Далеко не останню роль у цьому відіграв фінансово-матеріальний чинник. Якщо, скажімо, до 2014-го сержант-контрактник отримував 3 тисячі гривень, то сьогодні — як мінімум 7500 гривень: за умови проходження служби за сотні кілометрів від Донбасу.
Той же, хто перебуває безпосередньо на лінії розмежування, яка відділяє нашу армію від російсько-окупаційних військ, — близько 20 тисяч.
У офіцерів, звісно, грошове забезпечення значно вище. Наприклад, у підполковника, що служить у Києві, воно становить 12–13 тисяч. Багато це чи ні? На перший погляд може здатися, що цілком достатньо. Але ж у тому й справа, що це лише «на перший погляд»: коли поспілкуєшся з простими армійцями, то починаєш розуміти, що це не зовсім так...
— Я із самого ранку і до пізнього вечора перебуваю у розташуванні частини, — розповідає сержант-контрактник Юрій — військовослужбовець однієї зі столичних частин. — Вихідні випадають украй рідко — 1–2 на місяць.
Грошове забезпечення — в межах 8 тисяч. При цьому за однокімнатну квартиру, яку змушений знімати разом із дружиною і 2 діточками, віддаю щомісяця 6 тисяч гривень.
Підробити через завантаженість на службі не маю можливості. Таких у нашій частині багато. Скажу чесно: коли б мав своє житло, то зарплату вважав би більш-менш нормальною. А так доводиться на всьому економити.
Подібні зізнання можна почути від багатьох військовослужбовців-контрактників, особливо безхатченків. А їх, цих безхатченків, абсолютна більшість у Збройних Силах. Поновлення призову на службу воїнів-строковиків відбулося не від солодкого життя.
Якщо тенденція стосовно звільнення військовослужбовців і далі триватиме на сьогоднішньому рівні, то не виключаю, що частка строковиків у ЗС, інших силових структурах зросте.
Так, у район бойових дій їх не відправляють: хлопці служать у тилу. І саме за рахунок цих юнаків військкомати відправляють на Донбас тих, хто підписав контракти, які дають їм право так чинити.
Є ще один чинник, про який у МО намагаються не говорити, але він існує і у рішенні офіцерів звільнитися відіграє не останню роль. Це — ймовірне скасування грошової допомоги при звільненні, яку, за чутками, у наступному році збираються скасувати або ж суттєво зменшити.
На сьогодні її розмір, наприклад, у полковника становить понад 200 тисяч. Поки що це чутки. Але у МО чомусь їх і не підтверджують, і не спростовують.
Тож люди діють за принципом: краще суниця в руках, аніж журавель у небі. Тим більше що пенсійне забезпечення дозволяє зайвий раз не ризикувати кількома сотнями тисяч гривень...
Власна оселя — не розкіш
Забезпечення захисників країни житлом є однією з найгостріших проблем нашої армії. За її вирішення бралися — принаймні на словах — усі попередники нинішнього міністра оборони України Степана Полторака. Проте з кожним роком черга безквартирних не тільки не зменшувалась, а, навпаки, збільшувалась.
З початком не оголошеної війни проти України влада, здається, зрозуміла: у відстоюванні національних інтересів потрібно покладатися насамперед на армію. А щоб військо було боєздатним, спроможним надійно захистити Українську державу, люди, які в ньому служать, повинні бути соціально захищеними.
Передусім мати бодай якийсь дах над головою, за який би не потрібно було віддавати 70–80% грошового утримання. Сьогодні на теренах України зводяться 184 гуртожитки, які до кінця поточного року планується заселити.
Принаймні таке завдання від Президента отримав міністр оборони, і, зважаючи на темпи будівництва, схоже, що новорічно-різдвяні свята в нових оселях відзначатимуть тисячі захисників України.
Наприклад, на Хмельниччині найближчим часом буде зведено 13 гуртожитків, у яких проживатимуть понад 1600 військовослужбовців-контрактників. Зокрема, 11 гуртожитків постане у Хмельницькому та 2 — у місті Кам’янець-Подільський.
