Березень
Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
Вiвторок Червень 15, 2021

Шановні читачі! 15 червня 2018 року газеті "Демократична Україна"

(до жовтня 1991р. - "Радянська Україна") виповнилося 100 років!

 

24 БЕ­РЕЗ­НЯ — ВСЕ­УК­РА­ЇН­СЬКИЙ ДЕНЬ БО­РОТЬ­БИ ІЗ ЗА­ХВО­РЮ­ВАН­НЯМ НА ТУ­БЕР­КУ­ЛЬОЗ

Як ві­до­мо, епі­де­міч­на си­ту­ація що­до ту­бер­ку­льо­зу в Ук­раї­ні по­ча­ла стрім­ко по­гір­шу­ва­тись у 90-х ро­ках ми­ну­ло­го сто­літ­тя. До­да­мо, що ту­бер­ку­льоз мо­же хо­ва­ти­ся під «мас­ка­ми» гос­тро­го рес­пі­ра­тор­но­го за­хво­рю­ван­ня, гри­пу, за­гос­трен­ня хро­ніч­но­го брон­хі­ту, пнев­мо­нії.
На від­сут­ність апе­ти­ту, схуд­нен­ня, слаб­кість, роз­би­тість, піт­ли­вість, під­ви­ще­ну втом­лю­ва­ність, зни­жен­ня пра­це­здат­но­сті, блі­дість шкі­ри час­то не звер­та­ють ува­ги. Як­що та­кі симп­то­ми три­ва­ють по­над два тиж­ні, слід про­йти флюо­ро­гра­фіч­не об­сте­жен­ня, на­віть як­що піс­ля остан­ньо­го ми­ну­ло мен­ше ро­ку. Бак­те­ріо­ло­гіч­не об­сте­жен­ня у та­ко­му ра­зі бу­де під­твер­джен­ням діа­гно­зу ту­бер­ку­льо­зу.

П'ятниця, 18 Березень 2016 11:22

«Доброзичливець і добродій»

28 БЕ­РЕЗ­НЯ — 125 РО­КІВ ВІД ДНЯ НА­РО­ДЖЕН­НЯ ОЛЕК­СИ СЛІ­СА­РЕН­КА, УК­РА­ЇН­СЬКО­ГО ПИСЬ­МЕН­НИ­КА

Са­ме так від­гу­кує­ть­ся про сво­го стар­шо­го то­ва­ри­ша у сво­їх спо­га­дах ві­до­мий пись­мен­ник Юрій Смо­лич.
«Бу­ла у вда­чі Олек­си Ан­дрі­йо­ви­ча ця не­оці­нен­на для стар­шо­го пись­мен­ни­ка ри­са, — за­зна­чає Смо­лич, — він лю­бив лі­те­ра­тур­ну мо­лодь і віч­но пань­кав­ся з нею. До­сі не збаг­ну — і чо­го він отак мо­ро­чив­ся з Гео Шку­ру­пі­єм, Ми­ко­лою Ба­жа­ном, Юрі­єм Янов­ським, Ва­си­лем Враж­ли­вим, Пав­лом Іва­но­вим або зі мною? Ми ж бо бу­ли то­ді лі­те­ра­тур­ні по­чат­ків­ці, а він — ви­зна­ний метр. Це — рід­кіс­на ри­са і без­цін­не вмін­ня: бу­ти вод­но­час і мет­ром, і на­че по­бра­ти­мом-пе­ре­вес­ни­ком».
А як­що до­да­ти, що для Олек­си Ан­дрі­йо­ви­ча — го­лов­но­го ре­дак­то­ра ви­дав­ниц­тва «Кни­го­спіл­ка» — бу­ло за щас­тя від­най­ти та на­дру­ку­ва­ти пер­шу книж­ку по­чат­ків­ця, то стає зро­зу­мі­лим, чо­му са­ме доб­ро­дієм та доб­ро­зич­лив­цем вва­жа­ли Слі­са­рен­ка у 20–30-ті ро­ки в лі­те­ра­тур­них ко­лах Хар­ко­ва й не тіль­ки.

Published in Духовність

20 БЕ­РЕЗ­НЯ (7-го ЗА СТА­РИМ СТИ­ЛЕМ) — 1695 РО­КІВ ТО­МУ (321) РИМ­СЬКИЙ ІМПЕ­РА­ТОР КОС­ТЯН­ТИН ВЕ­ЛИ­КИЙ ВИ­ДАВ УКАЗ ПРО СВЯТ­КУ­ВАН­НЯ НЕ­ДІЛЬ­НО­ГО ДНЯ, ЯКИЙ СТАВ ОД­НИМ ІЗ НАЙ­ПО­ШИ­РЕ­НІ­ШИХ ХРИС­ТИ­ЯН­СЬКИХ ЗВИ­ЧА­ЇВ

На­пев­не, ба­га­то чи­та­чів бу­дуть зди­во­ва­ні, діз­нав­шись, що до ІV ст. го­лов­ним днем тиж­ня для хрис­ти­ян бу­ла не не­ді­ля, а су­бо­та. Усе змі­нив указ рим­сько­го ім­пе­ра­то­ра Кос­тян­ти­на Ве­ли­ко­го від 7 бе­рез­ня (20-го за но­вим сти­лем) 321 ро­ку.

