№ 17 (24064)
Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
Субота Жовтень 24, 2020

Шановні читачі! 15 червня 2018 року газеті "Демократична Україна"

(до жовтня 1991р. - "Радянська Україна") виповнилося 100 років!

 

П'ятниця, 24 Квiтень 2015 20:47

Фінські вибори

19 квіт­ня 2015 ро­ку від­бу­ли­ся пар­ла­мент­ські ви­бо­ри у Фін­лян­дії. Во­ни ста­ли 37-ми у но­віт­ній по­лі­тич­ній іс­то­рії кра­їни з 1918 ро­ку. На 200 де­пу­тат­ських місць у пар­ла­мен­ті Фін­лян­дії пре­тен­ду­ва­ли кан­ди­да­ти від двох де­сят­ків пар­тій. Ви­бо­ри від­бу­ваю­ть­ся за від­кри­ти­ми пар­тій­ни­ми спис­ка­ми на про­пор­цій­ній ос­но­ві у 13 ви­бор­чих окру­гах. Ав­то­ном­ний ар­хі­пе­лаг Аланд­ські Ос­тро­ви га­ран­то­ва­но має од­не де­пу­тат­ське міс­це.

Особливість фінських виборів полягає в тому, що, на відміну від багатьох інших країн — членів Європейського Союзу, фінська політична система не знає різкого поділу на європейських оптимістів і скептиків. Ця тенденція визначилась у 1995 році, коли Фінляндія стала членом ЄС, і триває досі. Зокрема, сформувати велику коаліцію за результатами попередніх парламентських виборів, які проходили навесні 2011 року, у складі шести партій вдалося на основі консенсусу щодо захисту фінських інтересів у Євросоюзі.

Відбулися заходи вшанування сторіччя геноциду вірмен в Османській імперії. Нагадаємо, що в роки Першої світової війни, а саме у квітні 1915 року розпочалися систематичні репресії османського уряду проти вірменської національної меншини Османської імперії.
Вірмени проживали фактично на турецько-російській лінії фронту, тому їх як християн турки вважали «п’ятою колоною» і знищували. Цей процес тривав до листопада 1918 року, тобто часу капітуляції і розпаду Османської імперії. Досі не відома загальна кількість загиблих вірмен. Чимало з тих вірменських родин, які мали відповідні матеріальні можливості, переселилися до багатьох інших країн. Відтоді за чисельністю у світі вірменська діаспора є другою після єврейської. Вона більша, ніж загальна кількість населення сучасної Вірменії.
Упродовж останніх ста років історичні оцінки геноциду вірмен неодноразово змінювалися. Зрозуміло, що лише вірменська національна історіографія однозначно оцінює цю трагедію. Так само, як турецька історіографія факт геноциду послідовно заперечує. За турецькою версією, близько двох мільйонів вірмен загинули під час бойових дій та їхніх наслідків, а не через послідовні планові дії османської влади.

Гра­фік пре­зи­дент­ських пе­ре­го­нів у США є тра­ди­цій­ним. На по­чат­ку чет­вер­то­го ро­ку пе­ре­бу­ван­ня в Бі­ло­му до­мі чин­но­го пре­зи­ден­та роз­по­чи­нає­ть­ся чер­го­ва пе­ред­ви­бор­ча кам­па­нія. У лю­то­му 2016-го бу­де да­но старт по­пе­ред­нім ви­бо­рам кан­ди­да­тів у Де­мо­кра­тич­ній та Рес­пуб­лі­кан­ській пар­ті­ях. На їх­ніх з’їз­дах у серп­ні 2016 ро­ку офі­цій­ні кан­ди­да­ти бу­дуть за­твер­дже­ні, а на по­чат­ку лис­то­па­да аме­ри­кан­ці обе­руть пре­зи­ден­та, який 20 січ­ня 2017 ро­ку за­мі­нить Ба­ра­ка Оба­му.

У республіканців, які з листопада 2014-го контролюють Конгрес США і мають усі шанси здобути президентське крісло, боротьба за висунення кандидата на виборах ще тільки розпочинається. Натомість, у демократів, здається, з кандидатом-фаворитом уже визначилися. Днями про намір балотуватися заявила Гілларі Клінтон. Для неї це вже друга спроба стати першою жінкою-президентом США.
Політична кар’єра Гілларі широковідома багатьом американцям. Як дружина Білла Клінтона, вона була потужним мотиватором його політичних успіхів. Після двох президентських термінів Білла Гілларі сама була обрана на посаду сенатора, що стало лише проміжною ланкою на шляху до першої спроби здобути номінацію на посаду президента.

