Суспільство
Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
П'ятниця Березень 29, 2024

Шановні читачі! 15 червня 2018 року газеті "Демократична Україна"

(до жовтня 1991р. - "Радянська Україна") виповнилося 100 років!

 

П'ятниця, 01 Липень 2016 00:04

Магічна «сімка»

Rate this item
(0 votes)

ЗА ДВА ТИЖ­НІ В УК­РАЇ­НІ ВІД­БУ­ДУТЬ­СЯ ДО­ВИ­БО­РИ ДО ВЕР­ХОВ­НОЇ РА­ДИ

Ви­бор­на кам­па­нія в Ук­раї­ні не до­зво­ляє роз­слаб­ля­ти­ся на­віть то­ді, ко­ли вла­ду в дер­жа­ві ні­би­то пов­ні­стю пе­ре­за­ван­та­же­но. 
На­ша га­зе­та вже ін­фор­му­ва­ла, що за два тиж­ні в се­ми ма­жо­ри­тар­них ви­бор­чих окру­гах від­бу­дуть­ся про­мі­жні ви­бо­ри на­род­них де­пу­та­тів за­мість тих об­ран­ців, кот­рі з тих чи ін­ших при­чин ут­ра­ти­ли свої ман­да­ти. 
Тер­мін ви­су­ван­ня кан­ди­да­тів за­вер­шив­ся ще на­при­кін­ці черв­ня, тож за­раз са­ме час по­гля­ну­ти на лип­не­вих шу­ка­чів де­пу­тат­сько­го щас­тя.

Загалом чимало експертів передусім звертають увагу на те, що цьогорічні довибори відбуваються спокійніше, ніж торішні. Можливо, причина в тому, що в липні 2015-го вільним був лише один округ, і саме тому до нього була прикута настільки шалена увага.

Інша версія зводиться до того, що нині у світі так багато різноманітних подій (від чемпіонату Європи з футболу до недавнього голосування у Великобританії за вихід з Євросоюзу), що слідкувати ще й за вітчизняними проміжними виборами просто часу не залишається.
Утім, нинішня проміжна кампанія уже встигла встановити кілька досягнень. Перш за все, варто звернути увагу на те, що вибори 17 липня стануть таким собі загальноукраїнським зрізом, адже вільні сім округів розташовані досить рівномірно по всій території України. Найзахідніший округ — на Івано-Франківщині, найсхідніший — на Луганщині, найпівденніший — на Херсонщині, а найпівнічніший — на Чернігівщині.
Усе це означає, що результати волевиявлення продемонструють об’єктивні електоральні симпатії в різних куточках нашої держави. З іншого боку, не можна не звернути уваги й на повальне засилля кандидатів-самовисуванців, а не представників тієї чи іншої політичної партії.
Станом на сьогодні за сім мандатів борються 376 кандидатів. Поки що лише двоє вибули з перегонів практично на старті. І лише 86 претендентів отримали цей статус завдяки старанням їхніх «партайгеноссе». Решта 290 облюбували для своєї парламентської подорожі самовисування.
Політолог Володимир Фесенко пояснює стан справ так: «Те, що зараз кандидатів-самовисуванців набагато більше, ніж партійних кандидатів, відображає, насамперед, специфіку проміжних виборів — простіше балотуватися самовисуванцем, ніж від партії. До того ж технічні кандидати також ідуть як самовисуванці».
При згаданій кількості кандидатів неважко здогадатися, що більшість із них так чи інакше виявиться відверто технічними. Причому, такий самий статус цілком можуть «заслужити» й окремі партійні представники. Утім, хоч би там як, а звернути увагу на те, хто саме з вітчизняних «умів, честей і совістей нашої епохи» вирішив поповнити власні парламентські фракції, буде аж ніяк не зайвим.
Отже, відповідно до даних Центральної виборчої комісії, п’ять політичних партій висунули кандидатів у всіх звільнених округах. Чотири з них мають парламентське представництво («Батьківщина», Радикальна партія, «Свобода» і «УКРОП»). П’ята — така собі «Солідарність жінок України» — політична сила, котра час від часу спливає на політичному небосхилі без особливих успіхів.
Впадає в очі те, що, як і торік, на місцевих виборах жодного (!) кандидата не висунув «Народний фронт». Навіть його лідер, екс-прем’єр-міністр Арсеній Яценюк, котрому дехто зі спостерігачів пророчив активні намагання здобути мандат, у поході за депутатством нині участі не бере.
Окрім згаданої вище найактивнішої п’ятірки, ще кілька відомих партій демонструють політичну активність, щонайменше, в чотирьох округах. Так, Народний рух висунув шістьох власних представників; БПП «Солідарність» — п’ятьох; «Опозиційний блок», «Відродження» та Європейська партія — чотирьох.
На думку експертів, саме згадані політичні бренди мають реальні шанси отримати перемогу бодай в одному окрузі і розширити власне парламентське представництво. Та навіть якщо цього не станеться, варто вести мову про таку собі роботу на перспективу. Передусім, за умови, що дострокові парламентські вибори, про які час від часу доволі активно говорять у вітчизняному політикумі, уже незабаром (скажімо, цієї осені або ж наступної весни) стануть реальністю.
А тепер варто уважніше поглянути безпосередньо на сім звільнених округів та на тих кандидатів, котрі вв’язалися в політичну боротьбу заради здобуття мандата народного депутата.

