Однак на те воно й перезавантаження, щоб вимагати від сильних світу цього якихось конкретних результатів. З Президента, уряду й парламенту громадськість починає все більше питати. Іноді успішно, подекуди — ні... Що ж до місцевої влади, то вона лиш тільки стає на шлях своєї нової легітимності. І передусім це стосується тих 29 міст, де минулого вікенду відбувся вже згадуваний другий тур виборів мерів. Отже, давайте поглянемо: чого найближчим часом можна очікувати мешканцям цих населених пунктів.
Насамперед варто зауважити, що загальна явка на другий тур скоротилася приблизно на 12% і ледве сягнула 34%. Саме цей факт дав формальний привід голові Центральної виборчої комісії Михайлові Охендовському розпочати дискусію стосовно доцільності цього самого другого туру. Мовляв, навіщо витрачати зайвий час та кошти, якщо громадяни настільки неохоче користуються своїм повторним правом сходити до виборчих дільниць?..
При цьому пан Охендовський чомусь скромно замовчує, що, як мінімум, у шести містах перемогу в другому турі (а отже, й остаточну) святкують ті кандидати, котрі 25 жовтня посіли другі місця. Такий зовсім не феноменальний результат зафіксовано у Дніпропетровську, Івано-Франківську, Миколаєві, Черкасах, Чернігові, Білій Церкві й, імовірно, Кіровограді. Причому в деяких із перелічених міст явка під час повторного походу до дільниць навіть перевищувала (!) попередню. Втім, про все — по порядку...
Другий тур виборів у Києві не приніс особливих несподіванок. Після того як чинний мер столиці Віталій Кличко 25 жовтня здобув підтримку 40% виборців, а його опонент Борислав Береза не набрав і 10%, особливих сумнівів в остаточній перемозі колишнього боксера майже ні в кого й не існувало.
Хоча одна з найнижчих явок (28,35%), що її продемонстрували київські виборці, призвела до того, що в другому турі Кличко отримав не набагато більше голосів, ніж у першому: 400 тисяч проти 353, що було 25 жовтня. Для понад тримільйонної столиці 47 тисяч додаткових голосів — цифра вельми незначна. Проте її цілком вистачило, щоб цього разу Віталій Володимирович міг констатувати: після півторарічного господарювання в Києві його підтримують 66,5% містян. Для повноти картини зазначимо, що за Борислава Березу проголосували приблизно 33,5%.
Напруженішими видалися вибори в іншому місті столичної області — Білій Церкві. Тут змагалися колишній міністр транспорту уряду Миколи Азарова Костянтин Єфименко та представник «Самопомочі» Геннадій Дикий. Причому Єфименко випереджав свого опонента приблизно на 4%. Однак 15 листопада білоцерківська громада вирішила віддати перевагу саме представникові «Самопомочі» Дикому. Єфименко уже визнав свою поразку.
Найгарячішою областю ще до проведення повторного волевиявлення спостерігачі небезпідставно називали Дніпропетровщину. Йшлося не лише про обласний центр, а й про інші міста. Причин особливо прискіпливої уваги до цього краю — кілька. По-перше, на Дніпропетровщині 15 листопада дообирали мерів відразу в п’ятьох містах — самому місті на Дніпрі, а також Кривому Розі, Нікополі, Павлограді та Дніпродзержинську.
По-друге, як ми вже неодноразово писали, Дніпропетровщина стала головним плацдармом для нової партії «УКРОП», котра, м’яко кажучи, нині не надто ладить із президентськими силами. Водночас позиції «Опозиційного блоку» тут теж залишаються досить сильними. Відтак маємо своєрідний трикутник протистояння.
У самому обласному центрі до другого туру вийшли один із представників старої влади Олександр Вілкул (37,9%) та Борис Філатов (35,7%) від «УКРОПу». Попри всі намагання команди Вілкула перемога усе ж таки залишилася за Філатовим. Хоча, враховуючи нинішні відносини влади з деякими укропівцями (зокрема, одним із найближчих соратників Філатова — Геннадієм Корбаном), важко прогнозувати подальшу стратегію по умовній вертикалі «Київ — Дніпропетровськ».
