Григорій КРИМЧУК,
письменник:
— Інколи доводиться чути, що люди, які почали протестувати проти влади, першими порушили Конституцію і останній не залишалося нічого іншого, як застосувати силу. Як на мене, це абсолютно неправильна думка. Адже все почалося з цілком мирного зібрання молодих людей — здебільшого студентів київських вишів. Вони не розпалювали у центрі міста багать, не кидалися в міліціонерів камінням, не чинили інших неподобств. Натомість на їхні голови опустилися кийки беркутівців.

Чи була і чи є сьогодні в Європі країна, влада якої за аналогічних обставин діяла так жорстоко? Ні, не було і немає. Як на мене, то політики, які нині при владі і прийдуть до неї завтра, повинні засвоїти уроки обох революцій, особливо останньої — Революції Гідності. Вона переконливо довела: з народом потрібно розмовляти шанобливо, бачити в людях не гвинтиків системи, а громадян своєї країни.

Віктор БОРЕЙКО,
киянин:
— Я неодноразово бував на Майдані і на власні очі переконався, що то був мирний протест громадян України, які не погоджувались із діями влади. А право на це, тобто не погоджуватись, нам дає Конституція. Це вже потім, коли можновладці почали брутально поводитись із протестувальниками, ті пішли, як кажуть в армії, в атаку на їхні позиції.
Пам’ятаю події 2014-го і 2013-го років. І коли б Янукович чинив хоча б так, як Кучма, то ніякого кровопролиття не було б. Але він зробив по-іншому. Послухавшись, мабуть, «добрих порад» Путіна. До чого це призвело — всі ми знаємо.
Ми, українці, хто хоче почуватися господарями на рідній землі, маємо пам’ятати тих, хто загинув 2 роки тому. Світла їм пам’ять!

Наталя ЯНОВСЬКА,
пенсіонерка:
— Я належу до людей старшого покоління, яких прийнято вважати консервативними. Як «консерваторка» скажу так: обидві революції пробудили в багатьох із нас національну гідність, бажання боротись із сильними світу цього за свої права, за майбутнє дітей.
На жаль, плодами Помаранчевої революції скористалися різні інтригани і пристосуванці, які пригальмували розвиток країни. Ну а Революція Гідності сталася тому, що тодішня влада з презирством ставилася до всього українського. Чого вартий один лише «мовний» закон, авторство якого приписують Ківалову і Колесніченку — представникам Партії регіонів!
Впевнена: коли б не Революція Гідності, Янукович за 2–3 роки свого правління перетворив би Україну на такий собі федеральний округ Росії. Але ми, українці, не дали йому цього зробити.

Іван ДРАЧ,
поет, Герой України:
— День 21 листопада є великим святом для всіх тих українців, які є ними не за паспортними даними, а за станом душі, покликом серця, люблять свою рідну землю і готові віддати за неї свої життя. Ми, мабуть, ще не до кінця усвідомили, що могло статись з Українською державою, коли б не було Революції Гідності. Скажу коротко: її б у недалекому майбутньому не було просто на політичній карті світу.

Сергій ЗЯТЬЄВ