Відбувся перший тур виборів президента Колумбії. Серед шести кандидатів виділялися двоє фаворитів. Від партії «Демократичний центр» — це Іван Дуке. Він виступає проти мирної угоди з лівими повстанцями.

Конкуренцію Дуке становить кандидат від коаліції «Людська Колумбія» Густаво Петро. Цілком очікувано ніхто з них не здобув математичної більшості голосів, аби перемогти в першому турі голосування. Вирішальний тур голосування відбудеться 17 червня.

Днями президент США Дональд Трамп офіційно оголосив про запровадження нових митних тарифів на металургійну продукцію з країн — членів Євросоюзу, Канади і Мексики. Аналогічні митні процедури передбачені на низку товарів китайського виробництва.

Трамп рішуче приступив до реалізації своєї передвиборчої програми щодо створення нових робочих місць у США за рахунок розвитку індустріального виробництва. Реалізувати ці заходи можливо лише на основі проведення жорсткої протекціоністської політики.

Днями у Відні побував російський президент Володимир Путін. Перед цим він був в Австрії навесні 2014 року, відразу після анексії Криму та агресії на Донбасі.

Нейтральна Австрія, будучи членом Євросоюзу, приєдналася до режиму економічних санкцій проти Росії. Але погодити це питання в австрійському політичному істеблішменті було дуже складно.
Відтоді радикальним чином змінився внутрішньополітичний ландшафт Австрії: за результатом парламентських виборів 2017 року було створено коаліцію у складі Австрійської народної партії і Австрійської партії свободи.

На тлі потрясінь, що стаються в інформаційному просторі України останнім часом, Національний інститут стратегічних досліджень ініціював важливу дискусію про те, якою ж має бути політика обмеження інформаційної антиукраїнської діяльності.

У суспільстві регулярно виникає запитання, чи не перетворюємося ми у боротьбі з інформаційною агресією на «маленьку Росію» з її «любов’ю» до обмежувальних практик? Хоча при цьому всі розуміють: заборона ворожої пропаганди в умовах гібридної війни — цілком виправданий крок.

Нещодавно фахівці Інституту Горшеніна спільно з представниками Фонду Фрідріха Еберта провели соціологічне дослідження, під час якого опитувані мали змогу ідентифікувати свою національну приналежність.

Як засвідчили результати, дев’ять із десяти опитаних вважають себе українцями, тобто більш як 92%. А кожен двадцятий — росіянином, тобто 5,5%.
Це не може не радувати. Адже у 2001 році, коли проводилося подібне соціологічне опитування, лише 77% громадян України ідентифікували себе як українці, а росіянами вважали себе аж 17%.

ЯК НИ­НІ ПО­ЧУ­ВАЮ­ТЬ­СЯ КО­ЛИШ­НІ ПЕР­ШІ ОСО­БИ УК­РАЇ­НИ, КОТ­РІ ЕМІГ­РУ­ВА­ЛИ ДО ДЕР­ЖА­ВИ-АГ­РЕ­СО­РА

Доки в Україні триває судовий процес про державну зраду колишнього президента Віктора Януковича, сам фігурант цієї справи разом із багатьма своїми поплічниками доволі комфортно почувається на території країни-агресора.

Уже понад чотири роки тому коло вихідців з України в РФ помітно розширилося. Після краху режиму Януковича практично вся українська верхівка в паніці втекла саме туди, побоюючись відповідальності за масове вбивство прихильників опозиції в Києві.