До речі, без мера Вілкула цей край не залишився. Батько кандидата в мери міста на Дніпрі — Юрій Вілкул уже давно обіймав посаду криворізького міського голови. Балотувався він і цього разу, причому вийшов до другого туру із солідним відривом від найближчого переслідувача — кандидата від «Самопомочі» Юрія Милобога.
Попри те що Вілкул був фаворитом виборчих перегонів, голосування піднесло сюрприз. За офіційною інформацією, оприлюдненою міською виборчою комісією, чинний мер переміг із перевагою лише у якихось 752 голоси. Та й то в команді Милобога наводять вельми підозрілі дані: в одному з найвіддаленіших районів міста — Інгулецькому — ближче до закриття дільниць несподівано майже удвічі різко виросла явка виборців. Причому результати підрахунку саме там показали повну перевагу чинного мера.
Поки Юрій Милобог заявляв про наміри оскаржувати такі результати, Вілкул-старший позавчора поквапився скласти присягу як новий-старий градоначальник на сесії міськради. Показово, що зібрати необхідний кворум представникам «Опозиційного блоку» допомогли місцеві депутати від «Батьківщини», Блоку Порошенка і радикали Ляшка.
Вибори в Павлограді передусім були цікавими тим, що ЦВК та особисто Михайло Охендовський попервах узагалі не хотіли їх проводити. Мовляв, це місто не налічує необхідних для другого туру 90 тисяч мешканців. Утім, не без активної позиції місцевої громади 15 листопада похід до дільниць таки відбувся. Результат — діаметрально протилежний до дніпропетровського: висуванець «Опозиційного блоку» Анатолій Вершина переміг кандидата від «УКРОПу» Євгена Терехова.
Натомість у Нікополі та Дніпродзержинську перемогу здобувають представники пропрезидентської партії «Солідарність». Згідно з попередньою інформацією це, відповідно, Андрій Фісак та Андрій Білоусов.
Сусідня з Дніпропетровською Запорізька область 15 листопада обирала мерів трьох міст — Запоріжжя, Мелітополя й Бердянська. В самому обласному центрі змагалися Володимир Буряк і Микола Фролов. Перший фігурував у бюлетенях як безпартійний самовисуванець, головний інженер ПАТ «Запоріжсталь». Але, по суті, це — дещо прихований кандидат від Ріната Ахметова, під контроль якого «Запоріжсталь» перейшла ще в 2011 році.
Фролов представляє «Солідарність», окрім того, він — народний депутат і ректор Запорізького національного університету. Втім, ці поважні регалії дозволили йому отримати підтримку лише 41,5% запоріжців. А от Буряк отримав понад 58% і мерське крісло на додачу...
Діаметрально протилежна ситуація у Мелітополі. Тут представник «Солідарності» Сергій Мінько перемагає кандидата з «Опозиційного блоку» Олександра Рябікова. Ще в одному місті Запорізької області — приморському Бердянську — тутешні мешканці обрали головою Володимира Чепурного, висунутого партією «Наш край».
Не без сюрпризів обійшлося в Миколаєві. Це місто — одне з тих, яке наочно продемонструвало важливість проведення другого туру. Представник «Опозиційного блоку» Ігор Дятлов, котрий лідирував 25 жовтня, поступився кандидату від «Самопомочі» Олександру Сенкевичу. Підсумковий рахунок: 54,9% на 43,2%.
А от у Херсоні — без змін. Чинний мер Володимир Миколаєнко залишився міським головою, обійшовши в другому турі представника «Батьківщини» Владислава Мангера. Показово, що екс-мер цього міста, один із найодіозніших регіоналів Володимир Сальдо не потрапив навіть до другого туру. А ще — явка виборців у другому турі виборів міського голови Херсона становила 20,52% і є найнижчим показником по Україні.
Напружена ситуація в Кіровограді. Тут до другого туру вийшли самовисуванець Артем Стрижаков та представник «Солідарності» Андрій Райкович. Пропрезидентський висуванець за результатами першого туру лідирував із відривом усього в 2,5 тисячі голосів. Однак 15 листопада буцімто більше голосів здобув Стрижаков. Цього разу відрив узагалі символічний — 250 голосів. Однак ще вчора тривали судові розбори стосовно підбиття остаточних підсумків.
