Суспільство
Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
Четвер Березень 28, 2024

Шановні читачі! 15 червня 2018 року газеті "Демократична Україна"

(до жовтня 1991р. - "Радянська Україна") виповнилося 100 років!

 

П'ятниця, 15 Травень 2015 11:02

Воєнний стан: бути чи не бути?

Rate this item
(0 votes)

ВЕРХОВНА РАДА УХВАЛИЛА НИЗКУ ЗМІН ДО ЗАКОНУ, КОТРИЙ РЕГУЛЮЄ ПРАВОВИЙ РЕЖИМ ФУНКЦІОНУВАННЯ ДЕРЖАВИ У РАЗІ ЗАПРОВАДЖЕННЯ ВОЄННОГО СТАНУ

По­при те, що трав­не­ві свя­та, ко­ли ук­ра­їн­ське су­спіль­ство, за­та­му­вав­ши по­дих, очі­ку­ва­ло на від­нов­лен­ня ак­тив­них бо­йо­вих дій на Дон­ба­сі, за­вер­ши­ли­ся, за­гро­за зі схо­ду усе ж та­ки за­ли­шає­ть­ся. Сьо­го­дні про це го­во­рить чи­ма­ло по­лі­тич­них ді­ячів на чо­лі з Прем’­єр-мі­ніс­тром Ар­се­ні­єм Яце­ню­ком. А ук­ра­їн­ський пар­ла­мент, го­ту­ючи за­ко­но­дав­чий ґрунт для мож­ли­вої від­по­ві­ді оку­пан­там, на­реш­ті до­брав­ся до за­ко­ну про пра­во­вий ре­жим функ­ціо­ну­ван­ня дер­жа­ви у ра­зі за­про­ва­джен­ня во­єн­но­го ста­ну.

Так, в ухвалених цього тижня змінах до згаданого документа, зокрема, йдеться про те, що необхідність запровадження воєнного стану має бути обґрунтована в указі Президента. Також у законодавчій ініціативі, підтриманій депутатським корпусом, прописано заходи, яких може вживати військове командування спільно з військовими адміністраціями для встановлення правового режиму воєнного стану.


