Суспільство
Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
Недiля Сiчень 17, 2021

Шановні читачі! 15 червня 2018 року газеті "Демократична Україна"

(до жовтня 1991р. - "Радянська Україна") виповнилося 100 років!

 

Четвер, 13 Жовтень 2016 07:03

Розбудовуймо країну разом!

Rate this item
(0 votes)

Рік, що спли­ває, смі­ли­во мож­на ска­за­ти, пе­ре­ві­рив на міць не ли­ше по­точ­ний стан якіс­но онов­ле­ної віт­чиз­ня­ної ар­мії, але й ви­явив­ся своє­рід­ним лак­му­со­вим па­пір­цем і для су­спіль­них від­но­син у се­ре­ди­ні са­мої порівня­но ще мо­ло­дої дер­жа­ви.
Хо­ті­ло­ся б на­да­лі ак­цен­ту­ва­ти чи­таць­ку ува­гу на клю­чо­вих мо­мен­тах: чи втри­має­ть­ся ду­хов­на єд­ність на­шо­го на­ро­ду під роз’­їда­ючим руй­нів­ним впли­вом во­ро­жої про­па­ган­ди; чи не по­сип­леть­ся рап­том усе най­кра­ще, здо­бу­те ним рів­но чверть ві­ку то­му, не­мов крих­кий до­мі­нош­ний бу­ди­но­чок?
На де­які з цих за­пи­тань ре­дак­ція «ДУ» спро­бує да­ти від­по­відь вус­та­ми лі­де­рів офі­цій­но за­ре­єс­тро­ва­них ет­ніч­них то­ва­риств, що ба­га­то ро­ків меш­ка­ють пліч-о-пліч із ко­рін­ним на­се­лен­ням Ук­раї­ни.

Насамперед — шаноба до минулих поколінь, однак і для розваг знаходимо хвилинку

Про ді­яль­ність Асо­ці­ації бол­гар Ук­раї­ни роз­по­ві­дає Світ­ла­на Драг­нєва, ві­це-пре­зи­дент Асо­ці­ації бол­гар Ук­раї­ни:
Асоціація болгар України заснована в 1993 році з метою збереження болгарської ідентичності і протягом усіх років неухильно відстоює культурно-просвітницькі інтереси своєї етнічної спільноти, котра, до речі, вважається наразі тут шостою за чисельністю.
Першим її президентом було обрано Федора Каражекова. А починаючи з 1999 року й дотепер нею беззмінно керує народний депутат України Антон Кіссе.
Сьогодні в Асоціацію входить більше сотні регіональних болгарських товариств. Упродовж всього періоду свого існування вона веде цілеспрямовану роботу з відродження й подальшого розвитку рідної мови, залучаючи підростаюче покоління до спільних культурно-історичних проектів.
Зокрема, поглиблено вивчаються болгарська мова й література в Болградській гімназії ім. Г. С. Раковського та у Приморському багатопрофільному ліцеї (Запорізька область). Що ж до фахової підготовки майбутніх учителів-болгаристів, то зараз їх готують на базі Одеського університету імені І. І. Мечникова (магістратура), а також у Києві та Ізмаїлі (бакалаврат).
За сприяння Асоціації у школи та дитячі садки було передано від фундації «Българска памет» та декількох інших урядових структур 800 національних костюмів, 40 народних інструментів, спортивний інвентар, дорога сучасна відеотехніка, безліч посібників, навчальних карт, музичних компакт-дисків та художньої літератури.
Другим напрямком діяльності є проведення культурно-масових заходів. У цьому плані вже традиційними і звичними для багатьох подіями стали, зокрема, щорічний День бессарабських болгар (29 жовтня), День пам’яті хана Кубрата, День слов’янської писемності та культури (24 травня), День визволення Болгарії з-під османського ярма (3 березня), День народних просвітителів Кирила й Мефодія (1 листопада), День пам’яті Христо Ботєва та всіх полеглих за свободу Болгарії (2 червня), а також веселі етнографічні свята: Болгарська баниця, Трифон Зарізан, Баба Марта, православне Різдво, Новий рік тощо.
За минулих два десятиліття за рахунок залучених Асоціацією коштів були урочисто відкриті пам’ятники таким видатним історичним діячам, як капітан Петко Воєвода (м. Київ), Василь Левський (м. Бердянськ), святі рівноапостольні брати Кирило та Мефодій (м. Одеса), Олександр Малинов (с. Орехівка, Одеська обл.).
А от на долю генерала Івана Інзова та поета Христо Ботєва припало одразу по декілька гранітних обелісків у різних найвіддаленіших куточках нашої незалежної держави. Більш того, у Болграді восени 2012 року зринув до піднебесся навіть цілий велично-зворушливий Меморіал — на честь учасників визвольної боротьби проти османського ярма.
Крім того, Асоціація проводить і чимало тематичних конкурсів, фестивалів, виставок та спортивних змагань, головна мета яких — розвиток творчих здібностей нашої молоді. Зокрема, в Одесі традиційно щороку проводиться Тиждень сучасного болгарського кіно. А ще за останніх десять років було організовано декілька міжнародних наукових конференцій на тему «Болгари в Північному Причорномор’ї» за участю цілої низки досить іменитих фахівців з України, Російської Федерації, Молдови і, звісна річ, із самої Болгарії.
Але все ж чи не найяскравішою і найзнаменнішою подією, безперечно, вважається Всеукраїнський болгарський собор, котрий зазвичай проходить раз на два роки. Такі собори (а їх уже відбулося сім) мають за мету подальший розвиток культурно-історичних традицій і гуманітарних надбань нашої дружньої спільноти. На них, як правило, підбиваються підсумки поточної діяльності, а також ставляться завдання на майбутнє.
Хоча не обходиться і без масових розваг і веселощів, адже численні прибулі звідусіль творчі колективи охоче звітують перед гостями на відкритих просто неба концертних майданчиках. Тут же неподалік вправні спітнілі від жару кухарі залюбки пригощають усіх присутніх гарячою густою чорбою з круглими прісними коржами. Ну й насамкінець (як це, до речі, часто буває і на дещо схожих за своїм перебігом українських толоках) найкращі наші делегати нагороджуються цінними подарунками.


