Ук­раї­на вхо­дить до пер­шої де­сят­ки дер­жав із роз­ви­ну­тою ядер­ною енер­ге­ти­кою. На чо­ти­рьох АЕС екс­плу­ату­ють­ся 15 енер­го­бло­ків по­туж­ніс­тю 13 835 МВт, які за­без­пе­чу­ють ви­роб­ниц­тво май­же по­ло­ви­ни елек­тро­енер­гії кра­їни. Про­від­на роль атом­ної га­лу­зі збе­ре­жеть­ся в на­шій енер­ге­ти­ці і у май­бут­ньо­му, ствер­джу­ють екс­пер­ти. Вліт­ку 2011 ро­ку ук­ра­їн­ські атом­ни­ки бу­ли прий­ня­ті до Єв­ро­пей­сько­го ядер­но­го фо­ру­му (FORATOM), що дає мож­ли­вість спіль­но з єв­ро­пей­ськи­ми ко­ле­га­ми за­хи­ща­ти й про­су­ва­ти на­ші ін­те­ре­си на рин­ку Єв­ро­пи.

У 1996 році було створене державне підприємство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом». Його основне завдання — збільшення виробництва електроенергії за умови постійного підвищення безпеки експлуатації енергоблоків, а також поліпшення енергозабезпечення народного господарства і населення, завершення ринкових перетворень в електроенергетиці й підвищення ефективності роботи АЕС на оптовому ринку електроенергії.

Постанова уряду, ухвалена 5 листопада, щодо внесення змін до порядку обчислення одноразової грошової допомоги сім’ям працівників правоохоронних органів, загиблих у зоні антитерористичної операції, дозволяє встановити рівність у виплатах їхнім сім’ям, повідомив міністр фінансів Олександр Шлапак.
З ухваленням цього рішення значно підвищено розмір такої допомоги для сім’ї загиблого під час проведення АТО працівника міліції, він становитиме 609 тис. грн. Таким чином, розбіжності між розмірами виплат грошових допомог для сімей загиблих під час АТО військовослужбовців та міліціонерів, які були до цього часу, ліквідовані.

Жи­те­лі Дон­ба­су, які най­ближ­чим ча­сом ви­яв­лять ба­жан­ня за­ли­ши­ти те­ри­то­рію, під­кон­троль­ну ни­ні бо­йо­ви­кам та се­па­ра­тис­там, мо­жуть роз­ра­хо­ву­ва­ти на га­ран­то­ва­ний дер­жа­вою дах над го­ло­вою в ін­ших об­лас­тях Ук­раї­ни.

Про це сказав, відповідаючи на запитання кореспондента Укрінформу, заступник міністра соціальної політики Віктор Іванкевич під час брифінгу «Реалізація соціальних виплат та надання медичної допомоги для внутрішньо переміщених осіб», що відбувся також за участі заступника міністра охорони здоров’я України Альони Терещенко, в. о. голови правління Пенсійного фонду Миколи Шамбіра та заступника начальника управління Державного центру зайнятості Валентини Плачинди.
«Стосовно можливості отримання тимчасового прихистку на контрольованій владою України території, то такі дані є у кожному штабі з надзвичайних ситуацій. Наскільки мені відомо, їх понад 200 тисяч на сьогодні», — зазначив В. Іванкевич.

Кабінет Міністрів України вніс зміни до Порядку надання компенсації особам, які мають право на безоплатне отримання вугілля на побутові потреби, але проживають у будинках з центральним опаленням.
Про це сказала міністр соціальної політики Людмила Денісова, повідомили в прес-службі Мінсоцполітики.
З 1 жовтня 2014 р. затверджено нові соціальні норми житла і соціальні нормативи користування житлово-комунальними послугами для надання пільг і субсидій. Щоб забезпечити єдиний підхід у наданні пільг особам, які мають на них право, й було ухвалено таке рішення уряду. Зокрема, шахтарям надаватиметься компенсація в межах норм, які застосовуються для нарахування пільг, оскільки компенсація, як і пільга (на відміну від субсидії), надається без урахування доходів пільговика, зауважила Л. Денісова.

Про­тя­гом січ­ня–жовт­ня 2014 р. по­слу­га­ми Дер­жав­ної служ­би за­йня­то­сті ско­рис­та­ло­ся 1,2 млн без­ро­біт­них. Кіль­кість ва­кан­сій, за­яв­ле­них ро­бо­то­дав­ця­ми в цей пе­рі­од, ста­но­ви­ла 826,9тис., ідеть­ся в по­ві­дом­лен­ні Дер­жав­но­го цен­тру за­йня­то­сті.

У січні–жовтні 2014 р. за направленням Державної служби зайнятості було працевлаштовано 439,1 тис. осіб із числа зареєстрованих безробітних. Крім того, за сприяння служби зайнятості роботу отримали 206,1 тис. осіб із числа інших категорій громадян (особи, які навчаються, бажають змінити роботу, пенсіонери тощо).
Кількість працевлаштованих безробітних із числа осіб, які мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню (батьки, які мають дітей віком до шести років, випускники навчальних закладів, діти-сироти, люди з інвалідністю тощо), становила 115,0 тис. осіб.

