На Пол­тав­щи­ні зно­ву за­го­во­ри­ли про де­ко­му­ні­за­цію. Бо­лю­чу для гро­ма­ди те­му, до якої вже ні­би­то по­ча­ли пот­ро­ху втра­ча­ти ін­те­рес, зно­ву ре­а­ні­му­ва­ли. Але вже не в ідей­ній пло­щи­ні, в якій чу­би­ли­ся на шпаль­тах різ­них ви­дань і на­віть тя­га­ли за пе­тель­ки один од­но­го на май­да­нах при­хиль­ни­ки і про­тив­ни­ки пе­ре­йме­ну­вань.

Повернулися до теми декомунізації тоді, як і попереджували скептики, коли ідеологія матеріалізується у побутові незручності для полтавців. І коли активна частина громади відчула, що до їхньої думки про недоцільність поспішної декомунізації влада не хоче дослуховуватися...

6 ГРУД­НЯ — ДЕНЬ ЗБРОЙ­НИХ СИЛ УК­РАЇ­НИ

«Ук­раї­на мі­лі­та­ри­зує­ть­ся...»
Усі позитивні зміни, що відбуваються в Україні останнім часом, російські політики (за рідким винятком), підконтрольна Кремлю преса всіляко оббріхують, зміщуючи акценти і таким чином намагаючись маніпулювати суспільною думкою.
Наприклад, головний рупор російської армії газета «Красная звезда», зважаючи на переміни в нашій армії, стверджує, що «Україна надмірно мілітаризується, витрачаючи на військові потреби останні копійки».

5 ГРУД­НЯ — МІЖ­НА­РОД­НИЙ ДЕНЬ ВО­ЛОН­ТЕ­РІВ

З по­чат­ком ро­сій­ської аг­ре­сії ти­ся­чі ук­ра­їн­ських во­лон­те­рів по­ча­ли до­по­ма­га­ти ук­ра­їн­сько­му вій­ську у від­стою­ван­ні рід­ної зем­лі. Во­ло­ди­мир та Ін­на Тка­чо­ви, а та­кож їх­ні дві донь­ки теж не за­ли­ши­лись осто­ронь.

По­чи­на­лось усе так...
Цю вродливу тендітну жінку добре знають бійці — учасники антитерористичної операції, які лікуються у Національному військово-медичному клінічному центрі ГВКГ МО України. Адже починаючи з липня 2014 року вона разом із чоловіком Володимиром та двома доньками стала для багатьох із них — кажу це без перебільшення — рідними людьми. Втім, про все по порядку...

По­чи­на­ючи з кін­ця 1990-х ро­ків спів­ро­біт­ниц­тво з ЄС пе­ре­тво­ри­ло­ся на го­лов­ний пріо­ри­тет зов­ніш­ньої по­лі­ти­ки Ук­раї­ни, а єв­ро­пей­ська ін­тег­ра­ція ста­ла важ­ли­вим чин­ни­ком низ­ки про­це­сів у се­ре­ди­ні та нав­ко­ло на­шої дер­жа­ви.

У суспільному сприйнятті український шлях до ЄС уособлювали Угода про асоціацію, поглиблена та всеохоплююча зона вільної торгівлі (ПВЗВТ) та запровадження безвізового режиму. Угода про асоціацію — це комплексний договір, який охоплює політичні та економічні відносини між Україною та ЄС.

Кос­міч­ні ра­хун­ки за теп­ло роз­бур­ха­ли сто­ли­цю і про­ко­ти­ли­ся хви­лею по всій кра­їні. Ки­яни, як і реш­та укра­їн­ців, і так з ос­тра­хом очі­ку­ва­ли пер­ших пла­ті­жок із ви­со­ки­ми та­ри­фа­ми.

Однак реалії перевершили найпесимістичніші прогнози: за 12–15 днів жовтня при температурі, яка врядигоди опускалася трішки нижче 0, нарахували півтисячі, тисячу й навіть кілька тисяч гривень. Особливо шокували суми у квитанціях для будинків без лічильників.

