Суспільство
Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
Четвер Березень 28, 2024

Шановні читачі! 15 червня 2018 року газеті "Демократична Україна"

(до жовтня 1991р. - "Радянська Україна") виповнилося 100 років!

 

Четвер, 21 Лютий 2019 15:21

Релігійні громади і влада: втручатися не можна співіснувати...

Rate this item
(1 Vote)

«Бу­ти чи не бу­ти? А як­що бу­ти, то ко­ли?» При­близ­но так сьо­го­дні пос­та­ло на Пол­тав­щи­ні пи­тан­ня про пе­ре­йме­ну­ван­ня ре­лі­гій­них гро­мад УПЦ МП та пе­ре­хо­ду їх­ніх ві­рян до гро­мад но­во­ство­ре­ної Пра­во­слав­ної церк­ви Ук­раї­ни (ПЦУ).

Про­цес пі­шов...
На Полтавщині сьогодні ще не можуть похвалитися прикладами якщо не масового, то бодай навіть поодинокого переходу релігійних громад УПЦ МП у лоно ПЦУ.

2019 року на Полтавщині поки лише одна православна громада — у селі Устивиця Великобагачанського району 10 лютого ухвалила рішення про перехід до ПЦУ.
На цьому процес, схоже, і загальмувався. Більш того, потуги окремих представників громад із «російським слідом» залишити промосковську церкву закінчилися розбратом і скандалами у середині самих парафій. Як вийшло у селі Великі Будища Диканського району, де цьогоріч місцевій сільській Свято-Троїцькій церкві виповниться 200 років.
Раніше церква навіть входила до Переліку національних пам’яток ЮНЕСКО. Там громада поділилася на три групи при спробі змінити її назву і перейти до ПЦУ. І хоча бійки у селі Великі Будища на релігійному ґрунті під час бурхливої сходки вірян, на щастя, не сталось, але симптоми щодо неоднозначного ставлення вірян до переходу до ПЦУ та перейменування виявилися занадто тривожними.
Начальник відділу національностей і релігій Департаменту культури і туризму Полтавської ОДА Володимир Состін, коментуючи для «ДУ» ситуацію у Великих Будищах, зазначив, що особисто спілкувався там із людьми. Розколу уникнути таки не вдалося, бо не вся релігійна громада була поінформована про зміну назви, вважає посадовець. І не всі віряни виявилися готовими для цього.
«Є певний поділ у громаді, є певна частина громади, яка хоче залишитися зі своїм священиком. Але навіть та частина громади не вся підтримує нову назву — ПЦУ... — визнав В. Состін.
Тобто голосів у дві третини немає, щоб прийняти рішення про перейменування. Є охочі, щоб внести зміни в назву, аби їхня громада називалася громадою ПЦУ, але таких замало...
І є частина приходу, яка згодна на перехід до Української православної церкви. Утім, єдності немає. Немає двох третин голосів у середині громади для вирішення цих питань...» — зауважив посадовець.
Очевидно, ситуація в Диканському районі пролунала першим тривожним дзвіночком щодо готовності релігійних громад УПЦ МП на Полтавщині виконати у встановлені строки вимоги Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» щодо назви релігійних організацій (об’єднань), які входять до структури (є частиною) релігійної організації (об’єднання), керівний центр (управління) якої знаходиться за межами України в державі, яка законом визнана такою, що здійснила військову агресію проти України та/або тимчасово окупувала частину території України».
Як відомо, закон зобов’язує такі релігійні організації протягом чотирьох місяців внести передбачені цим законом зміни до своєї офіційної назви та до свого статуту.
Чотири місяці, відведені законом на зміну назви для УПЦ, невблаганно стікають. Але в регіоні, де, за офіційними даними обласного Департаменту культури і туризму, нині зареєстровано 499 православних релігійних громад УПЦ МП, рішення про зміну назви прийняли лише в одній громаді.
У той же час на Полтавщині налічується значно менше — 211 релігійних громад колишнього Київського патріархату, котрі після отримання Україною Томосу «автоматично» перейшли до складу ПЦУ.