Вони, зокрема, можуть встановлювати посилену охорону важливих об’єктів національної економіки та об’єктів, що забезпечують життєдіяльність населення, та особливий режим їхньої роботи. Окрім цього, зміни передбачають трудову повинність для працездатних осіб, дозволять використовувати потужності та трудові ресурси підприємств, установ і організацій усіх форм власності для потреб оборони, примусове відчуження майна, що перебуває у приватній або комунальній власності, вилучення майна держпідприємств для потреб держави...
Потенційний воєнний стан супроводжуватиметься запровадженням трудової повинності для працездатних осіб, не залучених до роботи в оборонній сфері та сфері забезпечення життєдіяльності населення. Тобто, місцева влада має повне право «попросити» людину піти з попереднього місця роботи (якщо вона не пов’язана з оборонною сферою) і змусити працювати на забезпечення обороноздатності країни.
Щоправда, працівникам, залученим до виконання таких суспільно корисних робіт, після нормалізації ситуації має бути надана попередня робота й посада. А за відсутності такої — інша рівноцінна праця на тому самому або, за згодою працівника, на іншому підприємстві.
Місцева влада може також використовувати всі потужності і трудові ресурси підприємств як приватної, так і державної форм власності для потреб оборони, змінювати режим їхньої роботи і проводити інші зміни виробничої діяльності.
До речі, упродовж року, відколи в Україні триває антитерористична операція, навіть без запровадження військового стану, на мобілізаційні потреби перевізні підприємства всієї держави передають у тимчасове користування свої автомобілі та автобуси. А ще — добровільно ремонтують техніку, задіяну в зоні АТО. Більшість робить це, добре усвідомлюючи гостроту моменту. Єдине, чого просять перевізники: не вилучати в них лізинговий транспорт, адже він не є їхньою власністю, доки за нього не сплачені кошти.
Крім того, в ухвалених змінах до закону йдеться про те, що військове командування та військові адміністрації можуть запроваджувати комендантську годину. В новій редакції закону дещо конкретизовано цей термін. Зокрема, запровадження комендантської години означає заборону перебування в певний період доби на вулицях та в інших громадських місцях без спеціально виданих перепусток і посвідчень.
Те ж саме стосується і ще одного нюансу: йдеться про те, що в період воєнного стану, як правило, встановлюється особливий режим в’їзду і виїзду на певній території. Також запроваджуються обмеження свободи пересування громадян, іноземців та руху транспортних засобів. Правоохоронці зможуть перевіряти документи у всіх без винятку, а в разі необхідності навіть проводити огляд речей, транспортних засобів, багажу і вантажів, службових приміщень та житла громадян.
Власне, починаючи з 21 січня, більшість із перелічених норм і так використовується на практиці. Саме тому чимало експертів ось уже цілий рік плутаються: що ж реально нині відбувається в Україні — антитерористична операція чи війна?
Відповідно до ухваленого цього тижня документа, командування та адміністрації мають право інтернувати громадян інших держав, які загрожують нападом або здійснюють агресію проти України. Вони також можуть обмежувати свободу пересування громадян, перевіряти документи, а в разі потреби — здійснювати огляд приміщень, речей, вантажів, службових приміщень і житла громадян, забороняти проведення масових заходів, зокрема страйків, масових зібрань та інших велелюдних акцій.
В умовах воєнного стану представникам влади дозволяється здійснення контролю за роботою підприємств зв’язку, поліграфічних підприємств, видавництв, телерадіоорганізацій, установ і організацій культури. А ще — використовувати місцеві радіостанції, телевізійні центри та друкарні для військових потреб та роз’яснювальної роботи серед військ і населення. У разі ж порушення або невиконання заходів правового режиму воєнного стану вилучати у підприємств, установ та організацій усіх форм власності, окремих громадян радіопередавальне обладнання, телевізійну, відео- та аудіоапаратуру, комп’ютери й інші засоби зв’язку.
Варто також зауважити, що, відповідно до уточнених норм Закону «Про правовий режим воєнного стану», під час його можливого запровадження місцеві органи влади отримують повне право на інші обмеження прав і свобод населення. Це, зокрема, заборона торгівлі алкогольними напоями, зброєю, сильнодіючими хімічними та отруйними речовинами. Місцева влада має право заборонити призовникам і військовозобов’язаним змінювати місце проживання без відома військового командування.
Під час воєнного стану для всіх жителів регіону встановлюється так звана військово-квартирна повинність, яка передбачає розквартирування військовослужбовців та розміщення військових частин, підрозділів та установ. Ймовірніше, для поселення військових, які прибули в новий регіон, будуть використовуватися готелі, хостели і гуртожитки. Однак можливе й примусове підселення військових «квартирантів» у родини. Зрозуміло, що все це відбуватиметься на безоплатній основі.
Воєнний стан передбачає нормоване забезпечення населення основними продовольчими і непродовольчими товарами, а також лікарськими засобами.
Натомість, місцева влада зможе проводити евакуацію населення з місць і районів, небезпечних для проживання. Евакуація може стосуватися також підприємств, установ, організацій та матеріальних цінностей, що мають важливе державне, господарське і культурне значення.
Усі тонкощі й аспекти запровадження воєнного стану та супутніх заходів мають бути чітко прописані у відповідному указі Президента України. Він може містити як усі можливі наведені обмеження прав і свобод громадян, так і окрему їх частину.
Нарешті, не варто забувати, що в умовах воєнного стану також забороняються зміна Конституції України; проведення виборів Президента України, Верховної Ради та органів місцевого самоврядування; проведення всеукраїнських та місцевих референдумів; проведення страйків.
Водночас запровадження воєнного стану не може бути підставою для застосування тортур, жорстокого чи принижуючого людську гідність поводження чи покарання. Будь-які спроби використовувати запровадження воєнного стану для захоплення влади тягнуть за собою відповідальність згідно із законом.
Усім фізичним та юридичним особам передбачається відшкодування збитків, заподіяних під час дії запровадженого воєнного стану або повернення майна, яке було запозичене для потреб оборони.
Окрім цього, військове командування та адміністрації можуть вилучати у підприємств, установ та організацій навчальну і бойову техніку, вибухові, радіоактивні речовини і матеріали, сильнодіючі хімічні та отруйні речовини.
А ще — в ухваленому документі йдеться про право військового командування та адміністрацій розглядати питання діяльності політичних партій та громадських об’єднань. Якщо командування вирішить, що такі структури працюють на ліквідацію незалежності України, зміну конституційного ладу насильницьким шляхом, пропаганду війни, насильства, посягання на права і свободи людини чи здоров’я населення, їхню діяльність припинять, як мовиться, без зайвого обговорення.
Парламентарі врахували поправку, згідно з якою в указі Президента про запровадження воєнного стану має бути обґрунтовано необхідність такого запровадження. А ще — там має бути зазначено межі територій, на яких діятиме воєнний стан, час запровадження і термін, на який його запроваджують.
Водночас, згідно з ухваленими профільним парламентським комітетом правками, «до закінчення терміну, на який було запроваджено воєнний стан, та за умови усунення загрози нападу чи небезпеки державної незалежності України, її територіальній цілісності Президент України може ухвалити указ про скасування воєнного стану на всій території України або в окремих її місцевостях, про що має бути негайно оголошено через засоби масової інформації».
В указі має бути зазначено завдання військового командування, військової адміністрації, органів місцевого самоврядування щодо здійснення заходів правового режиму воєнного стану. Законом також передбачається, що воєнний стан запроваджується згідно з указом Президента на всій території України або в окремих її регіонах, затверджених Верховною Радою, і припиняється після закінчення терміну, на який його було введено.
Усі перелічені новації, вочевидь, уже незабаром наберуть чинності, адже в тому, що Президент Петро Порошенко підпише згаданий документ, не сумнівається практично ніхто. Втім, Закон «Про правовий режим воєнного стану» містить і низку інших важливих норм, котрі змін не зазнали. А тому не зайвим буде нагадати і деякі з них.
Наприклад, відповідно до закону, Верховній Раді дано всього лише два дні, щоб затвердити президентський указ про запровадження воєнного стану. Після цього інформація про його запровадження негайно оголошується через ЗМІ. Саме тому недоречними є зауваження декотрих спостерігачів, мовляв, де-факто воєнний стан у державі й так уже діє. Приховати від громадськості ухвалення такого рішення було б вельми проблематично...
Одним із вирішальних факторів є той, що в умовах воєнного стану не можна припиняти повноваження органів державної влади. І йдеться не лише про Верховну Раду чи Кабінет Міністрів, а й про місцеві органи влади, суди, органи прокуратури та органи, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність та досудові розслідування.
Пригадується, до проведення торішніх виборів (як президентських, так і парламентських) опоненти запровадження військового стану, зокрема, аргументували свою позицію тим, що в такому разі в Україні не вдасться забезпечити голосування. Нині ж ситуація змінилася, однак подібний аргумент (залежно від розвитку ситуації, звісно) знову може стати актуальним. Зрештою, до проведення місцевих виборів, котрі мають відбутися в жовтні, залишилося менше, ніж півроку.
Ярослав ГАЛАТА

Останнi новини


Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.ua».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».