Тим часом мер Черкас Сергій Одарич визнав свою поразку у другому турі виборів. Він сам оприлюднив результати попереднього підрахунку голосів, згідно з якими він на 2 тисячі голосів програв своєму опонентові — керівнику обласної організації ВО «Батьківщина» Анатолію Бондаренку.
За даними штабу Одарича, загалом у виборах взяли участь понад 60 тисяч мешканців Черкас. За Бондаренка проголосували 29,5 тисячі виборців (49%), за Одарича — 27,5 тисячі (45,7%). І це при тому, що в першому турі Одарич випереджав свого опонента на 10%.
На Полтавщині 15 листопада вибори відбувалися одразу у двох містах — Полтаві та Кременчуці. Мером обласного центру знову став Олександр Мамай. Як повідомляє міська виборча комісія, він отримав 62,9% голосів. Його конкурент, колишній мер Полтави Андрій Матковський, котрого висунула пропрезидентська «Солідарність», набрав 37,4%.
Міським головою Кременчука став висуванець такої собі політичної партії «Поруч» Віталій Малецький.
У Сумах за результатами другого туру виборів міського голови, які оприлюднила ЦВК, мером став кандидат від «Батьківщини» Олександр Лисенко, який отримав понад 68% підтримки. Кандидат від «Волі народу», представник команди екс-президента Леоніда Кучми Анатолій Єпіфанов, здобув 29% голосів.
Чернігів — ще одне місто, де другий тур змінив лідерів перегонів. 10% розриву між багаторічним мером найпівнічнішого обласного центру України Олександром Соколовим та представником «Солідарності» Владиславом Атрошенком не гарантували першому пролонгації повноважень. 15 листопада Атрошенко переміг, здобувши 51,5% голосів. За Соколова проголосували лише 43,2%.
У Житомирі представник «Солідарності» Сергій Сухомлин випередив висуванку «Батьківщини» Любов Цимбалюк. У Хмельницькому свободівець Олександр Симчишин перемагає самовисуванця Костянтина Чернилевського.
Міським головою Вінниці прогнозовано став соратник нинішнього голови Верховної Ради Володимира Гройсмана Сергій Моргунов. Відколи Гройсман перебрався до столиці, саме Моргунов виконував обов’язки вінницького міського голови. 15 листопада він випередив представницю «Батьківщини» Людмилу Щербаківську.
Мером Львова втретє поспіль став Андрій Садовий. 61% отриманих голосів — упевнений показник навіть попри те, що опонент Садового екс-віце-спікер ВР Руслан Кошулинський зі «Свободи» дещо надолужив величезне відставання після першого туру, здобувши майже 37% підтримки.
А в Івано-Франківську виграв якраз представник партії Олега Тягнибока. Чотиривідсоткове відставання Руслана Марцинківа від, як запевняли спостерігачі, головного претендента — Ігоря Насалика із «Солідарності» — в першому турі виявилося незначним. Відтак 15 листопада саме Марцинків отримав перемогу, продемонструвавши, що «Свободу» як політичну силу зарано почали списувати зі щитів.
Мерами Луцька та Рівного залишилися попередні градоначальники — відповідно Микола Романюк та Володимир Хомко. Мешканці Ужгорода підтримали представника «Відродження» Богдана Андріїва. Він упевнено переміг Сергія Ратушняка, котрий свого часу вже очолював найзахідніший обласний центр, а нині йшов на вибори самовисуванцем. Нарешті, відповідно до протоколу Чернівецької міської виборчої комісії міським головою обласного центру Буковини обрано Олексія Каспрука (64,47%). Його опонент Віталій Михайлишин набрав 35,53%.
І — ще про два показових результати голосування. 15 листопада другий тур відбувся у двох містах Донеччини та Луганщини, відповідно, Краматорську та Сєвєродонецьку. Отже, мером Сєвєродонецька знову став Валентин Казаков. А в Краматорську наразі лідирує народний депутат із БПП «Солідарність» Максим Єфимов.
До речі, після офіційного оприлюднення всіх без винятку результатів мешканцям декотрих міст нашої держави можна буде скористатися відомим гаслом, дещо його перефразувавши: «Вибори закінчилися! Нехай живуть... вибори!» Адже на наступну неділю, 29 листопада, заплановано похід до виборчих скриньок у Маріуполі та Красноармійську.
Ярослав ГАЛАТА