Культура
Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
Субота Грудень 05, 2020

Шановні читачі! 15 червня 2018 року газеті "Демократична Україна"

(до жовтня 1991р. - "Радянська Україна") виповнилося 100 років!

 

П'ятниця, 22 Липень 2016 21:27

Казковий світ підполковника Губського

Rate this item
(1 Vote)

На­чаль­ник Га­дяць­ко­го район­но­го сек­то­ра ГУ ДСНС Ук­раї­ни у Пол­тав­ській об­лас­ті 44-річ­ний під­пол­ков­ник Ва­силь Губ­ський, на яко­го дер­жа­вою по­кла­де­но від­по­ві­даль­ність за не­до­пу­щен­ня над­зви­чай­них си­ту­ацій, у то­му чис­лі по­жеж, від­не­дав­на по-справж­ньо­му по­дру­жи­вся з де­ре­вом. При­чо­му на­стіль­ки, що на­зав­жди змі­нив у влас­ній сві­до­мо­сті ус­та­ле­ну се­ред йо­го під­лег­лих дум­ку що­до не­без­пе­ки цьо­го уні­каль­но­го при­род­но­го ма­те­рі­алу.

У вільний від служби час підполковник бере до рук бензопилку і починає безсистемно, як здається необізнаним, обпилювати чергову безформну колоду. Через декілька днів наполегливої роботи бензопилою з чурбака поступово проступають обриси чергового казкового героя — ведмедя, риби, вовка, собаки, лані або гномика тощо, котрі згодом займуть своє місце на просторому подвір’ї будинку родини Губських.

Там, у дальньому куточку обійстя, оселився справжній казковий світ, створений умілими руками чоловіка у погонах, який має незвичне захоплення. У Гадячі, де всі його мешканці, як прийнято у невеликих містах, знають про всіх усе, хобі свого земляка — поважного та серйозного — спочатку викликало здивування.
Але коли казкові герої В. Губського почали «виходити» поза межі його обійстя, оселяючись уже у дворах та будинках друзів, родичів або просто знайомих, яким він їх дарує, захоплення підполковника почало викликати непідробний інтерес земляків.
Сам Василь Васильович не вважає своє захоплення чимось незвичним. Мовляв, збирають же інші, приміром, марки, значки, пляшки, капелюхи, іграшкові машинки тощо. Тож чи варто дивуватися, якщо людина стягує до двору колоди спиляних дерев і робить із них скульптури? Хай навіть і бензопилкою, а не стамесками, як зазвичай. І тим більше він не вважає себе ані скульптором, ані художником, як його називають у Гадячі.
Хобі у брандмейстера нелегке у буквальному сенсі — скульптораматор уподобав за матеріал для роботи деревину дуба. Дерево це довговічне, і художні витвори з нього мають свої, особливі не тільки структуру і колір, але й запах. Проте за це доводиться платити нелегкою працею, бо дуб піддається обробці дуже важко. До того ж самому впоратися з колодою практично неможливо без помічників.
Як правило, казкові герої В. Губського народжуються в середньому на зріст півтора метра, а то й більше. Усе залежить від творчого задуму митця та розміру колоди, яку вдається знайти. Важить такий чурбак 200–300 кілограмів, тож самому її непросто пристосувати під обробку. Чурбаки Василь Васильович обробляє лише бензопилкою. Їх у нього три: кожна має свій розмір ланцюга. Залежно від того, скільки потрібно вибрати деревини і яку структуру надати скульптурі, він і використовує бензопилки. Коли роботу бензопилами закінчено, далі до справи стає шліфувальна машина — болгарка, якою митецьаматор ретельно полірує поверхню. Потім своє творіння обробляє антисептичною ґрунтовкою і вкриває лаком...
«Зацікавився виготовленням скульптур із дерева випадково, коли побачив в Інтернеті скульптури з деревини. Вирішив і собі спробувати, — пригадує В. Губський перші кроки до свого хобі. — Подивився, як майстри обробляють дерево, які застосовують прийоми, і вирішив спробувати. Але у власному стилі. З часом набув досвіду. Ідею майбутнього твору часто шукаю теж в Інтернеті, але лише ідею. А от ескіз розробляю самотужки, додаю свої нові елементи з урахуванням задуму та виходячи з конфігурації заготовки. Кажуть, що виходить непогано...»
Захоплення брандмейстера схвалюють і рідні — дружина та три дочки. Дівчата з цікавістю спостерігають, як зпід рук татка з безформних пнів та чурбаків з’являються дивні творіння — герої казок та представники тваринного світу. Часто вони на зріст виходять навіть вищими за молодших Софійку і Оленку. Тоді дівчата не відмовляють собі у задоволенні погойдатися на спині, приміром, 200кілограмового дикого кабана, який наче випадково забрів до їхнього двору та завмер там у дереві, чекаючи своєї подальшої долі.
Фортуна у героїв В. Губського складається майже однаково: скульптораматор, як правило, роздає свої твори друзям та знайомим. А одна з останніх дерев’яних скульптур — бравий пожежний, що націлився рукавом на, здавалось би, непереможне полум’я, установлена навіть біля входу до районного сектора ДСНС.
Про захоплення начальника Гадяцького районного сектора ГУ ДСНС України у Полтавській області знає і його безпосереднє керівництво. Знає і схвалює, адже на виконанні службових обов’язків хобі підполковника не позначається, а В. Губський — один із найкращих керівників районних секторів ГУ ДСНС на Полтавщині.
...На двір до будинку нашого героя цими днями притягли нового великого чурбака. В. Губський поки що сам не знає, з якої сторони до нього підступитися. Проте його рідні напевне знають, що після кількох днів творчих роздумів і виготовлення нових і нових ескізів зпід пилки згодом народиться черговий казковий герой, який радуватиме око всіх, хто залюбки роздивляється художні твори старшого їхньої родини.
Олександр БРУСЕНСЬКИЙ, м. Полтава

Останнi новини


Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.ua».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».