Військо
Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
Вiвторок Сiчень 19, 2021

Шановні читачі! 15 червня 2018 року газеті "Демократична Україна"

(до жовтня 1991р. - "Радянська Україна") виповнилося 100 років!

 

Четвер, 24 Жовтень 2019 21:24

Сапер помиляється лише раз у своєму житті...

Rate this item
(0 votes)

3 ЛИСТОПАДА — ДЕНЬ ІНЖЕНЕРНИХ ВІЙСЬК УКРАЇНИ

Начальник інженерних військ генерал Юрій Лукашик про це часто нагадує своїм підлеглим, які за понад п’ять років АТО-ООС знешкодили на Донбасі близько 300 тисяч вибухових пристроїв, у тому числі і з дистанційним керуванням та саморобних, які є найбільш небезпечними.

До 2014 року інженерні війська були чи не єдиним родом у Збройних Силах України, який безнастанно виконував реальні бойові завдання. Вони очищували територію держави від вибухонебезпечних предметів часів Другої світової, ліквідовували наслідки різноманітних надзвичайних ситуацій, брали участь у миротворчих місіях українських контингентів тощо. Ця війна не припиняється ніколи.

Не став для них винятком і Донбас, де вони задіяні з перших днів російської навали. Про їхнє бойове сьогодення, здобутки і проблеми ми попросили розповісти генерал-майора Юрія Лукашика — начальника інженерних військ Збройних Сил України — начальника Центрального управління інженерного забезпечення Головного управління оперативного забезпечення Збройних Сил України.
— Юрію Петровичу, шостий рік поспіль підрозділи військ виконують складні завдання в районі бойових дій. Як сильно вони змінилися за час війни?
— Виросли наші спроможності й фаховий досвід, розширився спектр нашої уваги. Ми продовжуємо фортифікаційне обладнання наших позицій, шляхів пересування військ, здійснення маскування та імітації, розміновуємо та знешкоджуємо. Зауважу, що всі ці завдання нерідко виконуються під ворожими обстрілами.
Утім, окрім суто бойових завдань, на наші плечі лягло й широке коло інших, так би мовити, цивільного забарвлення. Загарбники навмисно пошкодили або ж знищили, приміром, більше 50 мостів, чимало інших важливих для життєдіяльності цих регіонів об’єктів.
Терористи залишають замінованими водні колектори, залізниці та ін. Це створює десяткам тисяч місцевих мешканців безліч проблем. Тож відновлювати, а то й відбудовувати зруйноване доводиться також військовим.
На додачу вороги нашпигували мінами не тільки територію лінії зіткнення. Міни ми знаходимо скрізь, навіть у школах та дитячих садочках! На даний час наші сапери перевірили на наявність вибухонебезпечних предметів понад 4500 га місцевості та 1600 км доріг. При цьому знешкоджено більш як 260 тисяч вибухових пристроїв та боєприпасів. Зустрічається багато саморобних «пекельних машинок», які особливо небезпечні. Але наші хлопці навчилися воювати і з ними.
— Наскільки часто доводиться застосовувати понтонно-мостові підрозділи?
— На теренах Донеччини й Луганщини чимало водних перешкод. І вони дійсно часто стають завадою нашим військам. Наприклад, Сіверський Донець на окремих ділянках має ширину до 150 м, створюючи проблеми при просуванні наших частин. У таких випадках понтонні підрозділи у стислі терміни обладнують та утримують переправи.
— Ви зазначили, що за час агресії значно виросли спроможності інженерних військ.
— Перед війною припинили існування десятки частин і підрозділів, які були конче потрібні армії. У 2014-му нам найбільше дошкуляли дві проблеми — неукомплектованість особовим складом та незадовільний стан техніки. Бо, наприклад, комплектування інженерно-саперних взводів механізованих батальйонів та груп інженерного забезпечення бригад становило лише 17–25% від штатної потреби у чисельності мирного часу. Та й техніка, що перебувала у нас на озброєнні, була і морально, і фізично застарілою, оскільки експлуатувалася більше чверті сторіччя.
Нині чисельність інженерних військ зросла майже вдвічі. Сформовано нові частини та окремі підрозділи у складі бойових бригад, а також окремі бригади, які дислокуються у Кам’янці-Подільському та Дубно.
До речі, на базі нашого Центру розмінування спільно з канадськими колегами підготовлено близько 400 фахівців із розмінування, з яких майже 100 є інструкторами. Цього року також сформовано школу саперів, у стінах якої вже почався навчальний процес.