 

Округ № 23 (Волинська область)
Тут зареєстровано 19 претендентів. Найбільш представницький кандидат — перший заступник голови Волинської обласної ради Олександр Пирожик, котрого висунула партія «Свобода». Враховуючи, що торік восени під час місцевих виборів однопартійці Олега Тягнибока здобули в області пристойний результат, цілком вірогідно, що пан Пирожик може й цього разу здобути депутатський мандат.
При цьому показовими є відразу два моменти. По-перше, згідно з аналізом програм кандидатів, проведеним Громадською мережею «Опора», в тексті свого передвиборного документа Олександр Пирожик (як і багато інших кандидатів, до речі) жодним словом не ідентифікує себе з політсилою, що його висунула. По-друге, програми семи кандидатів-свободівців, що балотуються в усіх вільних округах, написані ніби під копірку і нічим не відрізняються одна від одної, окрім прізвищ претендентів.
Найсерйознішим конкурентом Пирожика спостерігачі вважають висуванку партії «УКРОП» Ірину Констанкевич. Вона працює заступником голови правління благодійного фонду колишнього керівника Одещини й близького соратника Ігоря Коломойського «Тільки разом» — Ігоря Палиці. Спостерігачі з «Опори» вже встигли зафіксувати випадки роздачі путівок до табору відпочинку «Артек-Буковель» під час масових заходів. Однак офіційного встановлення факту непрямого підкупу виборців з боку правоохоронців наразі не було.
Неабияку активність в окрузі проявляють представники БПП «Солідарність» Юрій Кулачек та Радикальної партії Сергій Була. Обидва мають солідні посади — директора ТОВ «Енергетична група» та в. о. директора ТОВ «Інвест-сервіс» відповідно. Щоправда, Юрій Кулачек, на відміну від більшості своїх опонентів, проживає в Києві.
На завершення варто відзначити, що подавав документи для участі у виборах і брат колишнього депутата від 23-го округу загиблого Ігоря Єремеєва Євген, але до фінішу кампанії він не дійшов.

