Суспільство
Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
Недiля Травень 24, 2020

Шановні читачі! 15 червня 2018 року газеті "Демократична Україна"

(до жовтня 1991р. - "Радянська Україна") виповнилося 100 років!

 

П'ятниця, 08 Серпень 2014 03:00

Фіскальний рай?

Rate this item
(0 votes)

Кабінет міністрів ініціює низку прогресивних податкових реформ

Схоже, що після перипетій, котрі відбувалися з Кабінетом Міністрів України наприкінці липня, вітчизняні урядовці отримали непоганий заряд бадьорості. Хтозна, чи то пережитий стрес додав міністрам додаткової наснаги, чи причина нинішньої активності — у чомусь іншому... Хоч би там як, а саме в ці дні представники виконавчої влади «розродилися» черговою порцією революційних ідей, покликаних, у разі їхньої реалізації, значно змінити ситуацію як у політичному, так і в економічному житті держави. 

Так, позавчора, під час розширеного засідання Кабінету Міністрів глава уряду Арсеній Яценюк заявив, що очолюваний ним уряд проситиме Верховну Раду вже найближчого вівторка підтримати закон про бюджетну децентралізацію. Відповідний законопроект, за словами пана Яценюка, передбачає передання регіонам прав на бюджетну автономію.
«Хочете більше заробляти? — у своєму стилі поставив запитання керманич вітчизняного Кабміну. — Ви отримаєте таку можливість. Ви отримаєте інструменти у вигляді тих податків, які збираються і залишаються у місцевих бюджетах. Чим краще працюєте, тим більше заробляєте. Чим гірше працюєте на місцях — тим менше заробляєте, і вас виженуть люди, оскільки в місцевих органах влади ви всі обрані».


