Суспільство
Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
Середа Вересень 30, 2020

Шановні читачі! 15 червня 2018 року газеті "Демократична Україна"

(до жовтня 1991р. - "Радянська Україна") виповнилося 100 років!

 

П'ятниця, 09 Вересень 2016 00:00

Від сесії до сесії...

Rate this item
(0 votes)

В Україні стартував черговий політичний сезон

Го­лов­ною по­лі­тич­ною по­ді­єю тиж­ня, що ми­нає, по­за всі­ля­кі сум­ні­ви, ста­ло від­крит­тя чер­го­вої пар­ла­мент­ської се­сії. На­род­ні де­пу­та­ти, на­брав­шись сил піс­ля літ­ніх ва­ка­цій, по­вер­ну­ли­ся до своєї бу­ден­ної ро­бо­ти. Від­так по­лі­тич­ні ог­ля­да­чі по­ча­ли плу­та­ти­ся в здо­гад­ках: яким же бу­де осін­ній по­лі­тич­ний се­зон-2016?..
Для то­го, щоб да­ти від­по­відь на це за­пи­тан­ня, звіс­но, не­до­стат­ньо од­но­го дня — 6 ве­рес­ня, ко­ли Вер­хов­на Ра­да Ук­раї­ни за­пра­цю­ва­ла зно­ву. Од­нак де­які вис­нов­ки зро­би­ти усе ж та­ки мож­на. 
Тим па­че, що пер­ший ро­бо­чий день віт­чиз­ня­них пар­ла­мен­та­рів озна­ме­ну­вав­ся ще й ви­го­ло­шен­ням що­річ­но­го по­слан­ня Пре­зи­ден­та. Влас­не, так ви­йшло, що фак­тич­но п’яту се­сію ВР від­крив са­ме Пет­ро По­ро­шен­ко.