 

Округ № 27 (Дніпропетровська область)
В одному з округів міста на Дніпрі зареєстровано 61 кандидата. Головна особливість, вочевидь, полягає в тому, що він чи не найбільше з усіх вільних округів представлений черговим парадом електоральних «клонів». Зокрема, між собою конкурують чотири однофамільці Краснова (в тому числі три — Загіда Краснова) і чотири Оксани Томчук (одна з яких висунута партією «УКРОП»). Звісно, технологія «клонів» використовується і в низці інших округів. Але саме тут подібна ситуація найяскравіше проявляє головних конкурентів.
Нагадаємо, Загід Краснов, підприємець та лідер Всеукраїнської ГО «Громадська сила» ще у 2010-му балотувався на посаду мера міста на Дніпрі. Тоді він був одним з основних конкурентів провладного Івана Куліченка, котрий вибори виграв.
Що ж до нинішньої висуванки «УКРОПу» Оксани Томчук, то ні для кого не секрет, в якому саме місті розташована електоральна база цієї молодої політичної сили. Більше того, саме на депутатське місце одного з лідерів «УКРОПу», нинішнього мера Дніпра Бориса Філатова, нині претендує пані Томчук, адже до обрання мером Філатов представляв у ВР інтереси мешканців округу № 27.
Серед інших претендентів на перемогу спостерігачі також звертають увагу на представника партії «Відродження» Анатолія Крупського. За часів Віктора Януковича він працював заступником міського голови Дніпра. Нині ж обіймає також доволі високу, хоча й не настільки, посаду — заступника Самарської районної в місті Дніпрі ради.

 

Округ № 85 (Івано-Франківська область)
Він представлений 37 кандидатами. Саме тут може отримати продовження традиція «сімейного підряду» в українській політиці. Річ у тім, що після походу в Кабмін Ігоря Насалика естафету в цьому окрузі може підхопити його брат Сергій. Принаймні, БПП «Солідарність» бачить найімовірнішим кандидатом саме його. Показово, що потенційна перемога Сергія Насалика спричинить необхідність ще одних виборів, адже на минулих місцевих виборах він був обраний мером міста Рогатин Івано-Франківської області.
Відомо також, що в партії «Свобода» обговорювали можливість походу в депутати саме в цьому окрузі її лідера Олега Тягнибока. Проте Олег Ярославович наразі вирішив продовжувати свою позапарламентську діяльність. Вочевидь, цілковитої упевненості в успіху в нього та його однопартійців немає.
Утім, навіть попри це, кандидата від «Свободи» спостерігачі називають цілком прохідним. І якщо це справді так, мандат може здобути Оксана Тебешевська — вчитель української мови і літератури в Голинській загальноосвітній школі Калуського району, заслужений учитель України. Окрім цього, пані Оксана є ще й депутатом Івано-Франківської обласної ради від ВО «Свобода».
За прогнозами експертів, також у боротьбу тут можуть втрутитися висуванці «Батьківщини» та Народного руху. Це, відповідно, Ольга Сікора та Олег Савка.

 

Округ № 114 (Луганська область)
Абсолютним рекордсменом за кількістю кандидатів став прифронтовий округ № 114, що на Луганщині. ЦВК зареєстрував тут 108 (!) претендентів на мандат, щоправда, один із них вибув з боротьби уже на старті. Та це суттєво не змінює картини — розібратися з подібним розмаїттям буде дуже непросто.
Найвлучніше про ситуацію в окрузі висловилася координатор виборчих програм ГМ «Опора» Ольга Айвазовська: «Луганська область, 114-й виборчий округ, де вже зареєстровано 107 кандидатів, величезна частина з яких — невідомі нікому особи, котрі, за нашою інформацією, підвозилися цілими автобусами до Центральної виборчої комісії з метою організованої реєстрації»...
Звісно, і з цього правила є винятки. Наприклад, «Батьківщина» висунула тут кандидатом Ірину Веригіну. Постать доволі знакова, адже саме вона упродовж найгарячіших днів захоплення урядових приміщень сепаратистами на Луганщині очолювала обласну державну адміністрацію. В статусі виконувача обов’язки керівника Луганщини пробула до 16 вересня 2014 року. Також Ірина Веригіна знана своєю активною громадською та волонтерською діяльністю.
Балотується в цьому окрузі і колишній міністр АПК, свободівець Ігор Швайка. А ще спостерігачі вказують на те, що реальним претендентом на перемогу тут може бути висуванець партії «Наш край» — підприємець Сергій Шахов. Свого часу він був депутатом Луганської обласної ради, запам’ятався виступами з критикою Партії регіонів у часи її всесильності. Зараз активно допомагає українським військовим та медичним закладам, де лікуються поранені бійці.