У серп­ні, піс­ля ре­кон­струк­ції уря­ду, То­мо­мі Іна­да ста­ла мі­ніс­тром на­ціо­наль­ної обо­ро­ни. Зна­чен­ня цьо­го мі­ніс­тер­ства в Япо­нії ни­ні знач­но зрос­ло, адже в ос­трі­вній кра­їні дав­но не бу­ло так три­вож­но.

Неврівноважена Північна Корея вже випробувала свою п’яту атомну бомбу і постійно запускає ракети. Китай нагнітає обстановку навколо спірних островів та посилено інвестує в армію.
Консервативний уряд прем’єра Сіндзо Абе вважає, що США, захисник і гарант японської незалежності, в епоху Барака Обами не виконали своїх гарантій, а передовсім не утримали на віддалі Китай.

Ви­бір До­наль­да Трам­па пре­зи­ден­том США став шо­ком для ні­мець­кої гро­мад­ської дум­ки. Ми­ну­ло кіль­ка тиж­нів, але ні­мець­ке су­спіль­ство ні­як не огов­тає­ть­ся: це вид­но як за зміс­том ме­діа, так і за ви­сло­влю­ван­ня­ми пред­став­ни­ків по­лі­тич­ної елі­ти.

Невпевненість посилює страх за стратегічні економічні інтереси Німеччини, яким може перешкодити нова політика США, якщо вона буде здійснюватися відповідно до постулатів виборчої кампанії Дональда Трампа.
Німці побоюються, що будуть розмиті фундаменти глобалізації та що політика нового президента США може привести до ослаблення єдності Євросоюзу, викликати напругу у глобальній торгівлі, а також призупинити енергетичну трансформацію на основі відновлювальних джерел енергії.

Ко­руп­ція вва­жає­ть­ся од­нією з ци­ві­лі­за­цій­них рис азій­ських кра­їн. Ли­ше піс­ля Дру­гої сві­то­вої вій­ни по­сту­по­во вста­нов­лю­ва­ла­ся тра­ди­ція не­тер­пи­мо­го став­лен­ня до ко­руп­ції. Яс­кра­вий при­клад цьо­му дав ко­лиш­ній пре­зи­дент Сін­га­пу­ру Лі Ку­ан Ю.

Він увійшов в історію не лише гучною фразою про необхідність у боротьбі з корупцією посадити за ґрати у разі корупційних зв’язків навіть найближчих до глави держави людей, а й відповідною практикою. Останніми роками помітно підвищився ступінь нетерпимості до корупції в азійських країнах, які мають різні ментальні традиції.
Йдеться про переважно конфуціанську Республіку Корея та про мусульманську Малайзію.

Піс­ля за­вер­шен­ня Дру­гої сві­то­вої вій­ни Іта­лія опи­ни­лась у си­ту­ації ра­ди­каль­ної внут­ріш­ньо­по­лі­тич­ної різ­но­ма­ніт­но­сті по­лі­тич­них пар­тій. Не­ста­біль­не ста­но­ви­ще іта­лій­сько­го се­ред­ньо­го кла­су спри­чи­ни­ло до хист­кої по­лі­тич­ної рів­но­ва­ги прав­ля­чих ко­алі­цій та час­тих до­стро­ко­вих ви­бо­рів.

Завдяки цьому Італія є безумовним світовим рекордсменом за кількістю урядів, які після 1947 року перебували при владі. Ця політична система була на початку 1990х років підточена корупційними скандалами та кримінальними зв’язками італійських політиків із мафіозними кланами.

На­при­кін­ці квіт­ня 2017 ро­ку від­бу­деть­ся пер­ший тур ви­бо­рів пре­зи­ден­та Фран­ції. Ни­ніш­ній пре­зи­дент Фран­суа Ол­ланд по­при стрім­ке па­дін­ня рей­тин­гу до­ві­ри до се­бе до­сі оста­точ­но не від­мо­вив­ся ба­ло­ту­ва­ти­ся вдру­ге.

Соціалістична партія Франції, яку він представляє, не плекає особливих надій на продовження процесу утримування влади, тому значна увага французької громадськості прикута до опозиційних політичних сил. Зокрема, Республіканська партія Франції практикує цікаву форму відбору свого кандидата на посаду президента.