7 трав­ня, ко­ли не­злий трав­не­вий дощ май­же весь день без упи­ну по­ли­вав пол­тав­ські ву­ли­ці та скве­ри, в міс­ті на Вор­склі ста­ла­ся по­дія, кот­ру міс­тя­ни че­ка­ли кіль­ка ро­ків: піс­ля шес­ти­річ­но­го зво­лі­кан­ня в об­лас­но­му цен­трі уро­чис­то від­кри­ли пам’­ят­ник ук­ра­їн­сько­му геть­ма­ну Іва­ну Ма­зе­пі.
До­ля брон­зо­во­го мо­ну­мен­та ви­со­тою 3,2 мет­ра (а ра­зом із гра­ніт­ним пос­та­мен­том — май­же сім мет­рів) та ва­гою 2,5 тон­ни ви­яви­ла­ся до­сить склад­ною і по­вчаль­ною для те­ри­то­рі­аль­ної гро­ма­ди, де все ще не­має єд­но­сті в пи­тан­нях оцін­ки ми­нув­ши­ни, що ста­ва­ло ка­та­лі­за­то­ром для пал­ких дис­ку­сій що­до оцін­ки ро­лі І. Ма­зе­пи в ба­га­то­страж­даль­ній іс­то­рії Ук­раї­ни...

Історія з установленням пам’ятника І. Мазепі розтяглася на кілька років. Указ Президента України про спорудження пам’ятника у Полтаві, який було видано майже вісім років тому, так і залишився на папері, бо не був підкріплений фінансуванням.

У НИХ ЗНАЙ­ШЛИ ОСТАН­НІЙ ПРИ­ТУ­ЛОК СОТ­НІ ТИ­СЯЧ УКРА­ЇН­ЦІВ — ЖЕРТВ КОМ­ПАР­ТІЙ­НО­ГО РЕ­ЖИ­МУ

15 ТРАВ­НЯ — ДЕНЬ ПАМ’­ЯТІ ЖЕРТВ ПО­ЛІ­ТИЧ­НИХ РЕ­ПРЕ­СІЙ

На мо­ги­лах — тан­цю­валь­ні май­дан­чи­ки!..
Іс­то­рія Ук­раї­ни — тра­гіч­на іс­то­рія. Осо­бли­во «щед­рим» на тра­ге­дії ви­да­ло­ся ми­ну­ле сто­літ­тя. Гро­ма­дян­ська вій­на, го­ло­до­мо­ри, Дру­га сві­то­ва ві­ді­бра­ли жит­тя у де­сят­ків міль­йо­нів укра­їн­ців. А ще ж бу­ли по­лі­тич­ні ре­пре­сії, про­дик­то­ва­ні, як ствер­джу­вав Ста­лін, ре­во­лю­цій­ною до­ціль­ніс­тю.
Міль­йо­ни на­ших ді­дів і бать­ків, аб­со­лют­на біль­шість яких бу­ла да­ле­кою від по­лі­ти­ки, ні­чим не за­ви­ни­ла пе­ред вла­дою, яка ни­щи­ла цих лю­дей. Пе­ре­фра­зо­ву­ючи ска­за­не ві­до­мим пись­мен­ни­ком, за­зна­чи­мо: їх­ня ви­на по­ля­га­ла ли­ше в то­му, що во­ни бу­ли укра­їн­ця­ми і не ма­ли своєї дер­жа­ви. То­му вся те­ри­то­рія Ук­раї­ни всі­яна сот­ня­ми, як­що не ти­ся­ча­ми, мо­гил, в яких упо­ко­їли­ся їх­ні ос­тан­ки.