За словами Прем’єра, місцеві органи влади отримають не лише повноваження і ресурси, а й нестимуть відповідальність за перерозподіл бюджетних потоків. Фактично, ключовий меседж потенційної бюджетної революції міститься у ще одній фразі Прем’єр-міністра: «Тепер місцеві ради самостійно ухвалюватимуть свої бюджети, не чекаючи на рішення центрального уряду».
Власне, саме під це формувалася ще низка доволі популярних гасел. Скажімо, про потенційне об’єднання територіальних громад. Відповідний проект закону, за словами Прем’єра, також уже знаходиться в парламентських стінах. Арсеній Яценюк запевняє, що повторювати всі попередні помилки чинний уряд не збирається. Відтак проведення чергової адміністративної реформи «з-під палиці» жодному українському регіонові не загрожує.
Натомість Кабінет Міністрів готовий передати на місця, а саме — на обслуговування в банківську систему кошти, котрі станом на сьогодні обслуговуються виключно державним казначейством. «Зібрали податки, розмістили у своєму банку і користуйтеся своїми грошима, як того вимагає територіальна громада», — резюмував керівник уряду.
Арсеній Яценюк також додав, що місцева влада матиме повноваження ухвалювати рішення щодо самостійного взяття кредитів від міжнародних фінансових організацій, якщо вони вважатимуть, що здатні їх погасити. Уряд із часом планує відмовитися від повного контролю за цими процесами, як і свого права давати дозволи на отримання відповідних кредитів.
Зрозуміло, що подібні ініціативи потребуватимуть не лише змін до законодавства. Тут не обійтися й без корекції вітчизняної Конституції, про що, власне, нині також не говорить лише відвертий ледар від політики.
Утім, і без конституційних змін роботи в парламентарів найближчим часом буде — непочатий край. І зрозуміло, що, в разі таки проведення в нашій державі дострокових парламентських виборів, чинний склад Верховної Ради з усіма урядовими планами впоратися явно не встигне. Тож найбільші законодавчі «довгобуди» неодмінно перекочують до наступників нинішніх носіїв мандатів.
Скажімо, ще одне потенційне ноу-хау від Кабінету Міністрів — ініціатива про створення Служби фінансових розслідувань. Згідно із задумом, такий орган має замінити усі нинішні фіскальні служби. Точніше, не зовсім замінити, а лише в тих повноваженнях, котрі стосуються перевірок на підприємствах.
Показово, що позавчорашньому урядовому засіданню, де було оголошено неабияку порцію грандіозних реформаторських планів, передувало зібрання Ради підприємців при Кабінеті Міністрів. Одним із питань, що розглядалося на цьому засіданні, якраз і було потенційне створення Служби фінансових розслідувань.
Отже, голова Державної фіскальної служби Ігор Білоус пояснив необхідність формування нового фіскального органу тим, що чинна система перевірок надто часто не дозволяє виводити порушників на чисту воду. Мовляв, жоден правоохоронний орган не здійснює комплексного дослідження повної схеми розкрадань коштів.
«Не досягається кінцевого результату — справи щодо розкрадання державних коштів не потрапляють на розгляд, а гроші — до бюджету, — скаржився підприємцям молодий енергійний керманич Державної фіскальної служби — органу, що замінив одіозне Міністерство доходів та зборів часів Януковича-Азарова. — Уже багато років у державі процвітають відповідні схеми, котрі не дозволяють контролюючим органам діяти в унісон. Кожна структура (МВС, податкова, СБУ) має свою нішу відповідальності. У результаті — кожен відслідковує свою ділянку. Вони не координуються, всі нібито займаються справою, а результату немає».
Слід зауважити, що підприємці, присутні на цьому засіданні, без особливого ентузіазму сприйняли ініціативу щодо створення нового фіскального органу. Вони, зокрема, побоюються, що новостворена служба не замінить чинних фіскальних інституцій, а лише доповнюватиме їх. Відтак бізнес, котрий і так в Україні не розвивається за цивілізованими європейськими стандартами, змушений буде й зовсім «лягти».
Поки що однозначної відповіді на запитання, наскільки виправдані подібні побоювання, немає ні в кого. Однак певного оптимізму додає той факт, що, порушуючи питання створення нового фіскального органу, представники влади паралельно говорять і про ліквідацію деяких структур аналогічного профілю.
Скажімо, Прем’єр Арсеній Яценюк позавчора рішуче висловився за ліквідацію податкової міліції, котрій на зміну якраз і має прийти цивільна служба, що розслідуватиме фінансові зловживання.
Аргументація Прем’єр-міністра багато в чому збігається з поясненнями керівника Державної фіскальної служби. Так, Яценюк заявив, що зараз перевірку підприємців на предмет сплати податків здійснюють не лише фіскальна служба і податкова міліція, а й департаменти боротьби з економічними злочинами в МВС (2 підрозділи) та СБУ.
Загалом протягом року (тільки офіційно) всі ці три «монстри» проводять 61 тисячу перевірок. 61 тисяча кримінальних проваджень відкривається впродовж року, — додав глава КМ. — Тобто кожну годину 30 підприємців підпадають під кримінальні справи. Часу немає працювати, бо всі тільки з прокурорами, міліціонерами та слідчими спілкуються. Ми пропонуємо ліквідувати в усіх цих органах функції, які їм не притаманні, і створити цивільну службу фінансових розслідувань та, нарешті, поставити крапку в хабарництві з боку правоохоронців щодо підприємців».
Але далі цих загальних висновків позиції в урядовців чомусь неоднакові. Так, Арсеній Яценюк звернувся до членів парламенту з проханням підтримати відповідні законопроекти вже наступного (!) пленарного вівторка.
