Культура
Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
Четвер Березень 28, 2024

Шановні читачі! 15 червня 2018 року газеті "Демократична Україна"

(до жовтня 1991р. - "Радянська Україна") виповнилося 100 років!

 

П'ятниця, 02 Серпень 2019 12:56

У Лесинім рідному краї і серце співає...

Rate this item
(1 Vote)

На Поліссі, у Новограді-Волинському три дні тривало міжнародне свято літератури і мистецтв «Лесині джерела». На площі Лесі Українки відбулось урочисте відкриття свята, перформанс «На згадку з Лесиного краю».
У міському Палаці культури ім. Лесі Українки розгорнуто виставку конкурсних малюнків «Палітра Лесиного краю», скликав на зустріч однодумців літературно-музичний вечір за циклом поезій Лесі Українки «Сім струн», удев’ятнадцяте відбувся Всеукраїнський конкурс автентичного співу «Животоки».
У рамках цього свята в Музеї родини Косачів проходив XIV Всеукраїнський конкурс виконавців художнього слова ім. Лесі Українки.

— Уже сім років я опікуюся цим конкурсом, — розповідає Людмила Онищук, координатор конкурсу, член організаційного комітету Міжнародного свята літератури і мистецтв «Лесині джерела».
Автором ідеї є заслужений працівник культури і багаторічний режисер дійства свята «Лесині джерела» Микола Мартинюк. Голова оргкомітету — заступник міського голови Оксана Гвозденко.
Працюємо ми не від свята до свята: це — процес творчий, копіткий і безперервний. Щойно закінчується свято, роз’їжджаються по домівках учасники конкурсу, як ми розпочинаємо готуватися до наступного.
До слова, цього ж дня в Літературно-меморіальному музеї Лесі Українки Людмилі Онищук було вручено Літературно-мистецьку премію імені Лесі Українки.
Головною метою проведення конкурсу є популяризація творів Лесі Українки, заохочення до класичної спадщини молодих талантів, сприяння формуванню професійності, високої духовності, усвідомлення національної ідеї.
Цього року участь у конкурсі взяли 23 учасники. Серед них — професійні актори театрів та концертних організацій, студенти навчальних закладів. До Лесиної оселі приїхали конкурсанти з Києва, Запоріжжя, Житомира, Харкова, Луцька, Чернігова, Рівного, Сєвєродонецька...
Головну нагороду — Гран-прі та приз чотири тисячі гривень отримав Денис Контурський із Житомира. Денис — студент коледжу культури і мистецтв ім. Івана Огієнка. Він блискуче виконав літературно-музичну композицію за твором «Самсон».
Перше місце та грошову винагороду три тисячі гривень виборов Остап Жежерун із Луцька. Остап — актор Театру-студії «Коло Лесі». В його виконанні прозвучав монолог Саула легенди «Саул».
Друге місце та приз дві тисячі гривень розділили студентка Анастасія Назарова з Києва та актриса Анастасія Бортнік із Луцька.
Третє місце й одну тисячу гривень розділили актриси Юлія Гаврилюк із Луцька та Віолетта Домарєва із Сєвєродонецька.
Усім учасникам Всеукраїнського конкурсу було вручено дипломи та сувенірні набори.
У Музеї родини Косачів проходить мистецька акція «Узори Олени Пчілки».
З нагоди 170-ї річниці від дня народження талановитої письменниці, громадської діячки, матері Лесі Українки — Олени Пчілки 2019 рік у Новограді-Волинському оголошено Роком Олени Пчілки.
Свого часу в директорки Музею родини Косачів Людмили Гамми виникла ідея — вишити рушник зібраними Оленою Пчілкою у Звягельському повіті узорами.
— Роботу над рушником уже розпочато, — розповідає Людмила Гамма. — Узори Олена Пчілка збирала упродовж семи років. До речі, перша збірка узорів Олени Пчілки «Украинскій народный орнамент. Вышивки, ткани, писанки» (1876 року видання) стала майже енциклопедією народної української вишивки.
Передмова до збірки була написана російською мовою (інакше не могло бути в часи дії горезвісних Валуєвського циркуляра та Емського указу), однак за змістом і духом вона була українською.
Протяжність рушника — 24 м. До створення ескіза рушника долучилася майстер вишивки Новоград-Волинського професійного училища Людмила Кизяк з ученицями цього закладу. Так на конопляному полотні майстрині відтворили перші стародавні узори. До вишивання рушника можуть долучитися всі охочі.
Директорка Музею Людмила Гамма розповідає, що ідея створення рушника у неї виникла одразу, як вона прийшла на посаду.
— Як прийшла працювати сюди, почала вивчати, передивлятися документи. У Музеї родини Косачів, як і у будь-якої музейної установи, є така річ, як тематико-експозиційний план. Наш написано ще у 1994 році. Так ось, у цьому плані сказано, що в кімнаті Олени Пчілки мають висіти рушники, вишиті за зразками, зібраними нею, — розповідає Людмила Петрівна.
Так і розпочався пошук реалізації цього тематико-експозиційного плану. Щоправда, в уяві директорки Музею вималювалися не декілька рушників, а один великий. Тож тривав пошук полотна і пошук майстрів, які його оздоблюватимуть.
Полотно передав місцевий колекціонер-краєзнавець Едуард Соломін. Тканині понад 100 років, але збереглася вона у бездоганному стані. І це не просто старе полотно, воно певною мірою пов’язано з родиною Косачів. Едуард Соломін отримав це полотно від нащадків покоївки, яка працювала у графа Мезинцева, який із Косачами дружив.
По завершенні роботи рушник виглядатиме симетрично: по центру — вірш письменниці про Звягель, ліворуч і праворуч — орнаменти, які займуть увесь периметр однієї з кімнат Музею.
«Мені розповіли, — каже Людмила Гамма, — що рушник не можна ані різати, ані дошивати. Якщо береться полотно, то воно має бути одним цілим. Адже, вишиваючи рушник, ми ніби вишиваємо долю, і він не має розійтися по швах чи розсотатися на зрізах».
Людмила Гамма хоче, щоб рушник був справді народним, тому запрошуються усі охочі вишивати з інших міст і навіть країн.
Здійснилася й перша ідея. Рушник вишивали в Гадячі, що на Полтавщині. Це — батьківщина Олени Пчілки. А в Новограді-Волинському вже повним ходом вишивають усі, хто бажає це робити.
Вишиватимуть рушник орієнтовно протягом року. Долучитися до вишивання може кожен, навіть якщо геть зовсім не вміє вишивати. Майстрині покажуть, як це робити, і під їхнім керівництвом кожен зможе залишити свій слід на цьому історічному культурному артефакті.
Імена запишуть у спеціальний альбом, аби вони залишились в історії, тим самим зробивши акцію по-справжньому народною.

Людмила ЧЕЧЕЛЬ
Фото авторки

Останнi новини


Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.ua».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».