Най­дав­ні­ші діа­спо­ря­ни чи рад­ше на­віть — спо­кон­віч­ні гос­по­да­рі пів­ден­них сте­пів

Роз­по­ві­дає Вік­то­рія ПО­МА­ЗАН, ке­рів­ник прес-служ­би ФГТУ:
Як відомо, у сьогоднішньому світі практично не існує якоїсь певної однорідності, тобто населення майже всіх держав складається з різномовних культурних прошарків. Тож у багатющій етнічній палітрі України своя гідна ніша припадає й на греків.
Перші грецькі поселення у Північному Причорномор’ї з’явилися ще у VIII ст. до н. е., а вже у VII–VI ст. до н. е. греки засновують свої поліси на землях Південної України. За словами Платона, «греки обсіли моря від Гібралтара до Кавказу — наче жаби ставки».
Протягом наступного історичного періоду з різною інтенсивністю грецька еміграція з Греції, Туреччини, османського Криму поповнювала діаспору еллінами, які принесли на праукраїнську землю елементи класичної цивілізації, свою культуру, мову, християнство. Століттями вони пліч-о-пліч з іншими народами обороняли православ’я, розвивали культуру та науку, економіку і торгівлю, боролися зі спільним ворогом.
Сьогодні в Україні, за підсумками перепису 2001 р., ідентифікували себе греками 91,5 тис. осіб, з яких 85% проживають у Донецькій області. Історично так склалося, що після переселення з Криму вже понад 235 років Приазов’я є регіоном компактного проживання греків.
Завдяки демократичним перетворенням і конструктивній державній національній політиці права й інтереси греків сьогодні в Україні гідно представляють 98 грецьких товариств у 20 областях України, які з 1995 р. об’єднані у Федерацію грецьких товариств України (ФГТУ), суб’єкта низки міжнаціональних формувань України. Головою ФГТУ є Олександра Іванівна Проценко-Пічаджи, відмінник освіти, заслужений працівник культури України.
ФГТУ реалізувала споконвічну мрію всіх греків України про відродження зв’язків з історичною батьківщиною. Починаючи з 1994 року міста та грецькі товариства Києва, Одеси, Маріуполя, Приазов’я багаторазово відвідували офіційні делегації Греції за участю президентів, членів уряду, депутатів парламенту, мерів міст та ректорів вищих навчальних закладів, видатних творчих та громадських діячів, представників ЗМІ та друзів Федерації.
Пріоритетним напрямком у національному відродженні будь-якого народу є вивчення рідної мови. Для греків України такою мовою стала новогрецька, яка визнана на європейському рівні та є мовою спілкування між греками усього світу. Щорічно ведеться робота з відкриття спеціалізованих шкіл, у яких, окрім мови, учні мають можливість вивчати історію, культуру, традиції грецького народу. Щороку за ініціативи ФГТУ у Маріуполі організовуються семінари для вчителів новогрецької мови. Окрім того, Федерація регулярно проводить і аналогічні всеукраїнські олімпіади, які мають велике значення у духовному вихованні підростаючого покоління.
Разом із цим ми приділяємо неабияку увагу збереженню та вивченню суто приазовських грецькомовних діалектів — румейського та урумського, на яких ще з давніх-давен спілкувалися наші діди та прадіди. Нині носіями цих унікальних для історії діалектів є мешканці 48 сіл у Донецькій області.
