Суспільство
Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
Вiвторок Вересень 28, 2021

Шановні читачі! 15 червня 2018 року газеті "Демократична Україна"

(до жовтня 1991р. - "Радянська Україна") виповнилося 100 років!

 

П'ятниця, 05 Жовтень 2018 10:52

Сергій Кошин: ми допомагали і допомагатимемо українському війську

Rate this item
(0 votes)

Товариство сприяння обороні України є однією з багатьох громадських організацій України. Воно вирізняється чітко вираженою державною позицією, а також плідною співпрацею зі Збройними Силами України, іншими військовими формуваннями. Більш детально про це розповідає голова ТСО України Сергій Кошин.

— Починаючи з 1991 року, тобто після проголошення Україною незалежності, між Товариством і Збройними Силами склалися партнерські відносини, — говорить Сергій Мефодійович.
На базі наших автошкіл, спортивно-технічних клубів для українського війська було підготовлено десятки тисяч водіїв та інших спеціалістів. Але через об’єктивні причини цей процес призупинився.

Проте ми готові відновити його хоч завтра: для цього маємо потужну навчальну-матеріальну базу, а також високопрофесійних викладачів та інструкторів з водіння, інших фахівців.
— Російська агресія внесла корективи у вашу співпрацю?
— Звісно: у травні поточного року між Товариством і Генеральним штабом ЗС укладено відповідний Меморандум. У рамках його виконання вже реалізовано кілька проектів.
Зокрема, влітку на базі Львівського авіаційно-спортивного клубу ТСО України особовий склад 80-ї окремої десантно-штурмової бригади здійснював стрибки з парашутом, передбачені планами бойової підготовки. Перед цим адміністрація АСК зарезервувала для десантників повітряний простір, надала їм приміщення для зберігання амуніції.
На Львівщину «крилата гвардія» прибула з Донбасу, де виконує бойові завдання і більшість хлопців тривалий час не бачились зі своїми рідними та близькими. Зважаючи на це, десантникам, до яких приїхали дружини, діти і батьки, ми надали житлові приміщення, де вони і проживали весь цей час.
Окрім цього, наші інструктори з парашутно-десантної підготовки поділились із десантниками досвідом виконання стрибків із великої висоти із затримкою відкриття основного парашута, а вони ознайомились із сучасними зразками парашутного спорядження.
aeroМи також створили належні умови для змістовного відпочинку хлопців. До речі, військовослужбовці ЗС користуються послугами не лише Львівського авіаційно-спортивного клубу: торік на аеродромі «Коротич», що на Слобожанщині, теж проходили подібні заходи, до яких, окрім армійців, залучався персонал Державної прикордонної служби, гвардійці, здійснивши кілька тисяч стрибків із парашутом.
Інструктори Харківського авіаклубу долучаються до підготовки курсантів Харківського авіаційного університету ім. Івана Кожедуба: загальний наліт їхніх підопічних становив близько 1400 годин.
Загалом, починаючи з 2003 року, наші спеціалісти брали участь у підготовці близько 500 майбутніх військових льотчиків. Спроможні протягом 70 діб підготувати більше 20 тисяч водіїв різних категорій, а за три місяці спеціальність водія-механіка танка чи БМП у нас можуть отримати близько 10 тисяч осіб.
Товариство має напрацьовані методики підготовки водолазів-аквалангістів, розвідників-коригувальників вогню артилерії, саперів, снайперів, військових радіотехніків та санінструкторів.
— Із початком російської агресії чимало небайдужих українців, громадських організацій почали надавати нашій армії допомогу. Товариство не залишилося стороннім спостерігачем?
— Насамперед хочу згадати добрим словом своїх колег, які пройшли через горнило війни. Це, зокрема, Сергій Гуссіді, нагороджений за оборону Донецького аеропорту орденом «За мужність», Володимир Гордієнко, Олександр Славко, Ігор Бизган, Олексій Дишкант та багато інших.
Вони повернулися додому і продовжують працювати. А ще — беруть активну участь у військово-патріотичному вихованні підростаючого покоління. Особисто я як керівник оборонної організації пишаюся цими людьми.
У 2014 році, коли ЗС опинились у вкрай драматичній ситуації, наші працівники перерахували на потреби оборони близько 10 мільйонів гривень військового збору. Якщо ж перевести всю матеріальну допомогу, надану протягом цих чотирьох років, у гривневий еквівалент, то вона вимірюватиметься десятками мільйонів.
Адже нашими стараннями військовослужбовці отримали медпрепарати, теплий одяг, продукти харчування, бутильовану воду, бензопили, такі потрібні для спорудження бліндажів та взводно-опорних пунктів тощо. Надання гуманітарної допомоги ЗС узяли під особистий контроль голови обласних організацій, які і звітують про результати зробленого на засіданнях Ради правління.
Найбільш активними у наданні допомоги нашим воякам виявилися Рівненська, Вінницька, Сумська, Львівська обласні організації. Вони виділяли транспорт, пальне, водіїв і супроводжуючих. Лише протягом 2014 року ми відправили понад 100 гуманітарних вантажів!..
Люди діяли не за підказкою, а за велінням своїх сердець. Наприклад, первинна організація апарату Полтавської обласної організації зібрала близько двох мільйонів гривень для забезпечення технічними засобами батальйону територіальної оборони, а Козинська автошкола, що на Рівненщині, придбала для наших вояків 45 бронежилетів, близько 100 камуфляжів і пар взуття.
Таких фактів можу навести вам сотні! Ми також відремонтували власними силами і власним коштом майже 400 автомобілів, які поповнили підрозділи українського війська. А скільки відправили пально-мастильних матеріалів!
