Що це все означає? Як розгляд кримінальної справи за звинуваченням у тероризмі можна було відкладати протягом трьох місяців, а потім, випустивши підозрюваних із СІЗО, призначити його уже на «після виборів», на 22 квітня? Чого тут більше — дещо прикритої правової зааганжованості чи якихось політичних розрахунків?

Ми­ко­ла Сі­рий, юрист, стар­ший на­уко­вий спів­ро­біт­ник Інсти­ту­ту дер­жа­ви і пра­ва іме­ні Ко­рець­ко­го:
«Якусь спе­ці­аль­ну стра­те­гію на ви­го­ду будь-ко­гось я б не став шу­ка­ти в цих рі­шен­нях»
«Генеральним прокурором Луценком дана негативна оцінка суддів. Тут треба нагадати, що команда, до якої відноситься Юрій Віталійович, взяла на себе політичну відповідальність у країні за реформування судової системи. Їм п’ять років ніхто не заважав.
Значить, за те, що відбувається в судах, відповідає саме політична команда, до якої відноситься Юрій Луценко. П’ять років — це більш ніж достатньо часу для того, щоб принципово здійснити судову реформу в будьякій країні.
Я вже майже 20 років повторюю в публічній площині: для того, щоб кардинально змінити судову систему, потрібно максимум три роки. Це — критичний термін для принципової зміни, якщо ти робиш її належним способом і маєш мету, а не створюєш її видимість.
Принципова деталь у тому, що в цій справі змінено цілий ряд суддів. Судді заявляють про самовідвід або задовольняють відводи. Тобто судді демонструють суспільству, що вбачають цю справу як проблемну з правової точки зору і не хочуть брати на себе відповідальність.
Тож Юрій Луценко має відповісти на такі запитання: чи належні докази в цій справі? У питаннях справедливості треба завжди зберігати баланс, який має відповідати вимогам закону, інтересам суспільства і справедливості, тобто тим стандартам, які домінують у ЄС. Там пропонують завжди зважено ставитися до соціальних оцінок, не поспішати з ними, а спиратися тільки на доведені юридичні факти.
Логіка нинішніх політичних подій, а саме вибори президента, безперечно, впливають на такі рішення. Але якусь спеціальну стратегію на вигоду будькогось я б не став шукати в цих рішеннях.
Сам факт того, що нардеп не буде перебувати за ґратами під час провадження цієї справи, судового розгляду — насправді не є трагедією, тому що в Україні достатньо кваліфікованих служб, які можуть спостерігати на дистанції і виключити будьякі гіпотетичні загрози.
Тому, думаю, що спокійне провадження у цій справі, належна оцінка всіх аргументів призведе до того, що ми отримаємо обґрунтовані рішення».
Олег Са­акян, по­лі­тич­ний екс­перт:
«Сав­чен­ко бу­де не суб’­єк­том, а ско­рі­ше об’­єк­том по­лі­тич­но­го про­ти­сто­ян­ня в пар­ла­мент­ській бит­ві»
«Очевидним є те, що свідомо чи несвідомо внаслідок нехлюйства подання про продовження міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не було зроблено заздалегідь. До того ж ще й суд призначив судове засідання не одразу, а через місяць, чим зробив усе для того, щоб випустити Рубана і Савченко на свободу.
Це точно буде використовуватися політиками незалежно від того, чи ці збіги є випадковістю, чи скерованими чиєюсь політичною волею. Ми вже можемо почути від деяких спікерів тезу стосовно можливого реваншу і того, що наступним може бути Єфремов та інші...
Думаю, надалі ми будемо спостерігати за намаганнями Надії Савченко потрапити в парламент і взяти участь у парламентській боротьбі. Але Савченко буде не суб’єктом, а скоріше об’єктом політичного протистояння в парламентській битві, де вона вигідна у своєму сьогоднішньому статусі цілій низці політичних сил».

Олек­сандр Со­ло­нтай, екс­перт і по­лі­тик, лі­дер пар­тії «Си­ла лю­дей»:
«Я біль­ше схи­ля­юся до дум­ки, що на­ша вла­да зна­ла, з чим має спра­ву, ніж не­очі­ку­ва­но від­бу­ла­ся зой­ком про те, що су­до­ва сис­те­ма не ре­фор­мо­ва­на»
«Звісно, ми бачимо затягування процесу, що є звичною стратегією у адвокатів — не лише по змісту, але й за процедурою. Але питання до правоохоронних органів, які це знають і теж розуміють: це була злочинна недбалість чи спеціальна халатність, що у них суди у цій справі опинилися не під контролем.
Представники влади говорили, що йде судова реформа, реформування судів. А тут генпрокурор заявляє про те, що судова система хвора. Визнання факту, що суди в нас хворі, мені, принаймні, більше подобається, ніж заяви про те, що в Україні щось «ремонтувалося» в судах.
Треба бути відвертими: у нас немає особливих досягнень у сфері реформування судової системи. Ті дрібні позитивні моменти, які відбулися, не справляють загального позитивного враження на роботу системи в цілому.
Інше питання — влада знає, що судова система хвора, і все одно робить певні кроки, розуміючи, які будуть наслідки. Тоді влада, керівники наших правоохоронних органів, схожі на їжачків, які гризуть кактус, плачуть і продовжують його гризти далі. А це не перша справа, яка розвалюється через нереформовану судову систему.
Тож я більше схиляюся до думки, що наша влада знала, з чим має справу, ніж «неочікувано» відбулася зойком про те, що судова система не реформована.
Далі може бути що завгодно — починаючи від спроб заново заарештувати Савченко/Рубана і закінчуючи розвалом повністю справи і її повним забуттям. Зважаючи на те, що у нас вибори і може статись оновлення влади, то для таких справ це не дає перспективи на повторні арешти і тримання за ґратами».

Запи­са­ла Юлія ГОР­БАНЬ, 
Укр­ін­форм