Указ був такий: «У високошанований день Cонця (перший день тижня) всі місцеві судді та жителі міст повинні відпочивати, і всі майстерні мають бути закриті!»
У ті далекі часи язичницькі традиції в Давньому Римі були дуже сильні.

Published in Духовність

Наш спів­роз­мов­ник — на­род­ний ар­тист Ук­раї­ни Во­ло­ди­мир Са­вель­єв, кі­но­ре­жи­сер, сце­на­рист, про­дю­сер, ак­тор. А ще він є на­род­ним ар­тис­том Аб­ха­зії і на­род­ним ар­тис­том Чу­ва­шії. Улюб­лен­цем у них Во­ло­ди­мир Олек­сі­йо­вич став по пра­ву — він ство­рив філь­ми «Бі­лий баш­лик» про ге­ро­їв Аб­ха­зії і кар­ти­ну «Сес­пель» про на­род­но­го чу­ва­сько­го по­ета

У його творчому доробку — науковопопулярні, документальні та ігрові фільми. Серед них такі широковідомі, як «Капітан Фракасс», «Звинувачення», «Пам’ятай» (в рос. прокаті «Изгой»), «Вперед, за скарбами гетьмана!», «Таємниця Чингісхана».
Картини Володимира Савельєва мають численні нагороди на міжнародних кінофестивалях.
За його словами, вільнолюбна Одеса сформувала в ньому антиімперські погляди.

Published in Вітальня
П'ятниця, 18 Березень 2016 10:55

Кассандра срібного віку

Кіль­ка ро­ків то­му те­ат­раль­на пуб­лі­ка ма­ла змо­гу пе­ре­гля­ну­ти мо­но­спек­такль «Ан­на Ах­ма­то­ва. Са­мот­ність» за учас­тю ар­тист­ки Юлії Сак. А не­що­дав­но у сто­лич­ній Біб­ліо­те­ці іме­ні Ан­ни Ах­ма­то­вої від­бу­ла­ся пре­зен­та­ція філь­му «Ан­на Ах­ма­то­ва — Кас­санд­ра сріб­но­го ві­ку», що є про­дов­жен­ням про­ек­ту, при­свя­че­но­го ви­дат­ній ро­сій­ській пись­мен­ни­ці.

Проте захід виявився значно ширшим за своєю тематикою, ніж презентація самого фільму, і по суті став творчою зустріччю з актрисою Юлією Сак та режисером Ольгою ТичиноюЯновською. Спочатку всі присутні мали змогу ознайомитися з фотоколажем талановитого фотохудожника Олександра Смоліна «Мистецтво безжурне».

Published in Культура
П'ятниця, 18 Березень 2016 10:50

Народження мистецтва із страждань

Мік­ро­сце­на Ки­їв­ської ака­де­міч­ної май­стер­ні те­ат­раль­но­го мис­тец­тва «Су­зір’я» в остан­ні ро­ки пе­ре­тво­ри­ла­ся на твор­чу ла­бо­ра­то­рію, в якій на­ро­джую­ть­ся екс­пе­ри­мен­таль­ні те­ат­раль­ні про­ек­ти. 
Од­нією з та­ких ро­біт ста­ла по­ста­но­вка мо­ло­до­го ре­жи­се­ра Ар­ту­ра Не­він­ча­но­го «Та­нець Де­лі» за п’єсою су­час­но­го ро­сій­сько­го та поль­сько­го дра­ма­тур­га, ав­то­ра «но­вої дра­ми» Іва­на Ви­ри­па­єва.

«Танець Делі» — це сім новел, що розповідають про танцівницю, яка придумала однойменний танець. У семи коротких історіях показана метафора народження мистецтва з людських страждань.

Published in Культура

9 бе­рез­ня (25 лю­то­го) ви­пов­ни­ло­ся 130 ро­ків від дня на­ро­джен­ня Ге­ор­гія На­рбу­та (1886–1920), ге­ні­аль­но­го ук­ра­їн­сько­го ху­дож­ни­ка-гра­фі­ка, який про­жив не­дов­ге, але яс­кра­ве і плід­не твор­че жит­тя і зро­бив не­оці­нен­ний вне­сок у роз­ви­ток ук­ра­їн­сько­го мис­тец­тва.

Творчий діапазон Нарбута справді вражає. Він виробив український барочний стиль художнього шрифту та графіки, відродив класичне мистецтво силуету з його надзвичайною виразністю і не мав собі рівних у цьому жанрі.
Г. Нарбут народився на хуторі Нарбутівка Чернігівської губернії у сім’ї сільського поміщика, що належав до старовинного, але збіднілого дворянського роду.

