По­дії на Схо­ді Ук­раї­ни, де бо­йо­ві дії не при­пи­няю­ть­ся вже май­же три ро­ки, руй­ну­ють ста­лі сте­рео­ти­пи мир­но­го ча­су. Звич­ні люд­ські цін­но­сті для учас­ни­ків АТО там на­бу­ва­ють зов­сім ін­шо­го ви­мі­ру, як і по-ін­шо­му оці­нюю­ть­ся ха­рак­тер і вчин­ки тих, хто пе­ре­бу­ває по­руч у хви­ли­ни смер­тель­ної за­гро­зи.
В умо­вах по­стій­ної не­без­пе­ки та бо­роть­би за ви­жи­ван­ня осо­бли­ви­ми ста­ють не ли­ше ма­те­рі­аль­ні за­пи­ти, але й ду­хов­ні, які зміц­ню­ють внут­ріш­ній стри­жень кож­ної лю­ди­ни. До­по­ма­га­ють бій­цям і коман­ди­рам не втра­ти­ти ві­ру в се­бе й сво­їх по­бра­ти­мів вій­сь­ко­ві ка­пе­ла­ни, кот­рі зав­жди по­ряд із ти­ми, хто ни­ні бо­ро­нить ці­лі­сність дер­жа­ви...

У єди­но­му строю
9 грудня 2016 року Полтавська обласна рада на своєму пленарному засіданні прийняла звернення до Верховної Ради України та Кабміну щодо врегулювання питання соціального захисту священнослужителів, котрі правлять службу на бойових позиціях у зоні АТО.

Тор­гів­ля людь­ми на­ле­жить до транс­на­ціо­наль­них ви­дів зло­чин­ності і по­сі­дає тре­тє міс­це у сві­ті піс­ля тор­гів­лі зброєю та нар­ко­тич­ни­ми пре­па­ра­та­ми. За остан­нє де­ся­ти­літ­тя річ­ний об­сяг рин­ку не­за­кон­ної міг­ра­ції та тор­гів­лі людь­ми сяг­нув 42,5 млрд дол. Сьо­го­дні цю проб­ле­му на­зи­ва­ють справж­нім ви­кли­ком люд­ству.
Не­що­дав­но до Гру­пи екс­пер­тів з пи­тань про­ти­дії тор­гів­лі людь­ми ГРЕ­ТА — мо­ні­то­рин­го­во­го ор­га­ну Ра­ди Єв­ро­пи — бу­ло пе­ре­об­ра­но на дру­гий тер­мін пред­став­ни­цю на­шої кра­їни — пре­зи­ден­та ГО «Ла Стра­да-Ук­раї­на», док­то­ра юри­дич­них на­ук, про­фе­со­ра Ка­те­ри­ну ЛЕВ­ЧЕН­КО.
Ми зу­стрі­ли­ся з нею як­раз на­пе­ре­до­дні чер­го­во­го пле­нар­но­го за­сі­дан­ня ГРЕ­ТА, щоб з’ясу­ва­ти, чо­му пред­став­ни­ки єв­ро­пей­ської дер­жа­ви по­трап­ля­ють у су­час­не раб­ство і які пер­спек­ти­ви швид­ко­го по­до­лан­ня цьо­го не­га­тив­но­го яви­ща.

Не­що­дав­но в Ки­єві за іні­ці­ати­вою Тор­го­во-про­мис­ло­вої па­ла­ти Ук­раї­ни під пат­ро­на­том На­ціо­наль­но­го фо­ру­му з під­трим­ки екс­пор­ту прой­шла Дру­га між­на­род­на кон­фе­рен­ція «Зо­ни віль­ної тор­гів­лі: мож­ли­во­сті і ви­кли­ки для Ук­раї­ни та парт­не­рів». Кон­фе­рен­ція вдру­ге ста­ла май­дан­чи­ком для від­кри­то­го спіл­ку­ван­ня пред­став­ни­ків вла­ди й біз­не­су.

Вона об’єднала понад 500 експертів з усіх куточків України, представників вищих ешелонів влади, зарубіжних торгово-промислових палат, іноземного бізнесу, дипломатичних місій, інвестінституцій, провідних експертів у сфері фінансової, інвестиційної діяльності, а також делегації країн, з якими Україна має угоди про вільну торгівлю.
Загалом за два дні роботи конференції своїм досвідом і баченням взаємодії в рамках зон вільної торгівлі поділилися понад 90 вітчизняних та іноземних експертів.
Результатом Першої міжнародної конференції стала серія зустрічей Прем’єр-міністра Володимира Гройсмана з представниками бізнесу, ініційована ТПП України.

