Суспільство
Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
Субота Липень 24, 2021

Шановні читачі! 15 червня 2018 року газеті "Демократична Україна"

(до жовтня 1991р. - "Радянська Україна") виповнилося 100 років!

 

П'ятниця, 22 Листопад 2019 14:46

Працюємо ще й на мігрантів...

Rate this item
(0 votes)

За умов глобальної інтенсифікації міграційних процесів, активної участі в них населення України зростає необхідність ефективного державного регулювання цієї сфери.

З одного боку, це мало б дати змогу використовувати позитивний потенціал міграції, а з іншого — враховувати її негативні наслідки задля забезпечення прав та свобод як мігрантів, так і всього населення.
Протидія нелегальній (незаконній) міграції належить до компетенції Державної міграційної служби (ДМС). Як саме ця структура використовує свої повноваження, на забезпечення яких держава перераховує значні бюджетні кошти; наскільки продуктивно, результативно та економно їх використовує, поцікавилася Рахункова палата.

Вона провела аудит ДМС, перевіривши суми, спрямовані на виконання завдань у сферах міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, а також законності, своєчасності і повноти прийняття управлінських рішень, стану внутрішнього контролю.
Під час аудиту з’ясувалося, що з виявлених у 2018-му — І півріччі 2019 року 16984 нелегальних мігрантів лише 1096 осіб (6,5%) в’їхали на територію України незаконно (без документів, що посвідчують особу, або поза пунктами пропуску). 15888 осіб (93,5%) перетнули кордон на законних підставах (через пункти пропуску), а вже потім перейшли на нелегальне становище.
Протягом цього періоду до адміністративної відповідальності за порушення правил перебування в Україні притягнуто 38607 іноземців, прийнято рішення про видворення (повернення) 16514 осіб (10898 виконано), про заборону в’їзду в Україну 3269 осіб, про перебування у ПТПІ 593 нелегальних мігрантів.
Однак, незважаючи на вжиті заходи, ДМС разом з іншими заінтересованими центральними органами виконавчої влади не організувала належним чином роботу з ідентифікації (встановлення) особи та документування виявлених нелегальних мігрантів для забезпечення їх примусового видворення за межі України.
Так, у 2018 році до ПТПІ поміщено 1281 особу, з яких ідентифіковано заледве половину. У І півріччі 2019 року з 900 таких осіб ідентифіковано 320, або майже третину.
Причинами такого стану речей є відсутність в Україні акредитованого дипломатичного представництва або консульської установи країни походження іноземця, тривалі терміни очікування відповідей від компетентних органів країни його походження або консульської служби МЗС.
Проте є й просто недопрацювання: неузгодженість дій територіальних органів ДМС, пов’язаних із примусовим видворенням нелегальних мігрантів (направлення індивідуальних запитів до країни походження іноземця, отримання додаткової інформації про нього, встановлення зв’язків із МЗС або консульськими закладами в інших країнах).
Усе це має досить негативні наслідки. Неможливість своєчасної ідентифікації іноземців не тільки не дає змоги видворяти їх за межі України. Тривале їх утримання в ПТПІ створює додаткове фінансове навантаження на державний бюджет і призводить до непродуктивного витрачання бюджетних коштів.
Всього за півтора року з ПТПІ звільнено 1405 іноземців та осіб без громадянства, з яких лише 816 (58%) покинули Україну, а 589 (майже 40%), випущених у зв’язку із закінченням терміну утримання або на підставі рішень суду, знову переходили на нелегальне становище. Посвідки на тимчасове проживання в Україні територіальні органи ДМС видали тільки 4,3%.
Але попри такий критичний стан справ робити рішучі кроки з прискорення ідентифікації нелегальних мігрантів наші чиновники не поспішають.
Приміром, забезпечити належне функціонування Єдиної інформаційно-аналітичної системи управління міграційними процесами (ЄІАС УМП), створивши автоматизовану базу даних про нелегальних мігрантів у підсистемі «Іноземці. Біженці» і налагодити до неї доступ територіальним структурам ДМС.
Нині інформація щодо осіб, розміщених у ПТПІ, хоча і вноситься до відомчої інформаційної системи, однак порядок наповнення єдиної системи не розроблено. Працівники установ ДМС доступу до бази підсистеми «Іноземці. Біженці» не мають.
Наразі роботи в цьому напрямку взагалі не ведуться через відсутність необхідного програмного забезпечення. Але є сподівання, що проблему таки зрушать із місця, адже на початку року ДМС спільно з Міжнародною організацією з міграції (МОМ) затвердили технічне завдання на створення модернізованої версії спеціального програмного забезпечення вже згаданої підсистеми «Облік іноземців та біженців». Розроблення програмного забезпечення бере на себе МОМ і планує ввести його в експлуатацію вже в грудні 2019 року.