Published in Культура

На­пе­ре­до­дні вес­ня­них по­льо­вих ро­біт, які не­вдов­зі ма­ють роз­гор­ну­ти­ся по всій Ук­раї­ні, аг­ра­рії вкот­ре сти­каю­ть­ся з проб­ле­мою не­ста­чі обі­го­вих кош­тів. Осо­бли­во гос­тро че­рез неї по­тер­па­ють ма­лі та се­ред­ні сіль­гос­пви­роб­ни­ки.
Ви­рі­ши­ти цю проб­ле­му по­кли­ка­ний но­вий інст­ру­мент кре­ди­ту­ван­ня — аг­рар­ні роз­пи­ски, які вже за­про­ва­джую­ть­ся в низ­ці ре­гіо­нів. Ця ро­бо­та здій­сню­єть­ся Мі­ніс­тер­ством аг­рар­ної по­лі­ти­ки та про­до­воль­ства, Мі­ніс­тер­ством юс­ти­ції, міс­це­ви­ми дер­жав­ни­ми ад­мі­ніс­тра­ці­ями за ак­тив­но­го спри­ян­ня про­ек­ту Між­на­род­ної фі­нан­со­вої кор­по­ра­ції (IFC, Гру­па Сві­то­во­го бан­ку) «Аг­рар­ні роз­пи­ски в Ук­раї­ні».
Не­що­дав­но за їх­ньої під­трим­ки в Пол­та­ві від­був­ся круг­лий стіл, під час яко­го учас­ни­ки об­го­во­ри­ли ре­зуль­та­ти ре­алі­за­ції пі­лот­но­го про­ек­ту за­про­ва­джен­ня аг­рар­них роз­пи­сок та пи­тан­ня, які по­тре­бу­ють ви­рі­шен­ня.

Published in Земля і люди
П'ятниця, 18 Березень 2016 10:32

Право на безправ'я?

У Пол­та­ві жва­во об­го­во­рю­ють но­ви­ну: де­пу­та­ти Пол­тав­ської об­лра­ди ви­яви­ли «са­мо­стій­ність» і смі­ли­во по­ча­ли чи­ни­ти спро­тив Ка­бі­не­ту Мі­ніс­трів Ук­раї­ни. До сим­во­ліч­но­го роз­ри­ву «дип­ло­ма­тич­них від­но­син» із та­ким впли­во­вим суперником, кот­рий будь-якої ми­ті мо­же пе­ре­кри­ти й без то­го не на­дій­не і мі­зер­не дже­ре­ло фі­нан­су­ван­ня ре­гіо­ну, де­пу­та­ти пі­дій­шли ви­ва­же­но, бо доб­ре уяв­ля­ли, чим за­гро­жує Пол­тав­щи­ні їх­ня по­раз­ка.
За за­ко­на­ми жан­ру, пол­тав­ські де­пу­та­ти за­ру­чи­ли­ся під­трим­кою своє­рід­ної ко­алі­ції в осо­бі сво­їх ко­лег — де­пу­та­тів Хар­ків­ської та Сум­ської об­лас­них рад, де так са­мо не­вдо­во­ле­ні сва­віл­лям Каб­мі­ну...

Published in Регіони
П'ятниця, 18 Березень 2016 04:26

Економічні акценти

Ни­ніш­ній рік бу­де склад­ним, кон­ста­ту­ють екс­пер­ти. Ук­раї­на фак­тич­но пе­ре­бу­ває в ста­ні дер­жав­но­го де­фол­ту з ве­ли­чез­ним зов­ніш­нім бор­гом і пер­спек­ти­вою втра­ти рин­ків збу­ту своєї про­дук­ції, ка­жуть пе­си­міс­ти. Втра­ти від ско­ро­чен­ня екс­пор­ту при­зве­ли до змен­шен­ня ва­лют­них над­хо­джень у кра­їну: ще три ро­ки то­му від екс­пор­ту то­ва­рів і по­слуг ли­ше в СНД в Ук­раї­ну вли­ва­ло­ся біль­ше 20 млрд дол.

Це був прибуток, а не кредити МВФ — трохи більше 10 млрд, які наша держава отримала за два роки співпраці з Фондом і які треба буде повертати. Уряд сподівається, що цьогоріч ВВП зросте на 2%, але визнає, що прогноз може бути підкоригований через негативні зовнішні фактори. НБУ погіршив прогноз зростання економіки до 1,1% з 2,4%, вказаних раніше, і «поліпшив» торішню оцінку падіння ВВП до 10,5% з 11,6%.
Головний кредитор України — Міжнародний валютний фонд — прогнозує цьогорічне зростання нашої економіки на 2%, інфляція теж збігається з очікуваннями уряду — 12% (торік — 45,8%). Більш песимістичний у своїх передбаченнях Світовий банк, який вважає, що у цьому році зростання ВВП не перевищить 1%.

Published in Економіка

Останнi новини


Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.ua».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».