Суспільство
Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
П'ятниця Березень 29, 2024

Шановні читачі! 15 червня 2018 року газеті "Демократична Україна"

(до жовтня 1991р. - "Радянська Україна") виповнилося 100 років!

 

П'ятниця, 10 Липень 2015 18:43

На що здатна Верховна Рада за крок до відпустки?

Rate this item
(0 votes)

По­при се­зон­не по­лі­тич­не за­тиш­шя в су­спіль­стві за­ли­шає­ть­ся од­не ду­же важ­ли­ве пи­тан­ня, кот­ре не до­зво­ляє роз­слаб­ля­ти­ся на­віть у най­біль­шу спе­ку. Це — міс­це­ві ви­бо­ри, кот­рі ма­ють від­бу­ти­ся у жовт­ні цьо­го ро­ку. Але ни­ні пи­тан­ня про міс­це­ві ви­бо­ри, схо­же, та­ки за­ви­сло у по­віт­рі.

Принаймні, парламент поки що так і не встиг дійти до розгляду відповідного законопроекту. Тепер у Верховної Ради зостався останній пленарний тиждень (14–17 липня), коли вона може спробувати ухвалити новий закон про місцеві вибори.

Але при цьому в кулуарах парламенту ймовірність того, що осінні місцеві вибори пройдуть за старим законом, оцінюють дуже високо. «Якщо не встигнемо прийняти новий законопроект, вибори пройдуть за старим законодавством. Можливо, до нього будуть внесені якісь зміни», — заявив днями колишній глава Комітету виборців України, а нині нардеп Олександр Черненко.
Також у коаліції розглядають варіант, що новий закон про місцеві вибори проголосують, але набере чинності він, наприклад, у наступному році, а то й пізніше. Схоже, що в коаліціянтів просто немає єдиної думки про місцеві вибори. Невеликим і новим партіям він невигідний. Але Захід налаштований щодо цього дуже рішуче, тому шукати якийсь компроміс, вочевидь, доведеться.
Надзвичайно показово, що для розгляду безлічі важливих питань у депутатів уже традиційно не знайшлося іншого часу, ніж останній пленарний тиждень сесії. Песимізм викликає той факт, що навіть на позачергове засідання парламенту зібрати депутатів не вдалося. Втім, небажання працювати позаурочно пояснюється не тільки і не стільки відсутністю деяких парламентарів в Україні. Більшою мірою неможливість зібрати під куполом хоча б мінімум, необхідний для голосування (226 депутатів), пов’язана з тим, що в коаліції як не було, так і немає єдиної позиції щодо низки законопроектів.
Торги переважно йдуть за зачиненими дверима, але офіційна позиція, озвучена спікером Володимиром Гройсманом, виглядає так: «Після додаткових консультацій з фракціями вирішили все ж розглянути всі важливі питання під час наступного пленарного тижня, а на цьому тижні зосередитися на відпрацюванні в коаліції узгоджених позицій з усіх актуальних на сьогодні питань». Звучить доволі кострубато, але загальну думку вловити усе ж таки можна...


