Ни­ні транс­порт­на сис­те­ма на­шої кра­їни за­до­воль­няє ли­ше ба­зо­ві по­тре­би еко­но­мі­ки та на­се­лен­ня у пе­ре­ве­зен­нях: рі­вень без­пе­ки та по­каз­ни­ки якос­ті пе­ре­ве­зен­ня па­са­жи­рів та ван­та­жів не від­по­ві­да­ють су­час­ним ви­мо­гам. При­чо­му по­тен­ці­ал тран­зит­но­сті Ук­раї­ни — один із най­біль­ших у сві­ті. То­му дер­жа­ва має ство­ри­ти кон­ку­рен­то­спро­мож­ну транс­порт­ну сис­те­му, адже во­на є важ­ли­вою скла­до­вою ви­роб­ни­чої струк­ту­ри на­шої кра­їни.

Для цього потрібні великі інвестиції. Про те, як їх залучити, йшлося на «Українському інфраструктурному форумі’16», який за підтримки Міністерства інфраструктури організувало А7 CONFERENCES. Форум став професійною комунікаційною платформою для відкритої публічної дискусії, що об’єднала представників державної влади, міжнародних організацій та українських підприємств.

НА­ЦІО­НАЛЬ­НО­МУ МУ­ЗЕЮ ІС­ТО­РІЇ УК­РАЇ­НИ В РО­КИ ДРУ­ГОЇ СВІ­ТО­ВОЇ ВІЙ­НИ — 35 РО­КІВ

ЕКСПОНАТИ НАЦІОНАЛЬНОГО МУЗЕЮ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ У ДРУГІЙ СВІТОВІЙ ВІЙНІ ОДНИХ ПОВЕРТАЮТЬ У ФРОНТОВУ МОЛОДІСТЬ, А ІНШИМ НАГАДУЮТЬ ПРО ТІ ЖАХІТТЯ, ЯКІ ВИПАЛИ НА ДОЛЮ ЇХНІХ БАТЬКІВ І ДІДІВ

Іс­то­рич­на до­від­ка
У жовтні 1973 року тодішній перший секретар ЦК КПУ Володимир Щербицький звернувся до ЦК КПРС із листом, в якому просив дозволу на спорудження в Києві музею, який би став «центром патріотичного й інтернаціонального виховання трудящих, особливо молоді, на бойових та трудових традиціях радянського народу, де були б сконцентровані реліквії бойової і трудової слави радянського народу в роки Великої Вітчизняної війни».

«Аль­тер­на­ти­ва для Ні­меч­чи­ни» (AfD) пер­шою пред­ста­ви­ла своє ба­чен­ня ФРН піс­ля пар­ла­мент­ських ви­бо­рів у 2017 ро­ці. Ого­ло­шен­ня про­гра­ми «Аль­тер­на­ти­ви» бу­де ма­ти знач­ний вплив на по­лі­ти­ку Бер­лі­на і пе­ре­біг ви­бор­чої кам­па­нії у Ні­меч­чи­ні. Про­гра­ма з 14 роз­ді­лів ста­ла ма­ні­фес­том про­ти по­лі­тич­но­го іс­теб­ліш­мен­ту ФРН і між­на­род­них ор­га­ні­за­цій (осо­бли­во Єв­ро­пей­сько­го Со­юзу) та спря­мо­ва­на на по­вер­нен­ня суб’­єкт­но­сті ні­мець­ко­му гро­ма­дя­ни­ну і дер­жа­ві.

Прийнята на з’їзді на переломі квітня і травня програма «Альтернативи» мала символічно завершити період ідеологічних спорів і персональної боротьби в партії. Після створення АfD у 2013 році вже стався розкол, у результаті якого партію покинув засновник угруповання Бернд Люке. Також змінилися теми, на яких концентрувалась AfD, намагаючись набрати політичний капітал. На початку це була криза зони євро, потім — міграційна криза, а останнім часом — загроза з боку ісламу.

Ки­тай у по­го­ні за вод­ною енер­гією пе­ре­кри­ває най­біль­ші рі­ки в Азії — Ме­конг і Брах­ма­пут­ру. Здійс­ню­ючи це, він ри­зи­кує не тіль­ки кон­флік­том із су­сід­ні­ми кра­їна­ми.

Нема ще одної ріки, так міцно пов’язаної з історією, культурою і життям тибетців, як Ярлунг Цзангпо: її води течуть із заходу на схід Тибетського плоскогір’я на відстані майже 3 тисячі км, після чого різко повертають на південь, в бік кордону з Індією. Після перетину кордону Ярлунг Цзангпо стає Брахмапутрою і, поєднавшись із Гангом перед впаданням у Бенгальську затоку, утворює найбільшу річну дельту у світі.
Донедавна Брахмапутра була останньою вільно спливаючою рікою у цій частині світу. Все змінилось у листопаді 2014 року, коли у Жангму, неподалік кордону з Індією і Непалом, Китай почав експлуатацію гідроелектростанції.