За незговірливих панотців відповідатимуть чиновники?
Хитку ситуацію з перейменуванням релігійних громад УПЦ обговорювали в Полтавській ОДА. Директор обласного Департаменту культури і туризму Валентина Вождаєнко у своїй доповіді не могла похвалитися тим, що громади УПЦ МП стоять у черзі на перейменування та перереєстрацію статутів. А події в Диканському районі, де спроба перейменування та переходу під крило ПЦУ провалилася, стали своєрідним каталізатором для доволі різкої оцінки ситуації главою регіону В. Головком.
Він зазначив, що «на жаль, голови ОТГ і деякі посадовці районів стримують бажання (релігійних громад. — Àâò.) і заважають переходу. Як і заважають віруючим зрозуміти, що буде через певний період з руською православною церквою в Україні...»
Бездіяльність в органах місцевого самоврядування щодо роз’яснення і тлумачення закону про обов’язковість зміни назви громадами УПЦ МП, на думку В. Головка, виллється в те, що «через певний період постане питання: чому голова ОТГ або міський голова не проводили роз’яснення закону України...»
Щодо ситуації у Великих Будищах, то очільник регіону, звертаючись до голови Диканської РДА, намалював тому невтішну картину недалекого майбутнього району.
«У вас на території буде руська православна церква в Україні! Я хотів би подивитися на вірян, які будуть приходити в нову церкву — російську. З огляду на російську агресію, яка сьогодні здійснюється щодо нашої країни. І практичну відповідальність органів місцевого самоврядування, — зазначив В. Головко.
Переходи відбуваються, але голови ОТГ замовчують інформацію, не доносять її, а ще і відсторонюються від процесу. Люди опиняються у заручниках таких недбалих керівників...»
При цьому глава регіону наголосив на тому, що процес переходу релігійних громад УПЦ до ПЦУ — «процес абсолютно добровільний». В. Головко продемонстрував свою рішучість не просто тримати на контролі процес перейменування релігійних громад УПЦ МП, але і готовність розібратися з тим, чому процес тупцює на місці.
Для цього він запропонував зібратися ще раз у Полтавській ОДА, але вже у складі голів РДА, ОТГ, юристів та керівництва Полтавської єпархії ПЦУ і обговорити ситуацію.
Зволікання з перейменуванням релігійних громад може повторити ситуацію з виконанням закону про утворення ОТГ, коли в деяких районах згаяли час, не вплинули на ситуацію з утворенням об’єднаних територіальних громад і в результаті втратили темпи розвитку територій і додаткове фінансування, переконаний В. Головко.

