Потрібно не забувати про те, що від 2010 року діє Візовий кодекс ЄС і так само, як і угода, містить визначені прогресивні положення та норми, котрі дають можливість одержувати візи громадянам, які вимагають регулярних поїздок у ЄС. Приміром, багаторазові візи, довгострокові. Ці норми і положення регулюють також термін дії видачі віз і комплексне співробітництво із зовнішніми провайдерами, що ми частіше називаємо візовими центрами», — розповіла керівник громадської ініціативи «Європа без бар’єрів» Ірина Сушко.
У 2010 році Україна підписала з ЄС так званий план дій з візової лібералізації, що передбачає понад 50 технічних критеріїв і завдань у різних напрямах державної політики, які Україна зобов’язалася виконати. І, відповідно, модернізувати такі сфери державної політики, як: керування міграцією, кордонами, безпека документів, суспільний порядок і безпека, фундаментальні права людини. Такий колосальний блок завдань стоїть перед Україною. Молдова разом з Україною одержала аналогічний план завдань. Уже в травні 2014 року громадяни Молдови здійснюватимуть поїздки в ЄС без віз. Молдова змогла виконати завдання фактично за три роки.
План дій з візової лібералізації передбачає два етапи: перший — законодавчий. Верховна Рада є основним виконавцем цих завдань. Вона має підготувати низку законопроектів відповідно до стандартів і критеріїв ЄС. Далі ЄС може оцінити виконану роботу і дати зелене світло на перехід України до другої фази — імплементаційної, яка покаже, як ми виконуємо те, що було ухвалено в першій фазі. Молдова виконала дві повноцінні фази за три роки. Україна, на жаль, ще не завершила першої.
Якщо говорити про причини такого неуспіху, то насамперед слід вказати на слабку політичну волю, особливо режиму Януковича, а також лобізм, конкуренцію у визначених сферах, зокрема у сфері безпеки документів, видачі біометричних паспортів, страх політиків виконувати непопулярні реформи, наприклад стосовно питань протидії дискримінації та боротьби з корупцією. На сьогодні з’явилися певні підстави, що нова влада візьме на себе зобов’язання і завдання будуть виконуватися.
«Що необхідно зробити, щоб українці одержали безвізовий режим до країн ЄС? У першу чергу необхідно, щоб громадянське суспільство щодня нагадувало новообраній владі про те, що це надзвичайно чуттєве питання, яке цікавить населення. Друге: необхідна повна консолідація зусиль влади, всіх галузей. Виконувати паралельно із законодавчою фазою відразу імплементаційну», — зазначила Ірина Сушко.
Важливе питання — міграційні ризики. Зараз можна часто чути, що з подіями на Майдані в Києві збільшилася кількість шукачів притулку, біженців з України в країнах ЄС. Насправді міграційні ризики не є високими, і про це треба обов’язково говорити на всіх рівнях, тому що ЄС побоюється сплеску охочих виїхати за кордон. Для українців характерна циркулярна міграція, тобто українцям властиво повертатися додому. Тому боятися зростання міграційних ризиків не треба. Тим більше що нині рівень відмов у візах становить трохи більше ніж 2%. Це надзвичайно низький рівень. І це — позитивна тенденція. Ми повинні скористатися слушним моментом, історичним вікном, яке для нас відкрилося з перемогою Майдану, і досягти тієї мети, яка нас усіх турбує.

Візова політика генконсульств Угорщини і Словаччини
«Польовий етап цього дослідження відбувався у вересні-жовтні 2013 р. у рамках громадської ініціативи «Європа без бар’єрів» за підтримки Європейської програми міжнародного фонду «Відродження». У минулому році під соціологічні дослідження потрапили два консульства в Ужгороді: Угорське і Словацьке. У генконсульствах Угорщини і Словаччини вимагають стабільний перелік документів: фотографії, внутрішній паспорт, страховий поліс, документи, що підтверджують особу, документи про фінансування тощо. Інші документи, що іноді вимагають: квиток студента, пенсійне посвідчення, документи на автомобіль, на дитину тощо. Якщо говорити про вартість візової процедури, то у 2008 році було видано 30% безплатних віз Генеральним консульством Угорщини в Ужгороді і 20% — Генеральним консульством Словаччини в Ужгороді», — розповіла директор регіональної філії Національного інституту стратегічних досліджень Світлана Мітряєва.
Багаторазові і довгострокові візи — це наступна стаття, яка підлягала моніторингу. Угодами між Україною і ЄС про спрощення оформлення віз було передбачено, що багаторазові візи видають терміном до п’яти років чи на менший період повноважень; багаторазові довгострокові візи — до 1 року чи на менший період; багаторазові візи — не менше як на два роки і не більше ніж на п’ять років. Загальний термін перебування на території держави особи не повинен перевищувати 90 днів за півроку.
У 2008 році було видано 67% віз Генконсульством Угорщини в Ужгороді і 56% — Генконсульством Словаччини в Ужгороді. Тепер ця динаміка позитивно змінилася в бік зростання. Взагалі можна сказати, що Генеральне консульство Угорщини багато видає багаторазових віз терміном на п’ять років, чого не було в Генконсульстві Словацької Республіки.
Період очікування рішення консульства становить до 10 днів і 11–14 днів. Угода між Україною і ЄС про спрощення оформлення віз передбачає, що дипломатичні представництва і консульські установи ухвалюють рішення щодо запиту на оформлення віз протягом десяти календарних днів від дати одержання документів. В Угорському і Словацькому консульстві, якщо подано документи на одержання візи в понеділок, то в п’ятницю можна одержати візу, тобто протягом п’яти днів.
«Цього року, як і минулого, новим елементом моніторингу була позиція — інтерв’ю з консулами генеральних консульств, розташованих на території всіх консульств, що підлягали моніторингу. Ідея цього інтерв’ю полягала в тому, щоб очима консульств подивитися на проблеми, з якими стикаються консульські установи й українські заявники.
Типові проблеми, з якими зіткнулися українці, — це насамперед неповний пакет документів, фіктивні документи. Якщо брати загальну картину, то Генеральне консульство Угорської Республіки в Ужгороді, Генконсульство Словацької Республіки в Ужгороді показують позитивну динаміку. Візова практика експертами «Європа без бар’єрів» визначає візову політику і практику цих консульств як дружню стосовно громадян України»,— розповіла Світлана Мітряєва.

