2016 рік до­бі­гає кін­ця. І хо­ча оста­точ­ні йо­го під­сум­ки під­би­ва­ти ще за­ра­но, пев­ні роз­ду­ми ви­сло­ви­ти до­реч­но вже те­пер. Го­лов­ний вис­но­вок зво­дить­ся до то­го, що, на пре­ве­ли­кий жаль, рік так і не став пе­ре­лом­ним. Збід­нін­ня ук­ра­їн­ської на­ції три­ва­ло, вій­на на схо­ді кра­їни не при­пи­ня­ла­ся, а єв­ро­опти­мізм, кот­рий був при­та­ман­ний біль­шо­сті гро­ма­дян упро­довж остан­ньо­го ча­су, по­чав пот­ро­ху слаб­ша­ти.

Звісно, це — не привід для паніки, однак перед тим, як прямувати далі — у 2017-й, варто замислитися. І, принаймні, проаналізувати зроблені помилки.

На від­мі­ну від не­пе­ре­кон­ли­во­го пер­шо­го зма­галь­но­го тиж­ня Куб­ка сві­ту з бі­ат­ло­ну, дру­гий вий­шов ду­же успіш­ним для віт­чиз­ня­них спортс­ме­нів. Осо­бли­во за­пам’­ята­ли­ся не­діль­ні ес­та­фе­ти, а се­ред них — фан­тас­тич­ний во­яж 21-річ­ної Анас­та­сії Мер­ку­ши­ної на етап Куб­ка IBU в іта­лій­сько­му Рід­нау та блис­ка­вич­не її по­вер­нен­ня до го­лов­ної коман­ди, якій учо­раш­ня юні­ор­ка до­по­мог­ла впер­ше в се­зо­ні зі­йти на пе­ре­мож­ний п’єдес­тал.

Для надії українського біатлону все розпочалося в четвер. У тандемі з Артемом Тищенком Анастасія тріумфувала в Ріднау в наймолодшій біатлонній дисципліні — одиночній естафеті.

Цен­траль­ний матч дру­го­го ко­ла чем­піо­нату Ук­раї­ни з фут­бо­лу у прем’­єр-лі­зі між ки­їв­ським «Ди­на­мо» та до­нець­ким «Шах­та­рем» ша­ну­валь­ни­ків віт­чиз­ня­но­го фут­бо­лу не роз­ча­ру­вав. Сім за­би­тих м’ячів, два ви­лу­чен­ня, тра­ди­цій­ні роз­бір­ки між фут­бо­ліс­та­ми та не­спо­ді­ва­на роз­в’яз­ка — що ще по­тріб­но для то­го, щоб на­со­ло­ди­ти­ся грою?

Господарі показали привабливий футбол і могли розраховувати на перемогу, проте від «біло-синіх» відвернулася Фортуна. Гості ж зіграли на своєму рівні та використали майже всі моменти біля воріт суперника.

Ос­тео­хон­дроз — біч усь­ого люд­ства. Ця хво­ро­ба три­має у сво­їх ру­ках по­над 85% лю­дей пла­не­ти і є тією ці­ною, яку лю­ди за­пла­ти­ли за пря­мо­хо­дін­ня. З бо­ля­ми у спи­ні сти­кав­ся май­же ко­жен. При­чи­на всіх не­при­єм­нос­тей зі спи­ною — ос­тео­хон­дроз.
Що ж ви­кли­кає цю па­то­ло­гію і як про­ти­стоя­ти ос­тео­хон­дро­зу та йо­го ус­клад­нен­ням? Про це ми роз­пи­та­ли не­вро­па­то­ло­га, кан­ди­да­та ме­дич­них на­ук На­та­лію ЯВОР­СЬКУ.

— Остеохондроз — це захворювання, пов’язане з патологічними змінами кісткових і хрящових тканин хребта. Вони можуть бути викликані порушенням обмінних процесів, тривалим механічним або статичним впливом, а також віковими змінами.

Мі­ніс­тер­ство охо­ро­ни здо­ров’я спіль­но з міс­це­ви­ми ор­га­на­ми вла­ди роз­по­ча­ли ство­рен­ня гос­пі­таль­них окру­гів.

Про це повідомляє прес-служба Міністерства охорони здоров’я.
«Госпітальні округи створюються для того, щоб упорядкувати мережу закладів медичної допомоги. Впорядкування відбуватиметься за двома принципами: по-перше, має бути забезпечена доступність громадянина до якісної допомоги, по-друге, заклади, де надається ця допомога, повинні мати належне навантаження, аби підтримувати належну кваліфікацію медичних фахівців», — ідеться в повідомленні.

Наш спів­роз­мов­ник — пись­мен­ник і на­уко­вець Гри­го­рій Фаль­ко­вич. У йо­го жит­тє­во­му до­роб­ку: уче­ний сек­ре­тар на­уко­во-до­слід­но­го ін­сти­ту­ту, пре­зи­дент Меж­на­ціо­наль­но­го фо­ру­му «Мир вам!», го­ло­ва прав­лін­ня Ки­їв­ско­го куль­тур­но-про­світ­ниць­ко­го то­ва­ри­ства іме­ні Шо­лом-Алей­хе­ма, член На­ціо­наль­ної спіл­ки пись­мен­ни­ків Ук­раї­ни й Між­на­род­но­го ПЕН-клу­бу.
Тво­ри пуб­лі­ку­ва­ли­ся ро­сій­ською, анг­лій­ською, мо­ва­ми ідиш та ів­рит, зок­ре­ма у за­ру­біж­них ан­то­ло­гі­ях. Знач­не міс­це у твор­чо­сті остан­ніх ро­ків по­сі­дає по­езія для ді­тей (доб­ро­зич­ли­во-іро­ніч­на, дзвін­ко-про­зо­ра, ви­на­хід­ли­ва, до­теп­на і доб­ра), яка ста­ла по­міт­ним яви­щем у цьо­му сег­мен­ті віт­чиз­ня­ної куль­ту­ри.