Вій­на на схо­ді по­тре­бує люд­ських ре­зер­вів. Тож дня­ми Пре­зи­дент під­пи­сав указ про від­нов­лен­ня при­зо­ву на­вес­ні та во­се­ни 2015 ро­ку. Вес­ня­ний при­зов про­йде у квіт­ні-трав­ні, осін­ній — у жовт­ні-лис­то­па­ді. При­чо­му, де­що за но­ви­ми пра­ви­ла­ми.

Зокрема, тепер призиватимуть чоловіків, які придатні до військової служби, у віці 20–27 років, а не 18–25, як було раніше. Також збільшено термін строкової служби з 12 до 18 місяців. А рекрути, котрі мають вищу освіту зі ступенем «магістр», служитимуть Батьківщині замість дев’яти 12 місяців. До того ж не варто забувати, що в країні триває війна, і цей призов уже охрестили фронтовим...
* * *
Останніми днями в полтавських військкоматах гамірно: призовники юрмляться біля кабінетів, де вони проходять військово-лікарську комісію, а визнані придатними до служби у день, зазначений у повістці, сходяться до пунктів відправки. На плацу збірного призовного пункту їх вишикують у шеренгу і після нетривалого урочистого мітингу з традиційним виступом ветерана (а тепер і учасників АТО. — Авт.), під бравурні марші місцевого гарнізонного оркестру та голоси родичів, які їх проводжають, колони майбутніх бійців виходять за ворота військкомату. Автобуси та старшини команд уже чекають на них.

Published in Суспільство
П'ятниця, 24 Квiтень 2015 20:14

Без серпа і молота

ВІДЗНАЧАТИМУТЬСЯ ВІДТЕПЕР В УКРАЇНІ ДНІ ПЕРЕМОГИ, ІНШІ ДЕРЖАВНІ СВЯТА, ПОВ'ЯЗАНІ З РОЗГРОМОМ ФАШИЗМУ, А ВОЯКИ УПА ВИЗНАЮТЬСЯ БОРЦЯМИ ЗА НЕЗАЛЕЖНІСТЬ УКРАЇНИ

На початку квітня український парламент ухвалив пакет законів, спрямованих на декомунізацію суспільства, відновлення історичної правди.
Закон України «Про увічнення перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939—1945 років» запроваджує нове свято — День пам’яті та примирення, який відзначатиметься 8 травня. При цьому 9 травня залишається Днем Перемоги і буде, як і раніше, вихідним днем. До речі, цей день по закінченні війни став таким аж за часів правління Леоніда Брежнєва...
Деякі політики, насамперед з-поміж так званої опозиції, встигли вже назвати цей закон антинародним, таким, що спрямований проти колишніх фронтовиків. Насправді ж це абсолютно не так, адже держава й надалі охоронятиме пам’ятники полеглим, їхню пам’ять вшановуватимуть 8–9 травня, відзначатимуться і дати, пов’язані з визволенням наших міст і сіл від гітлерівців, а ветерани війни і надалі користуватимуться тими ж пільгами, що й до цього.

Published in Суспільство

Був ко­лись у Ле­ні­на друг з по­зив­ним на ймен­ня йо­го ко­лиш­ньо­го на­гляд­ача — Троць­кий. Ци­ту­ва­ти йо­го ни­ні за­бо­ро­не­но за­ко­ном про де­ко­му­ні­за­цію. Але ри­зик­не­мо, то­му що са­ме Льву Да­ви­до­ви­чу і при­пи­су­ють ві­до­мі сло­ва: «Ні вій­ни, ні ми­ру! До­го­вір не під­пи­су­ва­ти, ар­мію роз­пус­ти­ти!»

Сказано це було, коли німці запропонували більшовицькій Росії Брестський мир. Кабальний. Більшовики заявили, що краще помруть, ніж підпишуть. А солдатам (усі — колишні селяни) ідея припала до душі. І хитрий Троцький запропонував догодити всім: і мир не підписувати, і війну не продовжувати.
Що було далі — всі знають. Україна отримала шанс в особі гетьмана Павла Скоропадського. А більшовицька Росія ледь не накрилася... (не будемо уточнювати чим).
І ось знову переговори. І знову — німці і більшовицька Росія. А ще Франція. І знову Україна отримала шанс. Правда, ми Мінський пакт підписали, але роззброюватися не збираємося — навпаки, настає п’ятий етап мобілізації. Ситуація ж та сама — ні миру, ні війни.

Published in Суспільство
Сторiнка 3 iз 3

Останнi новини


Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.ua».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».