Но­ва Зе­лан­дія не­час­то опи­няє­ть­ся у сві­то­вих но­ви­нах. Не на­ба­га­то біль­ше ува­ги при­ді­ля­ють сві­то­ві за­со­би ма­со­вої ін­фор­ма­ції її су­сід­ці — Авст­ра­лії. Ці ко­лиш­ні бри­тан­ські ко­ло­нії спро­мог­ли­ся ство­ри­ти діє­ві де­мо­кра­тич­ні по­лі­тич­ні сис­те­ми, які за­ли­шаю­ть­ся чи не най­го­лов­ні­ши­ми скла­до­ви­ми ко­лиш­ньо­го ко­ло­ні­аль­но-ім­пер­сько­го спад­ку.

Тісні економічні відносини між Новою Зеландією та Австралією, принаймні від другої половини ХХ століття, дають можливість простежити умовну синхронність перебування при владі в цих країнах ідеологічно споріднених політичних сил. Фактично до початку ХХІ ст. це були лівоцентристи-лейбористи. У нульові роки нашого століття політична ініціатива перейшла до правоцентристів, які намагаються проводити неоліберальні, насамперед економічні реформи.

«За­би­ра­ти гро­ші у Льво­ва, Пол­та­ви, Ки­єва, Жи­то­ми­ра, у пен­сіо­не­рів Ук­раї­ни, у ме­ди­ків, вчи­те­лів і від­прав­ля­ти на від­нов­лен­ня те­ри­то­рій, які не кон­тро­лю­ють­ся Ук­раї­ною, і які бу­дуть роз­кра­де­ні ро­сій­ськи­ми те­ро­рис­та­ми, уряд не бу­де», — за­явив Прем’­єр-мі­ністр Ук­раї­ни Ар­се­ній Яце­нюк на за­сі­дан­ні уря­ду 17 ве­рес­ня.

Він доручив Міністерству фінансів підготувати проект закону про створення спеціального фонду для відновлення окремих територій Донецької і Луганської областей за рахунок фінансування українських олігархів, міжнародної донорської допомоги та коштів держбюджету, якщо вони будуть отримані з податків із цих територій.
Щодо ухваленого Верховною Радою України закону про особливий статус окремих територій Донецької і Луганської областей, Арсеній Яценюк сказав: «Було два варіанти — поганий і дуже поганий. Вибрано поганий варіант, і ми зараз маємо в рамках цього ухвалювати рішення, як далі з цим жити».
Він підкреслив, що категорично виступає за мир: «Мир потрібен країні, мир потрібен українцям. Надто дорого нам коштує війна. Те, що безцінне, — це ціна людського життя. Дуже багато українців, які йшли боронити державу, загинули, сім’ї залишилися без батьків, синів, без годувальників.

До дня про­ве­ден­ня по­за­чер­го­вих пар­ла­мент­ських ви­бо­рів за­ли­шив­ся рів­но мі­сяць. Од­нак, вра­хо­ву­ючи над­зви­чай­но стис­лі тер­мі­ни ни­ніш­ньої ви­бор­чої кам­па­нії, ще й до­сі не­ві­до­мо оста­точ­ної кіль­ко­сті учас­ни­ків «фі­наль­но­го за­бі­гу» до Вер­хов­ної Ра­ди. Крап­ку в цьо­му про­це­сі Цен­траль­на ви­бор­ча ко­мі­сія має по­ста­ви­ти на­ступ­но­го вів­тор­ка — 30 ве­рес­ня.

Утім, деякі висновки кампанії можна починати робити вже тепер. Скажімо, станом на вчорашній ранок було достеменно відомо поіменні списки дев’яти політичних партій, котрі вирішили податися на вибори. Списками декотрих партій із цієї «дев’ятки» ми й розпочнемо наш передвиборчий аналіз-2014. Отже...