Військо
Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
Субота Липень 24, 2021

Шановні читачі! 15 червня 2018 року газеті "Демократична Україна"

(до жовтня 1991р. - "Радянська Україна") виповнилося 100 років!

 

П'ятниця, 28 Серпень 2015 11:49

Обмін військовим досвідом в Іраку та АТО

Rate this item
(1 Vote)

В Ук­раї­ні три­ва­ють вій­сь­ко­ві на­вчан­ня за учас­тю кра­їн НА­ТО. До них при­ку­та ува­га ба­га­тьох ЗМІ, і не ли­ше ук­ра­їн­ських. Про осо­б­ли­во­сті їх­ньо­го ви­світ­лен­ня у мас-ме­діа США, Ук­раї­ни, а та­кож про аме­ри­кан­ські ме­то­ди тре­ну­вань во­яків роз­по­ві­ли ко­рес­пон­ден­ту «ДУ» коман­дир першого ба­таль­йо­ну 91 пол­ку 173 аеро­мо­біль­ної бри­га­ди США під­пол­ков­ник Кайл Рід та ке­рів­ник За­хід­но­го ре­гіо­наль­но­го ме­діа-цен­тру Мі­н­о­бо­ро­ни Ук­раї­ни пол­ков­ник Олек­сандр По­ро­нюк.

— Які об­ме­жен­ня іс­ну­ють для аме­ри­кан­ської пре­си у ви­світ­лен­ні вій­сь­ко­вих на­вчань у США та Єв­ро­пі?
Кайл Рід: Ми завжди запрошуємо журналістів, щоб вони спостерігали за тим, як проводимо навчання та підготовку військових. Нічого не приховуємо. Зараз перебуваємо в Україні з метою допомогти підготувати українських військових відповідно до міжнародних домовленостей.

