. У проведенні лібералізації валютного регулювання центробанк виходить не з конкретних строків, а відштовхується від виконання певних економічних і фінансових умов. Це — успішне завершення другого перегляду програми фінансування МВФ. На жаль, зсув у графіку отримання чергових траншів від Фонду не дозволив НБУ продовжити валютну лібералізацію наміченими темпами.
Стабілізація валютного ринку стала важливим фактором збільшення резервів НБУ. Торік НБУ вдалося купити суттєві обсяги валюти для поповнення резервів. У вересні були запроваджені валютні аукціони, під час яких центробанк може купувати валюту для нарощування резервів і продавати її для усунення дисбалансів на ринку. При цьому валюта купується у невеликих обсягах.
Під час оголошення аукціонів НБУ оцінює стан ринку і купує валюту, коли її пропозиція на міжбанку переважає попит, тож йому вдається збільшувати резерви, не створюючи дисбалансів на валютному ринку. Торік НБУ купив на міжбанку 1,6 млрд дол. Банки також змогли збільшити свої засіки, купуючи валюту на готівковому ринку у населення, торік вони придбали 1,5 млрд дол.
Завдяки цьому й фінпідтримці МВФ та інших міжнародних партнерів НБУ зміг збільшити резерви на 77% — до 13,3 млрд дол. За його планами вони мали зрости до 15–18 млрд дол. Прогнози будувалися з урахуванням надходження третього й четвертого траншів МВФ, але торік Україна їх не отримала.
Дотримання режиму гнучкого курсоутворення й поступова стабілізація на валютному ринку створили передумови для переходу до інфляційного таргетування. Це — вимога МВФ. Запровадження такого режиму, за якого монетарна політика буде спрямована на забезпечення цінової стабільності замість фіксації обмінного курсу, не має альтернатив, кажуть у НБУ. Про це свідчить успіх у багатьох країнах світу. Тому в серпні Правління НБУ ухвалило проект Стратегії монетарної політики на чотири роки.
Документ передбачає траєкторію досягнення того рівня інфляції, який НБУ вважає оптимальним для країни — 5%. Цільовий показник інфляції становитиме 12% цьогоріч, 8% — у 2017-му, 6% — у 2018-му і, нарешті, 5% — до кінця 2019-го.
При підготовці до нового режиму було запроваджено систему прийняття рішень із монетарної політики на основі комплексного аналізу та прогнозування макроекономічного, монетарного та фінансового розвитку, що відбувається на регулярних засіданнях Правління НБУ. Цьому передує детальний аналіз розвитку економіки та ринків з акцентом на прогноз інфляції Комітетом із монетарної політики.
Регулятор удосконалив стандартні інструменти й механізм регулювання ліквідності, які полегшать перехід до інфляційного таргетування. З початку грудня він скоротив строк надання ринкових кредитів рефінансування шляхом проведення тендерів із року до 90 днів. Відтепер для забезпечення рефінансування можуть прийматися лише держоблігації України, депозитні сертифікати НБУ, інвалюта, облігації міжнародних фінорганізацій. Вартість забезпечення визначається на справедливих ринкових засадах.
Для збільшення гнучкості операцій з управління ліквідністю регулятор передбачив множинність заявок для участі в тендерах із розміщення депозитних сертифікатів і з надання рефінансування. Для побудови кривої дохідності за операціями НБУ, яка за інфляційного таргетування має забезпечувати вплив монетарної політики на реальну економіку, НБУ почав підтримувати ринок державних боргових цінних паперів.
У липні він вийшов на вторинний ринок із пропозицією облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП) зі свого портфеля та побудував криву дохідності на 10 років. Відтоді НБУ продав ОВДП на 1,6 млрд грн, а у грудні започаткував аукціони з держоблігаціями України. Впродовж місяця проведено три аукціони з продажу ОВДП й реалізовано ПДВ-ОВДП на 136,4 млн грн із середньозваженою дохідністю 19,12–19,5% річних.
Гривневе піке
На жаль, 2016 рік почався з «фінансового шторму». Поки ми спостерігали, як тоне російський рубль, наша гривня покотилася вниз. З початку січня нацвалюта просіла на 10% — до 25 грн за долар.
Експерти вбачають причини знецінення нацвалюти в об’єктивних і суб’єктивних факторах. До першої категорії відносять гальмування темпів світового економічного зростання, проблеми в Китаї та Латинській Америці. На жаль, Україна спеціалізується на експорті товарів із низьким рівнем доданої вартості — металу, хімпродукції, зерна. Ця група товарів найбільше залежить від цінових коливань, зараз ціни на них падають. І цей тренд триватиме три-п’ять років, прогнозують експерти. Нині до українського бюджету надходить менше доходів від експорту.
Ще одна несподівана версія, хоча цілком логічна — про російський шлейф на курсовій доріжці. Долар у Росії після Нового року піднявся до майже 86 рублів, євро перевалило за 94 рублі. Такої суттєвої девальвації росіяни не бачили навіть за часів фінансової кризи 1998 року.
Невелике полегшення рубля, який намертво прив’язаний до ціни на нафту, принесло її подорожчання до 31 дол. за барель після історичного дна у 27 дол. Тож російський Центробанк зафіксував курс у 80,5 руб — за долар та 87 руб — за євро. Але в те, що це затишшя надовго, не вірить ніхто. Нині всі нафтові держави — від Азербайджану до Венесуели — на краю гігантського економічного провалля. І девальвація нацвалют — це їх розплата за чорне золото, що стало дешевшим за питну воду. У державах, які імпортують енергоресурси, жодних натяків на знецінення грошей немає.
На тлі падіння рубля російські банки намагаються купити якомога більше твердої валюти в Україні і переказати її в материнські фінустанови. Російські банки в Україні належать до найбільших, їх вплив на нашу фінансову систему не критичний, але вельми відчутний.
Ще однією причиною падіння гривні експерти називають неотримання траншу від МВФ у 1,5 млрд дол. Про обіцяні гроші на міжнародний форум у Давосі приїхав домовлятися з главою МВФ Президент України. Після зустрічі їхні оцінки перемовин не збіглися. Наш Президент каже, що досягли домовленостей, глава МВФ вважає, що треба ще попрацювати над меморандумом про співпрацю. Це означає, що транш найближчим часом не варто чекати. Найоптимістичніший строк — кінець лютого.
Тож експерти не виключають, що затримка з позикою МВФ змусила владу запустити друкарський верстат, тому гривня й девальвувала.
Елла НОВАК
