Суспільство
Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
Четвер Березень 28, 2024

Шановні читачі! 15 червня 2018 року газеті "Демократична Україна"

(до жовтня 1991р. - "Радянська Україна") виповнилося 100 років!

 

П'ятниця, 27 Липень 2018 14:01

«Добрий брат» творить добрі справи...

Rate this item
(0 votes)

Польський бізнесмен Маріуш Марковскі спільно зі своїми однодумцями повертає до повноцінного життя поранених учасників антитерористичної операції.

Побачене дуже зворушило...
Історія написання цього матеріалу досить незвичайна: авторові його замовили!.. Замовили колишні бійці і офіцери українського війська, які, захищаючи Україну від путінської Росії, отримали важкі поранення, котрі, як сказали лікарі, були несумісні з життям.

Та вони вижили. Але, як зізнався у розмові зі мною один із них, те життя доставляло мало радості: внаслідок поранень, контузій практично всім їм було вкрай важко пересуватися. Проте несподівано, як буває лише у мелодрамах, з’явився «добрий дядечко». Втім, про все по порядку.
mariushПонад 20 років тому польський громадянин Маріуш Марковскі спільно зі своїм компаньйоном заснував у Києві бізнес. А з осені 2014-го почав опікуватися ще й пораненими захисниками України.
— Коли на вашу землю прийшли непрохані гості, я сподівався, що незабаром їх виженуть, — говорить пан Маріуш. — Та невдовзі зрозумів: це — справжня війна, хоч і називається гібридною. Тож вирішив допомогти українським воякам, котрі у розквіті сил дістали на Донбасі тяжкі поранення, повернутися до повноцінного життя. Адже для цього маю певні можливості.
Справа у тім, що Марковскі є ще й співвласником Рекреаційно-реабілітаційного центру «Добрий брат», яким керує його син Якуб. Перебуває він у мальовничому польському містечку Осєк і спеціалізується на реабілітації пацієнтів з ортопедичними і неврологічними захворюваннями. А також тих, хто потерпає від дисфункцій опорно-рухового апарата і фантомного болю.
Благодійна програма «Добрий брат» стартувала восени 2014-го. Формуванням команди тих, хто потребував реабілітації, зайнявся полковник запасу Родіон Мороз — близький знайомий пана Маріуша.
— Протягом кількох місяців ми мали прізвища близько 30 бійців, які зазнали тяжких поранень, контузій і потребували допомоги, — розповідає Родіон Вікторович. — Незабаром, після залагодження деяких формальностей, всі вони відбули до Польщі.
Дізнавшись про їхній приїзд, наших бійців відвідали представники української діаспори, учні і вчителі місцевої школи. А самодіяльний ансамбль «Веселинка» виступив перед бійцями з концертом, діти пригостили їх ласощами та кавою.

Як потрапити до «Доброго брата»?..
Зважаючи на феноменальні результати реабілітації, на початку 2015-го було створено Благодійний фонд «Добрий брат», який Маріуш Марковскі і очолив. Його працівники ще більш активно почали займатися проблемами реабілітації військовослужбовців. Насамперед відбором кандидатів для поїздки у Польщу.
— Це робиться в першу чергу за медичними показниками, — говорить працівник фонду Світлана Гончаренко. — У цьому нам допомагають командири і медичні служби частин, де хлопці проходили службу перед пораненням, представники військово-медичних закладів, де проходили лікування, громадські організації, волонтери.
Після цього діагноз кожного потенційного пацієнта Центру ретельно перевіряється для того, щоб він збігався з профілем Рекреаційно-реабілітаційного центру. По завершенні цих формальностей оформлюються документи для виїзду за кордон.
«Вогнепальне кульове поранення поперекової ділянки та черевної порожнини», «вогнепальне поранення плеча, відкритий багатоуламковий перелом... плечової кістки», «мінно-вибухова травма, травматична ампутація правої стопи, пошкодження колінного суглоба», «консолідовані комплексні переломи тіл хребців із больовим синдромом» — ось далеко не повний перелік діагнозів, з якими наші хлопці їдуть по допомогу до Польщі.
Мінімальний термін перебування у Центрі — 21 день. Але за необхідності продовжується: траплялося, що солдат чи офіцер, який зазнав тяжкого поранення і потребує тривалого відновлення, перебував до двох місяців. Якщо поранений не в змозі за собою доглядати чи самостійно пересуватися, дозволяється супровід.
Вартість перебування у Центрі однієї людини — близько 1 тисячі євро. Але ні пацієнт, ні той, хто його супроводжує і цілодобово перебуває поруч із ним, харчуючись при цьому, не сплачують жодної копійки. Як і за дорогу туди й назад.