 

Округ № 151 (Полтавська область)
Тут зареєстровано 47 кандидатів у народні депутати. Відповідно до прогнозів експертів, непогані шанси на перемогу має висуванець Партії простих людей (голова — колишній «УДАРівець» Сергій Каплін) Сергій Мамоян. Реальну конкуренцію йому можуть скласти висуванка «Відродження» Людмила Овчаренко — директор Державної спеціалізованої художньої школи-інтернату «Колегіум мистецтв в Опішні».
А ще — спостерігачі звертають увагу на правника з Лубен — самовисуванця Олександра Ольшанського. На минулих виборах до Верховної Ради, де перемогу здобув нинішній міністр АПК Тарас Кутовий, пан Ольшанський посів третє місце. Щоправда, два роки тому він представляв Радикальну партію. Нині ж Олег Ляшко делегував кандидатські повноваження на цьому окрузі своєму однофамільцеві — підприємцю Руслану Ляшку.

 

Округ № 183 (Херсонська область)
На Херсонщині відносно небагато кандидатів — усього три десятки. Причому, це — єдиний округ, де висуванців від партій та самовисуванців майже порівну: 14 на 16. Найчастіше фаворитом називають чинного голову Херсонської обласної ради Андрія Путілова, якого було обрано народним депутатом по цьому ж округу 2012 року від «УДАРу». Тоді Путілов набрав майже 40 відсотків голосів. Цього разу його висуває президентська партія «Солідарність».
Конкуренцію Путілову може скласти кандидат від «Батьківщини», екс-голова Херсонської облдержадміністрації і чинний депутат облради Юрій Одарченко. За ним стоїть потужна партійна мережа та непогана популярність серед мешканців. Також експерти звертають увагу на самовисуванця Іллю Киву — бійця батальйону оперативного призначення імені Героя України генерала Сергія Кульчицького вітчизняної Нацгвардії. Нагадаємо, він був донедавна начальником Департаменту протидії наркозлочинності Національної поліції України і публічно відмовився проходити переатестацію у зв’язку з тим, що вбачав змову проти нього серед членів атестаційної комісії.

 

Округ № 206 (Чернігівська область)
В окрузі № 206 офіційно зареєстровано 75 кандидатів. Фаворитом тут вважається самовисуванець Максим Микитась — столичний забудовник, президент Української державної будівельної корпорації «Укрбуд».
Серед інших відомих особистостей — колишній народний депутат від Блоку Петра Порошенка Єгор Фірсов. Нагадаємо, його разом зі ще одним відомим депутатом Миколою Томенком у вельми сумнівний спосіб позбавили мандата колишні колеги по фракції після заяви про вихід із БПП.
Сам пропрезидентський блок у цьому окрузі висунув директора Чернігівського комунального підприємства «Паркування та ринок» Сергія Гаруса. Однак, за словами експертів, саме цей кандидат більше відповідає статусу «технічного» — реально партія влади підтримуватиме уже згадуваного Микитася.
* * *
Словом, на майбутніх проміжних виборах не бракуватиме ані суперництва, ані брудних технологій. І навіть попри те, що принципово свято демократії в семи округах нинішнього парламентського розкладу не змінить, змагатимуться реальні претенденти за ці магічні сім мандатів до останнього.
Ярослав ГАЛАТА

Останнi новини


Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.ua».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».