Аби по­ло­жен­ня Уго­ди про асо­ці­ацію з ЄС бу­ли ре­алі­зо­ва­ні, нор­ма­тив­но-пра­во­ві ви­мо­ги й ме­то­ди ве­ден­ня біз­не­су в Ук­раї­ні ма­ють на­бли­зи­ти­ся до тих, які ви­кла­де­ні в Ди­рек­ти­вах ЄС. У них зна­чить­ся, що біз­нес має бу­ти про­зо­рим, ви­ко­рис­то­ву­ва­ти Між­на­род­ні стан­дар­ти бух­гал­тер­сько­го об­лі­ку та фі­нан­со­вої звіт­но­сті, про­во­ди­ти обо­в’яз­ко­вий аудит на ос­но­ві між­на­род­них стан­дар­тів. Це до­по­ма­гає ко­рис­ту­ва­чам фі­нан­со­вої звіт­но­сті пе­ре­ко­на­тись у прав­ди­во­сті ін­фор­ма­ції.

Як відомо, Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку підтримуються багатьма міжнародними органами й організаціями, в тому числі ЄС, Групою двадцятки (G20), Світовим банком, МВФ, Базельським комітетом із банківського нагляду, Міжнародною організацією комісій із цінних паперів (IOSCO), Міжнародною федерацією бухгалтерів (IFAC).

У дру­гій по­ло­ви­ні квіт­ня до Ук­раї­ни піс­ля пе­ре­змін­ки по­вер­ну­ли­ся з Ан­тарк­ти­ди зи­мів­ни­ки юві­лей­ної 20-ї екс­пе­ди­ції, які з квіт­ня 2015-го по кві­тень 2016-го нес­ли вах­ту й ве­ли до­слі­джен­ня на Га­лін­де­зі та ін­ших нав­ко­лиш­ніх ос­тро­вах.
Ко­рес­пон­дент «Де­мо­кра­тич­ної Ук­раї­ни» взяв низ­ку ін­тер­в’ю у по­ляр­ни­ків 20-ї екс­пе­ди­ції.

Дослідження у царстві криги, скель і снігів
— Під час зимівлі, — розповідає начальник станції Віктор Лук’ященко, — ми повністю виконали затверджені міжвідомчою науково-технічною радою «Антарктика» плани фундаментальних і прикладних досліджень — гідрометеорологічних, геолого-геофізичних, біологічних, геокосмічних, медико-фізіологічних та інших, що передбачені Державною цільовою програмою. Крім того, полярниками було здійснено і низку досліджень за тематикою міжнародного співробітництва нашого Національного антарктичного наукового центру з партнерами із США, Польщі, Аргентини, Австралії.

Під час пре­зи­дент­ської кам­па­нії До­нальд Трамп із не­при­хо­ва­ним за­до­во­лен­ням на­смі­хав­ся над екс­пер­та­ми з пи­тань зов­ніш­ньої по­лі­ти­ки.

Кілька тижнів тому Трамп з’явився у супроводі групи різноманітних експертів та проголосив свою першу промову з питань закордонної політики. Зустріч була організована у вашингтонському готелі Mayflower дослідницьким Центром національного інтересу, заснованим колишнім президентом Річардом Ніксоном і відомим як Центр Ніксона, який став важливим центром «політичного реалізму», тобто доктрини стриманості і порозуміння.
Виступ Трампа оголосив Залмай Халізад, колишній представник США в ООН та посол в Афганістані та Іраку.

За остан­нє пів­річ­чя у Мол­до­ві від­бу­ли­ся гли­бо­кі змі­ни спів­від­но­шен­ня по­лі­тич­них сил. У ре­зуль­та­ті сприт­них хо­дів, ви­ко­рис­то­ву­ючи кон­троль за мол­дов­ськи­ми пра­во­охо­рон­ни­ми ор­га­на­ми, Влад Пла­хот­нюк, один із лі­де­рів но­мі­наль­но про­єв­ро­пей­ської Де­мо­кра­тич­ної пар­тії і най­ба­гат­ша лю­ди­на у дер­жа­ві, зміг до­мо­гти­ся ареш­ту у жовт­ні 2015 ро­ку сво­го го­лов­но­го кон­ку­рен­та — ко­лиш­ньо­го прем’­єра Вла­да Фі­ла­та.

Потім він здійснив призначення на посаду прем’єра свого вірного співпрацівника — Павла Філіпа, зосередивши у своїх руках небачені в сучасній історії Молдови політичні і бізнесові впливи.
Після арешту Філата впливи Плахотнюка почали швидко зростати. Протягом трьох місяців йому вдалося підпорядкувати собі більшу частину політичної еліти.