Ан­ке­ти без­ро­біт­них ля­га­ють од­на за од­ною на стіл у Хар­ків­сько­му місь­ко­му цен­трі за­йня­то­сті. 
Але цей сто­лик — всьо­го лиш ос­трі­вець у за­лі зі стур­бо­ва­ни­ми людь­ми. Люд­но у кім­на­ті, де мож­на діз­на­ти­ся, як мож­на на­вчи­ти­ся чи пе­ре­на­вчи­ти­ся на більш-менш «хо­до­ві» про­фе­сії, чи­ма­ло без­ро­біт­них звер­таю­ть­ся за по­ра­дою до ком­п’ю­те­рів. Ось за­го­рі­ло­ся на ек­ра­ні.

— Біда! — сумно констатує немолода жінка. — Раніше оголошення висіли на кожному кроці — потрібні, потрібні, а то враз — безробіття, як сніг на голову у жарку днину. Знайшовся б такий знаючий і пояснив, чому так сталося...

Чи не найкраще знає стан справ із зайнятістю населення на Слобожанщині заступник директора Харківського обласного центру зайнятості Анатолій Толстих, котрий багато років працює у цій сфері. Тому ми звернулися до нього з проханням розповісти про ринок праці та перспективи земляків отримати роботу тим, хто зараз безробітний.

Як­що так ста­не­ть­ся, то він охо­пить не гро­ма­дян США, а тіль­ки іно­зем­ців, які від­від­ують кра­їну з ві­зи­том. І це не є ні­чим но­вим в аме­ри­кан­ських за­ко­нах.

Обов’язкова реєстрація мусульман була б яскравою дискримінацією і напевно порушенням американської конституції, але вона викликає здивування через асоціацію з гітлерівською Німеччиною кінця 30-х років минулого століття, коли німецькі євреї підлягали такому самому обов’язку і загальновідомо, чим це закінчилось.
«Якщо нова адміністрація буде змушувати американських мусульман, щоб вони вписувались у якісь списки, тоді я, гордий єврей, зареєструюсь мусульманином!» — заявив Джонатан Грінблатт, голова Антидефамаційної ліги, тобто організації, яка бореться з проявами антисемітизму.

За­вер­шує­ть­ся ка­ден­ція пре­зи­ден­та США Ба­ра­ка Оба­ми, під час якої бу­ло ство­ре­но 15 міль­йо­нів ро­бо­чих місць, а бір­жа на Уолл-Стріт по­би­ла іс­то­рич­ні ре­кор­ди. З ін­шо­го бо­ку, Спо­лу­че­ні Шта­ти Аме­ри­ки ма­ють ре­корд­ну за­бор­го­ва­ність і втра­ти­ли най­ви­щий кре­дит­ний рей­тинг.

Коли 20 січня 2009 року Барак Обама вперше прийняв присягу 44-го президента США, у світі шаленіла фінансова криза. Досить згадати, що у 2008-му Америка втратила найбільше робочих місць за всі роки після Другої світової війни — аж 2,6 мільйона. Рівень безробіття піднявся до 7,2% — найвищого за останні 16 років, а у четвертому кварталі 2008 року економіка США впала аж на 6,8%.
Оточений такими радниками, як Тімоті Гайтнер (колишній керівник нью-йоркського відділення Федеральної резервної системи (Fed)), новий президент США практично всю свою першу каденцію займався гасінням чергових пожеж, пов’язаних із несподіваними наслідками падіння ринку нерухомості через банкрутство банку, який мав 160-річну історію, знаменитого «Леман Бразерс» (Lehman Brothers).

Іс­нує роз­по­відь про ко­рум­по­ва­них бор­ців, які тра­ди­цій­но зма­га­ли­ся на то­та­лі­за­то­рі, за­сто­со­ву­ючи у бо­роть­бі один з од­ним не­чес­ні за­со­би. Але раз на рік во­ни зу­стрі­ча­лись в од­но­му з гам­бур­зьких за­лів, аби за чес­ни­ми пра­ви­ла­ми з’ясу­ва­ти, хто з них є най­силь­ні­шим на­справ­ді. Так з’яви­ло­ся по­нят­тя «за гам­бур­зьким ра­хун­ком», тоб­то на ос­но­ві кон­ку­рен­ції за пра­ви­ла­ми.