26–27 травня 2016 року в японському містечку Ісе-Шіма відбувався саміт країн — членів «великої сімки»: Японії, США, Канади, Німеччини, Франції, Італії, Великої Британії. Нагадаємо, що після анексії Криму Росія була виключена з цього формату співробітництва. Головуюча нині у «великій сімці» Японія намагалася продовжити діалог із Кремлем виключно у двосторонньому форматі, але очікувано особливого прогресу у цьому процесі не досягла.
Зрештою, нинішній саміт «великої сімки» чимало міжнародних оглядачів розглядають як фракційну зустріч деяких представників «великої двадцятки». Утім, із таким тлумаченням важко погодитись, адже саміти «великої сімки» працюють з 1975 року, а «велика двадцятка» була створена як формат погоджень глобальних економічних проблем лише у кризовому 2008 році.

23 травня 2016 року в Стамбулі за ініціативи Генерального секретаря ООН Пан Гі Муна відбувся саміт, присвячений гуманітарним проблемам. Тривалі міждержавні і внутрішні громадянські війни вперше після завершення Другої світової війни спровокували рекордні показники кількості біженців. Невипадково, що місцем проведення цього саміту став Стамбул, адже Туреччина досі потерпає від напливу біженців з охопленої війною Сирії.
На цьому саміті настав час принципово обговорити проблеми, які виникли між Туреччиною та Євросоюзом. У березні поточного року вони підписали угоду про розв’язання питання сирійських біженців, які через територію Туреччини прибувають до Греції і далі прямують до більш багатих країн Євросоюзу.

Колишній голова Партії зелених, незалежний кандидат Олександр Ван дер Беллен переміг у другому турі президентських виборів в Австрії.
Його суперник, кандидат від ультраправої Австрійської партії свободи Норберт Хофер визнав поразку.
Вперше після Другої світової війни президентом Австрії став політик, який не є представником двох основних партій — Соціал-демократичної чи Народної.
У ході виборів між суперниками зберігався невеликий розрив, але при цьому довгий час лідирував пан Хофер.
Ці вибори вважаються в Австрії показником ставлення суспільства до мігрантів.

Пре­зи­дент США Ба­рак Оба­ма, яко­му за­ли­ши­ло­ся пе­ре­бу­ва­ти в Бі­ло­му до­мі до 20 січ­ня 2017 ро­ку, про­дов­жує прак­ти­ку про­щаль­них тур­не ре­гіо­на­ми сві­ту. На по­чат­ку трав­ня він по­бу­вав у За­хід­ній Єв­ро­пі. Те­пер на­ста­ла чер­га Азії.

На поточному тижні Барак Обама побував із візитами у В’єтнамі та Японії. Обидві ці країни є знаковими для американської зовнішньої політики. Хіросіма і Нагасакі 6го і 9 серпня 1945 року були піддані ядерному бомбардуванню. Після цього Японія була радикально реформована та перетворилася на ключового союзника США в Азії та у світі.
Натомість В’єтнамська війна 1964–1973 років досі залишається однією з найбільш трагічних сторінок історії США. Тоді спроби «зупинити комунізм» в Азії коштували США більше, аніж участь у Другій світовій війні.

Тре­тій рік пре­зи­дент­ства Пет­ра По­ро­шен­ка ста­не для ньо­го пе­ре­лом­ним пе­ріо­дом.
Таку думку на пресконференції в Укрінформі 24 травня висловив голова правління Центру прикладних політичних досліджень «Пента» Володимир Фесенко, повідомляє кореспондент агентства.
«Для Порошенка екватор третього року президентства буде переломним. Або йому вдасться нейтралізувати нинішні негативні тенденції, продемонструвати — хоча б частково — нового Петра Порошенка і сформувати собі фундамент на другий термін, або він зіткнеться з дуже серйозними проблемами», — зазначив Володимир Фесенко.

Ні­якої ка­тас­тро­фи в Пен­сій­но­му фон­ді не бу­де, за­пев­няє ві­це-прем’­єр-мі­ністр Ук­раї­ни Пав­ло Ро­зен­ко.
Про це він заявив в ефірі телеканалу «112 Україна».
«Безумовно, фінансова ситуація Пенсійного фонду непроста, але я переконую всіх і запевняю вас, що ніякої катастрофи в Пенсійному фонді не буде. Пенсіонерам нема чого хвилюватися, держава забезпечить своєчасну та в повному обсязі виплату всіх своїх пенсійних зобов’язань перед громадянами. Необхідні кошти для цього в державному бюджеті є, більше того, є кошти і на підвищення мінімальної пенсії з травня, і кошти на підвищення мінімальної пенсії, яке відбудеться з 1 грудня 2016 року», — заявив Павло Розенко.