Про цер­ков­ний роз­кол за­го­во­ри­ли вго­лос
А тим часом у Полтавській єпархії УПЦ МП теж не сидять склавши руки. Ще у жовтні 2018 року там під орудою митрополита Полтавського і Миргородського Філіпа відбулися загальні збори всього духовенства Полтавської єпархії УПЦ МП, на яких учасники підтримали свого предстоятеля, митрополита Онуфрія.
Рішення про перехід першої релігійної громади у Великобагачанському районі до складу ПЦУ зустріли, як і варто було чекати, негативно. З цього приводу в єпархії заявили, що звертатимуться до суду, адже до голосування з питання переходу «їхньої» громади до складу ПЦУ не допустили церковну громаду та священика.
А одразу після скандальних подій у селі Великі Будища Диканського району, де невдало спробували перейменувати громаду та перевести її в лоно Української церкви, в єпархії зробили вже офіційну заяву, в якій засудили «провокацію».
«Таке втручання в життя Свято-Троїцької громади УПЦ з боку представників УПЦ КП слід розглядати як провокацію, оскільки на парафіяльних зборах 3 лютого (2019 року. — Àâò.), які проходили згідно з усіма нормами, прописаними у Статуті релігійної громади, було прийнято рішення залишитися в юрисдикції Української православної церкви...»
У Полтавській ОДА, як і було заявлено, доволі оперативно провели ще одну нараду з релігійних питань. Зокрема, щодо прискорення перереєстрації релігійних громад на Полтавщині.
Як повідомили посадовці облдержадміністрації, до закінчення березня 2019 року з районів повинні передати оновлені статути релігійних громад до Департаменту культури і туризму ОДА.
Зробити це в райдержадміністраціях повинні на підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо підлеглості релігійних організацій та процедури державної реєстрації релігійних організацій зі статусом юридичної особи», ухваленого Верховною Радою у січні 2019 року.
Згідно з ним протягом трьох місяців усі релігійні громади повинні визначитись із подальшим функціонуванням церков, перереєструвати їх та внести зміни до своїх статутів.
«Ми ні в якому разі не втручаємось у життя церкви. Це стосується лише повноважень, які покладені на облдержадміністрацію в частині реєстрації церков. Потрібно поставитися до цього дуже відповідально, тому що вже п’ять років іде війна на Сході України.
Наше завдання дуже просте — виконати норму чинного закону, який прийняли у залі Верховної Ради», — наголосив голова Полтавської ОДА В. Головко.
Перереєстрацію мають пройти абсолютно всі релігійні громади: УПЦ Московського патріархату та УПЦ Київського патріархату. Якщо ж через визначений термін церкви не перереєструються і не визначаться з подальшою роботою, вони фактично втратять чинність своїх повних офіційних назв. Тобто втратять юридичну особу, а така структура не може законно функціонувати...
Схоже, з огляду на перші спроби змінити підпорядкування та назви релігійних громад на Полтавщині цей процес піде негладко. Подейкують і про початок церковного розколу, спровокованого владою у її прагненні взяти під контроль релігійні громади. Хоча, не виключають самі чиновники, може перемогти і практицизм.
Адже, за словами В. Состіна, якщо термін, який відпущено законом на перейменування релігійних громад, закінчиться, назва громад, які не було перейменовано, не буде відповідати закону.
А це означатиме, що вони не зможуть вносити будь-які зміни до Державного реєстру, не зможуть, приміром, змінити свого керівника тощо. І взагалі не зможуть учиняти жодних дій як релігійні громади — юридичні особи.
Очевидно, саме для полегшення та спрощення процесу перейменування повноваження з реєстрації релігійних громад передано від державних реєстраторів до ОДА.
Метаморфози у житті релігійних громад, які нині спостерігають полтавці (і не лише спостерігають, але мимоволі й стають їхніми учасниками), доводять й до іншої думки. Зокрема, про загрозу церковного розколу. Який, на переконання місцевих аналітиків, неминучий, якщо влада штучно прискорюватиме зміни в церковному житті.
Правда, на відміну від виконавчої влади — представників ОДА та РДА регіону, де налаштовані виконати закон щодо релігійних громад за будь-яку ціну, у Полтавській облраді, чиї депутати залежні певним чином від своїх виборців, налаштовані поміркованіше.
14 лютого на черговій сесії Полтавської облради навіть було ухвалене «Звернення до релігійних православних громад Полтавщини щодо подолання розколу в українському православ’ї та приєднання до Православної церкви України».
У пояснювальній записці автори документа стверджують, що рішення має на меті сприяти подоланню розколу в українському православ’ї та об’єднанню всіх православних церков України, консолідації українського суспільства.
Процес перейменування релігійних громад таки поступово розкрутить свій маховик, переконані в Полтавській ОДА. Головне, діляться не «на камеру» чиновники, щоб і перейменування, і перехід релігійних громад до нової ПЦУ не перетворився на чергову кампанію.

Олек­сандр БРУ­СЕН­СЬКИЙ,
м. Пол­та­ва

Останнi новини


Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.ua».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».