Ве­рес­не­ві те­зи
Варто зауважити, що у своїй доповіді Глава держави зачепив дуже широку палітру тем: від ситуації на Донбасі до створення помісної церкви; від боротьби з корупцією до студентських стипендій... І попри те, що охочих покритикувати президентське послання не бракувало, виступ справді був гідним.
Петро Порошенко, зокрема, заявив, що два останні роки кардинально змінили українську армію. Варіант з повномасштабним вторгненням російських військ Глава держави не виключає й досі. Втім, доволі рішуче застерігає потенційного агресора: «Хай тільки сунуться!»
Водночас Президент називає недостатніми для повного фінансування армії навіть ті масштабні, як на українські реалії, три відсотки ВВП, що виділяються бюджетом зараз. З одного боку, констатує Порошенко, військове навантаження на бюджет та соціальну сферу є критично великим, з іншого — армія і надалі потребує підтримки та допомоги громадськості.
При цьому стратегічно Україна продовжує тримати курс на членство в НАТО. «Цей дороговказ для нас непорушний, як Полярна зірка на зоряному небі», — поетично висловився Глава держави.
Також Президент назвав своїм пріоритетом боротьбу за відновлення територіальної цілісності України в кордонах 1991 року. Однак вкотре заявив, що ця боротьба вестиметься саме політико-дипломатичним шляхом. Під цим він, вочевидь, має на увазі Мінські угоди (хоча й визнає, що вагомого прогресу у їхній реалізації наразі немає) та переговори у нормандському форматі.
Припущення про те, що заради миру Україна може піти на певні компроміси у контролі над своїми територіями, Петро Порошенко відкидає: «Фантазії про мир в обмін на території — абсолютно ілюзорні. При такому підході не буде ані миру, ані територій. Залишаться лише ганьба та вічно тліючий конфлікт».
Показово також, що цього року з боку Глави держави та його найближчого оточення не спостерігається форсування внесення змін до Конституції в частині децентралізації. Вочевидь, торішні криваві події під стінами Верховної Ради не пройшли безслідно. Та й небажання окупанта йти на видимі реальні компроміси упродовж часу, що минув від 31 серпня минулого року, стало ще очевиднішим.
Хоч би там як, а тепер у своєму посланні П. Порошенко заявив, що «створити на сході «протекторат Донбас» і на своїх умовах інфільтрувати його в Україну не вийде». Саме тому ні другого читання конституційних змін зі згадкою про якийсь «особливий порядок самоврядування» на Донбасі, ні закону про місцеві вибори на непідконтрольних територіях Верховна Рада розглядати не буде. Принаймні, доки для цього не будуть створені відповідні умови, насамперед — припинення вогню.
В антикорупційному розділі свого послання Президент заочно відповів одразу на кілька запитань, які могли викликати у спостерігачів події останнього часу.
«Проблеми зі стартом електронного декларування мали суто технічний характер», — зокрема, заявив Петро Порошенко, опонуючи тим експертам, які вказували на можливе політичне підґрунтя затримки із системою е-декларування. Президент додав, що його політична воля на запуск системи залишається незмінною.
Далі — більше. «Я категорично проти того, аби ділити правоохоронні органи на нові та старі», — резюмував Глава держави, очевидно, відсилаючи слухача до недавніх непорозумінь між Національним антикорупційним бюро та Генпрокуратурою.
Опоненти Глави держави у ці дні критикують Петра Порошенка переважно за те, що він буцімто недостатньо втручається в роботу уряду. Власне, немає жодних сумнівів, що якби Глава держави намагався якось тиснути на Кабмін, це викликало б не менше критики. Тоді опоненти звертали б увагу на те, що Порошенко намагається перетягнути на себе невластиві йому повноваження...
Утім, не можна сказати, що діяльність уряду відбувається в якійсь абсолютно іншій від президентської реальності. Окремий «привіт» Кабінету Міністрів пролунав у промові, коли Президент звернувся до теми ймовірних новацій у системі освіти. Ймовірне радикальне зменшення кількості студентів, які отримуватимуть стипендію, викликало обурення у студентських колах. Не більше ентузіазму мала й ідея про запровадження обов’язкової сплати за навчання в магістратурі.
Свою позицію з приводу запропонованих новацій Петро Порошенко пояснив гранично чітко: «Я не підпишу бюджет на наступний рік, в якому буде скасування стипендій, скасування державного фінансування навчання на магістратурі та інші експерименти».
А взагалі Глава держави вважає, що за два останні роки в Україні започатковано більше системних змін, ніж за всю попередню історію її незалежності. Однак чекати 3–6 років, аби відчути конкретний результат цих реформ (а саме такий період часу, за його словами, потрібен був Грузії, Польщі чи Сингапуру, аби зміни дійшли до людей) українці не можуть. «Тому очевидною є необхідність пришвидшення системної модернізації в усіх сферах», — резюмував Петро Порошенко.

 

З обережним оптимізмом
Реакція народних обранців на спіч Глави держави була неоднозначною. З одного боку, під час виголошення послання не було жодних намагань якось завадити Президентові. Більше того, депутатський корпус слухав промову напрочуд уважно і навіть кілька разів зривався на оплески.
З іншого — якихось єлейних коментарів з приводу сказаного не було навіть серед представників пропрезидентської фракції. І це також не може не тішити. Схоже, часи загальних «одобрямсів» від близького оточення також нарешті в нашій державі відходять у минуле.
«Порошенко казав про показники, яких ми хотіли б досягти, але не описав процесів, які відбуваються насправді. Акценти були дещо маніпулятивними», — заявив представник фракції БПП Мустафа Найєм, який нещодавно долучився до партії «Демократичний альянс».
А в коаліційному «Народному фронті» загалом позитивно оцінили виступ. «Нормальна промова, яка окреслює пункти стратегічного розвитку України. Не чекав нічого великого, але немає і розчарування», — поділився враженнями Микола Княжицький.
В опозиційній «Батьківщині» сказали, що не почули від Президента багатьох речей, які мав сказати керівник держави. «Не сказано, що треба робити для реформи економічної політики, бюджетної політики та податків. Ми чули загальні фрази», — вважає один із лідерів партії Юлії Тимошенко Сергій Соболєв. Він поскаржився також на те, що з промови випливає, нібито проблеми необґрунтованих високих тарифів у державі не існує.
Тут не варто забувати, що саме ця тема уже не перший місяць, як стала для «Батьківщини», а ще — для Радикальної партії, однією з ключових у політичній діяльності. Юлія Тимошенко та Олег Ляшко вже давно зробили зниження тарифів головною «фішкою» у більшості зустрічей та промов.
Також ще свіжі в пам’яті картинки блокування трибуни депутатами цих двох політичних сил. Власне, чимало експертів, розмірковуючи про початок нового політичного сезону, вказували на те, що «Батьківщина» та РП і у вересні спробують вдатися до цих перевірених методів політичної боротьби.
Однак реалії дещо підкоригували такі прогнози: Юлія Тимошенко і Олег Ляшко більше не планують блокувати парламентську трибуну. Принаймні, поки що. Хоча у своїх виступах тарифне питання порушуватимуть і надалі. «Ми не будемо блокувати сьогодні трибуну. Чекаємо виступу Президента», — заявив ще зранку у вівторок Олег Ляшко, не змінивши поведінки і після виголошення звернення.
Про неактуальність блокування трибуни чи подібних дій у парламенті заговорили і в «Батьківщині». «Ми побачили, що механізм блокування в цьому скликанні ні до чого не приводить і ніхто на це не звертає уваги», — резюмує Сергій Соболєв. За його словами, партія обрала стратегію не парламентського блокування через тарифи, вона хоче вирішити це питання в суді: «Ми пішли в суди, розгляд справи по суті почнеться у другій половині вересня». Що ж, як мовиться, чекати залишилося зовсім недовго.

