Суспільство
Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
П'ятниця Сiчень 21, 2022

Шановні читачі! 15 червня 2018 року газеті "Демократична Україна"

(до жовтня 1991р. - "Радянська Україна") виповнилося 100 років!

 

П'ятниця, 08 Квiтень 2016 11:04

«Світло» й «тіні» офшорного скандалу

Rate this item
(0 votes)

Так зва­ний «Па­на­ма­гейт», кот­рий роз­го­рів­ся ци­ми дня­ми у сві­ті, за­ли­шив на дру­гих ро­лях усі ін­ші по­лі­тич­ні те­ми в Ук­раї­ні. На­віть по­за­вчо­раш­ній ре­фе­рен­дум у Ні­дер­лан­дах із зов­сім не­опти­міс­тич­ним для на­шої дер­жа­ви ре­зуль­та­том не зміг за­глу­ши­ти си­лу «Па­на­ма­гей­ту». Ско­рі­ше, нав­па­ки: чи­ма­ло укра­їн­ців уже встиг­ли по­в’яза­ти по­над 60-від­сот­ко­ве гол­ланд­ське «ні» Уго­ді про асо­ці­ацію з Ук­раї­ною з ін­фор­ма­цією про від­крит­тя оф­шо­рів про­від­ни­ми віт­чиз­ня­ни­ми по­лі­ти­ка­ми на чо­лі з Пре­зи­ден­том.

За таких обставин дуже непросто аналізувати ситуацію, що склалася. Єдине, в чому сумнівів немає ні на йоту: не праві ті, хто нині намагається представити «Панамагейт» змовою, зрадою, підступами Кремля чи помстою політичних конкурентів...

Президент Петро Порошенко потрапив «під роздачу» не один. Фактично у світі йде велика «розбірка» з власниками офшорних компаній. Відтак у списку, крім глави Української держави, опинилися чимало вітчизняних та зарубіжних відомих особистостей. Включаючи, до речі, й перших осіб із країниагресора. А ще — чимало європейських політиків та відомих спортсменів.
Розслідування, засновані на витоку в ЗМІ «Панамських паперів», доводять, що Президент України справді намагався використовувати офшорну компанію для передпродажної реструктуризації власного бізнесу. І не виключено, якби продаж компанії Roshen відбувся, то він міг би використовуватися для оптимізації оподаткування.
Однак аналіз опублікованих документів свідчить: немає прямих доказів порушення законодавства з боку Петра Порошенка. У той же час інцидент актуалізував громадську активність в Україні. Як з приводу застарілих законів корпоративного управління, так і щодо потенційного конфлікту інтересів і політичної відповідальності топчиновників. Неабиякої олії у вогонь додала інформація, що відкриття офшору збіглося в часі з трагічними подіями 2014 року під Іловайськом.

 

Оф­шор­ний рай?
Отже, моральний фактор у цій справі, вочевидь, буде домінуючим ще довго. Втім, навіть за таких умов незайвим буде детальніше з’ясувати принцип відкриття і роботи офшорних компаній. Експерти зазначають: для того щоб зиск від використання офшорної компанії був максимальним, важливо правильно розробити фінансову схему.
Варіантів існує багато, тому експерти враховують усі особливості діяльності, включаючи специфіку роботи підприємства, країну, де перебуватимуть потенціальні партнери, законодавство юрисдикції офшору і багато іншого.
Усі схеми розробляють індивідуально, і навести стандартний приклад практично неможливо. Але ключовим фактором завжди є спрощений принцип сплати податків. Мається на увазі, що компанія підлягає оподаткуванню лише в тому випадку, якщо одержує прибуток у межах країни, де зареєстрована. І ніхто не зобов’язує підприємство платити податки з доходів, коли вони були отримані поза державою, а також коли джерело їх отримання не встановлене.
Офшорна схема, підготовлена з урахуванням усіх індивідуальних особливостей і вимог клієнта, як правило, стає запорукою успішного бізнесу. Вона дозволяє звести до мінімуму можливі негативні нюанси, щоб власник компанії за кордоном зміг скористатися усіма її перевагами. Про те, що ж на справді таке офшор ви можете дізнатися перейшовши за посиланням подробнее. Тут ви знайдете професійну підтримку офшорного бізнесу.
Звичайно, самостійно розробити оптимальну схему практично неможливо. Важливо знати безліч нюансів, мати необхідну кваліфікацію і переконливий досвід. Наприклад, для компаній, які працюють у сфері експортноімпортних операцій, є можливість діяти як посередник: товар можна купувати в країні реєстрації офшору. Це — найефективніша схема. Приватній особі офшор дозволить сформувати інвестиційний портфель, а компаніям — вигідно здійснювати купівлюпродаж майна, скорочуючи терміни угод.
З усього сказаного випливає висновок, що насправді офшор — річ абсолютно легальна. І зовсім нескладно уявити, за яких умов тому чи іншому комерсанту стає необхідним його відкриття. Узяти хоча б вітчизняне фіскальне законодавство. Про те, що воно далеке не те що від ідеалу, а бодай від більшменш цивілізованих норм, написано цілі томи.
Поперше, справляючи податки, держава дере з підприємців три шкури. Подруге, ця держава не гарантує безпеки особистих бізнесактивів. А тому офшор, який пропонує мінімальні податки і непоганий правовий захист власності, — цілком нормальний вихід для багатьох бізнесменів. І в більшості країн він не заборонений законом.