Будь-який журналіст, який хоче прибути на полігон та подивитися за ходом навчань, може приїжджати, адже за допомогою журналістів можна донести інформацію до пересічного населення. Наша мета — надати підтримку українським військовим у професійній підготовці, натренувати їхні професійні навички для забезпечення незалежності та суверенності держави.
— Хто в ар­мії США має пра­во на­да­ва­ти ін­фор­ма­цію жур­на­ліс­там про вій­сь­ко­ві на­вчан­ня?
— У складі програми підготовки американської армії є підготовка «прес-офіцер». Якщо ви дивитеся канал «Пентагон», то побачите, що там завжди присутня людина, яка коментуватиме всі операції, які проводить американська армія. Надавати коментарі в американській армії — це також обов’язок командира підрозділу. Він коментує інформацію як про хід військових навчань, так і про інші сфери діяльності підрозділу.
— Чи ма­ють аме­ри­кан­ські сол­да­ти інст­рук­ції що­до ви­ко­рис­тан­ня ни­ми со­ці­аль­них ме­реж, адже ми зна­ємо, що і во­рог мо­же озна­йо­ми­ти­ся з ін­фор­ма­цією, якою ді­лить­ся сол­дат в Ін­тер­не­ті?
— Перед проведенням кожної місії, в якій ми братимемо участь, відбувається відповідна підготовка у сфері зв’язків із громадськістю. Це охоплює не лише співпрацю з представниками ЗМІ, а й виклад інформації в соцмережах. Ми не забороняємо своїм солдатам це робити, але просимо їх — подумайте, що викладаєте в Інтернет, що ви хочете донести до того, хто буде переглядати ці пости.
— Чи ко­рис­тую­ть­ся аме­ри­кан­ські вій­сь­ко­ві стіль­ни­ко­вим зв’яз­ком?
— Щоразу, коли ми кудись їдемо на проведення операцій чи виконання завдань, у нас завжди захищені засоби зв’язку. Це рації, радіостанції, а також цифровий зв’язок. Ми не обов’язково забороняємо військовим використовувати мобільний зв’язок. Просто кажемо, що за роумінг вам доведеться досить дорого заплатити.
— Ко­ли по­ча­ли­ся на­вчан­ня на Яво­рів­сько­му по­лі­го­ні, при­бу­ло по­над 200 жур­на­ліс­тів. Ви очі­ку­ва­ли та­ку ме­дій­ну ре­ак­цію?
— Бригада наша не перший рік в Україні. Проте кожне завдання, яке тут вона виконувала, мало своє призначення. Визначалися конкретні завдання у взаємосумісності, які має виконувати бригада. Все набагато глобальніше. Частина представників НАТО мусила прибути сюди і провести заняття щодо взаємосумісності, тому реакцію преси, яку ми помітили на навчаннях, дуже схвалюємо. Ми зацікавлені більше поширювати інформацію про навчання.
Навчання складатимуться з кількох ротацій. На полігоні тренуватиметься лише Українська національна гвардія. На полігоні перебуває тіньова група, яка спостерігає за навчаннями. Вони просто переглядають програму тренувань та спостерігають за ходом проведення навчань, а також за тим, що ми робимо, занотовують для себе, як оволодівають військові конкретними навичками та вміннями, які ми надаємо на заняттях, з метою проведення в подальшому подібної підготовки з іншими вашими військовими. Це вирішується на рівні керівництва Збройних Сил та уряду України.
Олек­сандр По­ро­нюк: На церемонію відкриття навчань батальйонного рівня прибуло понад 200 журналістів. Це рекорд. Такої уваги до навчань, які відбуваються на полігоні, з 1993 року не було привернуто. Певно, на це вплинули події на Сході України. Тому така увага була й з боку міжнародних представників ЗМІ.
На першому етапі Репід Трайдент перебувало близько 40 офіцерів Збройних Сил України, які спостерігають за ходом навчань, адже вони представляють військовий навчальний центр ЗСУ і бачать, в якому форматі відбувається підготовка Національної гвардії України. Тож усе краще подаватиметься військовослужбовцям, які проходять перепідготовку, допідготовку зв’язку з вищим ступенем готовності, окрім того — тривають мобілізаційні процеси. Ці тренування також досить позитивно вплинуть на навчальний процес молодих військовослужбовців ЗСУ.
— Чи є об­ме­жен­ня по­трап­лян­ня на на­вчан­ня на по­лі­гон ро­сій­ських ЗМІ?
Кайл Рід: Для того, щоб прибути на полігон та оглянути програму, потрібно пройти всі щаблі допуску. Журналіст має отримати дозвіл на перебування на території об’єкта Міністерства оборони України. Я не вірю, що представники російських телеканалів були на наших навчаннях на полігоні. І не тому, що ми закриті чи не хочемо чогось розповісти.
Олек­сандр По­ро­нюк: Це полігон Міністерства оборони України. Журналісти, які хочуть потрапити на полігон, мають пройти відповідну акредитацію. Ми нічого нового не вигадували. Із американською стороною узгоджуємо кандидатури, які хочуть приїхати. Якщо іноземні журналісти виявили бажання побачити навчання та побувати на військовому полігоні, то вони акредитуються по американській лінії прес-служби, а українські журналісти — через українську. Відповідно ми погоджуємо графік, коли найзручніше прибути на полігон. Журналісту цікава дія, тобто щоб солдати виконували вправи, перебували в русі. Коли відбуваються теоретичні заняття, солдатам пояснюють основи ведення тактичних дій, правила безпеки, а це, зрозуміло, журналістам мало цікаво.
— Чо­му са­ме 173 аеро­мо­біль­на бри­га­да США бу­ла об­ра­на для про­ве­ден­ня на­вчань на Яво­рів­сько­му по­лі­го­ні?
Кайл Рід: Це питання до командування бригади, адже там є представники різних батальйонів, у тому числі представники зі штабу нашої бригади. Наші військові перебувають на території США, тому в Україну були викликані звідти.
— Роз­ка­жіть про бо­йо­вий шлях ва­шої бри­га­ди.
— 173-я повітряно-десантна бригада армії США — це елітне військове з’єднання повітряно-десантних військ Сполучених Штатів. Бригада була заснована як піхотна в період Першої світової війни. 5 серпня 1915 року у Кемп-Пайк (штат Арканзас) увійшла до складу 87-ї піхотної дивізії. Брала активну участь у бойових діях у Європі під час Першої та Другої світових війн. Особливо відзначилась у В’єтнамській війні. Солдати й офіцери 173-ї одержали понад 7700 військових нагород, зокрема більш ніж 7600 «Пурпурних сердець». 173-я повітряно-десантна бригада є тактичним з’єднанням армії Сполучених Штатів у Європі. Входить до повітряно-десантних стратегічних сил реагування Європейського Союзу і базується в італійському місті Виченца.