Дер­жав­ний ан­самбль піс­ні і тан­цю «Ку­та­їсі» — це справж­ній куль­тур­ний скарб Гру­зії, по пра­ву вва­жає­ть­ся її пер­ли­ною, твор­чою ві­зи­тів­кою. Він скон­цен­тру­вав у со­бі пре­крас­не, доб­ре, муд­ре, зав­жди за­ча­ро­вує гля­да­чів із пер­ших хви­лин сво­го ви­сту­пу, за­ну­рю­ючи у фе­єрич­ний ви­хор щи­рих емо­цій.

Ансамбль «Кутаїсі» свято шанує національні фольклорні традиції, посилює і примножує їх за допомогою молодих і надзвичайно талановитих виконавців пісень і танців. «Кутаїсі» відрізняється від інших грузинських ансамблів тим, що зумів органічно поєднати в собі енергію, запал, барвистість танцю з хвилюючим багатоголоссям співу.

Му­зич­на про­гра­ма «Фольк-music» ста­ла ре­кордс­мен­кою й по­тра­пи­ла до На­ціо­наль­но­го ре­єс­тру ре­кор­дів Ук­раї­ни.
«Фольк-music» — це най­біль­ша кіль­кість на­се­ле­них пунк­тів, в яких від­бу­ли­ся зйом­ки те­ле­ві­зій­ної му­зич­ної про­гра­ми. Ав­тор і про­дю­сер — Во­ло­ди­мир Ко­ва­лен­ко. Ве­ду­ча — на­род­на ар­тист­ка Ук­раї­ни Окса­на Пе­кун.
Го­лов­ним твор­цям про­ек­ту — спів­ач­ці Окса­ні Пе­кун з гру­пою од­но­дум­ців, на­сам­пе­ред із про­дю­се­ром і чо­ло­ві­ком Во­ло­ди­ми­ром Ко­ва­лен­ком — уда­ло­ся по­вер­ну­ти жит­тя май­же ти­ся­чі ма­ло­ві­до­мих ук­ра­їн­ських пі­сень.
Уже про­тя­гом ба­га­тьох ро­ків му­зич­на про­гра­ма «Фольк-music» не­змін­но три­має най­ви­щий гля­даць­кий рей­тинг у те­ле­прос­то­рі Ук­раї­ни, ви­зна­на од­ним із кра­щих те­ле­ві­зій­них фор­ма­тів Єв­ро­пи (The Eurovision Creative Forum 2014 у Бер­лі­ні).

25 ГРУДНЯ — 115 РОКІВ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ ГАЛІ (ГАЛИНА СЕРГІЇВНА) МАЗУРЕНКО (1901–2000), УКРАЇНСЬКОЇ ПОЕТЕСИ І ХУДОЖНИЦІ

«Се­ред по­етів діа­спо­ри во­на най­осві­че­ні­ша», — так від­гу­ку­вав­ся про Га­лю Ма­зу­рен­ко ві­до­мий по­ет і лі­те­ра­ту­роз­на­вець із діа­спо­ри Ігор Ва­си­льо­вич Ка­чу­ров­ський. 
Це та­ки вель­ми цін­на дум­ка, бо в Ук­раї­ні до по­чат­ку 90-х ро­ків ми­ну­ло­го сто­літ­тя ім’я і твор­чість Га­лі Ма­зу­рен­ко — од­нієї з най­ві­до­мі­ших ук­ра­їн­ських по­етес XX сто­літ­тя — бу­ли під за­бо­ро­ною.

19 ГРУДНЯ — ПРАВОСЛАВНА ЦЕРКВА ВШАНОВУЄ ПАМ’ЯТЬ СВЯТИТЕЛЯ І ЧУДОТВОРЦЯ МИКОЛАЯ

Вже ста­ло доб­рою тра­ди­цією, ко­ли в кож­ній осе­лі пра­во­слав­но­го хрис­ти­яни­на, окрім об­ра­зів Ісу­са Хрис­та і Ді­ви Ма­рії, збе­рі­гає­ть­ся зоб­ра­жен­ня свя­то­го Ми­ко­лая. 
Чо­му най­ша­нов­ні­шим свя­тим ві­ру­ючі вва­жа­ють са­ме Ми­ко­лая? Ма­буть, це від­бу­ває­ть­ся то­му, що Ми­ко­лай уособ­лює в со­бі об­раз од­но­го з най­дос­ко­на­лі­ших по­слі­дов­ни­ків Хрис­та, яко­му при­та­ман­ні справж­ні хрис­ти­ян­ські риси — щи­ра лю­бов і ми­ло­сер­дя. Адже за ви­сло­вом апос­то­ла Іоан­на Бог є Лю­бов.