Усе це конче необхідне. Адже, окрім уже перелічених проблем, відсутність інформаційної бази даних про іноземців, визнаних нелегальними мігрантами, ще й унеможливлює оперативне здійснення працівниками територіальних органів і установ ДМС перевірки затриманих осіб щодо повторності вчинення ними правопорушень, застосування підвищених розмірів адміністративних штрафів або інших заходів міграційного впливу (добровільне або примусове повернення, примусове видворення, передача в порядку реадмісії тощо).
Не менш вражаючими є результати аудиту щодо ефективності діяльності ПТПІ та щодо використання бюджетних, а отже, наших із вами коштів, на утримання нелегалів. Скажімо, в Чернігівському та Волинському ПТПІ на 10 утримуваних припадало 7–8 працівників, у Миколаївському — 5, у ДУ «ПТРБ у м. Одеса» на трьох утримуваних — один працівник установи.
Що ж до чисельності охоронців, то їх у Чернігівському та Волинському пунктах було відповідно 81 і 58 осіб. А ось охорона установи у Миколаєві викликала неабиякий подив контролерів. Попри те що тут є система відеоспостереження, контролю доступу та система автоматичної периметрової охоронної сигналізації, є ще й 19 охоронців.
Однак і цього виявилося замало: для посилення охорони залучали місцеве управління поліції охорони, якому за надані послуги сплатили за півтора року 7263,1 тис. грн, тобто у кілька разів перевищили витрати інших ПТПІ, які такими системами не обладнано.
Засмучує й оцінка ефективності та законності використання бюджетних коштів, виділених задля виконання ДМС завдань у визначених сферах діяльності у 2018-му — І півріччі 2019 року.
Видатки здійснювали за двома бюджетними програмами. Перша програма спрямована на формування державної політики у сфері міграції, друга — на її реалізацію й обидві разом мають протидіяти нелегальній міграції.
За вище згаданими програмами у 2018-му — І півріччі 2019 року було виділено 5158887,6 тис. грн із загального та спеціального фондів. Причому видатки ДМС за загальним фондом державного бюджету щороку збільшувалися.
У 2018 році порівняно з 2017 роком вони зросли в 1,44 раза — з 985710,3 до 1419241,0 тис. грн, у 2019 році порівняно з 2018 роком — в 1,01 раза (з 1419241,0 до 1435431,5 тис. грн).
Варто зазначити, що вагомим додатковим джерелом фінансування ДМС були надходження до спецфонду в розмірі 30% вартості адміністративної послуги. Тобто з адміністративного збору з усіх нас за оформлення, обмін (у тому числі втрачених або викрадених) документів, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус.
У загальному обсязі витрат ДМС (5158887,6 тис. грн) найбільшу питому вагу становили поточні видатки: на них спрямували 94,7%. Зокрема, на оплату продукції і документів, що видаються під час надання адміністративних послуг, спрямували 51,6%, оплату праці — 33,4%. Загальна потреба ДМС у видатках загального фонду забезпечувалась у 2018 році на 45,4%, у 2019 році — майже на 50%.
Аудит засвідчив формальний підхід ДМС до визначення бюджетних потреб. Унаслідок неналежного планування вносили численні зміни до розписів державного бюджету, ініціювання яких ДМС розпочинала вже з лютого відповідного бюджетного року.
Під час внесення таких змін приймали непослідовні та необґрунтовані реальною потребою управлінські рішення. Видатки за одним і тим самим напрямком то збільшували, то зменшували шляхом перерозподілу коштів.
У результаті цього порушувалися терміни виконання запланованих заходів через нестачу коштів за одними напрямами та неповне їх використання і повернення до бюджету при надлишках бюджетних асигнувань за іншими напрямами.
Так, за підсумками 2018 року з передбачених на реконструкцію нежитлової громадської будівлі (лабораторно-виробничого корпусу в Києві) зі 170000,0 тис. грн не використали й чверті. Причому майже всі ці гроші пішли на попередню оплату придбаних для реконструкції матеріалів.
Але коштів на виконання робіт у 2019 році не запланували. Закуплені матеріали загальною вартістю 14503,1 тис. грн перебували на відповідальному зберіганні у підрядника та втратили придатність у зв’язку із закінченням гарантійних термінів.
Аналогічна ситуація зі ще однією адміністративною будівлею в Києві, де використали тільки 803,3 тис. грн (4% суми) і знову ж таки видатки на виконання робіт у 2019 році не запланували. Тобто частину бюджетних коштів фактично викинули на вітер, а решту повернули до держбюджету.