Не­пе­ре­мож­ний по­пу­лізм
Власне, йдеться про декілька проблемних, але необхідних голосувань. Так, на позачерговому засіданні Верховної Ради, котре так і не відбулося, депутати мали розглянути законопроекти про місцеві вибори, реформування органів внутрішніх справ, документи для отримання кредитів МВФ і Світового банку, а також два урядових — щодо полегшення візового режиму. Принаймні, саме про це говорилося на засіданні Ради коаліції 7 липня.
У той же час представники фракцій коаліції, які були присутні на ньому, плуталися «у свідченнях» щодо переголосування закону про реструктуризацію валютних кредитів. Нагадаємо, саме цей документ наробив чимало політичного галасу наприкінці минулого тижня. Так, перший заступник голови фракції «Блок Петра Порошенка» Ігор Кононенко зазначив, що проект постанови про необхідність переголосування горезвісного закону зареєстрований у Верховній Раді. «Відтак відповідно до статті регламенту цей закон після розгляду регламентним комітетом повинен бути поставлений на переголосування спікером», — резюмував депутат.
А от голова фракції Радикальної партії Олег Ляшко заявив, що питання про переголосування закону про реструктуризацію валютних кредитів не буде виноситися до порядку денного, оскільки немає спільної позиції фракцій коаліції. Мовляв, «Народний фронт» і Блок Петра Порошенка цього вимагають, але Радикальна партія, «Батьківщина» і «Самопоміч» — проти.
Недосконалий закон породжує тисячі партійних забаганок. Однак, крім цього питання, найбільшим каменем спотикання для коаліції залишається закон про місцеві вибори. Складається враження, що, чим ближче час «Ч», тим менше депутатів готові підтримати розроблені напрацювання.
Серед дискусійних питань залишаються вибори мерів у два тури, доцільність участі у виборчих перегонах політичних блоків, участь партій, зареєстрованих за рік до початку виборчого процесу, а також про право участі партії у виборах, якщо вона висунула кандидатів тільки у двох третинах округів країни.
«З понад тисячі поправок до законопроекту «Про місцеві вибори» враховано лише близько ста. Решту рекомендовано відхилити, — розповів народний депутат від Блоку Петра Порошенка, член робочої групи з підготовки виборчого закону Олександр Черненко. — Надійшло безліч поправок від незадоволених фракцій. Деякі фракції, з якими раніше були узгоджені поправки, сьогодні знову починають все спочатку. А досягнуті минулого тижня домовленості знову не діють. Видозмінений законопроект у другому читанні повинен ще пройти аналіз поправок на комітетах».
Власне, незадоволені представники Радикальної партії, незважаючи на розмови про готовність підтримати закон про місцеві вибори, після засідання Ради коаліції зазначали, що від блоків таки слід відмовитися. Також однопартійці Олега Ляшка вважають, що партія, котра бере участь у виборах, повинна бути зареєстрована не пізніше ніж за рік до проведення кампанії, а також повинна брати участь у виборах по всій країні, «а не бути містечковим проектом під удільні князівства».
Але «Самопоміч», яка в деякому розумінні підпадає під останнє визначення радикалів, також заявила про неготовність голосувати за закон без внесення до нього своїх поправок. Так, за словами голови фракції Олега Березюка, було подано 14 правок, сім з яких є надзвичайно принциповими. Тут знову ж таки йдеться про відмову від виборчих блоків, заборону політичної реклами і скорочення депутатського корпусу на місцях. «Законопроект про вибори у такому вигляді, який він зараз є, ми не готові підтримати. Але, з іншого боку, ми розуміємо, що нинішня ситуація може перетворитися на технологію залишення в силі старого закону», — резюмував Олег Березюк.
Більше того, суть своїх поправок «Самопоміч» спробувала донести до Президента. За інформацією прес-служби партії, позавчора відбулася робоча зустріч керівництва фракції «Самопоміч» та її голови Андрія Садового з Петром Порошенком і Головою Верховної Ради Володимиром Гройсманом. Після зустрічі Олег Березюк заявив, що народні депутати поінформували Порошенка і Гройсмана про свою готовність голосувати за законопроект про місцеві вибори, але тільки за умови його якісного доопрацювання.
Втім, поки що виникають серйозні сумніви з приводу того, що доопрацювання таки відбудеться. Хоча б зважаючи на те, що у профільного комітету позавчора так і не було кворуму для розгляду виборного законопроекту. В усякому разі, про це повідомив представник громадської ініціативи «Реанімаційний пакет реформ» Андрій Андрушків. «Комітет із питань правової політики і правосуддя не зібрав кворуму для доопрацювання законопроекту про місцеві вибори», — написав він у соціальних мережах. (Ніде правди діти, саме такий засіб донесення інформації з легкої руки міністра внутрішніх справ Арсена Авакова стає все популярнішим).


