Сталося те, що зовсім недавно здавалося можливим, але неправдоподібним — демократи вирішили ініціювати імпічмент Дональду Трампу.

Голова палати представників Ненсі Пелозі довго опиралася закликам лівиці у своїй партії до подібної ризикованої конфронтації з президентом. Але скандал навколо телефонної розмови з Президентом України Володимиром Зеленським від 25 липня змусив її змінити позицію, а разом із нею і її партійних колег.
Пелозі заявила, що на їхньому боці стоїть Конституція США, яку Трамп порушив, зловживаючи владою шляхом вчинення тиску на лідера іншої держави, щоб той допоміг йому виграти вибори, можливо, навіть шантажуючи його погрозою припинення економічної допомоги.

Творці Європейського центрального банку (ЄЦБ) хотіли, щоб він ніколи не став частиною поточної політичної мозаїки. Але цього разу розклад сил був таким, що вибір Крістін Лагард новим керівником ЄЦБ став елементом політичної домовленості.

«ЄЦБ, який починав свою діяльність 21 рік тому як клон суперконсервативного «Бундесбанку» зі стіною, яка відділяє його від політиків, та дуже вузьким набором інструментів і цілей (турбота про вартість євро), нині став одним із найбільш інноваційних центральних банків світу.

28 вересня 2019 року відбулися вибори президента Афганістану. Двічі дата виборів переносилась. Усе залежало від результату напівтаємних переговорів, які американські дипломати вели з представниками руху Талібан. Але США так і не досягнули угоди з талібами про створення перехідного уряду. Фактично ситуація залишається заведеною у глухий кут.
Вісімнадцять років минуло, як після терактів 11 вересня 2001 року американці усунули від влади у Кабулі рух Талібан. Проте відтоді не було остаточно вирішено жодного політичного питання демократизації Афганістану. Насамперед тому, що країна залишається глибоко розколотою на різні етнічні групи, внаслідок чого відсутнє поняття афганської політичної нації.

Першого жовтня 2019 року китайці відзначили 70-річчя від дня проголошення Китайської Народної Республіки. У далекому 1949 році Китай тільки почав виходити зі стану тривалої громадянської війни та зовнішньої інтервенції.

На цьому шляху довелося подолати чимало перешкод. Фундатор КНР Мао Цзедун провів країну через криваву колективізацію, «великий стрибок», внутрішній терор «культурної революції». Експерименти тривали до самої смерті Мао у 1976 році.
Тільки восени 1978 року новий китайський керівник Ден Сяопін узяв курс на проведення реформ та побудову соціалізму з китайською специфікою.

29 вересня 2019 року відбулися позачергові парламентські вибори в Австрії. Внутрішньополітична криза правлячої до виборів коаліції у складі Австрійської народної партії і Австрійської партії свободи розпочалася навесні.
Тоді були опубліковані компрометуючі матеріали на віце-канцлера від Австрійської партії свободи Карла-Хайнца Штрахе, який був звинувачений у компрометуючих корупційних зв’язках із підставними російськими представниками.

Традиції етикету свідчать, що піти по-англійському — це залишити товариство без прощання. Саме так намагався вийти з Євросоюзу британський прем’єр-міністр Борис Джонсон. Заради того, аби йому не завадили, він навіть спробував призупинити роботу парламенту.

Але днями Верховний Суд Великої Британії розглянув законність таких дій прем’єр-міністра Бориса Джонсона. Вердикт Суду був одноголосний: прем’єр-міністр ввів в оману королеву та незаконно призупинив роботу парламенту. Після цього Джонсону довелося терміново залишити сесію Генеральної Асамблеї ООН та спробувати притушити полум’я скандалу.

Згідно з результатами опитування, проведеного Соціологічною групою «Рейтинг», 68% опитаних вважають Росію країноюагресором відносно України. 23% — протилежної думки, 10% — не визначилися.

Ставлення до цього питання має регіональні та електоральні відмінності: якщо на Заході та у Центрі не менше 70% вважають Росію агресором, то на Півдні таких — половина, на Сході — 40% (тут 47% — протилежної думки).

13-хвилинний брифінг Президента України про результат зустрічі Тристоронньої контактної групи у Мінську викликав ураган емоцій. Відсутність конкретики стосовно підписаного там документа під назвою «формула Штайнмайєра» породила ще більше запитань.

Адже новини, повідомлення та заяви на цю тему часто відверто суперечать одна одній. «Під чим поставив підпис Кучма? Реванш, капітуляція... новий Майдан? Не допустимо!»
Наступного дня в столиці дещо розпогодилося в усіх сенсах, температура «гарячих голів» понизилася на кілька градусів — побільшало раціо. Однак спокоєм ще далеко не пахне — суспільство все ще турбує розвиток цієї ситуації.

ПОГОДИВШИСЬ НА ЗАСТОСУВАННЯ ТАК ЗВАНОЇ «ФОРМУЛИ ШТАЙНМАЙЄРА», УКРАЇНА ОДНІЄЮ НОГОЮ ВСТУПИЛА САМЕ В НЕЇ

Цього тижня Україну просто-таки розбурхала новина про фактичне узаконення так званої «формули Штайнмайєра» в переговорному процесі щодо врегулювання ситуації на сході країни. Відтак усі інші новини відійшли на другий план.
Нині обговорюються найрізноманітніші сценарії — від відверто апокаліптичних (зрада, капітуляція) до стримано оптимістичних.
І, що найцікавіше, всі вони на даному етапі здаються однаково можливими. Адже в української влади досі немає чіткої відповіді на запитання, як саме, за яким алгоритмом відбуватиметься реінтеграція окупованих територій в Україну, якщо вона все ж таки відбуватиметься.