Травень
Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
Субота Грудень 14, 2024

Шановні читачі! 15 червня 2018 року газеті "Демократична Україна"

(до жовтня 1991р. - "Радянська Україна") виповнилося 100 років!

 

П'ятниця, 13 Травень 2016 18:21

Глаукома: як захищатися?

Звід­ки бе­реть­ся гла­уко­ма? Як трак­ту­ють її ви­зна­чен­ня ме­ди­ки? Як бо­ро­ти­ся за збе­ре­жен­ня зо­ру при гла­уко­мі? Чи іс­ну­ють ме­то­ди про­фі­лак­ти­ки цьо­го за­хво­рю­ван­ня?
Про це ми ви­рі­ши­ли по­го­во­ри­ти з фа­хів­цем — хі­рур­гом-оф­таль­мо­ло­гом кан­ди­да­том ме­дич­них на­ук, до­цен­том Ан­дрі­єм Гу­дзем.

— От­же, що та­ке гла­уко­ма?
— У медичному світі глаукома трактується як термін, що поєднує групу очних захворювань, що виникають у результаті лабільного (періодичного підвищення) або стабільного (постійного підвищення) внутрішньоочного тиску (ВОТ), що слугує причиною порушення циркуляції прозорої желеподібної рідини, що заповнює очні камери (передню і задню).

Бо­роть­ба з ал­ко­голь­ною за­леж­ніс­тю, бо­роть­ба із за­леж­ніс­тю від ал­ко­го­лю або бо­роть­ба з ал­ко­го­ліз­мом — як не кру­ти, а не лег­шає.
Час­то бу­ває так, що за чер­гою по­всяк­ден­них тур­бот і проб­лем, у ме­туш­ні лю­ди не по­мі­ча­ють, як близь­ка лю­ди­на на­ма­гає­ть­ся пі­ти від проб­лем і по­сту­по­во втра­чає над со­бою кон­троль. Піс­ля ро­бо­ти вве­че­рі во­на не об­ме­жує­ть­ся ро­зум­ни­ми до­за­ми, а ви­пи­ває весь до­ступ­ний у до­мі ал­ко­голь чи при­но­сить із со­бою або вже в со­бі.
Не­рід­ко ро­ди­чі по­мі­ча­ють, що це ста­ло проб­ле­мою у той мо­мент, ко­ли лю­ди­на вже пе­ре­сту­пи­ла ме­жу ро­зум­но­го спо­жи­ван­ня і по­тра­пи­ла у сер­йоз­ну за­леж­ність.

12 ТРАВ­НЯ — ВСЕ­СВІТ­НІЙ ДЕНЬ МЕ­ДИЧ­НОЇ СЕС­ТРИ

Во­ни за­мі­ни­ли нам сес­тер
Ме­дич­ні сес­три... Во­ни не опе­ру­ють, не ухва­лю­ють кар­ди­наль­них рі­шень що­до лі­ку­ван­ня па­ці­єн­тів. Але без них не об­хо­дить­ся жод­не опе­ра­тив­не втру­чан­ня, во­ни є не­від’­єм­ни­ми учас­ни­ка­ми лі­ку­валь­но­го про­це­су.
На­ша роз­по­відь — про мед­сес­тер На­ціо­наль­но­го вій­сь­ко­во-ме­дич­но­го клі­ніч­но­го цен­тру Мі­ніс­тер­ства обо­ро­ни Ук­раї­ни. Це за­вдя­ки їх­ній ува­зі, щи­ро­сті і ви­со­ко­му про­фе­сіо­на­ліз­му ти­ся­чі бій­ців і коман­ди­рів — учас­ни­ків ан­ти­те­ро­рис­тич­ної опе­ра­ції — по­вер­ну­ли­ся до сво­їх під­роз­ді­лів і про­дов­жу­ють во­юва­ти за на­шу зем­лю.

Наш гість — Олек­сандр Гор­дон: по­ет, про­за­їк, пе­ре­кла­дач, лі­те­ра­тур­ний кри­тик, а та­кож еко­но­міст, спе­ціа­ліст зі стра­те­гіч­но­го ме­не­джмен­ту. Львів’­янин за ду­хом, ки­янин за міс­цем ро­бо­ти — ди­рек­тор Бу­дин­ку пись­мен­ни­ків на Бан­ко­вій, 2.
Іні­ці­атор між­на­род­них по­етич­них фес­ти­ва­лів у Льво­ві, Ки­єві і Хар­ко­ві, по­стій­ний учас­ник фес­ти­ва­лів у Поль­щі і Че­хії.
Ав­тор по­над 25 по­етич­них кни­жок, 11 збі­рок пе­ре­кла­дів, кни­ги про­зи «Львів­ські ле­ген­ди». Ав­тор-упо­ряд­ник «По­пу­ляр­ної ен­цик­ло­пе­дії Льво­ва» та кіль­кох по­етич­них і пе­ре­клад­них ан­то­ло­гій. Йо­го тво­ри пе­ре­кла­де­но анг­лій­ською, іта­лій­ською, ні­мець­кою, поль­ською, угор­ською, ро­сій­ською, чесь­кою мо­ва­ми та ес­пе­ран­то, по­стій­но дру­кую­ть­ся у поль­ських ан­то­ло­гі­ях по­езії.