Кон­сти­ту­цію пи­ше­мо, ко­алі­ція — «в умі»
Вирішенням питання збору голосів за проблемні законопроекти, схоже, займаються на Банковій. Експерти звертають увагу, зокрема, на той факт, що розбрід у коаліції з цих питань ставить під сумнів можливість глави держави зібрати необхідні 300 голосів для голосування в парламенті щодо нової Конституції. Проект Закону «Про внесення змін до Конституції України (щодо децентралізації)» уже зареєстрований у Верховній Раді.
«Наступного пленарного тижня заплановано перше голосування за направлення до Конституційного Суду. У серпні, згідно з наміченим планом і процедурою ухвалення змін до Конституції, має відбутися ухвалення остаточного тексту також 226 голосами. І момент істини — у вересні. Тоді вже має бути 300 голосів народних депутатів України», — заявив цими днями спікер парламенту Володимир Гройсман.
У той же час, за словами голови правління Центру прикладних політичних досліджень «Пента» Володимира Фесенка, криза коаліції, перші зачатки якої видно нині, остаточно проявиться саме восени. На думку політолога, парламент повільно рухається до кризи коаліції. «Але ця криза ще не досягла апогею, вона, скоріше за все, настане або під час місцевих виборів, або вже після них. Тоді залежно від результатів цих самих виборів частина фракцій коаліції буде вирішувати для себе, яким чином підштовхнути ситуацію до дострокових парламентських виборів. Імовірний розпад коаліції якраз і буде формальним приводом до цього», — наголошує Володимир Фесенко.
У свою чергу, керівник аналітичного центру «Третій сектор», політтехнолог Андрій Золотарьов вважає, що поки про дострокові парламентські вибори говорити зарано. «Сьогодні Верховна Рада вже демонструє лінію на розкол коаліції. Очевидно, що парламентська більшість якийсь час ще протягне, але цей склад парламенту вже не відповідає запитам суспільства, — вважає експерт. — У той же час, враховуючи, що зараз для ухвалення багатьох рішень не набирається і 226 голосів, з потенційною конституційною більшістю може бути проблема».
За словами експерта, на сьогодні для результативного голосування Адміністрації Президента доводиться з усіма домовлятися і торгуватися. «Але чи зуміє Банкова запропонувати такі бонуси, які склеять розкол, чи він буде поглиблюватися? На мій погляд, осінь може стати тим часом, коли в одну точку зійдуться соціальні, економічні проблеми країни і місцеві вибори, правил гри для яких все ще немає. І цей клубок суперечностей остаточно розірве коаліцію», — резюмує політтехнолог.
Хоч би там як, навряд чи парламентарі вирішать усі спірні моменти до пленарних засідань наступного тижня. Будемо сподіватися, що, незважаючи на всі суперечності щодо тих чи інших законів, депутати розуміють і всі ризики. І, принаймні, не почнуть роботу з блокування трибуни, про що також останнім часом доводилося чути.
Тим часом не вщухають дискусії з приводу майбутнього статусу Донбасу. Цими днями генеральний секретар Ради Європи Торбйорн Ягланд заявив, що особливий статус цього регіону слід закріпити у Конституції України, щоб повноцінно втілити Мінські домовленості.
Ягланд навіть висловив думку, що шлях для децентралізації в Україні вже прокладено. Разом із тим він висловив сподівання, що Верховна Рада ухвалить відповідні зміни. «Усі поради Венеціанської комісії були взяті до уваги українською стороною, і ми в Раді Європи дуже високо це оцінили», — зазначив європейський чиновник.
Коментуючи намір лідерів так званих «ЛНР» і «ДНР» провести місцеві вибори на підконтрольних їм територіях не синхронно з рештою України (18 жовтня і 1 листопада, а не 25 жовтня), генсек Ради Європи нагадав, що у Мінських угодах говориться, що місцеві вибори повинні проводитися на основі українського законодавства.
«Те, як ці вибори пройдуть і як вони будуть організовані, перебуває в руках сторін — учасниць переговорів у Мінську, — наголосив він. — Ми не є стороною Мінських угод. Ми можемо лише радити Україні, що необхідно змінити в Конституції для того, щоб імплементувати домовленості, досягнуті під час другої зустрічі в Мінську. Зокрема, пункт про надання особливого статусу Донбасу. Щоб повною мірою реалізувати Мінські домовленості, необхідно згадати про це в Конституції, тоді Верховна Рада зможе ухвалити спеціальний закон, який би надавав особливий статус Донбасу». Що ж, чекати залишилося недовго...
Ярослав ГАЛАТА

Останнi новини


Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.ua».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».