 

По­спіш­ні вис­нов­ки
Варто також звернути увагу й на ще кілька обставин. Скажімо, на відміну від президента Росії, до якого веде мережа офшорів з активами на два мільярди доларів, що прийшли з російських банків, або прем’єрміністра Ісландії (до речі, вже відставленого з посади), котрий приховав серйозний конфлікт інтересів, проступки Президента України носять лише «технічний» характер.
Документи свідчать, що Петро Порошенко від свого імені створив компанію на Британських Віргінських островах, яка через свої дочірні фірми придбала (або отримала) щонайменше один із його великих бізнесів в Україні — Roshen.
Очевидно, що це не має ніякого відношення до якогось незаконного збагачення під час перебування на найвищій посаді. Порошенко ж бо ніколи не приховував, що саме він — основний власник Roshen. Проте розкриття інформації про цю операцію Президента викликало значне суспільне невдоволення в Україні.
За останні кілька місяців Порошенко уже піддавався критиці за незадовільні результати боротьби з корупцією і повільні реформи. Подекуди подібна критика була справедливою, іноді її варто передусім адресувати уряду.
Але от уже кілька місяців ситуація неабияк підігрівається політичною кризою. Чим довше тривають переговори про формування потенційного Кабінету Міністрів, тим більше всі представники влади уособлюються в єдине ціле. І саме ця «загальна» влада не в змозі подолати кризу.
Схоже, що глава держави це вже також усвідомив. Адже цими днями він уперше (!) не виключив можливості розпуску Верховної Ради. Нагадаємо, досі Петро Порошенко вперто заявляв, що не допустить дострокових парламентських виборів.
Ще один аспект — офшорний скандал спалахнув під час великого закордонного турне Петра Порошенка. І не просто турне, а до ключових світових лідерів — Сполучених Штатів Америки та Японії. Це прикувало до його персони подвійну увагу не тільки вітчизняної, а й світової громадськості. І далеко не завжди в позитивному антуражі.
У доповіді Центру боротьби з організованою злочинністю і корупцією (OCCRP), зокрема, йдеться про таке: «Дії Порошенка можуть бути незаконні з двох причин: поперше, він відкрив нову компанію в той час, коли вже був президентом країни, подруге, він не повідомив про нову компанію у своїх щорічних деклараціях».
Справді, відповідно до українського законодавства глава держави не може займатися підприємницькою діяльністю. Президент може володіти акціями, але водночас незрозуміло: чи підпадає реструктуризація активів під виняток. Іронія полягає ще й у тому, що під час передвиборної кампанії Петро Порошенко особисто обіцяв позбутися активів. Таким чином, щоб виконати свою обіцянку, проведення такої реструктуризації активів ставало просто неминучим.
Опоненти Порошенка з цього приводу цілком слушно заявляють — аби не потрапити в цю ситуацію, потрібно було значно раніше визначитися: або бізнес, або політична діяльність. Однак практика зрощення бізнесу з політикою в Україні — настільки давня і вкорінена, що вирішити це питання одним махом, мабуть, не такто й просто. Особливо якщо й бажання такого не спостерігається.
Що ж до невказування корпоративних прав у декларації, то й ця деталь може мати цілком логічне пояснення, котре доводить відсутність формального порушення законів. Нерозкриті активи могли бути захищені від внесення до списку, вартість яких підлягає розкриттю, з технічних причин: у даному випадку могло не бути ніякої фактичної оплати за акції, і тому вимога розкриття до них може й не застосовуватися.
Багато громадян також припускають, що, можливо, реструктуризація активів Президента була спрямована на зниження податків, сплачених в Україні. Як уже було сказано вище, конкретний тип реструктуризації характерний для бізнесу в Україні і, як правило, проводиться або задля захисту майнових прав у країні, або з метою оптимізації оподаткування при продажу компанії. Оскільки ж бізнес глави держави на даний момент власника не змінив, несплати податків не відбулося.
Не варто забувати й про те, що Roshen — дуже великий платник податків в Україні. Скажімо, торік кондитерський бізнес Президента сплатив до бюджету понад 1,3 мільярда гривень і посів 74е місце в рейтингу найбільших платників податків.
І ще один показовий нюанс. Судячи з оприлюднених документів, Петро Порошенко не пішов загальноприйнятим в Україні шляхом і чесно вказав себе особисто як прямого акціонера офшорної компанії. Зазвичай реальні власники намагаються залишитися в тіні фондів, трастів або номінальних утримувачів акцій.
* * *
Власне, за таких умов більшість пояснень, котрі нині лунають як своєрідне виправдовування для Президента, — цілком логічні. І проблема лише в тому, що в усьому цивілізованому світі влада відокремлена від бізнесу.
В Україні ж із цим виникали й виникають чималі проблеми. От і виходить: якщо пересічному бізнесменові, далекому від політики, офшорну зацікавленість цілком можна пробачити, то для людини, що перебуває у вищих ешелонах влади, це усе ж таки неабиякий моральноетичний прокол.
До того ж абсолютно справедливими є, скажімо, нарікання працюючого пенсіонера, в котрого уже другий рік поспіль забирають немалий відсоток не надто великої пенсії. Таким людям практично неможливо щось пояснити про офшорні привілеї для бізнесу.
Хоч би там як, а в нинішній ситуації зменшити суспільний негатив від «Панамагейту» можуть тільки реальні й відчутні для більшості громадян результати реформ. А це, у свою чергу, неможливо без якнайшвидшого подолання політичної кризи. Досвідчені політики вміють навіть із кризових ситуацій отримувати позитив. Відтак, якщо після офшорного скандалу робота органів влади нарешті налагодиться, можна буде сказати, що «Панамагейт» не пройшов даремно.
Ярослав ГАЛАТА

Останнi новини


Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.ua».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».