Ро­сія — го­лов­ний тор­го­вель­ний парт­нер Мол­до­ви, а її ка­пі­тал ста­но­вить знач­ну час­ти­ну за­кор­дон­них ін­вес­ти­цій. Во­на до­мі­нує в енер­ге­тич­но­му і бан­ків­сько­му сек­то­рах, є клю­чо­вим рин­ком пра­ці для мол­дав­ських за­ро­біт­чан. Мос­ква ви­ко­рис­то­вує од­но­сто­рон­ню еко­но­міч­ну за­леж­ність Мол­до­ви для тис­ку на вла­ду в Ки­ши­не­ві.

Економічним тиском на Молдову Росія реагує на прозахідну політику нинішнього уряду і підписання Молдовою 27 червня 2014 року Угоди про асоціацію з ЄС. Кремль прагне викликати зростання суспільного незадоволення у Молдові і сприяти поразці проєвропейської коаліції на парламентських виборах 30 листопада, аби змусити молдавську владу припинити імплементацію Угоди про асоціацію, як Володимир Путін прямо вимагав на саміті СНД у Мінську 10 жовтня.

Ро­сій­ські стра­те­ги хо­чуть по­вер­ну­тись в Єв­ро­пу ча­сів хо­лод­ної вій­ни і гон­ки ядер­них озбро­єнь — ро­сій­ські ядер­ні за­ря­ди в оку­по­ва­но­му Кри­му пе­ре­крес­лю­ють усі до­сяг­нен­ня в га­лу­зі гло­баль­но­го атом­но­го роз­збро­єн­ня за остан­ні 20 ро­ків.

За повідомленнями медіа, у жовтні Росія розмістила ракетні системи «Іскандер» в окупованому Криму і на кордоні з Україною у західних областях Російської Федерації. У відповідь на агресивні дії Москви члени Конгресу надіслали листа президенту США Бараку Обамі, в якому повідомили, що росіяни збираються розмістити атомну зброю на території суверенної держави без її згоди.

21 листопада 2014 року Україна відзначає День гідності та свободи. Сьогодні Київ із робочим візитом відвідав віце-президент США Джозеф Байден. Вперше у поточному році він побував в Україні у квітні, коли Росія вже анексувала Крим та почала підтримку сепаратистських настроїв у Донецькій та Луганській областях. Тоді Байден не тільки підтвердив факт готовності Сполучених Штатів Америки надати Україні фінансову допомогу, а й підтримав європейський вибір українського народу. Відтоді цей вибір було підтверджено на президентських та позачергових парламентських виборах.

Цього разу візит Джозефа Байдена також відбувається на непростому етапі демократичного розвитку України. Напруженим залишається становище на Сході України. США відкрито називають речі своїми іменами та послідовно критикують Росію за військове втручання на Донбасі.

18 листопада 2014 року у Москві побував міністр закордонних справ ФРН Франк-Вальтер Штайнмайєр. Він мав продовжити переговори, які відбулися за декілька днів до цього у Брісбені між президентом Володимиром Путіним і бундесканцлером Ангелою Меркель.
Уже рік німецько-російські відносини переживають непрості часи. Російська анексія Криму, а потім втручання в українські справи на Донбасі спровокували відповідну німецьку реакцію. Ангела Меркель була вимушена підпорядкувати економіку політиці та запровадити економічні санкції проти Росії. Це відбулося всупереч позиції німецького бізнесу, який від санкцій зазнає чималих збитків.
Спроби вплинути на німецьку позицію щодо Росії недавно зробив Михайло Горбачов. Він був присутній на урочистостях із нагоди 25-річчя падіння Берлінської стіни, де закликав Європу краще прислуховуватися до висловленої точки зору Кремля.

В авст­ра­лій­сько­му Бріс­бе­ні 15–16 лис­то­па­да 2014 ро­ку від­бу­ла­ся зу­стріч лі­де­рів кра­їн «Ве­ли­кої двад­цят­ки». За­зна­че­ний фор­мат між­на­род­них від­но­син був за­по­чат­ко­ва­ний на­при­кін­ці 2008 ро­ку як спо­ді­ван­ня на біль­шу ефек­тив­ність шир­шо­го дип­ло­ма­тич­но­го май­дан­чи­ка для по­шу­ку шля­хів ви­хо­ду з гло­баль­ної еко­но­міч­ної кри­зи.

«Велика двадцятка» об’єднала як країни «Великої сімки»: США, Канаду, Німеччину, Велику Британію, Францію, Італію, Японію, так і нові економічні центри, такі як країни БРІКС — Росію, Бразилію, Китай, Індію, Південно-Африканську Республіку, а також впливових близькосхідних регіональних гравців — Туреччину, Саудівську Аравію, крім того, важливі економічні потуги — Австралію, Аргентину, Мексику, Республіку Корея, Індонезію та Європейський Союз. Усі разом вони контролюють близько 80% світової економіки. Однак за сім років існування цього неформального об’єднання воно так і не спромоглося досягнути оптимальних можливостей для її розвитку.