На рахунку солдатів 173-ї повітряно-десантної бригади операція «Блискавичний багнет» у Північному Іраку — 26 березня 2003 року 954 солдати бригади під командуванням полковника Вільяма Мейвілла провели десантування з літаків З-130. Після закінчення основних бойових дій улітку 2003-го, 173-я повітряно-десантна бригада не брала участі у якихось більш-менш серйозних бойових діях, хоча регулярно задіяна в сутичках з іракськими повстанцями і бойовиками «Талібана».
Також 173-я бригада брала участь в операції, яка пізніше стала відома як «Подія під каптуром» — арешт турецьких військовослужбовців підрозділу спеціального призначення, що проводила атаки проти місцевих цивільних осіб і співробітників уряду в північній частині Іраку. Пізніше турецькі військові були звільнені.
Бригада брала участь в операції «Блискавичний багнет» у 2003 році, захопила зброю і секретні матеріали, що, як запевнило Міністерство оборони США і керівництво НАТО, могли бути використані проти сил коаліції. 21 лютого 2004 року бригада була повернута до Італії. Через рік була задіяна в нових спеціальних військових операціях НАТО.
У 2005 році 173-я повітряно-десантна бригада була розгорнута в Афганістані під командуванням полковника Кевина Оуенса, на підтримку воєнної операції «Незламна воля», організованої в цільовій групі «Багнет». Узяла під свій контроль провінції Забіль, Кандагар, Гельменд і Нимруз на півдні Афганістану.
З часу поновлення її діяльності у 2000 році, бригада провела п’ять спеціальних турів на Близький Схід на підтримку у війні з терором. 173-я повітряно-десантна бригада брала участь на початку вторгнення військ коаліції в Ірак у ході операції Іraqі Freedom у 2003 році і мала згодом ще чотири тури до Афганістану в рамках операції Endurіng Freedom — у 2005–2010 і 2012–2013 рр. Бригада повернулася зі свого останнього розміщення на сході Афганістану на початку 2013-го. Нині базується в італійському місті Виченца.
— Яка ва­ша ос­нов­на мі­сія в Ук­раї­ні?
— Ми тут згідно з домовленостями між урядом України та США. Хочемо надати конкретну підготовку українським воякам. Основна частина нашої програми — це проведення занять. Програма навчань складається з 63 завдань — це індивідуальні заняття, заняття з групами та відділеннями. Тренування закінчуються груповими заняттями. Ми готуємо не лише військовослужбовців, а й працівників штабу у виконанні своїх обов’язків, проведення операцій.
Я думаю, що 173-я бригада була обрана військовим командуванням не випадково, адже наша передова бригада дислокується в Європі. Партнерство з Україною підтримуємо останні кілька років. Ми працювали на навчаннях у країнах Балтики, в Польщі, Чехії, Словаччині, Румунії, Італії, Німеччині, Франції, Бельгії. Нам пощастило, що дислокуємося в Європі. Ми маємо двосторонні домовленості і готові до проведення подібних військових навчань в Європі. Навчання на Яворівському полігоні в діяльності бригади перші. Маємо багаторічний досвід участі в тренуваннях на українському полігоні в попередні роки. Тому коли ми лише дивилися на можливості проведення навчань з безпеки та оборони в Україні, то побачили, що нам дуже легко передислокувати свої бази сюди.
— Ко­ли ви їха­ли до нас на на­вчан­ня, чи вра­хо­ву­вав­ся ще й мов­ний фак­тор?
— Ми отримали наказ прибути з військовою місією в Україну для проведення навчань. Одразу серед військових почали шукати та визначати тих військовослужбовців, які можуть працювати лінгвістами, допомогти з перекладом. Не лише наш підрозділ обирає військових, які мають їхати на навчання. Цей процес відбувається в масштабах армії. Обов’язково враховуємо мовний фактор. Я також маю лінгвіста. Він українець. Приїхав до США та вступив до лав армії США. Нині повернувся в країну, де він народився, і також дає мені загальне розуміння з того, про що йдеться у розмові. Мовний аспект дуже важливий. У нас не виникає проблем з перекладом. Ми з українськими військовими завжди зможемо порозумітися. До того ж деякі українці володіють англійською, а серед американських десантників є багато вихідців з України. Вони українську мову не забули й нині мають можливість вправлятися у розмовах.
— Ви тре­ну­єте ук­ра­їн­ських во­яків На­ціо­наль­ної гвар­дії. На ва­шу дум­ку, який рі­вень під­го­тов­ки в на­цгвар­дій­ців?
— З перших днів знайомства американських воїнів з українськими нацгвардійцями я був приємно вражений. Група складається з двох рот Національної гвардії України, а також штабу батальйону. Вони із собою привезли багато досвіду з АТО, дуже складного й цікавого, зробивши свій внесок у програму навчань. Протягом деякого періоду більшість занять були спрямовані на індивідуальну підготовку. Нацгвардійці спостерігали, слухали, сприймали інформацію дуже швидко. Кожний прагнув зрозуміти все миттєво і дати свою оцінку. Ми побачили їхнє велике бажання вчитися. Вони хочуть пізнати більше, щоб потім передати цю підготовку навичок та вмінь вашим військовим. Ми й надалі будемо збільшувати підготовку. Сподіваємося, вояки з неї візьмуть максимум для використання в майбутньому.
— На по­лі­го­ні тре­нує­ть­ся спец­під­роз­діл «Ягу­ар» і ба­таль­йон ім. Куль­чиць­ко­го, які бу­ли в зо­ні АТО, та хлоп­ці, які не про­йшли АТО. На­скіль­ки від­чу­ває­ть­ся між ни­ми різ­ни­ця що­до під­го­тов­ки?
— Ми починаємо навчати кожного солдата як індивідуума, окремо. Далі починаємо з індивідуальної підготовки переводити на групові заняття. Думаю, що коли будуть групові заняття, ми зможемо тоді побачити та оцінити належним чином.
Роз­пи­ту­ва­ла Ін­на БО­РИ­СО­ВА, 
фо­то ав­то­ра

Останнi новини


Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.ua».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».