Published in Вітальня
П'ятниця, 13 Травень 2016 11:46

Уявлення про пекло по-французьки

За­вдя­ки фес­ти­ва­лю «Фран­цузь­ка вес­на-2016» ук­ра­їн­ський гля­дач має на­го­ду ближ­че озна­йо­ми­ти­ся з куль­ту­рою фран­цузь­ко­го на­ро­ду, біль­ше діз­на­ти­ся про цю кра­їну.
Од­ним із по­міт­них за­хо­дів фес­ти­ва­лю став по­каз фран­цузь­ким те­ат­ром Thatre de L’Atalan ви­ста­ви Жа­на По­ля Сар­тра «За за­чи­не­ни­ми две­ри­ма». Цю ви­ста­ву по­ка­за­ли у Ка­мін­ній за­лі Ки­їв­сько­го ака­де­міч­но­го те­ат­ру «Ко­ле­со».

«Театр «Колесо» розташований у самому серці мистецького Києва — на Андріївському узвозі. Моєю давньою мрією було поєднати Андріївський узвіз і паризький Монмартр. Цю мрію допомогла втілити у життя моя подруга — актриса, режисер, куратор різноманітних артпроектів Вероніка Переверзева, яка обізнана з європейським театральним процесом, оскільки мешкає у Парижі.

Published in Культура
П'ятниця, 13 Травень 2016 11:35

Тут і досі живе дух українства

По­діб­ні від­гу­ки за­ли­ша­ють від­від­ува­чі Му­зею «Ха­та на Прі­ор­ці» та Лі­те­ра­тур­но-ме­мо­рі­аль­но­го бу­дин­ку-му­зею Та­ра­са Шев­чен­ка, які роз­та­шо­ва­ні в бу­дів­лях, де ко­лись зу­пи­няв­ся ве­ли­кий по­ет.

...Перебуваючи на берегах Дніпра та не бажаючи зупинятись у центрі міста, поет подався на його околиці, де, зазвичай, мешкали прості люди.
«Йшов та йшов — бачу, хатина стоїть, не то панська, не то мужича, білабіла, наче сметана. Та ще й садочком обросла, а на дворі розвішані дитячі сороченята та й рукавчатами махають, ніби кличуть до себе», — писав згодом поет, згадуючи ті дні.
Господинею тієї «білої хати» виявилася Варвара Пашковська — напрочуд гостинна жінка, яка відразу ж прийняла Тараса як дорогого гостя. Тут він провів два тижні, оглядаючи місто, насолоджуючись привітністю місцевих жителів і радіючи спілкуванню з їхніми дітьми.

Published in Культура
П'ятниця, 13 Травень 2016 11:28

Життя як вчинок і вчинок як життя

20 ТРАВ­НЯ — 90 РО­КІВ ВІД ДНЯ НА­РО­ДЖЕН­НЯ ВО­ЛО­ДИ­МИ­РА РО­МЕН­ЦЯ (1926–1998), УК­РА­ЇН­СЬКО­ГО ПСИ­ХО­ЛО­ГА, ІС­ТО­РИ­КА ПСИ­ХО­ЛО­ГІЇ, МИС­ЛИ­ТЕ­ЛЯ

Во­ло­ди­мир Ан­дрі­йо­вич на­ро­див­ся 20 трав­ня 1926 ро­ку у Ки­єві в ро­ди­ні служ­бов­ця. Свій тру­до­вий шлях він по­чав тех­ні­ком-бу­ді­вель­ни­ком. У ди­тин­стві, як усі хлоп­ча­ки, без­тур­бо­тно грав у ко­за­ків-роз­бій­ни­ків, за­хоп­лю­вав­ся спор­том, ба­га­то чи­тав.
Юна­ком по­люб­ляв із дру­зя­ми, а не­рід­ко й на­один­ці, блу­ка­ти кру­ти­ми дніп­ров­ськи­ми схи­ла­ми, по­ри­на­ючи по­гля­дом і дум­кою у без­меж­ну да­ли­ну лі­во­го бе­ре­га. Ми­лу­вав­ся ку­по­ла­ми ки­їв­ських со­бо­рів.
Мож­ли­во, са­ме з то­го спог­ля­дан­ня да­ле­чи­ни і ве­ли­чі в юна­ко­ві про­ки­нув­ся та­лант фі­ло­со­фа, іс­то­ри­ка і пси­хо­ло­га — лі­то­пис­ця іс­то­рії люд­сько­го ду­ху. І не тіль­ки то­го, що ми­ну­ло, а й то­го, що є і що бу­де.