Про якість підготовки фахівців військ говорить і той факт, що на навчаннях понтонно-мостовими підрозділами було обладнано мостову переправу через Дніпро довжиною близько 560 м. Переправа стала найбільшою в історії українського війська за часів незалежності. Думаю, мало яка армія може похвалитися чимось подібним.
— Сьогодні на Донеччині, Луганщині споруджуються фортифікаційні споруди, які слугуватимуть нашим солдатам укриттями, вогневими позиціями. Ваші підрозділи беруть участь у цих роботах?
— Звичайно. Для цього маємо спеціальну техніку, навчений особовий склад. На сьогоднішній день нашими силами або за нашої активної участі побудовано три лінії оборони, які складаються з взводних та ротних опорних пунктів.
Споруджуються рубежі оборони і на інших напрямках, які виходять за межі Луганської та Донецької областей. Ми змушені це робити, оскільки немає 100-відсоткової впевненості, що росіяни не спробують перейти кордон на інших ділянках.
Зауважу, що жодна країна світу не має досвіду подібного будівництва у післявоєнний період. Україна ж зуміла побудувати чимало оборонних об’єктів, дбаючи про свою безпеку, менш як за півроку. І все це — в умовах складної фінансово-економічної ситуації в країні і ведення бойових дій на своїй території, витрачаючи левову частку свого бюджету на військові цілі.
— Інколи доводиться чути досить скептичні відгуки про якість цих укриттів...
— Знаєте, у нас вистачає «експертів» із багатьох військових питань: вони знають, як воювати, наступати, будувати, але воліють просторікувати про це, перебуваючи в затишних телестудіях, а не там, де тисячі кращих синів і доньок України перепинили шлях російсько-терористичній орді.
Об’єкти, які зводяться, постійно відвідують представники уряду, Міністерства оборони. Якщо і виявляються якісь недоліки, то вони оперативно усуваються. Інакше й бути не може: йдеться ж про людські життя, національну безпеку Української держави.
Не розкриватиму всього спектра виконаних заходів, а скажу лише, що завдяки самовідданій праці особового складу інженерних військ створено такі укріплення, які забезпечують збереження життя і здоров’я військовослужбовців Збройних Сил, інших військових формувань, які сьогодні виконують у зоні АТО покладені на них завдання.
— Чимало техніки військ зазнає пошкоджень у районі бойових дій. Вирішуєте цю проблему самостійно?
— Здебільшого самотужки. Для цього маємо ремонтні підрозділи, силами яких у пунктах постійної дислокації повернено до строю близько тисячі одиниць техніки, а в районі ООС — майже 700. Вдячні ми і волонтерам, які теж надають нам посильну допомогу.
У технічному забезпеченні також багато зрушень. Зокрема, прийняті на озброєння нові екскаватор ЕОВ-4421МУ, автомобільний кран КТА-25, фільтрувальна станція ВФС-5/0, силові електростанції SSM-30-01 та SSM-60-01. Ведуться активні роботи щодо розробки універсальної броньованої інженерної машини, що значно підвищить безпеку наших вояків, а також мінного загороджувача та системи очистки води «Джерело-2000».
— Навесні 2014-го наша армія була вкрай погано забезпечена всім необхідним. Сьогодні ж ситуація кардинально інша. А в якому стані інженерні війська? Маю на увазі насамперед технічне оснащення...
— Я покривив би душею, стверджуючи, що воно нас повністю задовольняє. Більшість технічних засобів є і морально, і фізично застарілими. Але разом із тим вони дозволяють нам виконувати покладені на нас завдання. До того ж останнім часом чимало техніки відновлено, капітально відремонтовано, що теж не могло не позначитися на бойовій готовності частин і підрозділів.
Я вірю, що не за горами той час, коли ми отримуватимемо сучасну техніку, можливості якої набагато ширші, аніж у тієї, що ми маємо на сьогоднішній день. Але ще раз хочу підкреслити: ми спроможні виконувати завдання керівництва країни, Міністерства оборони.
— Напередодні свята дозвольте привітати Вас та Ваших підлеглих. І побажати усім вам подальших успіхів у службі, міцного здоров’я та усіляких життєвих гараздів!

Інтерв’ю провів Сергій ЗЯТЬЄВ,
фото надано автором

Останнi новини


Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.ua».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».