І це при тому, що керівник Державної фіскальної служби Ігор Білоус буквально кількома годинами раніше намагався заспокоїти підприємців тим, що до остаточного узаконення Служби фінансових розслідувань має минути, як мінімум, рік:
«Поки що навіть у нашому відомстві немає однозначного бачення стосовно функціонування такого органу, — каже Ігор Білоус. — Можливо, він працюватиме окремо, можливо — на перехідному етапі, у складі Державної фіскальної служби... У будь-якому разі, перед винесенням відповідного закону на парламентський розгляд відбудеться його широке громадське обговорення. Зокрема, із залученням підприємців із регіонів».
Голова Ради підприємців при Кабміні Леонід Козаченко схильний погодитися з позицією керівника фіскальної служби. «Побоювання, що Служба фінансових розслідувань лише поповнить перелік контролюючих органів, котрі тяжіють над українським бізнесом, якраз і змусила нас провести позачергове засідання Ради підприємців при уряді, запросивши на нього керівника Державної фіскальної служби, — зазначив Леонід Козаченко. — Поки що нас заспокоїли: закону, котрий лише впровадить додатковий фіскальний орган, ухвалено не буде. Якщо його буде створено, то повноваження інших органів буде скорочено. І друге: кожен крок погоджуватиметься з бізнес-спільнотою. Це нас задовольняє на цьому етапі. Але ми й надалі контролюватимемо владу і не допускатимемо погіршення стану справ для бізнесу».
До цього варто додати, що ще в період нетривалої урядової кризи вдалося протягнути через Верховну Раду два закони, які уже тепер суттєво вплинуть на проведення перевірок. Один із них — це бюджетні зміни, які, серед іншого, надали своєрідний тайм-аут на проведення перевірок до кінця нинішнього року. Щоправда, фіскальні перевірки цим документом не забороняються.
Інший плід урядово-парламентського компромісу — це закон із доволі громіздкою, але водночас і милозвучною для підприємницьких вух назвою «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обмеження втручання у діяльність суб’єктів господарювання». Цим документом передбачено низку обмежень на проведення ревізій. Зокрема, він гласить, що планові перевірки можуть вчинятися на одному підприємстві тільки раз на рік.
По-друге, новий закон гарантує підприємцям певний захист від необґрунтованих «наїздів». Законом забороняється також проведення перевірки за анонімними заявами. Тому тих, хто любить «встановлювати правду», перебуваючи «в тіні», закон такого права позбавляє.
Ще одне сучасне нововведення — «відповідальність за шкоду, завдану фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями, бездіяльністю посадової або службової особи, незалежно від вини такої особи». Себто, відтепер не треба буде до хрипоти в голосі доводити, що твої права дійсно були порушені, і при цьому не бути почутим. Матеріальна частина має бути забезпечена, бо заплановане відшкодування здійснюватиметься за рахунок коштів відповідних бюджетів, передбачених для фінансування органу, що проводить ревізію.
Узагалі, ухвалені лише наприкінці липня документи ще настільки свіжі, що чимало підприємців поки що до пуття й не розібралися в їхніх тонкощах. Та все ж таки окремі з них уже тепер звертають увагу ось на що. Коли, як уже було сказано, упродовж одного календарного року проведення більше однієї планової перевірки забороняється, то чи вважатиметься порушенням закону, якщо проведення перевірок з питань охорони та оплати праці і, припустімо, санітарно-епідеміологічною службою пройдуть одночасно?
Частково відповіді на ці запитання містяться в самому проекті закону. Зокрема, передбачається: якщо суб’єкт господарювання включений до планів здійснення заходів державного контролю одночасно кількома органами, то перевірка проводитиметься комплексно — одночасно всіма державними органами.
Крім цього, буде заборонено проводити перевірки різними контролюючими органами з одного й того самого питання. Але, на превеликий жаль, як це часто буває у вітчизняній практиці, механізм такого «комплексного підходу» не передбачено, що неодмінно призведе до зловживань.
Щоправда, документ містить норму, де сказано про те, що порядок перевірок визначатиме Кабінет Міністрів. Отож саме від урядового рішення залежатиме: чи не стане цілком цивілізована норма черговим декларативним заходом.
Утім, хоч якою була б радість підприємців від скасування цьогорічних перевірок і їхнього унормування, починаючи від 2015-го, не варто забувати про існування в нашій країні правоохоронних органів. Вони ж бо теж не залишилися в цьому законі без уваги. Так, приписи щодо перевірок не стосуються проведення ревізій у разі відкриття кримінального провадження. І це дає підстави уповноваженому представнику органу досудового розслідування ініціювати позапланову перевірку підприємства. А там уже як піде: навіть поки стане очевидним, що заява про злочин була хибною, перевірку уже буде проведено.
Що ж до тайм-ауту на перевірки до кінця 2014-го, то більшість експертів вважає: така пауза піде на користь і самим контролерам. Принаймні, тим, хто до своєї роботи справді підходить професійно. У них з’явиться час для перших кроків щодо реформування та потенційного підвищення довіри до них з боку бізнесу. Саме так свого часу було зроблено в Грузії, на чий досвід в Україні так люблять посилатися останнім часом.

Ярослав ГАЛАТА 

 

 

 

Останнi новини


Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.ua».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».