Українські сільгоспвиробники втрачають російський ринок і тому змушені терміново шукати йому заміну. 

Потреба в цьому є очевидною, бо ми є країною з яскраво вираженим експортним потенціалом. А тому зобов’язані шукати своє особливе місце в міжнародному розподілі праці.

Про це під час чергового засідання Національного прес-клубу з аграрних та земельних питань, яке нещодавно відбулося в Києві, сказав директор Департаменту економічного розвитку аграрного ринку Міністерства аграрної політики та продовольства Віталій Саблук. І додав: «Ми виробляємо сільгосппродукції значно більше від потреби. Понад половину її експортуємо, а меншу частину споживаємо на внутрішньому ринку».
На підтвердження своїх слів Віталій Саблук навів офіційні статистичні дані. Згідно з ними торік валовий збір зерна в Україні сягнув 63 млн тонн. При цьому внутрішня потреба в ньому становить 28,4 млн тонн. На зовнішніх ринках планується продати 32,5–34 млн тонн.

Прихована епідемія світового масштабу — так називають насильство в сім’ї експерти. Її важко подолати, бо для неї характерний високий ступінь латентності. Про вузькі місця у вирішенні цієї проблеми в судовій системі йшлося під час презентації «Моніторингу національної судової практики розгляду судами кримінальних, цивільних справ і справ про адміністративні порушення, пов’язаних із вчиненням насильства в сім’ї». 

Немотивована агресія з високим рівнем рецидиву

Щороку в Україні фіксують збільшення кількості випадків домашнього насильства на 10%. 2013-го було зафіксовано 160 тисяч таких випадків. Утім, ця цифра не відображає реального стану речей, адже лише кожна четверта потерпіла особа звертається по допомогу до правоохоронних органів чи до соціальних служб. Потерпають переважно жінки. Насильство часто є причиною розірвання шлюбу.
Разом із тим згадують про цю проблему раз на рік — у листопаді, коли розпочинається всесвітня кампанія «16 днів проти насильства». Вона проходить з 1991 року, а її учасниками нині є понад сто країн світу. Україна приєдналася до цієї акції 2000-го.

Донецький «Шахтар» за тур до завершення чемпіонату України оформив своє дев’яте чемпіонство. У поєдинку із «Зорею» інтрига жила всього десять хвилин — до того, як суддя поставив пенальті у ворота луганчан і вилучив голкіпера Шевченка. Адріано реалізував одинадцятиметровий, і стало зрозуміло, що тепер шансів наздогнати гірників у боротьбі за золото у «Дніпра» або «Металіста» вже немає. 

«Зоря» всіма силами відійшла у захист, чекаючи свого шансу на контратаку, а донеччани продовжували методично розхитувати оборонні редути суперника. На 29-й хвилині Адріано відправив другий м’яч у сітку воріт Сантіні, і гірники вирішили, що справу зроблено.

Однак не згодні з цим були луганчани, і перед самим свистком на перерву команді Юрія Вернидуба вдалося відіграти один м’яч. Більше того, Хомченовський на початку другої половини мав чудову нагоду зрівняти рахунок, але об’єктивно, навіть якби «Зоря» забила цей м’яч, шансів на успіх проти «Шахтаря» у меншості в неї практично не було.

Події на сході країни, трагедія, що сталася в Одесі, протистояння з Російською Федерацією, яке будь-якої миті може перейти у війну, стан Українського війська та інших силових структур — ось далеко не повний перелік питань, які не залишають байдужими багатьох українців. Вони хочуть почути на них відповіді з вуст компетентних людей. Тому з проханням прокоментувати останні події редакція звернулася до Дмитра Тимчука — керівника Центру військово-політичних досліджень, підполковника запасу. 

 — Нинішня ситуація стала повною несподіванкою лише для тих людей старшого покоління, які продовжували жити в системі координат ідеологічних догм, на яких були виховані, — говорить Дмитро Борисович. — А хто цікавився не лише історією «рідної партії», а й занурювався дещо глибше, зокрема у ті події, що відбувалися у нас на початку минулого століття (маю на увазі часи Української Народної Республіки), той розумів: без України Росія не мислила і не мислить свого існування і будь-якою ціною намагатиметься утримати її на орбіті власних інтересів.

Навіть після проголошення незалежності у 1991 році вона не залишила цих спроб, удаючись і до грубих провокацій. Словом, наша незалежність була, є і буде для багатьох російських політиків кісткою в горлі.
— Чому?

Нині в Україні найгарячішою темою для розмов є анексія Криму та протистояння у Східній Україні. Експерт з військової справи, екс-капітан десанту США Роман Скасків розповів кореспонденту «ДУ» про свою участь у військових кампаніях в Афганістані, Іраку та висловив власне бачення щодо розвитку подій в Україні. 

Українські корені

— Романе, на початку нашої розмови розкажіть про себе. Я знаю, що Ваші батьки родом з України, а Ви вже народилися в США.
— Моя мама Марія народилася недалеко від Львова в місті Городок. Коли їй було чотири роки, її батько, а мій дід, утікав від більшовиків і взяв із собою двох дочок. Моєму батькові було 15 років, коли німці гнали молодь із Тернопільщини до Німеччини. Мама, як і тато, жили в Німеччині в спеціальних таборах. Після війни багато людей поверталися в Україну, але галичани їхали за океан. Галичани казали, що вони народилися не в СРСР, а в Польщі.

Економіка єврозони за результатами першого кварталу 2014 року не виправдала очікувань експертів. Зростання ВВП цього регіону залишилося на рівні торішнього четвертого кварталу — всього 0,2%, що вдвічі менше за прогнози економістів. Це не означає, що економіка єврозони впала в рецесію, а лише свідчить про те, що на шляху до її одужання виникло більше труднощів, ніж передбачали. Рецесія вже закінчилася, та деякі європейські держави, зокрема Італія, не змогли досягти економічного піднесення, хоча від них цього чекали. 

Бізнес і домогосподарства налаштовувалися на те, що економіка таки прискорить свої темпи, адже ситуація в ній наприкінці минулого року була непоганою. Експерти згадують тривалий період адаптації до змін після фінансової кризи у США, коли спочатку економіка зростала швидкими темпами, а у 2010–2012 роках уповільнилась усупереч позитивним очікуванням. Але потім виплуталась із негараздів.

Так буде і в Європі, сподіваються аналітики. Поки ж перевершила всі позитивні прогнози Німеччина, яка залишається локомотивом європейської економіки. Слабке зростання ВВП в єврозоні за експортними каналами поки не зачіпатиме України, зазначають вітчизняні експерти. У той же час вони мають надію, що гальмування сусідського розвитку підвищить імовірність того, що Європейський центробанк улітку вживатиме заходів для пом’якшення монетарної політики.