ФГТУ величезну увагу приділяє відродженню історичних та духовних цінностей греків. На початку демократичних перетворень у нашій країні та пізніше грецькі товариства відігравали потужну позитивну роль у поверненні містам та селищам їхніх початкових найменувань (Маріуполь, Мангуш, Чермалик, Малоянісоль).
Багатьом вулицям присвоєні імена видатних греків, увічнена пам’ять знаменитих одноплемінників в пам’ятниках та меморіальних дошках.
Важливу роль у житті греків завжди відігравала церква. З ініціативи голови Федерації грецьких товариств України О. Проценко-Пічаджи за підтримки органів влади та громадських організацій Греції, за останні два десятиріччя надана суттєва економічна допомога церквам у грецьких селищах Нікольське, Малоянісоль, Чермалик, Гранітне, Старогнатівка, Бугас, Ялта, Сартана, Урзуф, Велика Новосілка, Старомлинівка, містах Маріуполі, Одесі тощо.
За сприяння нашої Федерації в Маріуполі зведено Культурний центр ФГТУ, Грецький діагностичний медичний центр, у смт Старий Крим — сучасну поліклініку, у смт Сартана — нову церкву Св. Георгія.
ФГТУ цілеспрямовано розвиває грецьку культуру та традиції. У грецьких товариствах України стали нормою щорічні святкування Дня національного відродження Греції, Дня «Охі», православних дат.
Великою популярністю у греків і всього багатонаціонального населення користуються фестивалі грецької культури «Мега Йорти», Дні грецької культури, фестивалі молодих виконавців грецької пісні імені Т. Каци, фестивалі народної творчості греків Приазов’я, звітні концерти грецьких художніх колективів та творчі вечори діячів культури.
Ефективним засобом консолідації є друковані ЗМІ, провідна роль належить тут газеті «Елліни України», яка інформує про багатогранне життя грецьких товариств, популяризуючи їхню історію та культуру. З 2008 року діє сайт www.greeks.ua, основною метою якого є інформування громадськості про діяльність та поточні досягнення грецької діаспори України.
Не секрет, що гідне майбутнє будь-якої національно-культурної спадщини перебуває, без сумніву, в руках підростаючого покоління. Отож за ці роки близько 300 наших молодих активістів взяли участь у вельми представницьких гуманітарно-дослідницьких форумах. Величезне значення для розвитку міжнародних зв’язків мають також і щорічні програми гостинності в Греції: зокрема саме завдяки цій співпраці береги рідної серцю Еллади відвідало вже більше тисячі осіб у віці від 18 до 25 років.
Певна річ, не залишаються осторонь нашої уваги і нагальні проблеми буремного сьогодення. Так, упродовж останніх двох років ФГТУ разом з іншими небайдужими доброчинними організаціями надає систематичну допомогу населеним пунктам та окремим найбільш постраждалим мешканцям із зони АТО: це і благоустрій реабілітаційних дитячих таборів, і організація роботи мобільних медичних бригад, і постачання ліків та гуманітарного вантажу.

Еду­ард ЩУР
Фото надано автором

Останнi новини


Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.ua».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».