Зрозуміло, що організатори зустрічі міністрів закордонних справ країн — членів ОБСЄ не мислили у таких термінах, а за іншими мотивами обрали місце, де підбили підсумки річного головування Німеччини в ОБСЄ.
Зважаючи на складність урегулювання як заморожених конфліктів, таких як нагірнокарабахський, придністровський, абхазький та південноосетинський, так і свіжих, таких як кримський і донбаський, складно було сподіватися на дипломатичне диво. Принаймні німецькі експерти вважають, що за обставин, які склалися, Німеччина зробила все, що могла.

11 грудня 2016 року відбулися парламентські вибори у Румунії. Громадяни країни обирали 466 депутатів двопалатного парламенту (cенату і камери депутатів). Їх згідно із законом про скорочення депутатських мандатів, який було ухвалено торік, у новому парламенті буде на 122 менше, ніж у тому, який працював до грудня поточного року.
Румунські соціал-демократи здобули впевнену перемогу, отримавши найвищий за весь час існування Соціал-демократичної партії результат (трохи більше 45% голосів виборців). Вони значно обійшли (на 25%) своїх основних політичних опонентів із пропрезидентської правоцентристської Націонал-ліберальної партії.
Більшість місцевих ЗМІ одразу ж заговорили про «почервонілу Румунію» (символ соціал-демократів — троянди на червоному тлі), а політологи та аналітики, в тому числі іноземні, почали аналізувати, чому це стало можливим і чого чекати від нової практично парламентської більшості.

11 груд­ня 2016 ро­ку від­бу­ли­ся ви­бо­ри пре­зи­ден­та са­мо­про­го­ло­ше­ної При­дніс­тров­ської Мол­дав­ської Рес­пуб­лі­ки. 
Цен­траль­на ви­бор­ча ко­мі­сія за­твер­ди­ла ре­зуль­та­ти пре­зи­дент­ських ви­бо­рів, пе­ре­мож­цем став Ва­дим Крас­но­сельсь­кий. Про це по­ві­до­ми­ла го­ло­ва ЦВК Оле­на Го­ро­дець­ка, пе­ре­дає «ТАСС».
По­ві­дом­ляє­ть­ся, що Крас­но­сельсь­ко­му вру­чи­ли по­свід­чен­ня об­ра­но­го пре­зи­ден­та.

Аналізуючи придністровські вибори, неможливо уникнути аналогій із бажаннями Росії за цим же сценарієм провести «вибори» у «ДНР–ЛНР». Розуміючи це, російські політичні технологи намагалися довести, що Кремль «цього разу не втручається у перебіг виборчої кампанії».

Пус­ки ук­ра­їн­ських ра­кет, зроб­ле­ні на по­чат­ку зи­ми у Херсон­ській об­лас­ті, зму­си­ли за­нер­ву­ва­ти ро­сій­ську вла­ду: Кремль не ли­ше за­су­див їх, а й спро­бу­вав за­ля­ка­ти Ук­раї­ну, при­гро­зив­ши на­не­сен­ням уда­рів по на­ших стар­то­вих по­зи­ці­ях...
Але за­пла­но­ва­ні ви­про­бу­ван­ня все ж від­бу­ли­ся. Про­яс­ни­ти си­ту­ацію, що скла­ла­ся нав­ко­лo ра­кет­них пус­ків, а та­кож від­по­віс­ти на зло­бо­ден­ні за­пи­тан­ня, по­в’яза­ні з ос­на­щен­ням на­шо­го вій­ська су­час­ни­ми зраз­ка­ми озбро­єн­ня і тех­ні­ки, ми по­про­си­ли Ва­лен­ти­на Бад­ра­ка — ди­рек­то­ра Цен­тру до­слі­джень ар­мії, кон­вер­сії і роз­збро­єн­ня. А по­ча­ла­ся на­ша роз­мо­ва із за­пи­тан­ня, чи вар­то нам «дра­ту­ва­ти гу­сей», тоб­то ро­сі­ян.