Вочевидь, роботи художників, представлені у рамках виставки, дуже різняться між собою за настроєм і темпераментом, а також за творчим вирішенням живописно-пластичних завдань мовою візуального мистецтва.
Світлі, умиротворені картини Катерини Спіртус позначені суто жіночним, сповненим любові до найменших деталей поглядом на красу звичного буття: квітучу гілочку, сплячу дитину, білий будинок у затінку кипарисів.
Майже у контраст із ними вступають пронизані іспанським сонцем пейзажі Антона Гудзікевича, його картини, що яскраво й узагальнено зображують безтурботний літній відпочинок на березі моря.
Дещо інший, філософський погляд на життя демонструють роботи Михайла Томасика, спрямовані виключно на виважене та неквапливе споглядання. Крізь них проходить ключовий мотив воза як особистого людського досвіду. На кожній картині художник символічно запрягає до воза різноманітних тварин, відповідно змінюючи й керманичів, що, у свою чергу, закладає у роботи смислову багатозначність. Щоправда, море на картинах автора відсутнє, проте сонця та екзотичних тварин вдосталь.
Таким чином, виставка «Три сторони» знайомить із творчістю відмінних один від одного за манерою художників сучасності, які, проте, завжди матимуть між собою дещо спільне, хоч би як привід для спогадів про місце, куди можна повернутись. Їх зустріч у просторі галереї неодмінно передбачає для зацікавлених глядачів перегляд непересічних живописних робіт.

Ніна МАКСИМОВА