Задля свободи, можливості жити у своїй країні деякі відомі особистості йдуть на безпрецедентні кроки. Наприклад, Наталя Годунко — чемпіонка світу 2001 року з художньої гімнастики — виставила на продаж свою золоту медаль, а гроші збирається переказати на підтримку українських військовиків. А мій давній товариш з рідної Вінниччини продав моторного човна, сказавши дружині, що його вкрали. За виручені гроші придбав бронежилет 4-го покоління, добротний камуфляж і берці для однокласника — офіцера, який воює на Донбасі. За гроші, що залишилися, купив кілька ящиків згущеного молока і передав у район проведення АТО.
Нещодавно, як відомо, в Україні запроваджено так званий військовий збір — податок у розмірі 1,5 відсотка з доходів фізичних осіб, який діятиме до кінця поточного року. Він викликав неоднозначну реакцію у суспільстві. Переважна більшість громадян схвалює цей крок держави, але є й такі, що проти. Мені довелося спілкуватися з кількома противниками цього податку...
— Півтора відсотка — це крапля в морі. Тож це нічого не вирішить, — каже Микола Петрович, працівник однієї зі столичних кав’ярень. — Цей уряд уже «дістав» усіма своїми нововведеннями.
— Я проти військового збору, — говорить Марія Василівна, бухгалтер київського підприємства, яке спеціалізується на продажу нерухомості. — У жодній країні такого не було ніколи і немає. Навіть у роки минулої війни Сталін не додумався до подібного. Скільки можна обдирати людей?
Перед написанням цих рядків я провів своєрідне бліц-опитування, в ході якого намагався з’ясувати ставлення українців до цього збору. Мені вдалося поспілкуватися з 35 громадянами, які представляли різні категорії населення. Так ось, із цієї кількості 13 осіб «палко підтримують рішення уряду», 10 — «скоріш підтримують, аніж ні», 8 ставляться до нього нейтрально, а категорично проти висловилося лише троє.
Стосовно часів Другої світової, то справді так, тоді не було подібних податків. Але нагадаю — діяло гасло «Все для фронту, все для перемоги!» І люди, незважаючи на скруту, віддавали останню копійку на будівництво танків, літаків. А ще нагадаю, що подібна практика допомоги армії застосовувалася і в США: понад 150 років тому американський уряд запровадив податок на прибуток громадян, і гроші ці спрямовували на потреби, пов’язані з громадянською війною. До того ж сума податку становила три–п’ять відсотків, залежно від суми доходів.
Зважаючи на розмір податку, для 90–95 відсотків українців він практично не позначиться на якості життя. Наприклад, якщо людина отримує не більше трьох тисяч гривень, а таких більшість, то з неї «знімуть» аж 45 гривень.
Тим, хто скептично ставиться до цього нововведення, наведу таку цифру: за словами заступника міністра фінансів України Володимира Матвійчука, в результаті військового податку планується отримати майже три мільярди гривень. На них можна не лише придбати необхідну кількість бронежилетів і касок, а й десятки одиниць танків, бронетранспортерів, вирішити чимало інших проблемних питань.