 

Но­ва стра­те­гія?
Тим часом, у парламентських кулуарах звучало кілька версій спокійної поведінки опозиції і відсутності блокування. Найпопулярніша зводиться до того, що депутати очікують появи у Верховній Раді проекту бюджету на наступний рік. Мовляв, отримавши цей документ, вони вирішать, як діяти далі.
Нагадаємо: відповідно до Бюджетного кодексу, проект державного кошторису уряд має затвердити до 15 вересня. І в коаліції визнають: саме після цієї дати блокування і суперечки в сесійній залі можуть знову стати актуальними.
«Найближчими тижнями у Верховній Раді варто чекати сюрпризів та протистоянь, не виключені нові блокування. Прогнозую дуже нервову та напружену роботу сесії, буде багато політичної боротьби, бо кілька опозиційних сил відверто взяли курс на дочасні вибори», — прогнозує заступник голови фракції БПП Олексій Гончаренко.
Його пояснення нинішнього спокою просте — це питання стратегії: «Юлія Тимошенко — досвідчений політик, котрий розуміє, що гра з перевиборами довга. Вони одразу взяли швидкий темп, трибуну заблокували, а це швидше матиме ефект на фінальній стадії. Тому вона почала діяти правильніше — заявляти та ставити ультиматуми без блокування. Вона бере довший розбіг», — вважає Гончаренко.
Та навіть за таких обставин у БПП «Солідарність» сподіваються: нинішня коаліція за ситуативної підтримки «Самопомочі» зможе встояти цієї політичної осені. А отже — дострокових парламентських виборів вдасться, бодай найближчим часом, уникнути.
Цікаво, що фракція «Самопоміч», котра також позиціонує себе як опозиційна політична сила, в новому парламентському сезоні, судячи з усього, різких рухів робити не збирається. До коаліції долучатися вони поки що не планують, але дочасних виборів також не хочуть.
«Позиція «Самопомочі» — ніяких дочасних виборів: ні президентських, ні парламентських, — запевняє керівник фракції Олег Березюк. — Головним трендом осені стане бюджет-2017, і боротьба точитиметься саме навколо нього. Державний кошторис треба вистраждати, хіба зовсім нічого не виходитиме, то тоді вже блокувати трибуну. А голодування та блокування без гострої потреби лише знецінюють цей інструмент».
Власне, й без бюджету у парламенті традиційно розглядатиметься чимало резонансних та болючих питань. Відтак саме подальше політичне життя й дасть остаточну відповідь на запитання: як довго триватиме відносне затишшя? Як «під куполом», так і в суспільстві загалом.
Ярослав ГАЛАТА

Останнi новини


Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.ua».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».