Пан Маріуш дав нам друге життя
Зізнаюся відверто: до розповіді Маріуша Марковскі про результати лікування наших вояків поставився дещо скептично. І вирішив поспілкуватися з хлопцями, які побували в Польщі на реабілітації, а також їхніми рідними і близькими.
Богдана, сестра Олександра Козачка, колишнього сержанта 80-ї аеромобільної бригади:
— Підрозділ мого брата потрапив під «Гради», і він дістав тяжке поранення: у військових госпіталях лікувався майже рік. Вперше до Польщі поїхав в інвалідному візку, в якому навіть поворухнутися не міг. Я супроводжувала брата, і по дорозі мене огортали невеселі думки, бо я вже не вірила, що хтось і колись зможе йому допомогти.
Але сталося справжнє диво: після кількох місяців, проведених у «Доброму браті», він став почуватися значно краще. Потім пан Маріуш відправив нас ще раз.
І з Польщі наш Сашко повернувся вже на своїх ногах, правда, з палицею. А сьогодні пересувається без неї, самостійно. Коли б ви побачили мого брата раніше, до Польщі, і сьогодні, то, напевно, не повірили б, що це одна і та ж людина!..
Євген Саленко, сержант:
— Я зазнав тяжкого поранення навесні 2015-го. По закінченні лікування погано говорив і ще гірше пересувався, до того ж не працювала права рука. Зауважу, що раніше мені пропонували допомогу, але далі слів справа не пішла. Коли ж запросили побувати у «Доброму браті», погодився. Вже навіть їдучи до Польщі, не вірив в успіх лікування, але...
Не скажу, що сьогодні я вже бігаю. Однак у мене почали працювати нога і рука, тобто з’явилися перші обнадійливі симптоми, яких не було півтора року — після поранення. Немає слів, якими я зміг висловити пану Маріушу вдячність!.. Сподіваюся, що ще раз пощастиить побувати в Польщі.
Сергій Лях, колишній солдат 95-ї окремої аеромобільної бригади:
— Після поранення у мене не працювала рука, і я вже змирився, що мене чекає інвалідність. Проте мені пощастило побувати у польському Центрі. Двічі. Там зі мною працював реабілітолог Павло: під час відновлювання функцій руки було настільки боляче, що я кричав несамовитим криком. Але він просив потерпіти, мовляв, потім будете дякувати.
Так і сталось: якщо раніше я не міг цією рукою навіть філіжанки кави піднести до рота, то сьогодні підтягуюся 15 разів на перекладині, піднімаю гирю!

Є речі, набагато важливіші за гроші
На сьогодні відновлювальне лікування в Польщі пройшли понад 160 українських військових, які приїжджали до цієї країни у складі 6 груп. Зокрема, представники Збройних Сил України, прикордонники, гвардійці, а також бійці добровольчих батальйонів. Реабілітація наступної, сьомої групи, планується на початок березня 2019 року.
— Військові, які проходять у нас реабілітацію, щодня отримують до 6 реабілітаційних процедур, — розповідає Якуб Марковскі — директор Центру. — Це, зокрема, водні процедури (вихрові ванни нижніх і верхніх кінцівок, масажні ванни, сухий водний масаж), лазеротерапія, магнітотерапія, світлолікування (прилади Bioptron та Solux), місцева кріотерапія, грязі, електротерапія і масаж класичний.
Та найголовнішим компонентом програми є індивідуальна терапія з реабілітологом.
— Під час її проходження пацієнт отримує процедури з максимальним урахуванням особливостей його організму, поранення, інших не менш важливих чинників, — приєднується до розмови реабілітолог Рената Шульца.
Так, інколи хлопцям дуже й дуже боляче, вони ледь не плачуть од болю, оскільки ми намагаємося змусити працювати кінцівки, які тривалий час були бездіяльними. А це досить болючий процес. Але саме завдяки такому комплексному підходу у хлопців починають оживати руки й ноги.
Загалом команда фізіотерапевтів, які працюють у Центрі, є висококваліфікованими фахівцями з магістерським ступенем. І роблять усе можливе, щоб повернути хлопців до більш-менш повноцінного життя.
Керівництво Фонду «Добрий брат» подбало і про те, щоб наші вояки отримували і психологічну допомогу. Тому кожну групу до сусідньої країни супроводжує психотерапевт-психолог Тетяна Давидовська. Під час розмов із бійцями дізнався, що Маріуш Марковскі особисто зустрічає і проводжає кожну групу, при цьому накриває бійцям святковий стіл...
Бізнесмени — люди підприємливі, уміють рахувати кожну копійку. Тож під час зустрічі поцікавився у пана Марковскі, що змусило його, громадянина іншої країни, зайнятися благодійництвом.
— Знаєте, мені дуже до вподоби українська пісня, в якій ідеться про те, що в домовинах немає кишень, — відповів пан Маріуш. — Дійсно, не можна все у цьому житті вимірювати гривнею, доларом чи злотим: є речі, набагато важливіші за них.
Рано чи пізно, але кожен із нас постане перед Господом Богом. І він, напевно, поцікавиться, хто і що зробив на землі. Я хочу, щоб мені як людині віруючій було що відповісти.
Користуючись нагодою, хочу подякувати українцям, полякам — усім небайдужим людям, які допомагають у реабілітації військовиків. Програма «Добрий брат» існує завдяки тим коштам, які вони нам перераховують.
Серед них є як бізнесмени, так і звичайні громадяни, котрі не вирізняються своїми статками. Наприклад, представники української діаспори у Польщі, прості громадяни обох країн.
Щоб усіх їх подякувати зі шпальт шанованого видання, не вистачить, повірте, місця...

Сергій ЗЯТЬЄВ

 

Останнi новини


Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.ua».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».