Чер­го­вий про­вал дип­ло­ма­тичних зу­силь з по­шу­ку ком­про­мі­сів у про­це­сі си­рій­сько­го мир­но­го вре­гу­лю­ван­ня за­ко­но­мір­но по­вер­нув во­ро­гу­ючі сто­ро­ни до си­ло­вих ар­гу­мен­тів.

Оскільки на території Сирії у тугий вузол заплетені інтереси більшості світових і регіональних гравців, черговий виток військової конфронтації засвідчує факт підняття ставок.
Ініціатором цього загострення є Іран, який намагається показати своїм ворогам — США, Ізраїлю, Саудівській Аравії, що січневі заворушення з вимогами зміни правлячого режиму у Тегерані ніяк не вплинули на іранські амбіції.

Єв­ро­со­юз на­ма­гає­ть­ся по­гли­би­ти про­цес ін­тег­ра­ції но­вих не­за­леж­них дер­жав, які ут­во­ри­лись уна­слі­док роз­па­ду Юго­сла­вії. Пер­шою з ко­лиш­ніх юго­слав­ських рес­пуб­лік до Єв­ро­со­юзу у 2004 ро­ці всту­пи­ла еко­но­міч­но най­ба­гат­ша Сло­ве­нія. У 2013 ро­ці по­ки що остан­нім 28-м чле­ном Єв­ро­со­юзу ста­ла Хор­ва­тія.

Вступ Хорватії супроводжувався складнощами. По-перше, хорватському суспільству довелося переглянути свої радикальні націоналістичні настрої, які в 1991–1995 роках дали можливість відстояти незалежність, але стали на перешкоді європейській інтеграції. По-друге, хорватському суспільству довелося по-іншому подивитися на власну історію.

На по­чат­ку жовт­ня 2017 ро­ку канц­лер Ан­ге­ла Мер­кель за ре­зуль­та­та­ми ви­бо­рів до бун­дес­та­гу роз­по­ча­ла пе­ре­го­во­ри що­до фор­му­ван­ня но­вої прав­ля­чої ко­алі­ції.

Тоді здавалося, що християнські демократи зможуть домовитися про формування коаліції з вільними демократами та Партією зелених. Але наближалося Різдво, а прогресу на переговорах не було. Вільні демократи і Партія зелених виявилися неготовими заради входження в уряд коригувати свої партійні програми, тобто зраджувати своїх виборців.

Аме­ри­кан­ська над­точ­на ар­ти­ле­рія та авіа­ція зни­щи­ли що­най­мен­ше 200 ро­сій­ських най­ман­ців у Си­рії. І це пов­ні­стю змі­ни­ло кар­ти­ну.

Це була епічна битва. Реальна кара за підступність. У ніч із минулого четверга на п’ятницю в Сирії американські військові рознесли «в хлам» тактичну групу з російських найманців та військових президента Асада, які намагалися захопити стратегічно важливий нафтоносний район за 80 км від міста Дейр-ез-Зор на сході країни.
Ці території контролює демократична сирійська опозиція за підтримки армії США. А збройні сили ДСО — це курди, у Сирії саме ними заселені райони на південному березі Євфрату.

20 ЛЮ­ТО­ГО — ДЕНЬ ГЕ­РО­ЇВ НЕ­БЕС­НОЇ СОТ­НІ

Мі­лі­цей­ські кий­ки, во­до­ме­ти і по­стрі­ли снай­пе­рів не зля­ка­ли лю­дей — учас­ни­ків Рево­лю­ції Гід­но­сті, які бо­ро­ли­ся за май­бут­нє Ук­раї­ни.

Обійнявши взимку 2010 року посаду Президента України, Віктор Янукович проголосив курс на «європейське майбутнє України». Натомість Росія, як завжди, лякала нас усілякими «страшилками», мовляв, у разі вступу до Європейського Союзу Україні буде непереливки.
Незадовго до візиту у Вільнюс, де очікувалося підписання Угоди про асоційоване членство України в ЄС, український керманич зустрівся в Москві з Володимиром Путіним. Про що вони говорили — невідомо. Але згодом у столиці Литви колишній український президент не поставив свого підпису під Угодою з Європейським Союзом.

Віт­чиз­ня­на вла­да під­ки­ну­ла га­ря­чу те­му для су­спіль­ства у пе­ред­день річ­ни­ці од­нієї з най­дра­ма­тич­ні­ших сто­рі­нок но­віт­ньої іс­то­рії — роз­стрі­лів на Май­да­ні 2014-го. Так, один із го­лов­них опо­не­нтів ни­ніш­ніх пред­став­ни­ків вла­ди — екс-очіль­ник Оде­щи­ни Мі­хе­їл Са­акаш­ві­лі — зга­ду­ва­ти­ме про цю річ­ни­цю за ме­жа­ми на­шої дер­жа­ви.

Цього тижня затримання Саакашвілі завершилося депортацією його до Варшави.
Речник Держприкордонслужби Олег Слободян заявив, що «військовослужбовці Держприкордонслужби спільно з представниками Міграційної служби та Національної поліції довели до Міхеїла Саакашвілі рішення компетентного органу про його повернення до країни попереднього перебування — Польщі».