11 травня 2016 року в Берліні відбулася чергова зустріч міністрів закордонних справ Німеччини Франка-Вальтера Штайнмайєра, Франції Жана-Марка Ейро, України Павла Клімкіна та Росії Сергія Лаврова. Порядок денний цього раунду переговорів залишається традиційним і стосується відсутності прогресу в процесі реалізації Мінських угод.
Одні експерти вважають, що їх неможливо Україні виконати в принципі, зберігши свою незалежність і суб’єктність у міжнародних відносинах. Інші зауважують, що альтернативою зазначеним угодам є лише відновлення бойових дій з усіма ризиками для європейської системи безпеки.

Май­же за два з по­ло­ви­ною мі­ся­ці до стар­ту літ­ньої Олім­пі­ади у Ріо-де-Жа­ней­ро Бра­зи­лія за­ну­рює­ть­ся у гли­бо­ку внут­ріш­ньо­по­лі­тич­ну кри­зу. На­при­кін­ці квіт­ня ниж­ня па­ла­та пар­ла­мен­ту Бра­зи­лії за­по­чат­ку­ва­ла про­це­ду­ру ім­піч­мен­ту про­ти пре­зи­ден­та Діл­ми Рус­сефф. Да­лі це пи­тан­ня 11 трав­ня 2016 ро­ку роз­гля­нув бра­зиль­ський се­нат, який прий­няв не­при­єм­не для пре­зи­ден­та рі­шен­ня.

Тому, якщо події розвиватимуться за буквою Конституції Бразилії, Ділма Руссефф має передати повноваження президента віцепрезидентові Бразилії Мішелу Темеру, котрий представляє центристську партію, яка перейшла в опозицію до правлячих лівих.

Тре­тій мі­сяць три­ва­ють ан­ти­уря­до­ві про­тес­ти у сто­ли­ці Ма­ке­до­нії Скоп’є та ін­ших най­біль­ших міс­тах цієї бал­кан­ської кра­їни. Опо­зи­ція ви­ма­гає від­став­ки пре­зи­ден­та Ма­ке­до­нії Ге­ор­ге Іва­но­ва й пе­ре­не­сен­ня за­пла­но­ва­них на 5 черв­ня по­точ­но­го ро­ку ви­бо­рів на піз­ні­ший строк.

Президент відмовляється скасовувати оголошену амністію корупціонерам і тим, хто організовував прослуховування телефонів політиків, бізнесменів і дипломатів. Рік тому аналогічні протести вже відбувалися. Тоді за посередництва європейських дипломатів напругу вдалося зняти.
Тепер лідер соціалдемократів Зоран Заєв висуває більш радикальні вимоги, а Європейський Союз демонструє більшу пасивність.

6 трав­ня 2016 ро­ку у Со­чі від­бу­ли­ся пе­ре­го­во­ри пре­зи­ден­та Ро­сії Во­ло­ди­ми­ра Пу­ті­на та япон­сько­го прем’­єр-мі­ніс­тра Сін­дзо Абе. Ке­рів­ник ви­ко­нав­чої вла­ди Япо­нії зу­стрі­вся з гос­по­да­рем Крем­ля піс­ля за­вер­шен­ня сво­го за­хід­но­єв­ро­пей­сько­го тур­не. Прав­да, остан­нє від­бу­ва­ло­ся під гуч­ний ін­фор­ма­цій­ний су­про­від очі­ку­вань то­го, чим за­кін­чать­ся ро­сій­сько-япон­ські пе­ре­го­во­ри.

Інтриги додавали заяви обох сторін про те, що за підсумками переговорів не передбачаються жодні спільні заяви. Утім, ще до візиту було анонсовано появу «восьми пунктів» від Сіндзо Абе щодо розвитку японськоросійських відносин.
Зокрема, Кремлю обіцяно інтенсифікувати торговельноекономічні відносини, збільшити японські інвестиції у ключові галузі економіки Далекого Сходу, розвивати технологічні та культурні зв’язки.