Моніторинг Чеського і Польського консульств
Андрій Лепак, керівник Львівського юридичного товариства, представник громадської ініціативи «Європа без бар’єрів» у Львові прокоментував: «Протягом березня-жовтня 2013 року ми проводили соціологічне дослідження Генерального консульства Республіки Польщі, Генерального консульства Чеської Республіки і візовому центрі Федеративної Республіки Німеччини у Львові. Побачили, що реальна черга охочих одержати візи переросла у віртуальну. Часом улітку вона сягає двох місяців. Зараз можна записатися в консульстві для одержання національної візи, шенгенської візи в Польщу через два тижні.
Щодо Чеського консульства, то вільних місць на робочу візу зараз немає і також немає місць на шенгенську візу. Треба чекати тиждень». Як відомо, Львівський консульський округ Республіки Польща охоплює: Львівську, Івано-Франківську, Тернопільську, Чернівецьку, Закарпатську області. Моніторингом було виявлено, що 40% віз українці одержують у генеральному консульстві, а 60% — у візових центрах. Дуже часто люди залишаються незадоволеними тим, на яку дату їм призначали одержання віз чи видавали візи не на той термін, що вони просили.
У Чеському консульстві ситуація краща. Люди задоволені наданою датою, на яке їм призначена здача документів. У візовому центрі Федеративної Республіки Німеччини таких задоволених — 93,3%. Щодо часу очікування — громадяни чекають, відповідно до Угоди про спрощення оформлення віз, протягом 10 робочих днів. У Польському консульстві 8,3% громадян очікують одержання паспорта з візою до п’яти днів, від 6–10 днів чекають 58,3, понад 11 днів — 33,4%. У Чеському консульстві візу очікують до п’яти днів — 21,6 %, 6–10 днів — 43,4, понад 11 днів — 35%. У консульстві Федеративної Республіки Німеччини до п’яти днів очікує 10% осіб, 6–10 днів — 63,3, понад 11 днів — 26,7%.
Генеральне консульство і візові центри надають визначені послуги. У Польському консульстві задоволені результатом одержання віз 81,7% громадян України, а незадоволені — 16,7%. Якщо порівняти з 2012 роком, то задоволених зменшилося (93,5% у 2012 р.), а от незадоволених у 2013 році зросло порівняно з 2012 р. (3,2%). Незадоволені громадяни не готові скаржитися і подавати апеляцію. «На сьогодні залишається проблемою в Польському консульстві віртуальна черга. За словами представників консульства, вони відмовляють у зв’язку з великою кількістю підроблених документів, насамперед запрошень. Українські громадяни звертаються не до офіційних посередників і, як наслідок, подають у консульство не ті документи, що потрібні», — констатував Андрій Лепак.

Реакція консульств
Консул Генконсульства Чеської Республіки у Львові Павло Валовий прокоментував: «Я радію, що українська сторона одержала можливість провести дослідження і переконалася, що одержати чеські візи в Генконсульстві Чехії не така вже й складна справа. І на підтвердження сказаного — статистика. У 2013 році в консульство було подано на одержання віз 19120 заяв, що порівняно з 2012 роком на 11% більше. У 2014 році також зростає кількість представлених заяв (на 10%) на одержання віз порівняно з таким самим періодом 2013 року.
Відсоток відмов у візах невеликий — менше ніж 2%. У березні 2014 р. менший відсоток людей одержали відмови. Ці показники свідчать про те, що заявники знають, які документи варто подавати на візу, адже від цього залежить позитивне рішення. Ми намагаємося зі свого боку піти ще далі, ніж констатують угоди між ЄС і Україною, а саме: стараємося видавати візи протягом п’яти днів і прагнемо усе зробити швидко, максимально прискорити видачу візи за кілька днів, причому за це не беремо додаткової оплати».
У Чеському консульстві скоротився термін очікування отримання віз. Щоб подати заяву на візу в чеських дипломатичних представництвах, треба зареєструватися в спеціальній системі. І зробити це можна вже наступного дня. У літні місяці це чекання може затягуватися, але не на дуже довгий термін.
Консул Генерального консульства Польщі у Львові Йоанна Васяк зазначила, що люди часто звертаються до неакредитованих посередників, які тільки заважають одержанню віз. Якщо людина не може одержати запрошення від польської сторони, але хоче поїхати до Польщі, то може звернутися за так званою візою на закупи. Така віза спочатку видається терміном на сім днів, а в подальшому — на термін до року. Щоправда, по поверненні з Польщі потрібно мати товарні чеки на покупку.
«Щоб запровадити безвізовий режим між Україною і ЄС, Україні варто прийняти тільки три критерії: боротьба з корупцією, протидія дискримінації, закон про безпеку документів, що передбачає введення біометричних паспортів»,— підсумувала заступник представника МЗС у Львівській області Наталія Мацкевич.

Інна БОРИСОВА