Полтавою почав курсувати спеціально обладнаний мікроавтобус, який збирає від населення для утилізації небезпечні відходи — люмінесцентні лампи, ртутні термометри, акумулятори та батарейки. Тобто усілякий небезпечний для людини і довкілля непотріб, який донедавна полтавці просто викидали у сміттєві контейнери. Або закопували десь подалі від людських очей...

Про намір пустити вулицями міст і сіл області екобус для збору небезпечних відходів полтавські чиновники заявляли давно (див. «ДУ» від 19 липня 2019 року). Але далі розмов справа не просувалась.

На початку жовтня 2019 року полтавців здивували новиною: відтепер в обласному центрі буде проблематично купити спиртне після 22-ї години. Таке рішення ухвалили депутати Полтавської міськради, де давно підбиралися до питання заборони торгівлі спиртним у нічний час. Але поповнити список українських міст, де вже діє заборона на продаж оковитої вночі, вдалося не одразу...

Прийняття рішення про заборону торгівлі спиртним у нічний час, що розтягнулося в часі, засвідчило не тільки різнополярні думки самих полтавців до цієї ініціативи, але й дуже негативне ставлення міських підприємців до проблеми.

Міжнародне рейтингове агентство Standard&Poor’s підвищило довгостроковий суверенний рейтинг України в іноземній і національній валюті. Як наголошують його експерти, це рішення пов’язане з покращенням у країні макроекономічного управління, накопиченням валютних резервів, прискоренням економічного зростання й скороченням бюджетного дефіциту.

Новий уряд, схоже, прихильний справі збереження макроекономічної стабільності, лібералізації економіки й підписання нової програми співпраці з МВФ, підкреслюють аналітики Standard&Poor’s. Тож прогноз суверенного рейтингу стабільний.

На Полтавщині активно дискутують навколо теми пільг для населення. Точніше, їхньої монетизації або навіть повного скасування. Хмизу у багаття запальних дискусій між пільговиками і владою підкинули як у самому уряді, так і у Верховній Раді, звідки останніми днями лунають заяви високопосадовців про зміни в системі надання пільг для українців.

Першими на Полтавщині організовано виступили на захист своїх преференцій мешканці Лубен одразу після того, як у райцентрі дізналися про ініціативу голови Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики й захисту прав ветеранів Галини Третьякової.

«Жодних штрафів, навіть при неправильному заповненні документів або неправомірному отриманні субсидій, сьогодні немає. Це — міфи навколо програми житлових субсидій, які розповсюджуються уже майже третій десяток років — відколи діє відповідна програма», — заявив Віталій Музиченко в ефірі програми «Сніданок з 1+1».
За словами заступника міністра, субсидію ні в кого не забирають. «Субсидія — це різниця між розміром платіжки і тим, скільки від відповідного розміру доходів громадянин має платити, тобто в середньому — 10% від доходу. Цей відсоток індивідуально визначається для кожної сім’ї залежно від доходу.

Міністр соціальної політики України Юлія Соколовська представила концепцію реформування прожиткового мінімуму (ПМ) в Україні.
«Ініціатива передбачає відв’язку понад 150 видів соціальних виплат та фінансових показників від прожиткового мінімуму. При цьому пенсії та допомога малозабезпеченим сім’ям залишаться єдиними видами виплат, прив’язаними до ПМ.
Розмір усіх інших виплат пропонуємо встановлювати в абсолютних цифрах і переглядати їх кожного року при прийнятті Державного бюджету», — заявила міністр.

Директор Моссаду (ізраїльської розвідки) Йоссі Коен в інтерв’ю, опублікованому минулого тижня, заявив, що гіпотетичне знищення Ізраїлем іранського генерала Хазема Солеймані, командуючого елітною бригадою «аль-Кудс», яка входить у склад Корпусу стражників Ісламської революції, «не є чимось неможливим».
В інтерв’ю, опублікованому ультраортодоксальною газетою «Мішпаха», Коена запитали про реакцію на висловлювання генерала Солеймані, який заявив, що ізраїльська авіація під час війни у Лівані у 2006 році хотіла ліквідувати його і лідера «Хезболли» Хассана Насраллу.

Російські військові з розвідувальних підрозділів Північного флоту були викриті під час проведення розвідувальних дій поблизу інфраструктури і ключових об’єктів на далекій півночі Норвегії. Підрозділи, які були викриті, діяли на островах архіпелагу Свальбард (його найбільшим островом є Шпіцберген), але також і на території континентальної Норвегії.
Розвідувальні дії малих груп російських військовиків були викриті контррозвідувальною службою і підрозділами НАТО, у тому числі, правдоподібно, літаками USA Navy.
Як повідомила норвезька газета Aldi Mer, ця інформація отримала незалежне підтвердження у джерелах серед розвідувальних служб і збройних сил трьох держав.

Останніми тижнями спостерігається напруження у відносинах Чехії з Китаєм та Росією, що вказує на кризу у двосторонніх відносинах. Це створює шанси на поглиблення співпраці Праги із США.

Ставлення до Китаю і Росії багато років є однією з осей поділів у чеській політиці ще з часів президента Вацлава Гавела (1993–2003), який приймав, зокрема, далай-ламу чи прем’єра Тайваню. Велике значення в Чехії надається акцентуванню прав людини, утвердженню західної орієнтації держави і опору експансіонізму Росії.
До прихильників поглиблення відносин із Китаєм і Росією, крім президента Мілоша Земана і його оточення, належить Комуністична партія Чехії і Моравії (KSCM), яка у багатьох питаннях підтримує лінію Кремля (зокрема, вихід Чехії з НАТО) і здійснює регулярні контакти з Комуністичною партією Китаю.

Днями у Парижі відбулися переговори Емманюеля Макрона та Ангели Меркель. Німецько-французькі відносини вийшли на рівень інтенсивної співпраці. Минулого року було створено двосторонню міжпарламентську асамблею, що стало свідченням готовності двох лідерів процесу європейської інтеграції продовжити традиції Єлисейського договору 1963 року.
У 2018 році цей Договір було замінено новим документом, який засвідчив фактичне створення німецько-французького конфедеративного міждержавного утворення. Значення взаємодії між Парижем і Берліном посилюється внаслідок наміру Великої Британії залишити Європейський Союз.