Не забуваємо і про тих бійців, які після поранень проходять лікування: госпіталям, де вони поправляють здоров’я, надавалася допомога ліками, перев’язувальними матеріалами, а також сучасним медичним обладнанням. Зокрема, Рівненському, Вінницькому.
Волонтери з числа наших працівників провідували бійців, збирали кошти на лікування тих, хто зазнав тяжких поранень. Наприклад, тернопільчани допомогли грошима своєму земляку Ярославу Антонюку.
Вони ж передали свій одноденний заробіток дружинам бійців 72-ї механізованої бригади Степана Панасюка та Руслана Степули, які після загибелі чоловіків залишились із малолітніми дітьми на руках. Це не поодинокі факти.
gum pomoshДбаємо і про тих, хто повернувся з війни додому: всі ветерани, які бажають отримати водійські посвідчення, навчаються в наших автошколах і спортивно-технічних клубах на пільгових умовах.
І досить успішно: з кількох тисяч, які опановували під нашим патронатом водійське ремесло, всі 100% успішно здали іспити у сервісних центрах МВС. Сьогодні ще 370 осіб продовжують навчання.
Нещодавно на аеродромі Центрального аероклубу імені Олега Антонова ТСО України відбулося величне авіаційно-спортивне свято, присвячене нашим захисникам, які боронять цілісність і незалежність України на сході держави.
Учасники заходу, а це в основному ветерани АТО, мали змогу виконати ознайомчі польоти на планерах «Бланк», літаках «Як-18т», «Як-52», «Ан-2», «К-10», «Вільга-35», промчатися з вітерцем на квадроциклах.
А також узяли участь у змаганнях із кульової стрільби, розбирання та складання автомата АК на час, метання гранати на дальність та влучність, на швидкість та вправність вдягання засобів індивідуального захисту.
З цікавістю розглядали і діти, і дорослі представлені моделі літаків, спортивні карти, численні нагороди наших спортсменів, слухали розповіді про види технічного спорту, які культивуються в ТСО України.
Але в центрі уваги, звичайно, були стрибки з парашутом наших відважних ветеранів, які не раз дивилися смерті в очі на передовій, а тепер сміливо робили крок у безодню з борту літака. Треба було бачити ці сяючі очі, коли відважні підкорювачі височини приймали поздоровлення від рідних та побратимів!
Щоб підтримати «у здоровому тілі здоровий дух», ветерани розгорнули на аеродромі польову кухню, де всі охочі могли підкріпитися запашною солдатською кашею та компотом. Ми і надалі проводитимемо подібні заходи.
— Мені розповідали, що Товариство залучається і до проведення військово-патріотичних заходів, учасниками яких є підлітки....
— Одним з основних наших статутних завдань є військово-патріотичне виховання підростаючого покоління.
Так, наприкінці літа на базі навчально-тренувального центру військово-патріотичного клубу «Форпост» у Вінницькій області відбувся 10-денний військово-спортивний вишкіл «Щит і меч».
Метою цього заходу було військово-патріотичне виховання молоді, морально-психологічна підготовка юнаків до служби в українському війську.
Усі обласні організації беруть участь у проведенні військово-патріотичних ігор «Джура», «Сокіл», а також є організаторами регіональних турнірів із військово-спортивного багатоборства.
Нещодавно під егідою столичної організації ТСО України відбулася Київська міська спартакіада з військово-спортивного багатоборства. Її учасниками стали команди середніх шкіл та навчальних закладів з посиленою військовою і фізичною підготовкою. Місцем проведення цього заходу обрали Київський військовий ліцей імені Івана Богуна. Змагання тривали три дні: пройти сім складних етапів військово-спортивного семиборства не так-то й легко.
Юні спортсмени змагались у бігу на 100 та 1000 метрів, підтягуванні на поперечині, плаванні на 50 метрів, метанні гранати на дальність, стрільбі з малокаліберної гвинтівки. А ще — на швидкість розбирання і збирання автомата Калашникова, спорядження магазина набоями, метання навчальної гранати Ф-1 на дальність і точність.
Подібні заходи проводять у кожному регіоні.
— Однією з болючих проблем воїнів, які повертаються до рідних домівок, є працевлаштування...
— Для масового працевлаштування у нас немає великих можливостей. Але намагаємось усе ж іти назустріч атовцям, які звертаються до нас з подібними проханнями. Наприклад, сьогодні у нашому центральному офісі працюють три учасники бойових дій.
Зокрема, Андрій Чечель, який воював у складі добровольчого батальйону, обіймає посаду юрисконсульта, а колишній кіборг, підполковник Віталій Баранов, нагороджений двома орденами Богдана Хмельницького, — помічник голови Товариства. Олександр Астанков теж працює. До речі, Віталій Анатолійович є нашим головним координатором співпраці з ветеранськими організаціями учасників АТО.
— Держава асигнує на вашу діяльність кошти?
— За 27 років існування Товариства ми не отримали з Державного бюджету України жодної копійки. Натомість сплачуємо всі податки, передбачені чинним законодавством.
Незважаючи на безліч існуючих проблем, ми допомагали і надалі допомагатимемо українському війську. Адже наші вояки захищають рідну землю, зупинивши просування так званого руського миру. І у цьому я — і як громадянин України, і як керівник оборонного Товариства — вбачаю свій обов’язок.

Інтерв’ю провів Сергій ЗЯТЬЄВ
Фото надано автором

Останнi новини


Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.ua».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».