На Львівщині будують 16 подібних об’єктів. Зокрема, у селищі Старичі, де сьогодні розташовується найбільший в Європі військовий полігон, а також чимало військових частин і підрозділів, споруджується цілий житловий комплекс. До нього увійдуть 8 гуртожитків.
За словами фахівців Міністерства оборони, відповідальних за здачу цих об’єктів, умови проживання будуть досить комфортними, максимально наближеними до тих, в яких мешкають військовики країн НАТО.
Звісно, що гуртожитівські кімнати власних осель не замінять. Але саме їх наявність дозволить військовослужбовцю економити левову частку свого грошового утримання.
А ще у МО, Генеральному штабі сподіваються, що із веденням нових гуртожитків кількість охочих залишити армію зменшиться.
Захиснику країни — достойну зарплату
На початку 2016 року мінімальне грошове забезпечення військовика становило 7 тисяч гривень. На той час, навіть незважаючи на значне подорожчання американського долара, це була більш-менш прийнятна сума.
Вона становила близько 5 розмірів мінімальної заробітної плати і майже 1,6 розміру мінімальної зарплати в Україні. Але після підвищення соціальних стандартів із 1 січня 2017 року відповідне співвідношення дорівнювало 2,2 і 0,89 раза. Це не могло не спровокувати відтік військовослужбовців.
Отже, потрібно підвищувати грошове забезпечення, інших соціальних гарантій. Тому міністр оборони України Степан Полторак нещодавно звернувся до Прем’єр-міністра Володимира Гройсмана з проханням додатково виділити 4,5 мільярда гривень.
Адже з початку року звільнились 11 тисяч військовиків, а до кінця 2018-го ще 18 тисяч можуть зняти військові однострої. Хто й коли їх замінить? Тим більше що чимало цих людей мали бойовий досвід, здобутий на Сході України...
Питання мотивації військовослужбовців розглядалось і на засіданні Ради національної безпеки і оборони України.
— Одним із важливих пріоритетних завдань оборонного бюджету є реалізація соціальних гарантій військовослужбовців, насамперед підвищення їхнього грошового забезпечення, — заявив згодом секретар РНБО Олександр Турчинов.
Це необхідно для збереження професійного ядра Збройних Сил України, Національної гвардії України та інших силових структур. Після завершення формування оборонного бюджету його буде затверджено на засіданні РНБО України й передано в Кабінет Міністрів України.
Передбачається, що вже з 1 жовтня поточного року контрактник і офіцер отримуватимуть у середньому 9 та 15 тисяч відповідно поза зоною бойових дій.
Якщо у військовому відомстві налаштовані більш-менш оптимістично в разі виділення додаткових коштів, то незалежні військові експерти не поділяють цього оптимізму армійських чиновників.
Так, полковник запасу Олег Жданов вважає, що повинна бути розроблена тарифна сітка оплати військовослужбовцям. При цьому він посилається на досвід інших країн, зокрема Німеччини та США, де вона починається з 1,5 тисячі євро і 3,4 тисячі доларів.
Але будьмо реалістами: навіть у віддаленій перспективі Українська держава не зможе брати ці країни за приклад щодо нарахування військовослужбовцям грошового забезпечення.
Міністерство оборони України передбачає підняти у наступному році базовий рівень грошового забезпечення. Там сподіваються, що оборонний бюджет дозволить отримувати контрактнику першого року служби до 15 тисяч гривень: це буде той мінімум, на який зможе розраховувати будь-який українець, який підпише з військовим відомством відповідну угоду.
Чи вдасться Міністерству оборони призупинити відтік військовослужбовців? Питання складне. Адже його вирішення залежить не від генералів, а насамперед від фінансово-економічної ситуації в державі. Натомість з упевненістю можна сказати одне: дешевих армій не існує у світі. Але ж той, хто не хоче добре одягати й годувати своє військо, одягає і годує чуже. Наша історія багато разів і переконливо доводила цю істину.
Сергій ЗЯТЬЄВ
