Військо
Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
П'ятниця Березень 29, 2024

Шановні читачі! 15 червня 2018 року газеті "Демократична Україна"

(до жовтня 1991р. - "Радянська Україна") виповнилося 100 років!

 

П'ятниця, 01 Червень 2018 08:22

Є така служба – супроводжувати фронтові конвої...

Rate this item
(0 votes)

До початку бойових дій на Донбасі військовослужбовці 101-ї бригади ЗС України охороняли будівлі МО, Генерального штабу. З літа 2014-го вони несуть службу на взводно-опорних пунктах, супроводжують конвої з різними вантажами, в тому числі боєприпасами, на лінію зіткнення. А ще — потрапляють під мінометно-артилерійські обстріли і віддають свої життя за свою країну.

Третє серпня 2014 року...
Цього спекотного літнього дня перші її підрозділи прибули в район проведення Антитерористичної операції. А вже 15 серпня отримали бойове хрещення, протистоячи російсько-терористичній орді, яка рвалася до Дебальцевого.

— Там наші солдати й офіцери вперше потрапили під обстріли «Градами», але жоден із них не залишив бойових позицій, — говорить офіцер відділення виховної роботи капітан Максим Максименко. — Незважаючи на відсутність бойового досвіду і стресову ситуацію, поводились як справжні герої, виконуючи під обстрілами завдання командування. Перший успіх прийшов до хлопців, коли вони збили ворожий безпілотник, що вів аерозйомку наших позицій.
Під час так званих мобілізаційних хвиль підрозділи частини поповнилися сотнями військовослужбовців. Після короткочасної перепідготовки практично всі вони відбули в район Антитерористичної операції, де і перебувають дотепер.
Утім, слово «перебувають» не зовсім доречне: вони виконують бойові завдання, щоденно, щогодини і щохвилини ризикуючи власними життями. Адже, супроводжуючи конвої з боєприпасами, пальним, продуктами харчування і медикаментами, нерідко потрапляють під обстріли.
Існує загроза і бойових зіткнень із диверсійно-розвідувальними групами противника. Тому солдати й офіцери завжди готові до будь-яких «сюрпризів». А ще — несуть службу на блокпостах та взводно-опорних пунктах, розташованих навколо міста Краматорська.
Зважаючи на ту обставину, що тут штаб Антитерористичної операції, стає зрозумілим, яка відповідальність покладена на військовиків з’єднання! Обороняють вони і селище Часів Яр, де теж розміщені важливі об’єкти Міністерства оборони. За словами Миколи Миколайовича, свою роботу вони виконують на відмінно.
Практично всі офіцери бригади пройшли через горнило АТО. Старший лейтенант Дмитро Кибич — один із них. Він командує ротою, особовий склад якої сьогодні охороняє об’єкти Міністерства оборони України, виконує інші, не менш важливі завдання, в місці постійної дислокації. А ще не так давно Дмитро ніс службу на взводно-опорному пункті у Донецькій області.
— Не було дня, щоб нас не накривали мінами і «Градами», — згадує ті дні Дмитро. — Намагалися й атакувати, але ми для них були кісткою у горлі, щоразу даючи їм по зубах.
Взимку минулого року, коли наші частини і підрозділи виходили з-під Дебальцевого, офіцер і кілька його підлеглих потрапили у полон. До російських військовослужбовців, які відразу передали їх терористам. Із бранцями побажав поспілкуватись їхній ватажок Захарченко.
Перед короткою розмовою, при якій були російські журналісти, Дмитра «проінструктували», що і як він повинен говорити. Такий ультиматум не влаштовував його, і він відмовився. Та після цього йому на роздуми дали кілька хвилин, попередивши: якщо старший лейтенант не виконає умов бандитів, то двох його бійців розстріляють відразу, а він стане наступним...
Дмитру пощастило: його обміняли через кілька днів. І сьогодні він готовий повернутися на Донбас і захищати свою країну від ворога.
Готовий повернутися на схід і полковник Олексій Донов, під командуванням якого група військовослужбовців 101-ї бригади вперше зайшла в район АТО. Олексій Володимирович, на той час заступник командира бригади, завжди був там, де було найважче, найнебезпечніше. Власним прикладом він підбадьорував своїх підлеглих.
Саме під його командуванням бійці кілька разів рятували зі смертельної пастки своїх бойових побратимів. Під час виходу з Дебальцевого полковник дістав важке поранення і переніс кілька складних операцій, тривалий час перебуваючи у військовому госпіталі. За мужність він нагороджений орденом Богдана Хмельницького 3-го ступеня.
Загалом у бригаді орденами Богдана Хмельницькогоо і «За мужність» нагороджено 18 осіб. А підполковник Микита Недоводцев, майор Олег Коваль, старший лейтенант Роман Тимошенко, молодші сержанти Максим Ошека, Василь Законов, старші солдати Владислав Кучеренко, Андрій Добрань, Олександр Клочан, Анатолій Голик, Михайло Іваничко, Дмитро Барвін загинули смертю хоробрих...
Усі вони хотіли жити і радіти життю, кохати і бути коханими, ростити дітей і допомагати батькам. Та коли над Батьківщиною нависла смертельна небезпека, пішли її захищати. На їхню честь на території частини відкрито Алею слави.
І сьогодні жодні урочистості не обходяться без покладання квітів до символічних поховань героїв. До речі, за весь час виконання особовим складом частини завдань у районі проведення АТО не було жодної спроби «відкосити» від поїздки в зону бойових дій.
— Більш того, чимало солдатів і офіцерів просяться на війну, — говорить капітан Максименко. — А десятки військовослужбовців строкової служби виявили бажання стати контрактниками. Перспектива опинитися в районі Антитерористичної операції їх ніскільки не лякає.
Сьогодні у 101-й бригаді служать ровесники незалежної України. На їхню долю, як і на долю України, випало багато випробувань, доля розпорядилася так, що саме їм і їхньому поколінню належить дати відповіді на смертельні виклики, що постали перед нашою країною. І вони вже дають. Інколи і ціною власних життів.

Сергій ЗЯТЬЄВ

Останнi новини


Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.ua».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».