Однак така недолугість не скрізь. Як уже зазначалося, куди краще виходить у чиновників ДМС із плануванням та використанням бюджетних коштів, пов’язаних із поточними видатками на забезпечення діяльності служби і оплату праці. Це у них у пріоритеті. Недарма ж складова таких видатків у загальних витратах постійно збільшувалася.
Показовим є 2019 рік: із загальних видатків за рахунок надходжень у розмірі 30% вартості адміністративної послуги у сумі 611018,3 тис. грн на поточні видатки заплановано спрямувати більше двох третин — 433335,2 тис. грн (майже 71%), з яких 321250,9 тис. грн (52,6%) — на оплату праці.
Та навіть цього виявилося замало. Вже на початку року ДМС звернулася до МВС щодо внесення змін до розпису державного бюджету і збільшення видатків на оплату праці своїм працівникам на 24121,1 тис. грн за рахунок залишків спецфонду на початок 2018 року.
Тож не дивно, що відсоток видатків за рахунок зазначених надходжень на забезпечення поточної діяльності за три роки зріс більш ніж у 5 разів (з 14,0 до 70,9%), а частка запланованих видатків на оплату праці — з 687639,3 тис. грн (28,5% загальних витрат ДМС) до 1378104,4 тис. грн (31,5%).
І це при тому, що надходження до спецфонду в розмірі 30% вартості адміністративної послуги мали стати джерелом розбудови інфраструктури ЄДДР і забезпечення функціонування органів розпорядника цього реєстру. Натомість вони спрямовувалися переважно на оплату праці.
Дослідивши паспорти бюджетних програм і звітів про їх виконання, аудитори зафіксували плутанину й щодо показників (планових і фактичних) стосовно кількості телекомунікаційних послуг із передачі даних.
Установлено, що розрахунок здійснювався не просто формально, а з такими «хитрощами», що плановий показник «середні витрати на одну телекомунікаційну послугу з передачі даних» на 2019 рік порівняно з 2018-м збільшився майже в 13 разів (з 45,7 до 583,4 тис. грн).
«Помилялись» і при інших розрахунках. Причому так, як зазвичай продавці у магазинах — не на користь покупця (у нашому випадку — не на користь бюджету).
І хоча такий стан речей дещо виправив внутрішній аудит, який до певної міри запобіг фактам незаконного та неефективного використання територіальними органами та установами ДМС бюджетних коштів, однак це особливо не вплинуло на ситуацію загалом.
Щорічні інвентаризації територіальних органів і установ проводили переважно формально, що унеможливлювало підтвердження правдивості та достовірності не тільки протоколу інвентаризацій, але й фактичної наявності матеріальних цінностей.
Отже, висновок Рахункової палати такий: ДМС, спрямувавши у 2018-му — І півріччі 2019 року на виконання завдань у сферах міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів понад 5,1 млрд грн, загалом забезпечила їхнє цільове використання.
Однак через відсутність системного підходу до управління фінансовими і матеріальними ресурсами та необґрунтовані управлінські рішення у 2018-му — І півріччі 2019 року з порушенням чинного законодавства витратила 118,5 тис. грн, непродуктивно — 11497,5 тис. грн і неекономно — 15384,6 тис. гривень.
Аудит засвідчив порушення порядку ведення бухгалтерського обліку, що призвело до викривлення територіальними органами і установами ДМС фінансової та бюджетної звітності на загальну суму 362,0 тис. грн.
Про результати перевірки ефективності використання бюджетних коштів, виділених ДМС на забезпечення виконання завдань у сферах міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, Рахункова палата поінформувала Верховну Раду та МВС.
Рішення надіслали й Кабінету Міністрів із рекомендацією доопрацювати держбюджет на 2020 та наступні роки, конкретизуючи формулювання напрямів використання цільових надходжень до спецфонду в розмірі 30% вартості адміністративної послуги.
Зробити це слід задля недопущення розпорошення цього ресурсу на поточні потреби ДМС та його використання на пріоритетні заходи з розбудови інфраструктури Єдиного державного демографічного реєстру та підвищення технічної оснащеності органів його розпорядника.
Також рішення Рахункової палати та звіт про результати аудиту передали ДМС, аби там зважили на виявлені порушення і виправили їх. Однак укотре доводиться повторювати: маємо те, що маємо.
Тобто працюємо ще й на утримання нелегальних мігрантів, витрачаючи на кожного з них суми значно більші, ніж мінімальна пенсія та навіть мінімальна зарплата, яку отримують українці на руки з вирахуванням усіх податків.

Тетяна КИРИЛЕНКО

Останнi новини


Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.ua».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».