Published in Особистість
П'ятниця, 13 Травень 2016 11:18

Повернення Мазепи

7 трав­ня, ко­ли не­злий трав­не­вий дощ май­же весь день без упи­ну по­ли­вав пол­тав­ські ву­ли­ці та скве­ри, в міс­ті на Вор­склі ста­ла­ся по­дія, кот­ру міс­тя­ни че­ка­ли кіль­ка ро­ків: піс­ля шес­ти­річ­но­го зво­лі­кан­ня в об­лас­но­му цен­трі уро­чис­то від­кри­ли пам’­ят­ник ук­ра­їн­сько­му геть­ма­ну Іва­ну Ма­зе­пі.
До­ля брон­зо­во­го мо­ну­мен­та ви­со­тою 3,2 мет­ра (а ра­зом із гра­ніт­ним пос­та­мен­том — май­же сім мет­рів) та ва­гою 2,5 тон­ни ви­яви­ла­ся до­сить склад­ною і по­вчаль­ною для те­ри­то­рі­аль­ної гро­ма­ди, де все ще не­має єд­но­сті в пи­тан­нях оцін­ки ми­нув­ши­ни, що ста­ва­ло ка­та­лі­за­то­ром для пал­ких дис­ку­сій що­до оцін­ки ро­лі І. Ма­зе­пи в ба­га­то­страж­даль­ній іс­то­рії Ук­раї­ни...

Історія з установленням пам’ятника І. Мазепі розтяглася на кілька років. Указ Президента України про спорудження пам’ятника у Полтаві, який було видано майже вісім років тому, так і залишився на папері, бо не був підкріплений фінансуванням.

Published in Особистість
П'ятниця, 13 Травень 2016 11:09

Безіменні могили України

У НИХ ЗНАЙ­ШЛИ ОСТАН­НІЙ ПРИ­ТУ­ЛОК СОТ­НІ ТИ­СЯЧ УКРА­ЇН­ЦІВ — ЖЕРТВ КОМ­ПАР­ТІЙ­НО­ГО РЕ­ЖИ­МУ

15 ТРАВ­НЯ — ДЕНЬ ПАМ’­ЯТІ ЖЕРТВ ПО­ЛІ­ТИЧ­НИХ РЕ­ПРЕ­СІЙ

На мо­ги­лах — тан­цю­валь­ні май­дан­чи­ки!..
Іс­то­рія Ук­раї­ни — тра­гіч­на іс­то­рія. Осо­бли­во «щед­рим» на тра­ге­дії ви­да­ло­ся ми­ну­ле сто­літ­тя. Гро­ма­дян­ська вій­на, го­ло­до­мо­ри, Дру­га сві­то­ва ві­ді­бра­ли жит­тя у де­сят­ків міль­йо­нів укра­їн­ців. А ще ж бу­ли по­лі­тич­ні ре­пре­сії, про­дик­то­ва­ні, як ствер­джу­вав Ста­лін, ре­во­лю­цій­ною до­ціль­ніс­тю.
Міль­йо­ни на­ших ді­дів і бать­ків, аб­со­лют­на біль­шість яких бу­ла да­ле­кою від по­лі­ти­ки, ні­чим не за­ви­ни­ла пе­ред вла­дою, яка ни­щи­ла цих лю­дей. Пе­ре­фра­зо­ву­ючи ска­за­не ві­до­мим пись­мен­ни­ком, за­зна­чи­мо: їх­ня ви­на по­ля­га­ла ли­ше в то­му, що во­ни бу­ли укра­їн­ця­ми і не ма­ли своєї дер­жа­ви. То­му вся те­ри­то­рія Ук­раї­ни всі­яна сот­ня­ми, як­що не ти­ся­ча­ми, мо­гил, в яких упо­ко­їли­ся їх­ні ос­тан­ки.

Published in Пам'ять

Аби по­ло­жен­ня Уго­ди про асо­ці­ацію з ЄС бу­ли ре­алі­зо­ва­ні, нор­ма­тив­но-пра­во­ві ви­мо­ги й ме­то­ди ве­ден­ня біз­не­су в Ук­раї­ні ма­ють на­бли­зи­ти­ся до тих, які ви­кла­де­ні в Ди­рек­ти­вах ЄС. У них зна­чить­ся, що біз­нес має бу­ти про­зо­рим, ви­ко­рис­то­ву­ва­ти Між­на­род­ні стан­дар­ти бух­гал­тер­сько­го об­лі­ку та фі­нан­со­вої звіт­но­сті, про­во­ди­ти обо­в’яз­ко­вий аудит на ос­но­ві між­на­род­них стан­дар­тів. Це до­по­ма­гає ко­рис­ту­ва­чам фі­нан­со­вої звіт­но­сті пе­ре­ко­на­тись у прав­ди­во­сті ін­фор­ма­ції.

Як відомо, Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку підтримуються багатьма міжнародними органами й організаціями, в тому числі ЄС, Групою двадцятки (G20), Світовим банком, МВФ, Базельським комітетом із банківського нагляду, Міжнародною організацією комісій із цінних паперів (IOSCO), Міжнародною федерацією бухгалтерів (IFAC).

Published in Економіка

Останнi новини


Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.ua».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».